“Яєчна Неділя” в Запорожжі — 10 років

 
13 квітня 2014 року Запорожці на Майдані дали гідну відсіч сєпарам “антімайдана” і врятували місто Запорожжя від “руzzкого міра”!
Ця подія увійшла в історію України як “Яєчна Неділя” в Запорожжі.
Майдан і Революція Гідності перемогли!

Запорожський Майдан був одним з найактивніших в Україні.
13.Ⅳ.2014 в місті Запорожжя на Алеї Слави впродовж 6 годин тривало протистояння Запорожського Майдану та “антімайдана” — прорашистського "мітингу" сепаратистів “руzzкого міра”. Стрімери транслювали це протистояння у прямому етері й підтримати цю акцію прийшло багато містян.
Під час протистояння Запорожці обсипали борошном й закидали тухлими яйцями сєпарів “антімайдана”.
Це й дало назву тим подіям — “Яєчна Неділя” в Запорожжі.

Після “Яєчної Неділі” "мітінґі" сепаратистів “руzzкого міра” у місті Запорожжя зійшли нанівець, і на відміну від Донецька та Луганська, у Запорожжі тоді "спєцоперация" терористичного квазідержавного утворення "рф" під назвою "русская вєсна" не пройшла.

“Яєчна Неділя” в Запорожжі
13.Ⅳ.2014

У неділю, 13 квітня 2014 року, в Запорожжі на Алеї Слави, на місці де стирчав один з істуканів лєніну, зібрався прорашистський "мітинг" сепаратистів “руzzкого міра” — “антімайдан”.
Навесні 2014-го такі "мітінґі" сєпари проводили щотижня в багатьох містах України, й на Запорожжі також, зокрема, у місті Запорожжя і в Мелітополі.
13.Ⅳ.2014 в Запорожжі на Алеї Слави сєпари “антімайдана” вийшли з "тріколором" "рф", маючи на меті підняти ганчірку на флаґшток.
При собі сєпари “антімайдана” мали "трікалори" "рф" і "флаґі ссср", на себе поначипляли колорадські "трікалорниє лєнточкі".
Розгортався той же сценарій, що й на Донбасі…

В цей час під стінами Запорізької міської ради на Віче зібрався Майдан.
Лідери Запорожського Майдану закликали людей йти до Алеї Слави, щоб запобігти можливому захопленню міської та обласної ради пророссійськими силами, як це вже сталось в Донецьку і Луганську. Крим, Донецьк і Луганськ вже були окуповані рашистами…

В інформаційному просторі з лютого-2014 вже лилася ворожа пропаґанда через "паблікі" "русская вєсна" і "запарожская народная рєспубліка ЗНР", котрими
керував упоротий роґов. А тим часом в Мелітополі єбаліцкій керував "мітінґамі русской вєсни" й готував до рф-окупації наш Запорожський край ще у 2014…

Після обговорень Запорожці перейшли проспект у напрямку Алеї Слави. Відстань між Майданівцями і "антімайданом" була невелика — Алея Слави знаходиться навпроти Запорізької міської ради.
Ходý Майданівців Соборним проспектом кілька разів намагалася зупинити тодішня міліція; відбувались словесні суперечки між міліцією й Майданівцями.
Проте, Майданівці прийшли на Алею Слави й оточили "антімайдановцев".
Українські патріоти з Національними Прапорами України стали навпроти сепаратистів “антімайдана”. Тоді міліція взяла під захист сєпарів “антімайдана” в оборонне кільце.

Час-від-часу відбувались сутички.
Майданівцям під час сутичок вдалось відібрати у сєпарашок декілька совєтсько-рашистських "флаґов" і спалити ту гидоту.
Запорожці зрештою закидали борошном і тухлими яйцями оточених сепаратистів “антімайдана”.

Протистояння на Алеї Слави тривало близько 6 годин.
Надвечір зрештою було досягнуто домовленостей, що коридором ганьби, але під захистом міліції сепарів “антімайдана” з Алеї Слави виведуть шеренгою до найближчого відділку міліції. 181 штуку сепарів “антімайдана” мєнти фактично укрили в міліцейському відділку, заявивши, що "затримали" сепаратистів, котрих мєнти одразу й відпустили.

