Країни Балтії наступні після України…

 
Віцепрезидент Центру Аналізу Європейської Політики CEPA Едвард Лукас застерігає, що після України плани терористичного квазідержавного утворення "рф" націлені на Країни Балтії.
Наступна мета "рф" — НАТО, ймовірно, країни Балтії…
Напад "рф" на країни НАТО означатиме кінець НАТО…

· Едвард Лукас
віцепрезидент Центру аналізу європейської політики CEPA

Україна ще не переможена…
Але "рф" вже виграла найважливішу битву із Заходом.
Керівники у Вашингтоні, Лондоні, Берліні та Брюсселі мали шанс протистояти аґресії "рф" разом із великою, сильною, рішучою країною — Україною… Натомість вони вирішили надати Україні допомогу крапельним способом і пом’якшити санкції, побоюючись ризиків поразки "рф".
Україна дала Європі 10 років часу для відновлення оборони.
Цей час було витрачено намарно…

Ціна "умиротворення" "рф" зараз величезна.
Військова машина Кремля не зупиниться в Україні…
Наступна мета — НАТО, ймовірно, країни Балтії…

Завдяки чудовій розслідувальній роботі польських, литовських та естонських журналістів ми тепер маємо краще уявлення про те, що відбувається. Вони використали супутникові зображення з відкритим кодом, щоб створити картину російських військових баз у регіоні, і опитали нинішніх і колишніх військових керівників, щоб інтерпретувати результати.

Відразу нічого не станеться. Російська присутність сильно виснажена. Десантність Балтійського флоту зникла. Пустують казарми, полігони, автостоянки. В Україну поїхала величезна кількість техніки та запчастин.
У Європи ще є час. Але небагато…

Зараз "рф" здатна швидко відновити свої сили.
І найнебезпечніші атаки, певно, відрізнятимуться від тактики "м’ясорубки", яку використовують в Україні. Метою буде не завоювання територій, а знищення довіри до НАТО.

Велику роль тут відіграє калінінґрад.
У разі війни військова логіка диктує негайний наступ НАТО на ексклав "рф", нейтралізуючи його протиповітряну оборону, ракетні пункти, ядерні об’єкти, гавані для підводних човнів та інші можливості, перш ніж їх можна буде використати для блокування підкріплень, ізоляції Країн Балтики або залякувати інших країн Європи.

Але західні особи, які приймають рішення, можуть здригнутися від цього або від глибоких ударів по іншій території "рф". Їхні побоювання ескалації завдали шкоди Україні. Стосовно Балтійського регіону, те саме мислення диктувало б, що обмежена атака повинна заслуговувати лише обмеженої відповіді. Ще одне занепокоєння полягає в тому, що США можуть відволіктися на конфлікт з "кнр" на Тайвані, а це означає, що їхні дефіцитні засоби протиповітряної оборони та високоточні удари потрібні деінде.

У будь-якому випадку обмежена відповідь означатиме кінець НАТО.
Однією жертвою буде єдність. Чи командири в прифронтових штатах підкоряться американському наказу, який каже їм не захищати свою країну з усією зброєю, яку вони мають? Напевно ні. Дійсно, кілька країн активно наносять удари на далекі відстані, щоб завдати таких нищівних миттєвих ударів нападнику. Ще більшою втратою буде довіра до альянсу.
Навіть невеликий, символічний рейд "рф" на територію НАТО, який залишається безкарним, означає кінець гарантії колективної безпеки. Це буде остаточний тріумф путіна.

Запорукою перемоги "рф" є успішні підпорогові атаки (диверсії).
Це вже трапляється майже щодня в країнах НАТО, включаючи підпали, вторгнення в повітряний простір і радіоелектронну боротьбу. У регіоні Балтійського моря розслідування показує тривожні новини, зокрема кілька місць у калінінґраді, де "рф" розробляє "розвідувальну, диверсійну та нападну інфраструктуру". У ньому йдеться про 561-й морський розвідувальний пункт спеціального призначення в Парусному, де проходять підготовку російські спецпризначенці для дій на узбережжі Балтійського моря. Тривожна частина доповіді литовських журналістів із добре перевіреними джерелами свідчить про те, що цей підрозділ, можливо, вже виконував місію, на той час непомічену, на території Литви у 2015 році.

Мета "рф" очевидна: використовувати такі трюки, щоб поставити перед тими, хто приймає рішення в НАТО, гостру стратегічну дилему. Від того, чи зможуть прифронтові держави розвинути захист і стримування, які їм потрібні, щоб зупинити це, визначатиме безпека та свобода всієї Європи.

Деякі країни вже готові: Фінляндія має шестимісячні запаси продовольства, палива і медикаментів, а також місця у бомбосховищах для кожного жителя. Вона рішуче реагує на россійські витівки. Фінський суд першим виконав міжнародне рішення про конфіскацію російського майна для виплати компенсації Україні. Естонія витрачає чверть свого оборонного бюджету лише на боєприпаси… Ці країни бачать екзистенційну загрозу з боку "рф" і воюватимуть самотужки, якщо це буде необхідно. Можливо, їм доведеться…

Українці розплачуються за наші невдачі…
Українці не можуть захистити свою зруйновану лінію фронту і побиті міста від натиску "рф", тому що американська допомога надходить занадто мало, занадто пізно і обвішана обмеженнями, що не дозволяє завдати ударів по авіабазах і скупченнях військ загарбників.
Але ми в Європі заплатимо пізніше…

У нас був шанс протистояти кремлівському імперіалізму пліч-о-пліч з великою, сильною, об'єднаною країною — Україною… Налякані ризиками і витратами, пов'язаними з наданням реальної військової підтримки, ми не скористалися нею. Україна виграла нам час для розбудови власної оборони. Ми змарнували навіть цей час… Розчарування в Україні переростає у відчай і лють… Переможена, безнадійна, травмована Україна буде величезною проблемою для всієї Європи…

Тим часом, свобода, безпека і обороноздатність Європи ґрунтуються на крихкому припущенні, що наступна адміністрація США дбатиме про нашу безпеку більше, ніж ми самі.
Роки нерішучості США дорого обішлись Україні й дорого обійдуться Європі…

© Едвард Лукас
віцепрезидент Центру аналізу європейської політики CEPA

© Edward Lucas
© CEPA
© CEPA © Edward Lucas — “Game Plan: After Ukraine”
© CEPA © Edward Lucas — “Trick Question: Who Will Defend Europe?”
Український переклад власний