Трамп виграв вибори — що далі?

 
Сталось що передбачалось.
Трамп виграв вибори і вдруге став президентом США.
Світ застиг і закляк в очікуванні Апокаліпсису…
У цьому зведеному оглядовому матеріялі — загрози для України, аналічтичні оцінки, огляд американської преси та реакція Світу.

Що загрожує Україні

Друге пришестя трампа не обіцяє нічого доброго Україні…
Від демократів США також нічого доброго Україна не отримала…
1991 року демократ байден вимагав вщент роззброїти Україну…
1994 року демократ клінтон вщент роззброїв Україну…
“Будапештський меморандум” 5.Ⅻ.1994 — Історія роззброєння України…
США надали Україні пустопорожні "гарантії безпеки"…
2014 року демократ обама відмовився від наданих "гарантій" Україні, змусив Україну сідати за стіл переговорів з хʎйлом, затягнув час і затягнув Україну у тривалу криваву війну… І малював фломастером "red lines"!
2022 року демократ байден обмежив допомогу Україні, заборонив Україні оборонятися й стріляти у відповідь по "рф".
Ну а республіканець трамп спільно з хʎйлом вже шматує Україну та примушує "просто пєрєстать стрєлять" і капітулювати.

США взагалі-то складно назвати "союзником" чи дружньою країною.
Саме США у 1994 році тиском і погрозами змусили Україну віддати третій за обсягом ядерний арсенал, балістичні ракети, стратегічні бомбардувальники і ще купу всього на рашку, і тепер з цієї зброї Україну знищують…
США вщент роззброїли Україну в обмін на пустопорожні "гарантіі" "будапєштскоґо мєморандума", й кинули Україну під ними ж озброєного аґресора, а потім, коли Українці нагадали про "будапєштскій мєморандум", США похлопалі по плечу й цинічно так сказали, що то був "просто мєморандум бєз обязатєльств — так, узєлок на память"…
Дякуємо, США, запам'ятали навіки…

США — це совок навиверт!
США мало чим відрізняється від "рф".
США і "ссср"\"рф" назвали себе "ґєґємонами" й граються у проксі-війни!
США і "рф" самостверджуються за рахунок інших країн і народів…
Україну ці "ґєґємони" перетворили на "театр бойових дій"…
Україну знищують вже понад 10 років…
Під мовчазну згоду Світу…

Україну вже шматують трамп і хʎйло 🤬
Ще задовго до свого другого сходження, трамп і хʎйло вже почали обговорювати плани пошматування України!

Як легко рудий блазень розпоряджається теренами України…
Може краще нехай трамп віддасть хʎйлу Аляску, Каліфорнію і Техас?
"А какая разніца!"

47-й президент США трамп буде шматувати Україну! 🤬
Адміністрація президента США трампа "зосередиться на досягненні миру" у війні "рф" проти України, а не на тому, щоб дати Україні можливість повернути окуповані терени…
Про це заявив старший радник новообраного президента США трампа, стратег республіканської партії, браян ланза в інтерв’ю «BBC News».

Радник трампа наголосив, що повернення окупованих теренів України "нереалістичне і не є метою та пріоритетом Сполучених Штатів", натомість пріоритетом є "мир і припинення вбивств". 🤬
Радник трампа зазначив: "Ми хочемо сказати Україні: ви знаєте, що ви бачите? Що ви бачите як реалістичне бачення миру. Це не бачення перемоги, але це бачення миру. І давайте почнемо чесну розмову".

Трамп пропонує новий план для України та Європи.
Варіант плану, викладений трьома представниками штабу Трампа, передбачає, що нинішня лінія фронту буде заморожена, а Україна погодиться відкласти свої амбіції щодо вступу до НАТО на 20 років.
Про це повідомляє «The Telegraph»

Заморожування війни, буферна зона вздовж лінії фронту на 800 миль, а окуповані терени України залишаються під окупацією "рф"! 🤬
Україні заборонять навіть думати про вступ до НАТО.

«BBC Україна» також оглядала плани трампа щодо України.

Що загрожує Світові

Світові “друге пришестя” трампа теж не обіцяє нічого доброго…
Найближчі 4-5 років будуть глобально турбулентними й нестабільними…
Варто зазначити, що неадекватний трамп може бути усунутий від влади внаслідок однієї з 90 відкритих судових справ проти цього шелихвіста, але у такому разі трампа замінить ще більш неадекватний джей-ді венс! Останній вочевидь висунеться на наступного президента США і може ним стати, бо серед американців zєбілів ще більше, аніж в Україні, як доводять вибори останніх років.

Самоміфологізація американців, їхня віра в абсолютну винятковість США, віра у особливу роль "світового поліцейського", віра у найвеличнішу велич Америки, віра у абсолютну ґеґемонію США і зверхність помножена на тупість — всі ці фактори зрештою приведуть США до краху, а Світ занурять у темряву…

І добре, якщо глобальна криза на 4-5 років, а не десятиліття чи й довше…
Невідомо, що й де ще вилізе, спалахне, обвалиться й чим все закінчиться…
Зупиняти "рф" США не збиралась і не збирається — це вже цілком очевидно.
Для США війна проти України — це проблема України і Європи.
Ось тільки проблема у тому, що обороноздатність Європи залежить від США!
НАТО теж залежне від США і пощезне, як тільки США вийде з НАТО.
Тим часом, полум'я Третьої Світової війни розгоряється далі…
Вочевидь, слідом за Україною спалахне війна навколо Тайваню…
Японія і Філіпіни також наступні…
Країни Балтії теж…

США і західні політикани довели Світ до краю прірви…
Крах глобальної системи безпеки, бездіяльність глобальних організацій, насамперед, бездіяльність НАТО та імпотентність ООН, ганебна "політика умиротворення", ще більш ганебний страх Заходу перед "ескалацією" та ядерним шантажем кремля, слабкість, неспроможність і небажання зупинити аґресорів і тоталітарні режими — все це в сукупності призвело до нинішньої катастрофічної ситуації, коли Світ опинився на краю прірви…

