Те, що відбувається в Україні,
не залишиться в Україні

 
Нещодавній ультиматум РФ як США так і НАТО щодо України та європейської безпеки може створити небезпечний прецедент з наслідками далеко за межами Європи.

На цьому наголошує Амбасадор України в Японії Сергій Корсунський, зробивши заяву на Тихоокеанському Форумі.

Ультиматум, висунутий у двох проектах угод (одна між РФ та США, одна між Росією та НАТО), є наслідком безпрецедентного нарощування російської армії вздовж українсько-російського кордону. У них Москва вимагає від США та НАТО гарантій, що Україна та Грузія ніколи не вступлять до НАТО.

Москва хоче вирішити питання, що стосується європейської безпеки, шляхом укладання угоди зі Сполученими Штатами без європейців та інших держав. Цей менталітет нагадує холодну війну, коли глобальними справами керували лише дві країни: США та СССР.

Проте світ змінився. Сьогодні ми живемо в глобалізованому, взаємопов’язаному Світі, і те, що відбувається в Європі, там не залишиться. Більше не може бути просто "європейської безпеки". Наприклад, близько 40% європейських торговельних перевезень проходить транзитом через Південно-Китайське море, а відносини через протоку мають прямі наслідки для економічної безпеки Сполучених Штатів і Європи, а також Японії та Республіки Корея.

Більше того, Світ пов’язаний величезними мережами підводних комунікаційних кабелів, які служать нервами та кровоносними судинами цифрової економіки Світу. Існує також мережа угод про вільну торгівлю, логістичні магістралі та шляхи постачання енергії, що виходять за межі океанів і континентів.

Важливо, що більше половини ядерних держав Світу знаходиться в Індо-Тихоокеанському регіоні. Проблеми безпеки включають довгий список територіальних претензій між державами Індо-Тихоокеанського регіону, не кажучи вже про регулярні випробування балістичних ракет у цьому регіоні.

Отже, як можна вирішувати питання безпеки в Європі окремо від подій в Азії?

Якщо РФ досягне свого, а США та їх партнери виконають вимоги Москви, це матиме наслідки для індо-тихоокеанського середовища безпеки, яке США та їхні регіональні партнери були зайняті перебудовою. Прикладом цих зусиль є Quad, AUKUS та нещодавні двосторонні угоди між Японією та Австралією. Посилені гарантії безпеки США кільком ключовим державам регіону є основою регіональної безпеки.

Отже, якщо Москва серйозно налаштована отримати гарантії безпеки, то масштаб і формат переговорів необхідно розширити. Як мінімум, до таких переговорів мають бути залучені країни G7, а також РФ, КНР, Індія та Австралія; ці країни, зрештою, покривають 70% світового ВВП і половину його населення. Усі карти мають бути на столі, включаючи територіальні претензії, морські питання, а також безпека логістичних мереж і шляхів зв’язку.
Це може бути амбітним, але настав час для формування нового світового порядку.
Хорошим першим кроком було б порівняння нотаток; жодне захворювання не можна вилікувати без правильної діагностики.

До цього часу має бути згода, що вимога РФ — вирішувати питання європейської безпеки на суто двосторонній основі — є неприйнятною.

Прийняття цього означало б, що країни можуть обійтися шантажем, залякуванням і навіть силою для досягнення своїх цілей. Китай, ймовірно, підбадьориться йти до своїх власних цілей — і не лише по відношенню до Тайваню, а й у Східному та Південно-Китайському морях.

Тому нації Світу повинні об’єднатися і відкинути ідею, що великі держави мають право на сфери впливу. Жодна велика держава не повинна мати права керувати меншими державами, які, на їхню думку, перебувають у "своїй" сфері. Поки ми в Україні активно вивчаємо можливі шляхи російського вторгнення, великі держави повинні усвідомити, що справжня відмінність має бути між державами, які хочуть жити в мирі, і тими, які прагнуть отримати незаконні переваги перед іншими у своєму сусідстві. Правила повинні мати більше значення, ніж влада.

Жоден із двох найбільших вузлів напруженості у світовій політиці — України та Тайваню — не слід розв’язувати силою, і якщо так, очікуйте, що міжнародний порядок суттєво зміниться, оскільки це відкриє шлюзи для більш агресивних дій.

Доктор Сергій Корсунський
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії

What happens in Ukraine will not stay in Ukraine

Russia’s recent ultimatum to both the United States and North Atlantic Treaty Organization (NATO) on Ukraine and European security could set a dangerous precedent, with effects that reach far beyond Europe.

The ultimatum, issued in two draft agreements (one between Russia and the United States, one between Russia and NATO) follows an unprecedented Russian military buildup along the Ukrainian-Russian border. In them, Moscow demands US and NATO guarantees that Ukraine and Georgia will never join NATO.

Moscow wants to resolve an issue, pertaining to European security, by concluding an agreement with the United States, without Europeans and other powers in the room. This mentality is reminiscent of the Cold War, when global affairs were managed by just two countries: the United States and the Soviet Union.

The world has changed, however. Today, we live in a globalized, interconnected world, and what happens in Europe will not stay there. There can no longer be just “European” security. For instance, some 40% of European trade traffic transits through the South China Sea, and cross-Strait relations have direct implications for the economic security of the United States and Europe, as well as Japan and the Republic of Korea.

What’s more, the world is connected by vast networks of underwater communication cables serving as the nerves and blood vessels of the digital age-world economy. There is also a net of free trade agreements, logistic highways, and energy supply routes going beyond the oceans and the continents.

Significantly, more than half of the world’s nuclear powers are in the Indo-Pacific. Security concerns include the long list of territorial claims between states in the Indo-Pacific, not to mention the regular testing of ballistic missiles in this region.

So, how can security issues in Europe be addressed in isolation of developments in Asia?

If Russia gets its way, and the United States and its partners honor Moscow’s demands, there will be consequences for the Indo-Pacific security environment that the United States and its regional partners have been busy reshaping. The Quad, AUKUS, and recent bilateral agreements between Japan and Australia exemplify these efforts. Strengthened US security guarantees to several key states in the region serve as a backbone of regional security.

So, if Moscow is serious about obtaining security guarantees, then the scope and format of negotiations must be extended. At minimum, the countries of the G7, plus Russia, China, India, and Australia should be involved in such talks; these countries, after all, cover 70% of the world’s GDP and half of its population. All cards should be on a table, including territorial claims, maritime issues, and the security of logistic networks and communication lanes. This may be ambitious, but the time is right to shape a new world order. A good first step would be to compare notes; no disease can be cured without proper diagnosis.

Until then, there must be agreement that Russia’s demand—that European security be decided on a purely bilateral basis—is unacceptable.

Accepting this would signal that countries can get away with blackmail, intimidation, and even force to achieve their goals. China would likely be emboldened to proceed with its own goals—and not just vis-a-vis Taiwan, but also in the East and South China Seas.

The nations of the world, therefore, must unite and reject the idea that major powers are entitled to spheres of influence. No major power should have the right to rule over smaller states they deem to be in “their” sphere. While we in Ukraine busily study possible routes of Russian invasion, major powers should realize that the real distinction should be between states which want to live in peace and those which seek illegal advantages over others in their neighborhood. Rules should matter more than power.

Neither of the two biggest knots of tension in world politics—Ukraine and Taiwan—should be resolved by force, and if they are, expect the international order to change significantly as it would open the floodgates to more aggressive actions.

Dr. Sergiy Korsunsky is the Ambassador of Ukraine to Japan.

© Pacific Forum
© 在日ウクライナ大使館 • Посольство України в Японії