Вже за два тижні, "на пєрвамай" (1 травня 2014), ці ж сєпари “антімайдана” вийшли з "флаґамі ссср" "на пєрвамайскую дєманстрацию", організовану так званим "марксістско-лєнінскім клубом" і вимагали "пєдєралізациі".

Безкарність породжує вседозволеність…
Непокаране зло повернеться у лютому 2022…
70% Запорожського краю опиниться під рф-окупацією…
Місто Запорожжя під постійними обстрілами…
Місту Запорожжю загрожує рф-окупація…
Адже рашистське зло не було покаране…

“Яєчну Неділю” в Запорожжі оглянуто в матеріялах “Радіо Свобода” у 2019-му до 5-ї річниці події й до 10-ї річниці у 2024-му……

• • •

 

“Яєчна Неділя” в Запорожжі 13.Ⅳ.2014
історична подія

“Яєчну Неділю” в Запорожжі 13.Ⅳ.2014 як одну з ключових подій Майдану, що завадила рф-окупації Запорожжя ще у 2014-му, визначив у підручнику “Історія Української Державності: Запорізький вимір” запорожський історик Юрій Щур.

У 2014 році Запоріжжя та область стали ареною боротьби, де вирішувалося питання збереження територіальної цілісності України. І якщо активісти Євромайдану відстоювали позицію соборності усіх українських земель, то “антимайданці” ж стали основою для сепаратистських проросійських рухів. Перші свої заходи “антимайданівці” проводили під державними синьо-жовтими прапорами, із залученням партійних прапорів “Партії регіонів” та КПУ. Починаючи з січня 2014 р. прапори змінили на георгіївські стрічки та вигукували гасло “слава россіі!”. Запорізький “антимайдан” перетворився на відверто сепаратистський, як це було у Луганській, Донецькій, Харківський та інших областях.

У Запоріжжі місцеві сепаратисти так само, як у Донецьку і Луганську, планували захопити облдержадміністрацію, але близько семи тисяч євромайданівців не допустили цього.
На початку квітня 2014 року на в’їздах до Запоріжжя місцеві активісти почали зводити блокпости, щоб перешкоджати візитам до міста різних “гастролерів”: проросійським активістам з інших регіонів, а також з російської федерації.
За словами координатора штабу народної самооборони Запорізької області С.Тіунова, рішення про будівництво шести блокпостів на основних в’їздах у місто було ухвалене радою оборони області на чолі з головою ОДА В.Барановим: “Вахту на блокпостах цілодобово спільно нестимуть працівники міліції, солдати внутрішніх військ та бійці народної самооборони Запоріжжя. Головне завдання – контролювати в’їзд у місто, щоб не допустити сюди ті деструктивні елементи, які виступають за відділення південного сходу України, за федералізацію і введення на цю територію російських військ”.

13 квітня 2014 року учасники “антимайдану” намагалися провести ходу Запоріжжям. Але колону з близько п’яти сотень сепаратистів заблокували активісти Євромайдану. Згодом цей день увійде в історію як “Яєчна Неділя”.