А вишенькою на цьому торті ганьби і марнославства опинився трамп! Вдруге!
Наразі складно прогнозувати, чим завершиться нинішня глобальна криза…
Ліквідація терористичного квазідержавного утворення "рф" зупинить кризу.
Але не факт, бо ще лишаються такі "ґеґемони", як "кнр" і США.
Добре, якщо все завершиться крахом ґеґемонії США та кризою в США.
Гірше, якщо все завершиться глобальною катастрофою…

Тож, попереду Світ чекають два сценарія: або реалізація сценарію останнього фільму “Civil War” про нову громадянську війну в США, або ж реальним стане сценарій фільму “Don't Look Up!”
На хеппі-енд з “Термінатора” годі й сподіватись — то було попередження…
А ось в дії вже давно “Don't Look Up!”
Чокнутий вчений вже давно є.
Чокнутий президент теж!
А хеппі-енда там нема…

• • •

Президент Чехії:
Угода Трампа з путіним щодо України може загрожувати інтересам Європи

Переможець на виборах президента США Дональд Трамп може спробувати домовитися з російським диктатором владіміром путіним про завершення війни проти України. Але така угода, скоріш за все, буде не в інтересах Європи та України.
Про це заявив президент Чехії Петр Павел.

Президент Чехії Петр Павел під час виступу на безпековій конференції у Празі зазначив, що допомога від умовного Заходу для України була не достатньо швидкою, що дозволило рф-окупантам мати просування.

— „Моя точка зору, мабуть, менш політкоректна, але я все одно її скажу. З самого початку ми робили недостатньо. Лише кілька держав — і я пишаюся, що серед них була Чехія - забезпечили Україну всім необхідним і тим, що ми могли їй дати. Але початок військової підтримки був досить повільним, і я чесно кажу, що ця повільна допомога дозволила росії просунутися українською територією, незважаючи на всі проблеми з командуванням і матеріально-технічним забезпеченням, які вони тоді мали“, — зазначив президент Чехії Петр Павел.

За словами Павела, західних поставок військової техніки та фінансові допомоги було недостатньо для перемоги Україні.

Чеський президент додав, що так ситуація на фронті зайшла "певною мірою в глухий кут", але зараз вона "більше розвивається на користь росії, ніж України".
— „І в цій ситуації важко спонукати обидві сторони до переговорів“, — зауважив лідер Чехії.

Президент Чехії Петр Павел розповів, що наразі багато країн чекають на оновлення адміністрації в США, та сподіваються, що Трамп "доставить зміни", які він обіцяв, коли сказав, що "закінчить війну рф з Україною протягом 24 годин".

Президент Чехії Петр Павел не вважає, що це можливо.
Однак, на думку чеського лідера, така угода "ймовірно, не відповідатиме інтересам України чи Європи, оскільки вона, ймовірно, включатиме передачу росії частини окупованої території України або умову для України, що вона не зможе стати членом НАТО щонайменше 20 років".

Як Європі підготуватися до неспокійних років

Роки нерішучості США дуже дорого обійдуться Україні і Європі…
Ще дорожче може обійтись друге трампове президентсво.
Віцепрезидент Центру Аналізу Європейської Політики CEPA Едвард Лукас сконцентрувався на похмурих перспективах Європи під час другого трампового президентсва та дає рекомендації, як Європі пережити та пройти крізь найближчі турбулентні 4 роки його президентства.

Європа велика і багата. А "рф" має економіку розміром з Італію. США потрібні союзники. Ми можемо це зробити. Лідери в Парижі, Брюсселі, Берліні та Лондоні повинні пам'ятати про ці чотири факти, намагаючись управляти трансатлантичними відносинами і власною безпекою протягом наступних чотирьох років.

По-перше, оборонні бюджети мають зрости. У кращому випадку Трамп буде вражений зростанням європейських внесків до НАТО і погодиться продовжити військову підтримку США. У гіршому – він вирішить, що витрати і ризики на захист Європи все ще залишаються непідйомними. Це не означатиме формального кінця НАТО. Але без готовності головнокомандувача вступити у війну від імені європейських союзників стаття 5 Атлантичної договору про колективну оборону нічого не варта.

У такому разі Європі доведеться витрачати на оборону ще більше. Не 2% ВВП, які є формальним орієнтиром, або 3-4%, які зараз витрачають прифронтові держави, такі як Польща, а 5% з гаком – рівень, який був поширений за часів Холодної війни. Це має заповнити величезні прогалини в логістиці, спостереженні, високотехнологічному озброєнні та інших можливостях, які десятиліттями забезпечували американці.

У будь-якому випадку, час починати вже зараз. Пошук економії в інших категоріях видатків для фінансування військових витрат буде болючим. Економічне зростання робить бюджети більшими. Тому зараз саме час європейським лідерам серйозно поставитися до звіту Маріо Драгі про європейську конкурентоспроможність. Уряду сера Кейра Стармера також час відмовитися від своїх "червоних ліній", які перешкоджають будь-яким дискусіям про повернення Великої Британії до єдиного ринку і митного союзу.

Водночас головним пріоритетом має бути фінансова та інша підтримка України. А росія, підбадьорена перемогою Трампа-Венса, найімовірніше, вимагатиме від Києва повної капітуляції. Це було б катастрофою для європейської безпеки. Це відправить мільйони біженців на захід і дасть величезний поштовх військовій машині кремля.

Європі знадобляться альтернативи НАТО, де вісь Трамп-Орбан, ймовірно, паралізує процес прийняття рішень. "Мінілатеральні" механізми безпеки, такі як Об'єднані експедиційні сили, угруповання з десяти країн Північної Європи і Балтії, а також Нідерландів, номінально очолювані Великою Британією, набудуть більшого значення. Франція і Німеччина залишаються двигуном європейського процесу прийняття рішень (який наразі застопорився). Вони повинні залучити Польщу, Італію та Британію до клубу великих країн Європи. (Більше пріоритетів для уряду Стармера).

