Родина Лесі Українки

До 150-ліття народин Лесі Українки
Батько і мати Лесі походять зі шляхти.
Петро Косач – із заможного українсько-козацького шляхетства, яке мало власний герб і після ліквідації Гетьманщини отримало права російського дворянства.
Олена Пчілка хоч і з дрібної шляхти, але в минулому це була козацька старшина, про що в сім`ї пам`ятали.

Батьки Лесі Українки — Олена Пчілка і Петро Косач

Отож, в сім’ї двох неординарних дворян народилося шестеро дітей. Ніхто з батьків не покладався виключно на спадковість. Обидвоє розуміли: хочеш виховати гідних людей — попіклуйся про оточення.

І гербовий заможний українсько-козацький шляхтич, що дослужився до дійсного статського радника. Мав неймовірні здібності до математики і керування фінансами, був відомий своїми влучно-іронічними та саркастичними висловами. Характером спокійний, але впертий.

І дворянка із старовинного роду з активною соціальною позицією. Письменниця, публіцистка, перша жінка журналістка, член-кореспондентка Всеукраїнської академії наук, поетеса, музикантка. Вдачі інтелігентної, та все ж крутої. Перченої навіть вдачі.

Олена Пчілка (Драгоманова Ольга Петрівна), Київ, 1867

Петро Антонович Косач (батько Лесі Українки) у рік одруження з Ольгою Драгомановою (1868).

Ця екстраординарна пара збирала вдома найкращих та найсвідоміших людей того часу. Діти вбирали атмосферу та ідеї. Отримували найкращу освіту й безумовну батьківську любов, вивчали мови та літературу, вчились малювати та музики.
Віддаючи стільки своїм дітям, не дивно що батьки часом вважали за необхідне вносити корективи в їх життя.
Але такий був час. Та й ми не про це.
А про те, що така тактика виховання дала свої плоди.
Всі, всі шестеро дітей залишили по собі слід.

Леся Українка у волинському однострої. 1878—1879.

Леся Українка з братом Михайлом. 1879—1880.

Брат Лесі — Микола Петрович Косач. ~ 1895 рік.

Сестра Лесі — Ольга Петрівна Косач-Кривинюк

Сестра Лесі — Ізидора Косач

Сестра Лесі — Оксана Петрівна Косач-Шимановська

Михайло Косач (Обачний), брат Лесі Українки. 1889—1890

Леся Українка братом Михайлом, початок 1890-х років.

Старший брат Михайло — математик, фізик, метеоролог, перекладач, письменник. З ним Леся росла, вчилася, ділила іграшки і навіть ім’я. До п’яти років домашні звали її Лосею, а обидвох їх — Мишелосіє. Збереглися відомості, що Михайло сконструював перший на теренах Російської Імперії рентген апарат, зробив знімок Лесиної ноги перед поїздкою до професора у Німеччину, приїздив у Берлін і був під час операції з сестрою.

„О так, мамочко, може, справді в моїх очах є щось Мишине, бо в моєму серці є його струни, я так само не вмію ніким ні для кого жертвувати, хіба що собою, своїм власним життям.“

Ольга — лікарка, перекладачка, письменниця, бібліографиня, етнографиня. Ліля, Лілея золоторожевая, так лагідно називатиме її Леся. Вони ж бо були не тільки найближчими сестрами, а й вірними подругами. Саме Ольга буде бібліографом Лесі і власним лікарем.

Оксана — музикантка, викладачка французької мови, перекладачка. Два роки дівчинку звали Тамарою, а потім мати передумала і охрестила її як Оксану. Вищу освіту здобула у Бельгії. При всіх вимогах до людей, а близькі вважали, що рідко хто їй міг догодити, Лесю любила дуже.

Микола — інженер-агроном за фахом, закінчив політехнічний інститут, громадський діяч, голова земської управи. З меншим братом Леся вже не була така близька як з Михайлом, але при кожній можливості опікувалась і допомагала з навчанням. Відзначала, що молодші діти слухаються її краще ніж батьків. Микола єдиний з сім’ї похований на Волині, у рідному, але вже не Косачівському, Колодяжному.

Ізидора — українська мемуаристка, перекладачка, агроном за освітою, діячка культури. Ім’я наймолодшій сестрі обрали Михайло з Лесею. Леся була першою вчителькою Дори з французької та музики. А ще тричі врятувала Дорі життя. В два роки наймолодша з Косачів захворіла на дифтерію, ліків тоді ще не було, і тільки дбайливий Лесин догляд допоміг їй вижити. За часи Дориного студентства Леся врятувала її вдруге від черевного тифу у Петербурзі. Третій раз тісний родинний зв’язок, точніше те, що вони були рідними сестрами, витягло Дору із заслання, де вона вже відбула два роки. Два роки із восьми до яких її засудили у 1937 році.

І хоч Леся писала до Ольги у листах: „Багато в чому думаю і почуваю інакше, ніж решта нашої родини“. Однак сім’я дуже багато значила для Лесі. Та й для її рідних. До останнього вони підтримували та піклувалися один про одного.

Родина Лесі Українки

«ПОРОХІВНИЦЯ» — схожі матеріяли