Ситуація на Запорожському фронті
[Ⅻ-2024]

Війна і рф-окупація на Запорожжі…
Перефразовуючи Ремарка — “На Запорожському фронті без змін…”
Запорожський фронт стабільно пекельний, ситуація доволі складна…
Ворожу дислокацію станом на грудень-2024, подальші можливі дії рф-окупантів і поточну ситуацію у Південній операційній зоні ЗСУ оглядає, оцінює і аналізує координатор Центру військово-політичних розслідувань «Інформаційний Спротив» Костянтин Машовець.

✠ ✠ ✠

Костянтин Машовець
«Інформаційний Спротив»
Південна операційна зона
Запорожський фронт

Координатор Центру військово-політичних розслідувань «Інформаційний Спротив» Костянтин Машовець оглядає ворожу дислокацію станом на грудень-2024, подальші можливі дії рф-окупантів і поточну ситуацію у Південній операційній зоні ЗСУ.

Огляд, оцінка і аналіз ворожого потенціялу дають змогу спрогнозувати подальші ворожі дій під час кампанії 2025 року на окупованому Півдні України.

Південна операційна зона
Запорожський фронт
огляд і аналіз ситуації станом на грудень 2024 року

На Запорожському фронті, а саме Оріхівська ділянка фронту, де, згідно з численними "витоками інформації", які вже циркулюють по публічній інформаційній сфері, ворог "дуже скоро" готує наступ у бік міст Оріхів та Гуляйполе, а згодом, відповідно, і на місто Запорожжя, наразі, особливих подій не відбувається.

Противник виявляє активність виключно в тактичній зоні, а також на обмежених територіях і в дуже обмежених масштабах, а саме на північ від раніше зайнятого ворогом села Роботіне, у напрямку Новоданилівки та на південь від траси Запоріжжя–Маріуполь, в районі на південний захід від Новопокровки. Суть зводиться до дій окремих ворожих РДГ, періодично його невеликі штурмові групи намагаються відбити 1–2 спостережні пости, пару "метрів" місцевих лісосмуг або покращити свої позиції, займаючи райони в пару сотень метрів навколо.

Запорожський фронт, Токмакський напрямок, Оріхів, ситуація станом на 2.Ⅺ.2024

Якщо розглядати гіпотетичний наступ окупантів як вже "вирішену реальність" більш значного масштабу, то в цьому випадку має сенс зрозуміти склад сил і засобів, які рф-окупанти можуть залучити до реалізації свого плану.
Крім того, непогано було б спробувати розібратися, де саме, якими силами і засобами, а також чому саме ворог може атакувати, залишивши, поки що, питання "коли саме" за дужками...

Отже, цей напрямок, здебільшого, входить до зони відповідальності ворожого угруповання військ (ҐВ – "ґруппіровку войск") під назвою ҐВ "днєпр" та належить до його правого флангу, де розгорнута ворожа 58 общєвойсковая армія (58 ОВА "вс рф"), з певною кількістю приданих частин та з'єднань.
Однак, якщо розглядати в цьому контексті тактичний напрямок ще й у бік міста Гуляй-Поле, то до цієї зони варто додати значну частину лівого флангу ҐВ "восток", а саме смугу, де діє його "недоторкана" 35 ОВА "вс рф".
Тому в першу чергу ми зупинимося на 58 ОВА "вс рф", котра, якщо цей гіпотетичний наступ виявиться зовсім не гіпотетичним, швидше за все, зіграє роль основи для формування ударних оперативно-тактичних груп військ противника.

