“Токмак в окупації…”

 
Багатопрофільний центр професійно-технічної освіти міста Токмак, яке з 26.Ⅱ.2022 перебуває під рф-окупацією, на своїй офіційній сторінці в соцмережі публікує вірш, присвячений рідному місту в окупації…
Автором щемливої поезії є один з викладачів учбового закладу, ім'я якого наразі не розголошується з питань безпеки.

· Багатопрофільний центр професійно-технічної освіти міста Токмак

Окупація може позбавити педагога живого спілкування із учнями, але ніколи не позбавить його можливості проявляти творчість, навіть у такий важкий час. Всі ми у якомусь сенсі поети, бо через вірші позбавляємося болю.
(поезія викладача Багатопрофільного центра ПТО)

Токмак в окупації…

В окупації…
Дім свій покинути не можеш
Й дивитися на їхні рожі
Ніяких сил не вистачає…
Що буде з нами?
Бог лиш знає…
Ідеш по вулиці — нікого…
Пусті двори, пусті дороги…
Життя тут взимку вирувало…
Та після лютого все стало…
Годинник наче зупинився…
І кущ калини похилився…
Дитячий сміх вже не лунає,
Лиш орків в місті нашім зграї…
Із автоматами "херої"
Проти людей… Та ми ж без зброї…
Страшний цей сон…
Без кінця-краю…
Що буде з нами?
Бог лиш знає…
Нема життя… Лише надія…
І ще одна на всіх нас мрія:
Перемогла щоб Україна!
Щоб дочекалась мати сина,
Щоби кати оці прокляті —
Рашисти, зомбі дурнуваті,
З землею всі перемішались
Навіки так і залишались…
А ми калину підіймемо!
І Україну звеселимо!
Бо наш народ все подолає!
Це МИ усі і БОГ наш знає!

(Звернення до потвор і вчиТЕЛИЦЬ: автора не шукайте, він за межами країни. Тому насолоджуйтеся поезію спокійно разом з окупантами і розумійте, що ваш час вже близенько)

Першоджерело:
© Багатопрофільний центр професійно-технічної освіти міста Токмак
© “Український Токмак”