Деякі країни намагатимуться зберегти двосторонні безпекові зв'язки зі США. Тут може спрацювати доза лестощів. Спробуйте перейменувати шосе від аеропорту на "Авеню Дональда Трампа". (Щось подібне зробила Грузія для президента Джорджа Буша-молодшого). Запропонуйте паради і прольоти. Але уникайте спокуси укладати двосторонні торговельні угоди. Найкращий шанс зупинити руйнівний протекціонізм – це гра об'єднаного ЄС у жорстку.

Європейці також повинні почати серйозніше ставитися до американських геополітичних інтересів. Замість того, щоб умиротворяти режими в Тегерані та Пекіні, подивіться, що ми можемо зробити, аби стримати їх. Ставлення європейців до Комуністичної партії Китаю, зокрема, було боягузливим і жадібним. Це потрібно змінити: підвищення стійкості ланцюгів поставок за допомогою "зниження ризиків" і "підтримки друзів" є нагальним завданням, де економічна вага Європи матиме життєво важливе значення.

Все це давно назріло. Ніщо з цього не буде легким. Але рішення має приймати Європа. Єдині перешкоди – це наша власна боязкість і розгубленість. У нас немає російських танків, що котяться вулицями наших міст, або китайських військових кораблів, що блокують наші морські шляхи, змушуючи нас йти на поступки. У нас не закінчуються солдати і ми не бачимо, як наші міста перетворюються на руїни, як в Україні.
Поки що…

Британії доведеться, як і іншим недалекоглядним країнам Європи, платити високу ціну за поблажливе ставлення до ризиків та загроз з боку терористичного квазідержавного утворення "рф".

Країни Балтії наступні після України…
Віцепрезидент Центру Аналізу Європейської Політики CEPA Едвард Лукас застерігає, що після України плани терористичного квазідержавного утворення "рф" націлені на Країни Балтії.
Наступна мета "рф" — НАТО, ймовірно, країни Балтії…
Напад "рф" на країни НАТО означатиме кінець НАТО…

Фукуяма оцінив наслідки повернення Трампа

Політолог Френсіс Фукуяма також занепокоєний погрозами Трампа вивести Америку з НАТО.

Про це в авторській статті для «Financial Times» написав авторитетний політолог Френсіс Фукуяма.

Перемога Дональда Трампа та Республіканської партії призведе до серйозних змін у зовнішній політиці США, і найбільше від цього програє Україна.

— "Україна, безумовно, найбільше програє; її військова боротьба з росією була слабкою ще до виборів, і Трамп може змусити її погодитися на російські умови, затримуючи поставки зброї, як це робила республіканська Палата представників протягом шести місяців минулої зими", —написав Френсіс Фукуяма.

Фукуяма також занепокоєний погрозами Трампа вивести Америку з НАТО, які він раніше озвучував у приватних розмовах. Аналітик переконаний, що навіть без виходу США з альянсу, Трамп може серйозно послабити НАТО, зокрема відмовившись виконувати 5 статтю про взаємну оборону країн-учасниць.

— "Немає європейських чемпіонів, які могли б замінити Америку як лідера альянсу, тому його майбутня здатність протистояти росії та Китаю під великим сумнівом. Навпаки, перемога Трампа надихне інших європейських популістів, таких як "Альтернатива для Німеччини" та "Національне об’єднання" у Франції", — боїться Фукуяма.

На думку аналітика, союзникам та друзям США у Східній Азії теж варто хвилюватися через прихід Трампа. Фукуяма зазначає, що Трамп, попри свою жорстку риторику щодо "кнр" загалом, дуже захоплюється Сі Цзіньпіном як державним лідером. Тож політолог боїться, що Трамп може укласти з китайським диктатором певну угоду щодо Тайваню.

— "Здається, Трамп від природи не схильний до використання військової сили, і ним легко маніпулювати. Але одним винятком може бути Близький Схід, де він, імовірно, щиро підтримує війни Беньяміна Нетаньяху проти Хамас, Хезболли та Ірану", — резюмує політолог Фукуяма.

У "кімнаті без дорослих".
Що означає перемога Трампа для світу?

Відомий британський науковець, історик і дослідник війни Луоренс Фрідман поділився своїми думками щодо того, які наслідки для союзників та ворогів матиме повернення Трампа до Білого дому. Він аналізує ситуацію для НАТО, України, зокрема.

Що означає переконлива перемога Дональда Трампа на президентських виборах для міжнародної системи? Жодна інша країна не може зрівнятися зі США за кількістю альянсів і партнерств або за здатністю впливати на інших через свою економічну та військову політику. США пишаються тим, що пропонують зразкове бачення найкращого суспільства, яке вони заохочують інших наслідувати.

Проте Трамп проводив кампанію з похмурим баченням невдалої країни, яку підвели її еліти, і натомість обіцяв націоналістичні засоби – антиімміграційні, протекціоністські та потенційно ізоляціоністські. Колишні радники, ветерани його першого терміну, попереджали про те, як він грається з радикальними і деструктивними ідеями, такими як вихід з НАТО. В принципі, Трамп вважає образливою саму ідею Альянсу, згідно з якою США повинні стати на захист інших, якщо на них нападуть. Він мало цікавиться міжнародними організаціями та багатосторонніми ініціативами, а зміну клімату вважає "містифікацією", покликаною підірвати нафтову промисловість США. Він відмовився від Паризьких угод щодо зміни клімату під час свого першого терміну і, хоча Байден знову приєднався до них, Трамп відмовиться від них знову.

Ми мали достатньо досвіду з Трампом, аби знати, що він не стане прихованим глобалістом. Його інстинкти добре розвинені. Уряди країн-союзників поспішили привітати його з перемогою і висловили бажання працювати з ним над спільними інтересами. Вони займаються мінімізацією збитків. Вони не наважуються припустити, що НАТО приречене або що трансатлантична торгова війна неминуча. Їхній меседж полягає в тому, що вибір, з яким Трамп зіткнеться в таких питаннях, як Україна, може виявитися складнішим, ніж він припускав, і що незабаром він виявить, що виклики, які виникають, не можуть бути легко вирішені на суто національній основі.