58 ОВА "вс рф", ще ДО широкомасштабного вторгнення, вважалася і продовжує розглядатися зараз — найпотужнішою і "основною" армією всього ЮВО – "южноґо войсковоґо окруґа вс рф".
Що ж, воно і зрозуміло — 58 ОВА включає в себе відразу дві повноцінні, розгорнуті мотострілецькі дивізії (мсд) — 19 мсд і 42 мсд, а також 136 омсбр (окрему мотострілецьку бригаду) і новостворену 49 одшбр (окрему десантно-штурмову бригаду). Це крім ПОВНОГО армійського комплекту з’єднань, частин та підрозділів спеціальних родів військ та служб, у тому числі артилерійської бригади (абр) — 291 абр зрбр (зенітної ракетної бригади) — 67 зрбр, 12 рбр (ракетної бригади) та 100 орзр (окремої розвідувальної бригади). До речі, саме з останньою, свого часу, проводилися невдалі експерименти з перетворенням на "легкопіхотну і штурмову".
Крім того, саме в смузі 58 ОВА "вс рф" діє зведена бригадна тактична група 4-ї військової бази (так, це з Цхінвалі, що в "южной осєтіїі"), яка входить до складу 58 ОВА, а також окремий радіотехнічний полк "осназ", окремий батальйон РЕБ, мобільні та тактичні групи армійського інженерного полку, полку РХБЗ і навіть окремий командний розвідувальний пункт.
Тобто, по суті, 58 ОВА, на відміну від низки інших російських "армій", особливо "новостворених", сама по собі, являє досить "повне" і збалансоване об'єднання різнорідних військ, здатних вести самостійний наступ на окремому оперативно-тактичному напрямку (а то й двох).
Крім, власне, військ 58 ОВА, у її смузі діють підрозділи 7 дшд (окремої десантно-штурмової дивізії), щоправда, без одного десантно-штурмового полку. А також низка окремих полків та батальйонів, сформованих у рамках "територіальних військ" та "мобілізаційного резерву", у тому числі на окупованих територіях українського Донбасу.

Всього в зоні 58 ОВА "вс рф", за різними оцінками і показниками, може бути розгорнута противником (орієнтовно):
— до 50–52 тисяч особового складу (з урахуванням прикріплених частин і підрозділів з числа фсвнґ рф "россґвардія"), хоча є оцінки, які обертаються навколо показника в 42–45 тисяч особового складу.
— до 355–360 танків.
— до 890–895 одиниць бойових броньованих машин (ББМ) всіх типів, включаючи тягачі МТ-ЛБ та бронеавтомобілі.
— близько 780–785 одиниць артилерійських систем (АС) гарматної артилерії, в тому числі 120-мм мінометів.
— приблизно до 110–116 реактивних систем залпового вогню (РСЗВ).
— та до 8–10 пускових установок (ПУ) оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК).

Тепер трохи про те, як вони можуть діяти.
Тут, звичайно, я висловлю виключно власну точку зору, глибоко суб'єктивну і дилетантську, особливо засновану на певних припущеннях.
Як на мене, найбільш ймовірними напрямками ворожої активності можуть бути Нестерянка — Новоандріївка та Мирне — Щербаки.
Для цього командування противника може розгорнути ударну тактичну групу з основних сил 42-ї мотострілецької дивізії, посиленої 136-ю мотострілецькою бригадою + деякою частиною сил 19-ї мотострілецької дивізії (наприклад, її правофланговий полк — 503-й мсп).

Сенс і зміст такого роду дій очевидний — обійти місто Оріхов із заходу, перерізати важливу рокаду між ним і Степовим, створити умови для прикриття району оборони Збройних Сил України навколо міста Оріхів відразу з ДВОХ сторін (як із заходу, так й зі сходу)

«Порохівниця»: У огляд пана Машовця варто додати доповненням скріншоти з ворожого ресурсу із черговим "планом наступлєнія на Запорожьє".
Вочевидь, усвідомивши, що плавні Великого Лугу не дозволять легко й просто пройти рашистам на місто Запорожжя, а радше стануть пасткою для ворога, рашисти почали обмірковувати тактику широкого обходу по висотах. Певно, натхненні успіхом подібної тактики просування від Авдіївки в бік Покровська, рашисти "рєшилі повторіть" цей же "фінт ушамі" й на Запорожжі. Тактикою "широкоґо охвата" із застосуванням чисельних "малих охватов" орки спробують повторити свій успіх з донецького фронту.

▼ скріншоти з ворожою інформацією! ▼

Вочевидь, саме тому рф-окупанти взимку-2024 зосереджують техніку і сили в окупованих містах Токмак і Пологи та навколо…
Отже, далі продовжується огляд пана Машовця…

Тепер кілька слів про напрямок на Гуляйполе, тобто про сили та засоби 35 ОВА "вс рф" противника з ҐВ "восток".
Ця армія діє у складі 3-х своїх "штатних" бригад — 64-ї та 38-ї омсбр, а також 69-ї окремої "казачьей" бригади прикриття (обрп). Щоправда, діє вона без одного "полку" (точніше, пари батальйонів, ймовірно, загнаних на "Курскіє фронти").

