Як роззброювали Україну…
2 листопада 1999 року в рамках "будапештського меморандуму" злочинці кучма і пустовойтенко передали терористичному квазідержавному утворенню "рф" важкі бомбардувальники Ту-160 і Ту-95МС та крилаті ракети, з котрих із 2022 року "рф" обстрілює Україну…
➥ “Будапештський меморандум” 5.Ⅻ.1994 — Історія роззброєння України
США під тиском і погрозами змусили Україну роззброїтись і віддати терористичному квазідержавному утворенню "рф" третій у Світі за обсягом ядерний арсенал, стратегічні й тактичні бомбардувальники, літаки, крилаті й балістичні ракети та обладнання. Натомість США надали Україні пустопорожні "гарантії" у вигляді сумнозвісного "будапештського меморандуму".
З початком війни "рф" проти України США відмовились виконувати взяті на себе зобов'язання й забезпечити надані ними "гарантії" безпеки та територіальної цілісності України, цинічно заявивши, що “Будапештський меморандум” — це просто меморандум без зобов'язань, "узєлок на память"…
Дякуємо, США, ми й справді запам'ятали це навіки…
2 листопада 1999 року за наказом президента леоніда кучми, Кабінет Міністрів України під головуванням валерія пустовойтенка прийняв постанову №2032 “Про затвердження Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом російської федерації про передачу з України до російської федерації важких бомбардувальників Ту-160, Ту-95МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання”.
Переданими на росію крилатими ракетами, з переданих тоді кучмою і пустовойтенком важких бомбардувальників, із 2022 року терористичне квазідержавне утворення "рф" обстрілює територію України. Це підтверджено номерами на уламках ракет виявлених на території України, після обстрілів.
2 листопада 1999 року терористичному квазідержавному утворенню "рф" віддали: 8 бомбардувальників Ту-160 та 3 (три) бомбардувальники Ту-95МС. Також було передано і частину бомбардувальників Ту-22, котрі дісталися "рф" в її частці при розподілі Чорноморського флоту.
На росію також було відправлено понад 120 залізничних вагонів шістьома ешелонами в яких було вивезено 575 крилатих ракет повітряного базування великої дальності Х-55. Нині передані тоді Україною Ту-160 становлять близько половини парку цього типу важких бомбардувальників на росії. А також вивезено запасні двигуни до літаків, різне обладнання.
На момент розпаду терористичного квазідержавного утворення "СССР" в Україні (в Узині на Київщині, у Полтаві та в Прилуках на Чернігівщині) дислокувалися новіші бомбардувальники. Вони були випущені у 1989-1991 роках, а на росії тоді базувалися старіші бомбардувальники (зокрема, в енґельсі на "рф").
Ту-95МС є основним інструментом РФ для завдання ракетних ударів по Україні. На відміну від Ту-160, який може нести 12 ракет, Ту-95МС має під крилом вдвічі менше.
Спочатку з москви пообіцяли кучмі і пустовойтенку, начебто виплатять Україні компенсацію за бомбардувальники розміром в 650 мільйонів $. Потім пообіцяли — 450 млн $, а врешті "рф" списала з України боргів на 275 мільйонів доларів. Ніби-то грошові компенсації, яка мали бути виплачені "рф" — Україні за ракети і бомбардувальники було зараховано в погашення газових богів України — російському "ґазпрому". Тобто "рф" так нічого й не заплатила Україні за передані найновіші важкі бомбардувальники і понад півтисячі крилатих ракет повітряного базування великої дальності.
За свою антиукраїнську діяльність злочинці кучма і пустовойтенко не понесли жодної відповідальності. Отримують надвисокі пенсії і перебувають на утриманні з податків громадян України, які страждають від московських обстрілів ракетами які передали москві злочинці кучма і пустовойтенко.
На момент прийняття того антиукраїнського рішення про передачу бомбардувальників і крилатих ракет москві у листопаді 1990 року, до складу Кабінету Міністрів України уряду прем'єр-міністра валерія пустовойтенка, входили:
— тіґіпко сергій леонідович — віце-прем'єр-міністр з питань економіки (25.7.1997, № 685/97 — 31.12.1999, № 1664/99);
— кузьмук олександр іванович — міністр оборони (25.7.1997, № 697/97 — 31.12.1999, № 1670/99);
— кравченко юрій федорович — міністр внутрішніх справ (25.7.1997, № 698/97 — 31.12.1999, № 1665/99);
— мітюков ігор олександрович — міністр фінансів (25.7.1997, № 696/97 — 31.12.1999, № 1674/99);
— ґуреєв василь миколайович — міністр промислової політики (25.7.1997, № 701/97 — 1.2.2000, № 124/2000):
— толстоухов анатолій володимирович — міністр Кабінету Міністрів (25.7.1997, № 711/97 — 20.12.1999, № 1597/99);
— семиноженко володимир петрович — віце-прем'єр-міністр (18.8.1999, № 1007 / 99 — 31.12.1999, № 1663/99);
— станік сюзанна романівна — міністр юстиції (21.8.1997, № 859/97 — 31.12.1999, № 1675/99);
— тарасюк борис іванович — міністр закордонних справ (17.4.1998, № 317/98 — 31.12.1999, № 1669/99);
— роговий василь васильович — міністр економіки (24.4.1998, № 372/98 — 31.12.1999, № 1666/99);
— тулуб сергій борисович — міністр вугільної промисловості (3.6.1998, № 591/98 — 31.12.1999, № 1668/99);
— сахань іван якович — міністр праці та соціальної політики (25.6.1998, № 692/98 — 31.12.1999, № 1672/99);
— шевчук василь якович — міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки (23.8.1998, № 935/98 — 31.1.2000, № 114/2000);
— гладій михайло васильович — віце-прем'єр-міністр з питань агропромислового комплексу (14.1.1999, № 15/99 — 10.1.2000, № 14/2000), міністр агропромислового комплексу (19.7.1999, № 879/99 — 10.1.2000, № 14/2000);
— зайчук валентин олександрович — міністр освіти (14.1.1999, № 18/99 — 31.12.1999, № 1671/99);
— гончарук андрій іванович — міністр зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі (27.1.1999, № 77/99 — 19.1.2000, № 76/2000);
— боґатирьова раїса василівна — міністр охорони здоров'я (27.1.1999, № 83/99 — 12.1.2000, № 44/2000);
— плачков іван васильович — міністр енергетики (23.2.1999, № 188/99 — 31.12.1999, № 1667/99);
— дурдинець василь васильович — міністр України з питань надзвичайних ситуацій (22.3.1999, № 278/99 — 11.1.2000, № 34/2000);
— кінах анатолій кирилович — перший віце-прем'єр-міністр (2.8.1999, № 933/99 — 31.12.1999, № 1662/99);
— богуцький юрій петрович — міністр культури і мистецтв (4.8.1999, № 961/99 — 7.12.1999, № 1534/99);
— костюченко леонід михайлович — міністр транспорту (5.10.1999, № 1279/99 — 31.12.1999, № 1673/99).
Хто з них як голосував за це рішення, інформація у відкритому доступі відсутня.
© “Національно-патріотичне виховання ”