Отже, як би нам не здавалося, що ми знаємо, чого очікувати, ми не повинні вважати, що напрямок другої адміністрації Трампа твердо визначений. Трамп часто здавався задоволеним власною непередбачуваністю та імпульсивністю.

"Дорослих у кімнаті" не буде

Трамп повернеться до Білого дому старшим, та не факт, що мудрішим, але без очевидної необхідності заспокоювати істеблішмент, який так вороже ставився до його переобрання. Досвід першого терміну залишив у Трампа підозріле ставлення до урядової бюрократії, ФБР, ЦРУ та військових. Є ентузіасти MAGA, які планують радикальну реструктуризацію уряду (і це одне із завдань, яке він поставив перед Ілоном Маском). Потрясінь слід очікувати не лише у вищому керівництві уряду, політичних призначенців, які змінюються з кожною новою адміністрацією, але й на нижчих рівнях. Це може призвести до більшої, ніж зазвичай, дисфункції системи та втрати дієздатності держави.

У 2016 році мали місце сподівання, що він буде приборканий посадою і буде змушений керувати з центру. Деякі призначення на керівні посади породили очікування, що його стримуватимуть "дорослі у кімнаті". Але ці дорослі приходили і йшли, виснажені зусиллями стримувати упередження та спрямовувати енергію свого боса. Численні свідчення про перший термін Трампа описують, як старші співробітники намагалися впоратися з його істериками та ідіосинкразією, часто свідомо ігноруючи його вказівки в надії, що він забуде про те, що щойно вимагав. Його репутація робить малоймовірним, що багато людей, які ще не перебувають в орбіті Трампа, погодяться працювати на нього, навіть якщо їх попросять. Це звузить коло талантів, з яких він може черпати.

Поки ми не побачимо, кого номінують на ключові посади, важко бути впевненим у тому, якої політики дотримуватиметься нова адміністрація. Майк Помпео, який служив Трампу на посаді директора ЦРУ, а потім став державним секретарем, не посварившись із ним, не є ізоляціоністом. Так само як і радник Трампа з національної безпеки (2019-2021) Роберт О'Брайен, який описав потенційну зовнішню політику Трампа, що була б сильною, але готовою працювати з іншими державами задля досягнення спільних інтересів. А нині обраний віцепрезидентом Джей Ді Венс (який цілком може стати президентом в якийсь момент протягом наступних чотирьох років) пропонує трансакційний підхід до НАТО і набагато менш жорстку позицію щодо москви.

Україна.
Трамп зацікавлений у згортанні конфлікту, а не у перемозі

Найпростіше припущення полягає в тому, що Трамп відмовиться від України або принаймні змусить її укласти погану угоду з росією. Це можливо (і тут має значення, хто входить до команди Трампа з національної безпеки), але це далеко не факт.

По-перше, нелегко нав'язати Україні угоду, навіть припинивши підтримку. Існують певні результати переговорів, які український народ може неохоче прийняти, але в іншому випадку, так чи інакше, і з будь-якою підтримкою Європи, яку вона може зібрати, він продовжуватиме боротьбу. Саме такий меседж лунав із Києва після виборів в США.

По-друге, путін не виявив готовності відійти від своїх максималістських вимог і може відчути спокусу випробувати Трампа, щоб побачити, як далеко він зможе підштовхнути Україну до капітуляції. Якщо він не буде готовий запропонувати компроміси, аби дати Трампу щось, з чим можна було б працювати, тоді Трампу доведеться вирішити, чи може він погрожувати посиленням підтримки України, щоб заохотити путіна відступити. путін буде зацікавлений у розмові з Трампом хоча б для того, щоб підтвердити свій рівний статус. Але він може бути більше зацікавлений у спробі проштовхнути свій новий порядок європейської безпеки (який він оголосив перед повномасштабним вторгненням), ніж у пропозиції щодо України, і в цьому для Трампа буде мало користі, оскільки це дійсно може мати відгомін Мюнхена 1938 року.

По-третє, домовитися навіть про обмежене припинення вогню, не кажучи вже про повноцінну мирну угоду, зовсім не просто (визначення лінії розмежування, розведення сил, забезпечення дотримання домовленостей).

По-четверте, існують політичні ризики для Трампа, оскільки він може виглядати слабким і безпорадним, якщо просто залишить Україну на поталу російській агресії і відсторониться від її наслідків. Багато республіканців у Конґресі США, а також союзники були б стурбовані. Це може стати початком ще більш небезпечного періоду для європейської безпеки, в якому, якщо це призведе до ще ширшого конфлікту, звинуватять Трампа.
Трамп зацікавлений у згортанні конфлікту, але не в нестримній перемозі "рф" — переконаний Луоренс Фрідман.

• • •

Американські ЗМІ про зміни, які чекають на США та Світ

Американська преса після перемоги Трампа аналізує те, як він зміг перемогти, а також розмірковує, що чекає тепер на Америку і Світ.
Страхи та очікування в США і у Світі аналізували «Wall Street Journal», «Washington Post» та «New York Times».

Трамп виграв вибори — яким чином?

Американська консервативна ділова газета «Wall Street Journal» вважає, що занепокоєння американців рівнем вартості життя та питаннями нелегальної імміграції допомогло Дональду Трампу здобути вирішальну перемогу над віцепрезиденткою Камалою Гарріс.

На думку «WSJ», Трамп був на шляху до перемоги в штатах, де йшла боротьба, лідирував у народному голосуванні і перевершив свою попередню підтримку серед молоді та деяких груп меншин, таких як латиноамериканці. З Трампом на чолі списку республіканців партія також здобула більшість у Сенаті.

