Штаб Євгена Коновальця у Берліні

Визвольний Тризуб ОУН на фасаді величної будівлі в Берліні.
Це — Український Дім Левицького на Mecklenburgische Straße, 73 — осердя українського життя в Берліні у добу Міжвоєння Інтербеллум.
Саме у цій будівлі знаходились чисельні українські організації, Пласт, штаб УВО і ОУН Євгена Коновальця, саме тут Степан Бандера затверджений крайовим провідником ОУН. І саме ця історична будівля пережила Другу Світову війну, дивом уникнувши бомбардувань…
І Тризуб ОУН на фасаді зберігся завдяки тому, що будівля опинилась у Західньому Берліні…
До Дня Народин Євгена Коновальця про унікальний історичний будинок розповів пластовий історик Юрій Юзич.

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

Штаб Євгена Коновальця у Берліні

14 червня — день народження творця ОУН Євгена Коновальця.

Мало хто знає, що близько 10 років свого життя Євген Коновалець провів у Берліні, коли розвивав передвісницю ОУН — УВО (Українську Військову Організацію) та розгортав український націоналістичний рух.

Євген Коновалець розгортав український націоналістичний рух зі свого штабу в Берліні, який був у будинку на Мекленбурґіш штрассе, 73.
На фасаді будинку досі збереглась відзнака ОУН — Визвольний Тризуб!
Тризуб ОУН на фасаді зберігся завдяки тому, що після Другої Світової війни будівля опинилась у Західньому Берліні…

Цей дім був власністю очільника легальної української сили в Польщі — по якій Коновалець працював як лідер нелегальної бойової мережі.
Будинок належав адвокату Дмитру Левицькому — галичанину, який у 1918 році був секретарем Українського Народного Союзу (по суті був начальником штабу міжпартійного спротиву омосковленню Української Держави Скоропадського).

Дмитро Левицький — український громадсько-політичний діяч, правник, адвокат, був одним із творців Соборності України — один з підписантів Акту Злуки УНР і ЗУНР. У 1919—1920 — посол УНР в Данії. У 1921—1922 очолював патріотичну організацію «Молода Галичина» у Відні, до складу якої входили Євген Коновалець, Андрій Мельник, Іван Чмола та інші. У 1923—1925 — редактор газети «Діло». У міжвоєнний період більше 10 років був очільником української фракції УНДО в парламенті Польщі. У 1936—1939 — голова Українського координаційного комітету у Львові. У 1939 — заарештований совєтськими окупантами, засланий в ҐУЛаґ і помер на засланні в Бухарі (Узбекистан)…

Колись студентом мені цікаво було дізнаватись — як в Ірландії взаємодіяли легальна партія "Ми самі" та бойова організація ІРА, які врешті добились незалежності своєї Батьківщини. Про цей дім Левицького я не знав тоді. Виявилось, що Українці в критичний час поводяться гідно і обʼєднуються не гірше лідерів легендарних визвольних рухів.

У цьому домі по Mecklenburgische Straße 73 упродовж усього міжвоєнного періоду було багато осередків українського життя в Берліні та Німеччині.
Тут Євген Коновалець очолював Українську стрілецьку громаду в Німеччині, модель якої опісля поширилась в США, Канаді й Арґентині. Тут Коновалець написав свою легендарну статтю про вишкіл старшинських кадрів — яка врешті призвела до формування середовища командування УПА, воєнний досвід якої ще вивчатиме Світ і є безцінним для сучасної війни з окупантом.

Тут були студентські осередки та українська пресова служба.
Саме тут у 1927 році побували перші пластуни, яких на вишкіл УВО спрямував особисто Верховний отаман Пласту Сірий Лев (Северин Левицький). І вони створили у подальшому бойову 13-ку в львівському Пласті.
А в 1933 році на передзборовій організаційній конференції ОУН саме тут Степан Бандера був затверджений крайовим провідником ОУН.

Найцікавіше, що зберігся ресторан «Heidelbeere», у якому неодмінно частим гостем був Євген Коновалець. Всередині є світлина, як фасад ресторану виглядав у міжвоєнний період і теперішні власники зберегли автентичну атмосферу часів Коновальця. Тут можна добре поїсти та відпочити з друзями, скуштувавши берлінський картопляний суп, наприклад.

А ще у ресторані є фактичний музей старих світильників. Їх там багато, але усі різні. Цілком можливо, що автентичні…

Це дуже цінно, бо далі я пройшов по багатьох локаціях Західного Берліну, де були українські організації. У більшості випадків не збереглись не те що будинки — а квартали… Все було розбомблено…

Те, що дім Левицького зберігся — попри все — це подарунок!
Провидіння Українцям!
Кожен свідомий Українець мав би мати за "маст хев" побувати тут.

До речі, Провідник ОУН Євген Коновалець був критичним до нацистів.
У 1933 році на згаданій конференції Коновалець читав уривки книги "фюрера", де відзначав його жахливе ставлення до Українців.
Провідник ОУН залишив Берлін, ще до того, як нацисти прийшли до влади — у 1930 році. Євген Коновалець виїхав до Швейцарії, у Женеву, де тоді була штаб-квартира тодішньої ООН — Ліги Націй.

Український Дім Левицького на Mecklenburgische Straße, 73 — МАПА
Український Дім Левицького на Mecklenburgische Straße, 73
— інтерактивний перегляд

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

Екскурсія в Український Дім Левицького у Берліні — справді чудове вшанування до Дня Народин Провідника ОУН Євгена Коновальця.
Український Дім Левицького у Берліні — свідок зродження сил і духу Українського Національного Визвольного Руху.
“Зродились ми великої години”…
Український Дім з Визвольним Тризубом ОУН — це слушне нагадування про Український Національний Визвольний Рух в добу Міжвоєння Інтербеллум, коли Українці не здались після поразки Перших Визвольних Змагань і готувались до Других Визвольних Змагань.
Актуально нині під час Третіх Визвольних Змагань за Незалежність України.

Згадаймо цитату Провідника ОУН Євгена Коновальця: