Нова фаза війни —
Визволення Півдня України

Наступним етапом деокупації Півдня України може стати Визволення окупованих теренів Запорожжя, Визволення міст Токмак, Мелітополь, Бердянськ, Пологи, Василівка, Енергодар.
Які передумови Визволення Півдня України та як змінюватиметься театр бойових дій узимку 2022—2023 — аналізує політолог і військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

· Дмитро Снєгирьов

Нова фаза війни:
як змінюватиметься театр бойових дій узимку 2022—2023

Найгарячішим напрямком узимку буде Донецький, на Луганщині окупанти засядуть в оборону, а контрнаступальне просування ЗСУ залежатиме від обсягів західної допомоги — утім, союзники не планують збавляти обертів у підтримці України.

Останнім часом все частіше звучать заяви про те, що буде створено спецтрибунал щодо військових злочинів рф. Так, наприклад, Єврокомісія пропонує створити спеціалізований суд за підтримки ООН для розслідування злочину агресії рф проти України. Також у ЄС думають над механізмом залучення російських заморожених активів для відбудови України.

Крім того, Генеральний штаб ЗСУ наголошує на незворотності покарання для країни-агресора за загибель і поранення українських громадян. "Потрібно робити все для того, аби на лаві підсудних опинилися всі відповідальні за втрати цивільних і військових громадян України", — заявив керівник Управління зв'язків з громадськістю ЗСУ Богдан Сеник.

Про що говорять останні заяви та дії всередині України та за її межами у ракурсі цієї війни? Як ситуація може розвиватись далі?

На моє переконання, основні висновки зараз — Україні вдалося утримати ситуацію у військово-економічному сенсі. У військовому — деокупувати значну частину своїх територій понад дві тисячі населених пунктів. В економічному — не допустити краху економіки (проходження того ж опалювального сезону забезпечене достатніми запасами газу).

На мою думку, справжня мета так званої російської "спецоперації" — знищення Державності України — зазнала краху. І зараз йдеться про можливість мирних переговорів із Державою Україна.

Якщо спочатку кремль ставив за мету знищення Української Державності, то зараз у москві говорять про необхідність поступок чи компромісів з боку офіційного Києва. Тим самим визнаючи Українську Державність.

Щодо військової ситуації — ескалація напруги буде насамперед на Донецькому напрямку. І тут питання насамперед у політичній складовій. Російській владі необхідно продати якийсь військовий успіх внутрішнім споживачам. А те, що 50% Донецької області під контролем ЗСУ — це і військова, і політична поразка путіна. Так що цей напрямок буде пріоритетним для агресора. І "гарячим", незважаючи на майбутні морози.

Крім того, окупанти намагатимуться утримати ситуацію у Луганській області. Саме Луганщина та Донеччина можуть стати предметом політичних торгів. Я навіть не виключаю сценарію умовного обміну Донбасу на Запорізьку та Херсонську області. Варто зазначити, що такий варіант періодично озвучується російськими керівниками і "ґоворящімі ґоловамі".

Щодо позиції Заходу. Я вважаю, що результати проміжних виборів у США, що дозволили республіканцям встановити контроль над Палатою представників, не вплинуть на військово-технічну та фінансову допомогу Україні з боку Штатів. Крім того, посилюється в даному ракурсі позиція Великобританії і, як не дивно, Німеччини.

Можна говорити загалом про консолідовану позицію Заходу у питанні підтримки України. Вирішивши собі питання диверсифікації російського газу, Захід зараз сконцентрований на необхідності мінімізації ризиків розширення конфлікту безпосередньо на європейські країни, країни НАТО. І Україна тут постає як форпост, загороджувальна зона, яка не допустить розширення російського військово-політичного впливу на країни Європи.

Не випадкові заяви керівників Великобританії, США, ЄС, генсека НАТО, що звучать в унісон, що не можна допустити перемоги рф у цій війні. Адже це призведе не лише до посилення рф, а й до інших диктаторських режимів. Отже, військово-технічна, фінансова підтримка України з боку Заходу триватиме і нарощуватиметься.

Наступним важливим етапом Визволення Півдня України може стати звільнення Мелітополя: які передумови

Наразі ЗСУ використовують високоточні удари по місцях зосередження окупаційних військ і диверсійні заходи щоби взяти під контроль це стратегічно важливе місто. Справа утім, що Мелітополь розташований на перехресті двох автомагістралей і залізничної лінії, що з'єднує рф з анексованим Кримом та окупованими територіями на півдні України.

Ці вихідні в окупованому Мелітополі видалися в прямому сенсі вибуховими. Зокрема 10-11 грудня було завдано ударів по трьох об'єктах Мелітополя та Мелітопольського району. Мер міста Іван Федоров повідомив, що був знищений російський блокпост та радіолокаційна станція. Крім того, удар в Мелітополі було завдано по місцях базування особового складу окупаційної армії.

За даними української сторони, жертв — близько 200. Швидше за все, були задіяні реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) HIMARS.

Завдання ударів по місцях розквартирування особового складу на окупованих теренах Запорожжя — Мелітополь, Пологи і Токмак — свідчить про каскадний характер планування операцій ЗСУ зі звільнення цих територій.

Перший етап передбачає вогневе ураження місць зосередження особового складу, важкої бронетехніки, систем ППО, усієї інфраструктури противника. Другий — взяття під контроль логістики (шляхів постачання окупаційної армії). Третій — безпосередньо наступ наших військ. Ця натівська тактика була успішно продемонстрована ЗСУ під час деокупації Харківської та Херсонської областей.

Тобто, можемо говорити про можливий початок операції з деокупації Запорізької області. Це найбільш перспективний напрям для наступу ЗСУ, про що говорить навіть російська сторона. Саме з цим пов’язані авральні роботи окупантів зі зведення фортифікаційних споруд в районі Мелітополя та Бердянська.

При цьому, і Мелітополь, і Пологи, і Токмак — ключові пункти логістики окупаційної армії. Особливо Мелітополь, втрата контролю над яким росіянами поставить під сумнів існування так званого "сухопутного коридору" з окупованих територій Донбасу до Криму. Крім того, це потенційно може створити передумови для вичавлення окупаційних військ, власне, на територію самого Криму.

Після завдання потужних ударів у Мелітополі та Пологах місцевими джерелами зафіксована передислокація окремих підрозділів збройних сил противника — з метою розосередження як особового складу, так і важкої бронетехніки. Щоб зменшити кількість втрат внаслідок вогневого впливу з боку ЗСУ.

Аналогічна запорізькій тактика спостерігається на інших ділянках фронту. У тому числі на Луганському напрямку.

Зокрема, в окупованому Первомайську було завдано удару по місцях зосередження колісної та гусеничної техніки. Були "прильоти" у Сватовому, у Кадіївці (Стаханові). До речі, координати місць накопичення і розквартирування противника передавали представники місцевого руху опору, включно з членами ГІ "Права справа", засновником і керівником якої є Дмитро Снєгирьов.