Під час своєї передвиборчої кампанії Трамп просив виборців подумати, чи було їм краще за його першого президентства, тоді як Гарріс намагалася дистанціюватися від непопулярного Байдена під час жорсткої і дорогої кампанії, яка оголила глибокі партійні розбіжності в країні. У своїй третій поспіль кампанії за Білий дім, підкреслює видання, Трамп часто вдавався до темної риторики і неодноразово погрожував розправою своїм політичним ворогам, прагнучи продемонструвати свою силу електорату, який жадає змін.

«WSJ» переконує, що ця перемога закріплює Трампа як "історичну" політичну фігуру, яка перемогла, незважаючи на зухвалість і необґрунтовані заяви про фальсифікацію виборів, що відштовхнули багатьох, і доводить, що його несподівана перемога у 2016 році над кандидатом від Демократичної партії Гілларі Клінтон не була випадковістю.

На думку видання, Трамп забезпечив собі перемогу, скориставшись сильною підтримкою у сільській Америці. Трамп також здобув значну підтримку серед виборців робітничого класу. Опитування показали, що він отримав підтримку 55% виборців без вищої освіти. Це більше, ніж 51% 2020 року, коли він змагався з Байденом.

Колись продемократична «Washington Post» стверджує, що Трамп отримав більшість у колегії виборщиків, зберігши перевагу серед чоловіків і білих виборців без вищої освіти, а також перевищив показники в історичних виборчих округах демократів, таких як латиноамериканці та молоді виборці.

Також видання нагадує, що під час першої каденції йому двічі було оголошено імпічмент, і він став першим колишнім президентом, якому було висунуто звинувачення і який був засуджений. Трамп, який обіймав посаду 45-го президента, тепер стає першим президентом, обраним на непослідовний термін з часів Гровера Клівленда в 1892 році.

Другий термін Трампа. На що чекати

Редакція «Wall Street Journal» у своїй колонці стверджує, що своєю вражаючою перемогою над Камалою Гарріс він завдячує особистій стійкості та невдачам Байдена. Він знову переміг, тому що президент Байден не зміг забезпечити єдність і процвітання, які він обіцяв, і тому що за чотири роки виборці розчарувалися в результатах його прогресивної політики.

Чи зможе Трамп керувати країною під час другого терміну більш успішно, ніж під час першого? На думку «WSJ», контроль над Палатою представників залишався занадто вузьким, щоб говорити про це зараз. Але в Сенаті у нього буде робоча більшість від Республіканської партії, щонайменше 52 місця, а можливо, і 54. Це допоможе йому затвердити кандидатів на посади в уряді та суддів.

Якщо Трамп зробить пріоритетом прагнення помститися своїм опонентам, редакція вважає, що він розтринькає політичний капітал і швидко втратить будь-яку добру волю, яку принесла йому перемога. Так само, якщо він зосередиться на тому, щоб відповідати кожному критику, який його ображає. "Ми розуміємо, що просити Трампа діяти стримано і з політичною витонченістю – це перемога надії над важким досвідом. Але він міг би задати правильний тон, пообіцявши помилувати Хантера Байдена після вступу на посаду і пообіцявши не переслідувати Джо Байдена", – зазначає редакція WSJ.

Більшість других термінів зазнають невдачі, зауважує «WSJ», але другий термін Трампа не схожий на жоден інший за більш ніж століття. Перефразовуючи відому політичну сентенцію демократа Рама Емануеля, було б жахливо змарнувати другий шанс.

На відміну від компліментарної колонки «WSJ», «New York Times», яка традиційно прихильна до демократів, опублікувала редакційну колонку про те, що "Америка робить небезпечний вибір".

На думку «NYT», протягом наступних чотирьох років американці повинні чітко усвідомлювати загрозу для нації та її законів, яка походитиме від 47-го президента, і бути готовими скористатися своїми правами для захисту країни, народу, законів, інституцій та цінностей, які роблять її сильною.

Не можна ігнорувати той факт, наголошує «NYT», що мільйони американців проголосували за кандидата, якого навіть деякі з його найближчих прихильників визнають глибоко недосконалим – переконані, що він, найімовірніше, змінить і вирішить те, що вони вважають нагальними проблемами нації: високі ціни, наплив іммігрантів, дірявий південний кордон та економічна політика, яка нерівномірно впливає на суспільство. Дехто віддав свій голос через глибоке незадоволення статус-кво, політикою чи станом американських інституцій у більш широкому сенсі.

Усім американцям тепер слід остерігатися нової адміністрації Трампа, яка, ймовірно, зробить своїм головним пріоритетом накопичення безконтрольної влади і покарання своїх уявних ворогів – і те, і інше пан Трамп неодноразово обіцяв зробити.

Наразі не може бути жодних ілюзій щодо того, ким є Дональд Трамп і як він має намір керувати країною, вважає видання. Він вже продемонстрував під час свого першого терміну і в роки після того, як залишив посаду, що не поважає закон, не кажучи вже про цінності, норми і традиції демократії. Очолюючи найпотужнішу державу світу, він явно керується лише прагненням до влади і збереженням культу особи, який вибудував навколо себе.

Трамп і його рух майже взяли під свій контроль Республіканську партію. Однак важливо також пам'ятати, що він не може балотуватися на наступний термін. З того дня, як Трамп зайде в Білий дім, він буде, по суті, президентом-"кульгавою качкою". Конституція обмежує його двома термінами. Конгрес має повноваження, а для деяких амбітних республіканців, можливо, і політичний стимул – взяти курс на відхід від антидемократичного порядку денного Трампа, якщо він вирішить його дотримуватися.

Як зауважує «NYT», найважливіша відповідальність лежить на всіх тих, хто служитиме у другій адміністрації Трампа. Протистояти Трампу можливо, і це обов'язок кожного американського державного службовця, коли це доречно, вважає видання.