У 35 ОВА "вс рф" є також, як й у 58 ОВА, повний армійський комплект військ (сил) спеціальних родів і служб, однак, 35 ОВА явно поступається першій по штатній чисельності і боєздатності (3 мотострілецькі бригади, це не 2 мотострілецькі дивізії + ще одна мотострілецька бригада і одна окрема штурмова бригада).
У зоні дії 35 ОВА "вс рф", крім цих сил і засобів, розгорнуті також 2 окремі "мотострілецькі" полки (певно, "територіальних військ", що представляють собою, скоріш, стрілецькі полки) і до окремого танкового батальйону.
У зоні дії 35 ОВА "вс рф" всього може бути:
— до 22–25 тисяч особового складу.
— десь до 100–110 танків.
— орієнтовно до 285–290 одиниць бойових броньованих машин.
— до 210 "бочок" артилерії та великокаліберних мінометів.
— і до 85–90 одиниць РСЗВ (можливо і більше — десь до 120–125).

Східний фронт, Велика Новосілка (Янісоль), ситуація станом на 21.Ⅻ.2024

Східний фронт, Велика Новосілка (Янісоль), ситуація станом на 23.Ⅻ.2024

Очевидно, що на даний момент основна увага командування ҐВ "восток" прикута до Времіївського та Курахівського напрямків, а саме, до смуг дії 5 ОВА, 29 ОВА і 36 ОВА, де противник, очевидно, вирішує два основні завдання — відрізати Курахівський виступ та повністю зайняти район навколо селища Велика Новосілка та села Времіївка...

Разом з тим, в умовах МОЖЛИВОЇ масштабної активізації противника на Оріховському (Запорізькому) напрямку, цілком можливе і "пожвавлення" його 35 ОВА. Вже, у якості ДРУГОЇ ударної тактичної групи (угруповання) на загальному напрямку Мирне — Чарівне, з подальшою спробою, як і у випадку з Вугледаром, "розвернути фланг" на місто Оріхів, лише цього разу — зі сходу (з Полог), аби обійти Оріхів з півночі, взагалі прорвавшись до села Омельник.
У цьому контексті, гіпотетичні спроби просунутися на Малу Токмачку або взагалі в напрямку Марфополь — Гуляйполе просто недоцільні. У першому випадку, через наявність достатньо укріпленого району оборони ЗСУ, який, до того ж, можна обійти з північного сходу, а в другому — через відсутність будь-якого оперативного та тактичного сенсу, окрім, мабуть, відволікання уваги українського командування...

Східний фронт, Курахівська ділянка, ситуація станом на 26.Ⅻ.2024

Підведемо підсумки...
Якщо говорити про МОЖЛИВИЙ наступ противника на Запорізькому (Оріхівському) напрямку, в реальності якого, власне, я дуже сумніваюся...
Тоді, перш за все, слід мати на увазі один нюанс.
Очевидно, що в подібного роду операціях його першою "ціллю" буде місто Оріхів. Адже, якщо ворог "захоче" прорватися на місто Запоріжжя з півдня та південного сходу, рф-окупантам так чи інакше доведеться окупувати Оріхів...
Адже, можливий альтернативний сценарій — прорватися вздовж Дніпра, обходячи Оріхів значно західніше та залишивши на своєму правому фланзі місцеве угруповання ЗСУ — так собі, ідея. Плавні Великого Лугу не дозволять пройти ворогам. Принаймні, здійснена рф-окупантами у 2022 році минула спроба й подальші спроби атак у Кам'янському — всі закінчилися для противника очевидним провалом — до міста Запоріжжя рф-окупанти так і не доповзли. А все через загрозу флангового удару. Тим більше, що ЗСУ зупиняють рф-окупантів дуже й дуже обмеженими силами...

