Канада проти кґб-фсб рф

 
В Країні Клинового Листа відбулись перші парламентські слухання з приводу втручання рашинських "кротів" у інформпростір Канади.
Це не одноразова новина, йдеться про створення прецеденту, який дає надію звільнити людство від розкиданих по всій планеті метастаз "руzzкоґо міра".

Борці з "фашистами" та Україною:
як працює російська мережа впливу у Канаді

Наприкінці жовтня-2024 в парламенті Канади, в комітеті національної безпеки та оборони відбулися слухання щодо впливу російської дезінформації на канадській інформаційний простір.

Ці слухання, вже не перші щодо дезінформації, набули більшого розголосу, оскільки ексміністр та відомий політик від опозиційної Консервативної партії Кріс Александер звинуватив провідного журналіста видання “Ottawa Citizen” девіда пульєзе (David Pugliese) у роботі на совєтські, а ймовірно також і на россійські спецслужби.

І не лише звинуватив, але й як доказ своїх слів представив документи кґб, які свідчать, що девід пульєзе стояв на обліку у совєтських спецслужб з 1984 року і мав псевдонім Стюарт.

Матеріял про структуру рф-пропаганди, що працює в Канаді проти Українців.

Канада фінансує роспропаганду

Нинішні слухання щодо російської дезінформації у парламенті Канади були ініційовані знову після гучного протесту проти показу на Торонтському міжнародному кінофестивалі (TIFF) начебто "документального фільму" "russian at war".

Режисером цієї стрічки є россіянка анастасія трофімова, яка довгий час працювала на "RT" ("russia today"). А сам фільм фактично легалізує російські наративи: від того, що на боці росіян воює українець, до того, що "російські солдати теж жертви цієї війни".

До речі, телеканал "RT" ("russia today") до 2022 року був у вільному доступі в канадських кабельних мережах. "RT" був заборонений урядом Канади лише після початку повномасштабного вторгнення — як такий, "чиї програми прагнуть підірвати суверенітет іншої країни, принижувати канадців певного етнічного походження та підірвати демократичні інститути в Канаді".

Проте жоден журналіст чи продюсер, які роками працювали на "russia today", не отримали ані засудження, ані розслідування їхньої діяльності від жодної канадської професійної організації.

І так само робота на забороненому "RT" ("russia today") не стала проблемою для трофімової в отриманні 340 тисяч канадських доларів ґранту від державного Канадського медіафонду для свого "документального фільму".

Проте масовий протест україно-канадської громади призвів до того, що канадська влада вже не могла не відреагувати на російську дезінформацію, яка активно просочується в публічний простір. І саме парламентські слухання дали справді сенсаційні результати!

"Агент кґб Стюарт"

Згідно з твердженнями згаданого канадського депутата Кріса Александера, автентичність восьми копій документів совєтських часів, що він надав комісії, підтвердили двоє незалежних експертів та низка істориків.

В особистій справі, яка була заведена на девіда пульєзе в серпні 1984 року, сказано, що він потрапив у поле зору кґб як "особа, що в перспективі буде мати можливість працювати в передових медіа Канади та США". "Агент іван" зустрів Девіда у 1982 році на публічній лекції, що була присвячена вторгненню совєтських військ в Афганістан.

"Агент іван" характеризує пульєзе як людину ліволіберальних поглядів, лояльного до совєтської політики. У короткій довідці зазначається, що "агенту івану" дається вказівка розвивати стосунки з девідом пульєзе. Крім збору даних та з’ясування робочих перспектив пульєзе, "івану" також ставиться задача дослідити наявність у пульєзе зв’язків з урядовцями, журналістами, активістами, політичними діячами, бізнесменами.

В документі від 6 квітня 1990 року зазначається, що девід пульєзе розпочав свою роботу в "Ottawa Citizen" і у зв'язку з цим начальник "1-го отдєла" кґб ссср відправляє в москву прохання отримати дозвіл на додаткове вивчення чи, можливо, використати журналіста в інтересах управління "С" (підрозділ кґб, що виконував функції зовнішньої розвідки).