Але, остаточна відповідальність за забезпечення спадкоємності вічних цінностей Америки лежить на її виборцях. Ті, хто підтримав Трампа на цих виборах, повинні уважно спостерігати за його поведінкою на посаді, щоб зрозуміти, чи відповідає вона їхнім надіям і очікуванням, а якщо ні, то вони повинні висловити своє розчарування і проголосувати на проміжних виборах 2026 року і у 2028 році, щоб повернути країну на правильний курс.

«Washington Post» наголошує, що передвиборча кампанія Трампа була такою ж темною, як і будь-яка інша за останній час, сповнена образ, страху і клятв відплати, ворожою і такою, що розколює суспільство в самій своїй основі. Видання також переконане, що він принесе в Овальний кабінет обіцянки, які перевернуть державний устрій, зруйнують глобальні альянси і ще більше розірвуть країну на частини.

Його плани передбачають масову депортацію нелегальних іммігрантів, можливо, із залученням американських військових. Він пропонує 20% тариф на всі імпортні товари, що означатиме підвищення цін для споживачів. Він обіцяє "закінчити війну в Україні за один день", що може статися лише на умовах, вигідних "рф" і людині, якою він захоплюється – путіну. Він пропонує мінімальні запевнення в тому, що буде дотримуватися зобов'язань перед союзниками по НАТО.

Він пообіцяв відплату своїм супротивникам, яких називає "внутрішніми ворогами". Він намагатиметься отримати контроль над Міністерством юстиції, щоб реалізувати цей та інші плани. Він помилує багатьох засуджених за напад на Капітолій 6 січня 2021 року. Він може в ім'я "осушення болота" розпочати атаку на виконавчу владу і кар'єрних державних службовців, які виконують роботу уряду.

Відлуння від результатів цих виборів, вважає «Washington Post», буде почуте і відчуте по всьому Світу, в іноземних столицях як союзників, так і супротивників. За жодними американськими виборами не спостерігали так пильно з-за кордону, як за цими. Трамп – це одночасно і відома величина, і непевний, часто нестабільний лідер. Під час свого першого терміну і після нього він налякав американських союзників і заприятелював з диктаторами, і ніщо не вказує на те, що під час його другого терміну підхід буде інакшим.

Трамп і кримінальні переслідування.
Справи будуть закрити, питання лише чи всі

Загалом в США проти Трампа відкрито аж 91 судову справу!
На думку «New York Times», Трамп може зняти з себе федеральні звинувачення. Його обрання на другий термін стало кульмінацією зухвалої та приголомшливо успішної юридичної стратегії, яка дозволила йому уникнути відповідальності за цілу низку висунутих проти нього звинувачень.

З цим погоджується і «WP», яка стверджує, що коли Дональд Трамп здобув гучну перемогу на президентських виборах, чотири кримінальні справи проти нього почали свій шлях до закриття.

Низка звинувачень, висунутих протягом двох років Трампу, яких, здавалося б, достатньо для завершення кар'єри майже будь-якого політика, стала в його руках джерелом збору коштів і об'єднавчим гаслом, глибоким джерелом палива для його гніву і закликом вимагати відплати. Інтенсивність його кампанії живилася усвідомленням того, що його особиста свобода може бути поставлена на карту.

Видання нагадує, що він був звинувачений не один раз, а двічі за змову з метою зірвати вибори 2020 року. Його звинувачували у неправомірному поводженні із секретами національної безпеки та перешкоджанні. Його визнали винним у сексуальному насильстві та наклепі, а також у завищенні своїх статків. І він був визнаний винним у кримінальних звинуваченнях, що випливають з виплати грошей за мовчання порнозірці.

Однак протягом усього цього часу судові процеси, здавалося, лише зміцнювали його підтримку. Як наслідок, після перемоги всі або багато судових процесів проти нього будуть відкладені чи взагалі зірвані.

«WP» повідомляє, що перемога Трампа вже спонукала спеціального радника Джека Сміта почати обговорювати, як згорнути два федеральних переслідування новообраного президента. Одна справа звинувачує Трампа у зберіганні надсекретних документів після того, як він залишив Білий дім; інша – у спробі скасувати результати президентських виборів 2020 року.

У Нью-Йорку, де цього місяця суд штату має винести йому вирок у справі про відкупні, він вже дав зрозуміти, що має намір домагатися відстрочки, змусивши суд оцінити мудрість і конституційність призначення тюремного ув'язнення або випробувального терміну людині, яка збирається стати головнокомандувачем.

Менш зрозумілим є вплив його обрання на цивільні справи, з якими він стикається. Суд штату Нью-Йорк наклав на Трампа штраф у розмірі понад 450 мільйонів доларів за перебільшення вартості його бізнес-активів. А федеральний суд присяжних на Мангеттені зобов'язав його виплатити 83,3 мільйона доларів за наклеп на Е. Джин Керролл, нью-йоркську письменницю, чию розповідь про сексуальні домагання з боку Трампа десятиліття тому підтримав суд. Він оскаржує обидва рішення.

Історично Верховний суд захищав президентів від цивільних позовів, заснованих на їхніх офіційних діях, і суд у справі 6 січня працює над тим, щоб вирішити, до якої категорії віднести його роль. Однак суд дозволив подавати позови проти чинних президентів за приватні дії, такі як передбачувані сексуальні правопорушення.

Як підкреслює «New York Times», успіх Трампа у використанні своєї кампанії як захисного щита не має аналогів у правовій та політичній історії і висвітлює багато способів, якими політика й правосуддя тісно, хоч і незручно, переплелися відтоді, як він уперше спробував стати президентом 8 років тому.

Глобальні наслідки президентства Трампа

«Wall Street Journal» наголошує: союзники стурбовані президентством Трампа, оскільки авторитарна вісь кидає виклик порядку на чолі зі США. Західні столиці готуються до змін у політиці Білого дому щодо торгівлі та безпеки на тлі поглиблення співпраці між "рф", "кнр", "кндр" та іраном.