Запорожський фронт, Василівський напрямок, Кам'янське, ситуація станом на 21.Ⅻ.2024

Другий нюанс полягає в реальній здатності командування противника залучити на цей напрямок ту кількість сил і засобів, які будуть мінімально необхідні рф-окупантам для такого роду дій...
На даний момент, очевидно, більша частина стратегічних резервів противника задіяна в курской області "рф" та в "південно-східному кутку" фронту. Крім того, вороже командування на окремих тактичних напрямках також прагне "тиснути" (наприклад, на Куп'янському та Краматорському, в районі Торецька), хоча робить це переважно власними силами.
Формування противником тих чи інших резервів, у складі певних його об’єднань військ, може багато про що розповісти грамотному "оператору". Наприклад, ворог "чомусь" формує ще одну мотострілецьку дивізію (74 мсд) не у складі 35 ОВА, а у складі 41 ОВА...
Обидві "армії" типові — вони мають у своєму складі 3 мотострілецькі бригади, обом, об'єктивно, для підвищення своєї боєздатності, не завадило б мати в своєму "штаті" мотострілецьку дивізію, але її отримає лише 41 ОВА, яка діє на Покровському напрямку, а інша, 35 ОВА, "начебто", планується для наступу на Запоріжжя, якщо отримає для цього пару додаткових стрілецьких полків.

Загалом, були сформовані нові дивізії (або наближаються до завершення свого формування) у складі "ЛВО – лєнінґрадскоґо воєнноґо окруґа" і "ЦВО – центральноґо воєнноґо окруґа" (ҐВ "сєвєр" і ҐВ "центр" відповідно) + кілька бригад "ВВО – восточноґо воєнноґо окруґа" (ҐВ "восток")... Але зараз, нібито, "ворог збирається атакувати Запоріжжя". Показово, що в той же час "заворушився" й мсьє тєплінскій (ҐВ "днєпр"), маючи намір перетнути Дніпро в його нижній течії.

Звичайно, я цілком допускаю, що ворог дійсно планує і навіть збирається проводити якісь наступальні дії на цих напрямках, в зоні всього ҐВ "днєпр" (як на Дніпрі, так і в напрямку Запоріжжя). Але питання масштабів цих запланованих операцій, а головне — їх оперативно-стратегічної ДОЦІЛЬНОСТІ, як на мій ділетанський погляд, залишається, скажімо так, досить дискусійним...

На даний момент, на трьох операційних (оперативно-тактичних) напрямках противник намагається вести інтенсивні наступальні дії тактичного рівня, із прицілом на оперативний — Покровському, Курахівському й Времіївському (як на мене, саме на останньому — ситуація виглядає найбільш складною...). Ще на ряді напрямків, противник також намагається наступати. Але, очевидно, не в такому масштабі та темпі...

Однак, казати про те, що "всьо пропало" на жодному з них — не варто. Очевидно, темпи просування противника жодним чином не підпадають під визначення "стрімкий наступ".
Так, противник має певні результати в тактичній зоні, це очевидно. Й заперечувати це було би дурістю. Однак, у цьому випадку варто завжди розглядати два питання — якою ціною та чого він цим добивається (навіщо)?

Координатор Центру військово-політичних розслідувань «Інформаційний Спротив» Костянтин Машовець підсумовує 2024 рік.

За всю кампанію 2024-го року, не дивлячись на нещодавні гучні оцінки мУсью хєрасімова, рф-окупанти добилися виконання лище трьох завдань, які з великою натяжкою можливо визначити, як оперативні (з ухилом, скоріше, в оперативно-тактичні):
— розрізало наш оперативний плацдарм на річці Оскіл на дві частини...
— ліквідували наш Вугледарський плацдарм...
— просунулись від Авдіївки до Покровська...
Можливо, варто ще до цього додати просування у містах Часів Яр та Торецьк... Проте, очевидно, що ці дії відбувалися у рамках виконання завдання більшого масштабу — виходу на ближні підступи до Слов'янсько-Краматорської агломерації, з яким, так само, як й з "прорывом до Харькова" повною мірою не склалося...

Якщо це був СТРАТЕГІЧНИЙ наступ, то він явно не вдався...
Адже, жодне завдання СТРАТЕГІЧНОГО РІВНЯ рф-окупанти так й не виконали.
— Україна, як Держава — НЕ розвалилася й не збирається припиняти боротьбу за відновлення територіальної цілісності й Незалежність України.
— Сили оборони України (СОУ), як й їх основна частина — ЗСУ, НЕ втратили спроможності до ОРГАНІЗОВАНОГО СПРОТИВУ (організації та ведення упорядкованих бойових дій) ПО ВСІЙ ЛІНІЇ ФРОНТУ...
В чому ж тоді полягав(є) військово-політичний (стратегічний) сенс цього "наступлєнія по всєм фронтам"?...