Скорочений виклад подій того дня подаємо за спогадами активістки запорізького Євромайдану Олени Єременко:
“Ми йшли туди і ще не знали, як будемо себе вести. Ми просто хотіли їм показати свою позицію – що ми їх терпіти не будемо. Насправді, до того моменту, коли ми пройшли пару зупинок, приєдналося вже немало людей і міліція. На той момент міліція, по ходу приймала рішення, як діяти і що зі всім цим робити. …
Десь вже між вулицею Миру (вулиця перпендикулярна центральному проспекту міста, яким йшли Майданівці – ред.) і Алею Слави міліція стала стіною і перекрила дорогу.
Я тоді перекрила рух і попросила людей перейти на іншу сторону. …
І таким чином вийшло, що ми навпроти Алеї Слави стали один навпроти другого через проспект.
На Алеї Слави ми побачили групу людей – мабуть було чоловік 200 на той момент. Ми побачили артема тимченка (один з лідерів місцевого “антимайдану” навесні 2014 року – ред.) з мегафоном, прапори з орлами. Георгіївські стрічки. Я не слухала, що вони там казали. …
Враховуючи, що нас було чимало, нам вдалося якось їх “взяти” у кільце.
Я не пам'ятаю чітко, як так склалося, що вони опинилися в центрі.
Вони розуміли, що нас більше і що ми досить радикально налаштовані. І намагалися вести переговори з нами, щоб ми їх випустили з цього кільця. …
Дві групи супротивників були поруч одна біля одної. Що могло статися такого, що згодилося б для “картинки” російського ТБ – ми не знали. Тож, поки з нами довго вели переговори, щоб ми їх випустили, багато наших хлопців уже були у балаклавах. Із одного боку, ми знали, що це ультраси і «Правий сектор», а з іншого – ніхто не міг гарантувати, що серед цих людей немає підісланих провокаторів. Плюс нам вже тоді кілька разів натякнули про кримінальну відповідальність, бо заклик, ініціатива і початок руху виходили від нас.
Найдовше домовлялись чи з ультрасами, чи з «Правим сектором», щоб ми зробили коридор і вони змогли вийти. Але ми поставили умову, щоб вони залишили всі прапори, усі свої речі. Тоді б ми ми їх випустили. І випустили у бік Незалежної України (вулиця Незалежної України паралельна центральному проспекту Запоріжжя, а Алея Слави, де відбувалися події 13 квітня 2014 року, розташована перпендикулярно цих двох вулиць – ред.). Ми б тоді їх не чіпали. І ось, коли вже ніби домовилися, і вони спробували виходити, то не виконали наші умови. Зокрема, здається, вони прапори не захотіли залишати. І ми закрили коридор, їх знову загнали їх у кільце.
І ультраси, здається хтось із них, почав першими кидати яйця.
Можливо, вони пішли купили цей перший десяток яєць.
Я не знаю звідки взялися яйця, але вони почали закидати їх яйцями.
І ця ідея була підхоплена усіма. Усі ми дорослі люди, у всіх були якісь гроші – ми скидалися прямо на місці грошима й бігли купувати яйця.
За короткий час були скуплені усі яйця у навколишніх магазинах. …
І люди, які бачили у прямому ефірі, що відбувається, туди теж їхали уже з яйцями. Плюс я пам’ятаю, що з оптовики підвозили яйця з “Анголенко” (народна назва одного з центральних міських ринків Запоріжжя за назвою вулиці Анголенко, в рамках декомунізації перейменована в Базарну – ред.).
Ніколи не забуду, коли бабуся років 80-ти прийшла з десятком яєць.
Підходить, дає ці яйця і каже: “Дитинко, кинь, бо я не докину”…
Ну от, коли у нас вже виникла проблема з яйцями, то не знаю у кого – думаю, такою креативною була молодь – виникла ідея, що Великдень, яйця вже є, то “будемо робити паску”.
І в хід вже пішло все – борошно, томатний сік, яйця по мірі надходження, бо їх вже не було де взяти – до нас вони потрапляли лише, коли підвозили оптовики з ринку …
Ми увійшли в азарт і закидали їх усім, що було.
Ми розуміли, що фізичної шкоди ми їм не завдамо, ну хіба ґулю наб’ємо, але своїм емоціям, усьому тому, що накипіло від споглядання подій на Сході, усіх тих “россия – приди!”, ми вихід дали.
Потім ми вже зрозуміли, що це бачать і в Україні, і в Світі.
Люди дзвонили з інших країн, і казали, що бачать нас і що “Запоріжжя – молодці!” Кількість людей із кожною хвилиною зростала. Було величезне бажання показати, що у Запоріжжі не відбудеться того, що відбувалось у Донецьку і Луганську.
І ті люди, які нас підтримали, вони якраз і показували, що Запоріжжя – це не росія. Надвечір там була уже величезна кількість людей, які підтримували Україну.
Було кілька спроб “антимайданівців” вивести. З нами домовлялися, але, на жаль, знову хотіли обманути нас кілька разів.
Ми вимагали, щоб цих людей затримали і перевірили у них документи. А вони хотіли підігнати тролейбус і просто вивезти їх. …
Завершувати це якось треба було, а для нас головне було, щоб їх затримали. І тоді вишикувались ряди з самооборони і так їх вивели. …
Я розумію, що ми не змінили позицію тих людей, які є прихильниками росії, але принаймні вони більш не закликали росію прийти. Вони боялись показати свою позицію відкрито.
Більше ми не бачили жодного мітингу за рух до росії, тому “Яєчна неділя”, з моє точки зору, стала тією точкою відліку, коли Запоріжжя чітко показало, що тут ніколи не буде “ЗНР”.
І не тому, що знов таки, хтось з політиків так хоче чи не хоче: хто б у нас не прийшов до влади, а просто цього не хочуть запорожці. …”.