Як зазначає видання, Трамп повертається до Білого дому в той час, коли світ втягнутий у дві регіональні війни, що розширюються, суперники Америки об'єднуються в нову глобальну авторитарну вісь, а деякі з найближчих союзників США стурбовані наслідками його переобрання.

До своєї війни проти Україні "рф" залучила "кндр".
Річна війна Ізраїлю з терористичним угрупуванням "Хамас" у Секторі Гази переросла у вторгнення до Лівану і перший в історії прямий обмін ракетними ударами між Ізраїлем та іраном. "кнр" надає вирішальну економічну і політичну підтримку співпраці між "рф", "кндр" та іраном, одночасно зміцнюючи власну армію для можливої війни за Тайвань.

Водночас Трамп заявив за кілька днів до виборів, що "в багатьох випадках наші союзники гірші за наших так званих ворогів". Він також повторив свою погрозу не захищати "за жодних обставин" від "рф" членів НАТО, які "порушують" свої зобов'язання щодо забезпечення безпеки альянсу, нагадує «WSJ».

«New York Times» є ще більше категоричною. На її думку, перемога Трампа завершує епоху лідерства США після Другої Світової війни. Лише чотири місяці тому президент Байден запросив союзників Америки по НАТО до Вашингтона на святкування 75-ї річниці НАТО – символу епохи американського глобального лідерства, який колись вважався наріжним каменем демократії та найкращим способом збереження миру між великими державами.

Трамп не приховував свого бажання спостерігати за руйнуванням цього світового порядку. Під час свого першого терміну він не знав, як це зробити, і його кроки наштовхувалися на протидію закоренілого істеблішменту.

Тепер він дав зрозуміти, що у нього є знання, мотивація і план. Якщо Трамп виконає обіцянки своєї передвиборчої кампанії, на зміну епосі переважно вільної торгівлі прийдуть тарифи, стверджує він, не згадуючи про те, що такий підхід спричинив Велику депресію.

«WP» своєю чергою зауважує, що європейці є одними з тих, хто найбільше хвилюється щодо другого президентства Трампа у світі. Незважаючи на високі обіцянки "Zeitenwende" – історичного перелому, зроблені канцлером Німеччини Олафом Шольцем після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, Європа не розширила свої безпекові можливості майже настільки, наскільки це було б необхідно для самозахисту. Континент залишається сильно залежним від американського захисту, який більше не є гарантованим.

Зараз, коли підтримка Трампом європейської безпеки перебуває під великим сумнівом, Європа стоїть перед випробуванням, чи матиме вона політичну волю захистити своє майбутнє, що передбачає, у найближчій перспективі, запобігання перемозі "рф" в Україні.

"У певному сенсі, кращим варіантом для Європи було б, якби Трамп просто припинив американську військову допомогу Україні, заявивши, що це європейська проблема, і поставивши Європу перед її власною відповідальністю", – цитує «NYT» депутата від правоцентристської партії ХДС у Німеччині Норберта Реттґена. Набагато гірше для Європи було б, на його думку, якби Трамп насправді вирішив укласти угоду з путіним. "Така угода може бути досягнута лише за рахунок безпеки України, а отже, і Європи", – вважає він.

На думку «NYT», деякі демократичні союзники все ще можуть потрапити під захист американської ядерної парасольки, але це буде більше питанням примх нового президента, ніж будь-яких договірних зобов'язань. Навіть якщо США залишаються на папері одним із ключових членів НАТО, публічних роздумів Трампа про те, чи виконуватиме він договірні зобов'язання, які Вашингтон підписав у 1949 році, може бути достатньо, щоб роз'їсти цю інституцію зсередини.

Ба більше, американська місія, яку Джордж Буш-молодший проголосив на своїй другій інавгурації майже два десятиліття тому, "шукати і підтримувати зростання демократичних рухів та інститутів у кожній нації та культурі", тепер офіційно завершилася.

Як зауважує WSJ, офіційні особи у Франції, Польщі та кількох інших європейських країнах занепокоєні тим, що Німеччина все більше схиляється до співпраці з Трампом щодо угоди, яка підірве суверенітет України. Адже Шольц позиціонує себе як "кандидата миру" напередодні національних виборів, які мають відбутися щонайпізніше наступного року. Проросійські крайні праві та крайні ліві партії в країні поглинають електоральну базу Шольца, а соціологічні опитування прогнозують, що правоцентристський ХДС повернеться до влади. Лідер ХДС Фрідріх Мерц був дещо більш яструбиним, заявивши, що за певних умов він схвалив би постачання Україні високоточних ракет дальнього радіусу дії Taurus, здатних завдати удару по "рф", що Шольц неодноразово виключав.

Відвертий міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсберґіс попередив західних лідерів, що, намагаючись укласти угоду з "рф", вони обирають ганьбу і матимуть війну.

Хоча одним із найближчих довірених осіб Трампа в Європі є прем'єр-міністр Угорщини віктор орбан, який виступає проти допомоги Україні та за потепління відносин з "рф", новообраний президент також налагодив тісні стосунки з консервативним президентом Польщі Анджеєм Дудою. На зустрічі з Дудою у квітні Трамп процитував слова Орбана про те, що "рф" завжди перемагала в сухопутних війнах, долаючи Гітлера і Наполеона, і тому розчавить Україну. Дуда поставив під сумнів ці слова, зазначивши, що "рф" досягала успіху лише тоді, коли її загарбували, і не має такого послужного списку непереможності, коли нападала на інші країни.

NYT наголошує, що за часів Байдена з'явилося нове партнерство між Австралією, Великою Британією і США, побудоване навколо майбутнього флоту атомних підводних човнів для стримування експансіоністської "кнр". Було розширено НАТО, відроджено відносини з Філіппінами та Індією, а також встановлено нове партнерство між Токіо і Сеулом, двома американськими союзниками.

