Витріть сльози:
Європа повинна боротися сама
Європа повинна відмовитися від жалю до себе через трансатлантичний розлом і терміново підготуватися до захисту від росії.
Годинник цокає!
· Jan Macháček
Ян Махачек — президент «Strategeo Institute»,
радник президента Чехії Петера Павела,
аналітик Центру Аналізу Європейської Політики CEPA
Минулого тижня я мало не розплакався, як ті, хто розчулився в Мюнхені на Мюнхенській конференції з безпеки. Не тому, що США почали переговори з РФ — це має певний сенс, якщо неможливо виграти війну військовим шляхом, — а тому, що переговори слід було розпочати з позиції сили, з жорсткої критики російської агресії. Натомість сталося протилежне з очевидним подарунком територіальних поступок росії ще до прибуття учасників переговорів.
Попереду було ще гірше.
19 лютого 2025 ми чули, як президент трамп звинувачував Україну у розв’язанні війни, відкрито став на бік росії, заявив що в Україні "диктатура" й вимагав виборів ще до закінчення війни.
24 лютого 2025 США приєдналися до своїх давніх ворогів РФ і КНР, щоб виступити проти резолюції ООН до третіх роковин війни РФ проти України.
Як писав Стівен Буш з «Financial Times» 25 лютого 2025:
"Коли США голосують інакше, аніж Велика Британія і Франція в ООН щодо оборони Європи, — НАТО має великі, дуже великі проблеми".
Я боюся, що ці події могли ознаменувати кінець Альянсу НАТО…
Трамп ніколи не вживає слово "союзники". Це не в його лексиконі.
Ми знаємо, що він жорстко ставиться до малих і слабших країн, таких як Панама, Колумбія чи Данія, які не становлять загрози для США, але, очевидно, путін викликає у трампа повагу й захоплення.
Все оточення трампа — це українофобні любителі путіна!
Зараз координатором розвідслужб США є тулсі геббард, яка відкрито повторює російські наративи...
НАТО як альянс досі існує. Але як технічна установа, організаційна структура, як система командування, як контракт. Але для того, щоб будь-який альянс функціонував, має бути певний етос, має бути сильна моральна мотивація, почуття мети та переконання. Якщо ви повинні відправити війська в бойові дії в іншій країні, вони повинні знати, за що вони воюють. І які цінності ми, європейці, сьогодні поділяємо з керівництвом США?
Але плач нікому не допомагає. Це нічого не робить для європейського континенту, який зараз знаходиться під загрозою, та ідеї взаємодопоміжних демократій. Зараз існує загроза нашому способу життя з боку глибоко ворожої росії.
Зараз Європа перебуває в ситуації, схожій на кінець 1930-х років…
Отже, ось список завдань, які попереду чекають європейців.
• Європейський Союз повинен перенаправити пріоритети витрат з усіх цих "зелених угод" і "планів наступного покоління", "пакетів постковідного зростання", тощо на військові інвестиції та витрати. Значна частина цих грошей уже законтрактована, але надзвичайна ситуація є надзвичайною.
• ЄС повинен негайно послабити свої так звані Маастрихтські критерії, свої фіскальні правила, які регулюють борг і дефіцит. Витрати на оборону мають бути негайно виключені з цих критеріїв.
• ЄС має негайно випустити спільні військові облігації. Захист Європи має бути абсолютним пріоритетом.
• Велика Британія та інші спроможні та критично важливі країни, що не входять до ЄС, як-от Норвегія, повинні брати активну участь у кожному аспекті цієї нової європейської моделі безпеки. Час мирних чвар закінчився.
• Європа повинна негайно послабити свої екологічні, соціальні та управлінські правила (ESG), які ускладнюють доступ виробників оборонної продукції до кредитів і ресурсів на ринках капіталу.
• Необхідно встановити правила для спільних оборонних закупівель, що сприяє військовому співробітництву та знижує витрати.
• Європа має переосмислити свою інтеграцію та зосередитись на інтеграції лише тих сфер, які зараз є ключовими. Оборона та безпека важливі, банківський союз і союз ринку капіталу також важливі. Дерегуляція та сприяння економічному зростанню та інноваціям також важливі. Нічого іншого немає.
• Скорочення витрат національного бюджету є необхідним, але це має відбуватися обережно, бо інакше виборці звернуться до крайніх і націоналістичних партій, багато з яких є проросійськими.
Будуть нарікання, що те і те занадто складно і, можливо, навіть неможливо. Але іншого шляху немає. Ми всі повинні розуміти масштаби та безпосередність кризи, з якою ми зараз зіткнулися. Або ми приймемо виклик і швидко вирішимо всі ці завдання, або Європі прийде кінець…
Щоправда, змінити курс європейського супертанкера буде складно.
На даний момент Україна не може ефективно вести війну без супутникової розвідки "Starlink", наданої США.
Спільний командний центр НАТО повністю інтегрований зі США. Понад 10 000 офіцерів НАТО є американцями.
Тим часом такі країни, як Чехія, уклали контракти на великі суми на оборону для американського обладнання, наприклад, бойових літаків F-35, але справа не лише у військовій справі.
Європа не має власних інтернет-мереж та ІЕ-інфраструктури — все зі США.
ЄС навіть не контролює SWIFT (спочатку європейський винахід) — ядерну кнопку світової фінансової системи.
Європа дуже вразлива.
Проте, США також є економічно вразливими.
На американських ринках капіталу є багато європейських грошей, американські інвестиції в Європі становлять 4 трильйони доларів, і ми маємо великий американський борг. Тож Європа була б не єдиною у програші в історичному трансатлантичному розриві. Також постраждає економіка США, долар і ринки капіталу.
Так, все буде складно.
Враховуючи нинішній стан ЄС (з двома країнами — Угорщиною та Словаччиною — повністю в російському таборі), Франції має сенс організувати коаліцію бажаючих, яка запобігатиме втручанню Кремля.
Настав час підрахувати.
Що легше: відокремити європейську частину НАТО від НАТО чи почати будувати європейську армію з нуля? Звичайно, можна сподіватися, що США схаменуться і згадають, хто їхні друзі. Але старі припущення нас не врятують…
© Jan Macháček
Ян Махачек — президент «Strategeo Institute», радник президента Чехії Петера Павела, аналітик Центру Аналізу Європейської Політики CEPA
© «Europe's Edge» — CEPA