В довідці, датованій 20 червням 1990 року, зазначається, що зв’язок між агентом "іваном" та "стюартом" встановлено. І додається посилання на номер довідки №1/3282, яка має бути, як зазначено в документі, на двох сторінках з грифом "секретно".

Як припускає Александер, ці контакти не припинилися і після розпаду СССР — з "агентом стюартом" вже почали працювати россійські спецслужби.

Критика України та армії Канади

Виступаючи перед представниками парламенту, консерватор Кріс Александер був відвертим щодо російської пропаганди: "її вплив недооцінено канадськими урядовцями".

На тлі нещодавніх скандалів, пов’язаних з китайським втручанням, висилкою індійських дипломатів з Канади, гучним викриттям "Tenet media", котре поширювало россійські наративи за гроші "RT", розслідування щодо впливу російської дезінформації в Канаді здається логічним кроком.

Проте чому в поле зору потрапив саме девід пульєзе?

Цей "журналіст" вже більше 30 років спеціалізується на мілітарних та безпекових питаннях. Агент кґб "стюарт" девід пульєзе аналізує процеси в канадській армії, розслідує закупівлі для канадської армії, правопорушення та випадки харасменту. Агент кґб "стюарт" девід пульєзе є одним з найвпливовіших критиків Міністерства оборони Канади.

А ще агент кґб "стюарт" девід пульєзе відомий статтями про "фашистів" в українській діаспорі та в діаспорах балтійських країн.

Незважаючи на те, що в 1985 році в Канаді було створено комісію Дюшена, яка якраз і розслідувала звинувачення щодо Українців та представників балтійських країн у скоєні воєнних злочинів під час Другої Світової війни і не визнала таких фактів з боку дивізії СС “Галичина”, тим не менш, "журналіст" "Ottawa Citizen" девід пульєзе настирливо продовжує їх шукати.

Тільки у вересні-2024 Пульєзе присвятив цій тематиці три статті. Зокрема, "журналіст" пульєзе першим, хто поширив новину про запрошення на захід до канадського парламенту ветерана дивізії “Галичина” Ярослава Гуньки.

"Мережа" академіків

І агент кґб девід пульєзе не самотній у пошуку "українських фашистів".

Серед тих, хто постійно підкидає "на вентилятор", — професор Оттавського університету іван качановський, котрий з 2014 року розповідає не тільки про "українських нацистів", а ще й про "державний переворот" в Україні.

Незважаючи на те, що "RT" ("russia today") перебуває під санкціями, качановському це не заважає бути постійним коментатором з питань України на пропагандистському ресурсі.

А "журналісту" пульєзе цей факт теж не заважає посилатися на качановського.

Як і ще одному військовому досліднику "українських фашистів" і "українських правих" скотту тейлору, котрий без перешкод відвідує москву, а ще у своїх статтях поширює пропагандистські тези на кшталт "россії історично належав Крим", "НАТО має враховувати інтереси РФ", "Україні не перемогти в цій війні, тому допомогу їй потрібно скоротити".

При цьому скотт тейлор та девід пульєзе — два "ветерани канадської журналістики" — фактично мають ексклюзивне право висвітлювати події, що стосуються Королівської Армії Канади, в двох впливових виданнях, добре відомих канадським парламентарям: "Ottawa Citizen" та "The Hill Times".

Ба більше, скотт тейлор і девід пульєзе не тільки пов’язані спільними наративами, а ще й підтримують одне одного.

— „Головний наратив пропагандистів — це звинувачення України та Українців у "нацизмі, расизмі та антисемітизмі". Таким чином робиться: а) тиск на західне суспільство, щоб припинити або загальмувати підтримку України; б) розбрат між Українцями та Євреями; в) відродження міфу про "миролюбний і антифашистський" совєтський союз“, — пояснює канадський історик єврейсько-українського походження Алік Гомельський.