Тепер питання полягає в тому, чи адаптує Трамп будь-які з цих змін, сприйнявши їх як свої власні. Перше випробування, як припускає «NYT», відбудеться в Україні. Трамп і Джей Ді Венс регулярно натякали на припинення американської допомоги на десятки мільярдів доларів, і Трамп наполягав, що якби була "угода" лише щодо землі, війни ніколи б не сталося. Українські посадовці цілком очікують, що Трамп спробує нав'язати цю угоду – можливо, заявивши, що путін може залишити собі близько 20% території України, яку він уже окупував.

Якщо Україна з цим погодиться, то це стане сигналом для всієї Європи, що всі міжнародні кордони можна обговорювати. І жоден іноземний лідер не буде спостерігати за цим більш уважно, ніж Сі Цзіньпін, який цілком може дійти висновку, що те, що спрацювало для путіна в Україні, спрацює для нього на Тайвані.

Що б він не обрав, зауважує «NYT», Трамп виявить, що він опинився у набагато складнішій епосі, ніж чотири роки тому. Під час передвиборчої кампанії він жодним словом не обмовився про найбільшу зміну в геополітиці за останні кілька років: зростаюче і подекуди зловісне партнерство між "рф" і "кнр".

Натомість, за словами «WSJ», на Близькому Сході, на відміну від Європи, багато американських союзників і партнерів сповнені оптимізму або просто в захваті від перемоги Трампа. Маючи неоднозначну репутацію в галузі прав людини, багато з цих урядів сподіваються, що Вашингтон більше не читатиме їм нотацій.

Туреччина сподівається, що Трамп виведе американські війська із Сирії, залишивши там курдський анклав. Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу розраховує на підтримку Трампа у більш агресивних діях проти Ірану, тоді як саудівці та інші країни Перської затоки вважають, що Трамп надасть надійніші гарантії їхньої власної безпеки. Багато хто в арабському світі також вважає, що Трамп – на відміну від президента Байдена – змусить Нетаньягу зменшити бойові дії в Газі.

Отже, іран залишається єдиною великою близькосхідною державою, яка бачить у поверненні Трампа до Білого дому явну загрозу. Під час свого попереднього терміну Трамп санкціонував вбивство командира іранських сил Касема Сулеймані і вивів США з ядерної угоди, укладеної адміністрацією Обами.

WP своєю чергою прогнозує, що Ізраїль може бути підбадьорений розширенням війни на Близькому Сході. Трамп приватно запропонував свою підтримку прем'єр-міністру Ізраїлю Беньяміну Нетаньягу в наступальних діях країни проти "Хамасу" в Газі і "Хезболли" в Лівані, закликавши його у нещодавньому зверненні "робити те, що ви повинні робити". Багато хто в Ізраїлі вітав рішення Трампа на першому терміні перенести посольство США з Тель-Авіва до Єрусалима і визнати Голанські висоти частиною Ізраїлю – рішення, які розлютили палестинців і перевернули десятиліття американської зовнішньої політики.

Також видання впевнене, що члени НАТО готуються до зменшення підтримки Альянсу з боку США. Європейські політики здебільшого не вірять, що Трамп піде з Європи, хоча його колишній радник з національної безпеки Джон Болтон сказав, що "він ніколи не втрачав бажання піти". Але мало хто думає, що він збереже статус-кво. Трамп закликав до "фундаментальної переоцінки мети і місії НАТО" на цьому шляху. Тим часом у Брюсселі члени НАТО непомітно перейшли до захисту організації від Трампа, підписавши десятирічні оборонні зобов'язання, збільшивши свої витрати на оборону і розробивши стратегію адаптації Альянсу до скептика в Білому домі.

Окрім того, як зауважує WP, Європа занепокоєна допомогою Україні та потенційними поступками "рф". І Трамп, і Джей Ді Венс, висловили глибокий скептицизм щодо фінансової допомоги Україні з боку США. Проте за зачиненими дверима багато хто в уряді Зеленського бачить у перемозі Трампа позитивний момент, скаржачись на те, що нинішній Білий дім надто обережно ставиться до уникнення ескалації у відносинах з "рф" і що їхні прохання про надання більш потужного озброєння та послаблення обмежень на його використання були відкладені або відхилені. Дехто, однак, визнав, що побоюється, що Трамп підштовхне Україну до територіальних поступок, проти яких категорично виступає адміністрація Зеленського, і що це призведе до нових розколів у Європі.

"кнр" готується до посилення конфлікту зі США через торгівлю. На другий термін Трамп погрожує посилити заходи, які, на думку багатьох, можуть спровокувати глобальну торговельну війну. А Латинська Америка побоюється потенційно "найбільшої депортації в американській історії".

В Азії, як і в Європі, зазначає «WSJ», ставка робиться на те, якої форми набуде друга адміністрація Трампа. Китайський колишній чиновник зазначив, що, незважаючи на присутність китайських яструбів в орбіті Трампа, на відміну від Байдена, він ніколи прямо не говорив, що США підуть на війну за Тайвань, і, найімовірніше, прислухається до бізнес-лобі, яке прагне розрядки у відносинах з "кнр". Колишній урядовець навів як доказ прагматизму Трампа у відносинах з Пекіном те, що він заборонив TikTok. Виконавчий директор Tesla і прихильник Трампа Ілон Маск також має значні інвестиції в "кнр".

Хоча чиновники Тайваню, Південної Кореї та Японії занепокоєні жорсткими тарифами, які потенційно можуть бути запроваджені, деякі з них також бачать нові можливості в президентстві Трампа. Радник з питань зовнішньої політики нового прем'єр-міністра Японії Ішіба Шіґеру потрапив у заголовки газет цього місяця, заявивши в інтерв'ю виданню «Daily Cyzo», що перемога Трампа нарешті дозволить Японії відновити суверенітет, обмежений після закінчення Другої Світової війни, повернути контроль над більшою частиною японського повітряного простору і повернути землі, зайняті американськими військовими базами.

Матеріял укладено зі вказаних відкритих джерел.
Український переклад:
© «iPress»
© «iPress»
© «iPress»
© «iPress»
© «iPress»
© «iPress»
© «iPress»