Один з учасників акцій “антимайдану” пізніше згадував:
“Я ходив просто послухати. Антимайданівські заходи були мені ближчі, бо я вважаю, що зміни потрібні, але без революцій. Там було багато звичайних людей, як я, хто не махав прапорами та не вигукував гасла. “антимайдан” вимагав державного статусу для російської мови, позачергових виборів до Верховної Ради і місцевого референдуму. Спочатку все це хотіли досягти шляхом переговорів із владою. Але пізніше заявили, що ніяких переговорів не буде і схвалили звернення до російського президента з проханням ввести війська на територію області, якщо вимоги “антимайдану” не виконають”.

Тодішній прокурор Запорізької області О.Шацький, сам учасник Євромайдану, вважав що регіон з самого початку йшов за тим же сценарієм, що Донецька і Луганська області весною 2014 року. Зачистка правоохоронцями Запорізької області, за його словами, тривала до 9 травня 2014 року, а відтоді вже повністю контролювали ситуацію в регіоні: “До 9 травня ми провели більше сотні обшуків, фактично кожен обшук – це вилучена зброя. Серед затриманих були зрадники, шпигуни, диверсанти”.

Попри думки, що на цьому російські спецслужби, зазнавши одного фіаско, перестали планувати антиукраїнський заколот на території Запорізької області, подібні робота ними проводилася. Зокрема, 25 травня 2014 року у ході спецоперації в Бердянському районі Запорізької області співробітники СБУ затримали вантаж стрілецької зброї та вибухівки, яка призначалась для озброєння терористів. 73 ящики з озброєнням були доставлені морським шляхом з окупованої території АР Крим (м. Севастополь). Під час обшуку схованки, облаштованої терористами, оперативники вилучили 88 автоматів АК-74, 5 кулеметів РПК-74, 3 кулемети ПКМ, 24 гранатомети РПГ-22, 918 гранат РГД, 20 880 набоїв.
Крім того, у ході операції, під час якої зловмисники чинили опір, затримано трьох громадян України, серед яких брат самопроголошеного голови м. Маріуполь, тричі судимий Денис Кузьменко.
Весною 2018 року британське видання «The Times» помістило статтю Т.Парфітта під заголовком: “Операція Троя: російський план поширення хаосу в Україні”. Цей матеріал було присвячено таємному плану “Троя”, який у листопаді 2014 року розглядався в Кремлі Йшлося про стратегію підготовки населення Запорізької області до проросійського заколоту у регіоні. Це був план маніпуляції громадською думкою перед заколотом у Запоріжжі, який мав на меті вирвати регіон із орбіти центрального уряду в Києві. У цьому заколоті використовувалася б існуюча російська шпигунська мережа, яка вже діяла на тій території. Передбачалося налагодження контакту з місцевою поліцією та СБУ.

“Яєчна Неділя” завадила планам рф-окупації Запорожжя в 2014 році.