Історик впевнений, що ще за часів кґб саме в Канаді — де одна з найбільших українських діаспор — була розбудована "мережа" публічних пропагандистів. Майже в кожному великому канадському університеті є якийсь професор, який досі підтримує проросійські наративи.

— „Я бачу таку чітку модель роботи на інформаційному фронті: історики-професори готують антиукраїнську працю, книгу, есей, користуючись законом академічної свободи. Потім журналісти публікують статті, посилаючись на ці твори істориків, та ліплять наративи. А пропагандисти-активісти вже несуть це в маси“, — пояснює історик.

Алік Гомельський перелічує не менш аніж два десятки "дослідників українського фашизму" в Канаді. Серед них є як публічні особи, так і маргінальні, які фактично створюють кількісну підтримку, "розпилюючи" антиукраїнську пропаганду в інтернеті.

За роки своєї роботи історик вже дослідив не тільки наративи россійської пропаганди, а ще й циклічність, з якою їх "закидають" у канадське суспільство. Як правило, це стається перед якимись важливими рішеннями, які Канада має прийняти щодо допомоги Україні.

Не тільки Українці

Показово, що ця "екосистема" поширення россійської дезінформації працює не тільки проти України, а взагалі проти західних цінностей.

— „Мережа прокремлівських активістів у Канаді — достатньо широка. Ця група також включає колишніх дипломатів, вони також є в правлінні російських або проросійських організацій. Щоразу, коли я когось з них публічно чіпляю, на мене починається хвиля хейту“, — розповідає Маркус Колґа, засновник проєкту «Disinfowatch», який вже 15 років досліджує россійську дезінформацію.

Маркус Колґа — естонський історик і дослідник совєтської окупації Естонії, також давав свідчення на парламентському комітеті Канади.

Адже естонський історик Маркус Колґа також ставав об’єктом нападу з боку агента кґб "стюарта" девіда пульєзе, котрий звинувачував історика у "відбілюванні нацистів".

— „Українців і діаспорян балтійських народів в Канаді періодично звинувачують у "фашизмі-нацизмі". Наратив такий: "всі, хто воював проти ссср, є ворогами Канади"“, — наголошує канадський історик єврейсько-українського походження Алік Гомельський.

Українців і діаспорян балтійських народів в Канаді періодично звинувачують у "фашизмі-нацизмі".
Наратив: "всі, хто воював проти ссср, є ворогами Канади"!

Ці тези озвучуються західними професорами, які, користуючись своїм пожиттєвим статусом академіків, безперешкодно розповсюджують теорії змови.
Але найбільша проблема полягає у тому, що навіть такі відверто заангажовані науковці, як іван качановський, мішель чоссудовський або радхіка десаї, професорка з кафедри політичних досліджень Університету Манітоби в Канаді, яка минулого року брала участь у "валдайському клубі" путіна і поставила йому питання про доречність участі Ярослава Гуньки на зустрічі в канадському парламенті, і надалі зберігають репутацію "поважних дослідників", а не посіпак кремлівського диктатора.

* * * * *

Історія з публічним викриттям девіда пульєзе виявилась досить показовою.
І не тільки тому, що показала масштаб россійської мережі впливу та логіку вербування західних журналістів.
А ще і тому, що, як і в випадку з "документалкою" "russians at war", професійна спільнота намагається встати на захист "свого". Аргументуючи це фактично так: "Ми віримо йому, бо ми йому віримо. Він вже 30 років тут працює".
Але те, що він повторює російські наративи слово в слово, наче дивиться вечорами Скабєєву, не береться до уваги. Бо журналіст має право на власну думку.

Тільки не зрозуміло, чому "досвідчений журналіст" девід пульєзе користується саме російськими наративами в питаннях України. Робить він це за вказівкою кремля або просто є "корисним ідіотом"? Покажуть час та слідство.

Зрозуміло лише одне — що для викорінення російської мережі впливу канадському уряду (як і іншим західним урядам) доведеться провести ще чимало роботи…

© Анастасія Рінгіс — для “Європейської правди”, з Торонто — Канада
Титульний фотоколаж © “Європейська правда”
© “Європейська правда”