“Україна в біді. Європа, до речі, теж”

Ця фраза із «The Economist» коротко і влучно описує події останніх днів після телефонної розмови трампа з путіним.
Події розвиваються дуже швидко, — за новинами встигнути неможливо…

“Україна в лайні. Європа, до речі, теж”

· Надія Паливода

Ця фраза із «The Economist» коротко і влучно описує події останніх днів після телефонної розмови Трампа з путіним.
Події розвиваються дуже швидко, — за новинами встигнути неможливо.
Але є дещо дуже важливе, що ви могли пропустити.
Не просто важливе, а скажімо так — історичне.

Це виступ нового міністра оборони США Піта Геґсета на зустрічі з європейськими міністрами оборони у форматі “Рамштайн”.
Той самий виступ, де він сказав, що Україна до кордонів 2014 року не повернеться, бо це нереально, і в НАТО її теж не візьмуть, бо це не розглядається.
Його слова — це був той жахливий звук, яким стоматолог свердлить у тебе в зубі дірку — страшно і боляче, але треба, бо лікує.
Вперше з часу адміністрації Байдена були прибрані всі ці евфемізми і красиві, але порожні формулювання про “as long as it takes”, і новий представник США сказав прямим текстом:
— Відтепер США не будуть вкладати свої сили і жизнєнну енергію в безпеку Європи, по тій простій причині, що ми знаходимося на іншому континенті, а про безпеку Європи повинна думати сама Європа.
Це я не буквально цитую, але передаю вам вайб, ви зрозуміли.
— В нас, — каже Геґсет, — в Америці є дуже багато всякої небезпечної херні, яка загрожує нашій безпеці, тому ми переключимо нашу увагу на те, що загрожує нашій безпеці. А проблеми, які загрожують безпеці Європи, має вирішувати хто? — барабанний дріб — звісно Європа. А хто ж іще?

Ця в принципі нескладна думка викликала в Європі справжній шок і несподіванку.
Ні, я не жартую. Читаю коментарі європейських політиків — вони глибоко цим ображені і занепокоєні.
Так, звісно, коли путін побачить, що США відмежовуються від Європи і не хочуть тримати тут свої війська і зброю — це дасть російському маньяку впевненість, що він тепер може напасти і на Європу, і вона йому навряд чи зможе протистояти.

Десятки років європейські країни проводили політику СКОРОЧЕННЯ озброєнь і витрат на оборону.
Звідки ця ідея взагалі взялася і чому стала повальною, я не знаю.
Я знаю, що в Німеччині на початку 2000-х цю маячню почав тодішній канцлер і дуже проросійський хмирь Ґерхардт Шрьодер, і потім продовжила Анґела Меркель — за її часів німецькі склади спорожніли, заводи з виробництва озброєнь заморожувалися, витрати урізалися і спрямовувалися на щось інше.
Хто їм навіяв думку, що це гарна ідея — це для мене морок.

За всі ці роки маленькі і погано підготовлені збройні сили європейських країн стали повністю залежні від військової присутності США.
Є США — є безпека. Немає США — країна себе захистити не може.
Я ж не перебільшую.
Ось, міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню, коментуючи заяви Геґсета, сказав:
— “Багато європейських столиць стурбовані, оскільки після Холодної війни їхня безпека історично була делегована Вашингтону”.
ШО??? Ви себе чуєте збоку взагалі? Вам самим, гордим і багатим європейським країнам, не соромно вимовляти це? Кому ви делегували власну безпеку — країні з іншого боку океану?
І тепер вам обідно, до сліз обідно — Кая Каллас це вимовляла мало не плачучи — що США навіть не вважають Європу стороною переговорів, а це ж дуже погано, бо на цих переговорах буде вирішуватися ситуація з безпекою цієї самої Європи.
Уявіть собі — у війні, яка відбувається в центрі Європи (яка нахер "Східна Європа", — пояснюйте їм усім, що стовпчик з табличкою Центр Європи знаходиться в Україні), у цій війні з Європою навіть не рахуються — Трамп просто напряму подзвонив путіну, і напряму, без України і без Європи, домовляється безпосередньо з ним.
І перша зустріч, яка пройде в Саудівській Аравії, не передбачає присутності ні Європи, ні України.

Несподіванкою для європейців стало сказане їм в лоба, що тепер їм доведеться збільшувати витрати на оборону і виробляти зброю, щоб самим змогти себе захистити.
Несподіванкою!
Через 11 роки війни, яка палає прямо на їхніх кордонах — в центрі Європи!

— “Поговоріть зі своїми громадянами, — сказав Піт Геґсет, — і поясніть їм, що вам тепер доведеться збільшити витрати на оборону з 2% від ВВП до значно більших чисел — Трамп говорить про 5% від ВВП, і я з ним погоджуюся”.
Про що це він каже?
Що ці самі європейські політики вважали за краще НЕ ПРОСУВАТИ тему допомоги Україні серед своїх же власних громадян — бо це ж так б’є по їхній популярності!
Середньостатистичний європеєць аґриться, що на нормальний рівень життя, на газ і електроенергію в політиків грошей немає, а мільйони йдуть на цю ненужну допомогу цій Україні.
А ще ж якщо ця тема підігріта масштабною російською пропагандою, яку вони в Європі так і не змогли заборонити (свобода слова хулє), то як же їм пояснити своїм виборцям, що гроші на допомогу Україні — це ж гроші і на їхню власну безпеку?
Ніяк. Ніхто сильно не парився, щоб це пояснювати.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц у січні-2025 — у січні 2025 року — Шольц заморожує 3 млрд євро допомоги Україні, бо — цитую — він “вважає, що у розпал передвиборчої кампанії (вибори 23 лютого) це може відштовхнути виборців від його прекрасної партії СДПН”.
Можете мене засудити, але я так собі думаю: ну шо, шайзе, допизділися?
Так вам і треба, чуваки. Ви все це заслужили.

Ви все це заслужили. Своєю слабкістю і своїм збоченим бажанням цю слабкість демонструвати — в кожній заяві, в кожному рішенні, коли йшлося про безпеку України — і відповідно про ВАШУ безпеку.
— “Ні, ми не будемо давати Україні далекобійну зброю, бо ми боїмося ескалації (точніше путіна)”
— “Ні, ми не будемо вводити війська в Україну, Боже збав, бо ми боїмося ескалації (точніше путіна)”
— “Ні, ми не будемо збивати ракети над Україною, навіть якщо вони залітають на нашу територію, бо нам НАТО (точніше Байден і США) не дозволяє, а у нас яєць ніяких немає піти проти США”
— “Ні, ми не можемо виготовити мільйон снарядів для України, як ми пообіцяли рік назад, бо в нас підприємства заморожені, а їх розморожувати — це так довго, оці всі бумажки оформляти”

«Rzeczpospolita» пише: “Президент Франції Еммануель Макрон давно попереджав, що якщо Європа не погодить конкретний план своєї участі у припиненні війни в Україні, починаючи з надсилання в Україну миротворчої місії, то вона просто не буде враховуватися у мирних переговорах, від яких залежатиме її власна безпека. Однак французькому президенту не вдалося переконати практично нікого у своїй ідеї”.
«Rzeczpospolita» нагадує, як Польща позорно — але голосно і двічі, так щоб путін почув — оголосила про відмову від участі в формуванні миротворчого контингенту, який охоронятиме лінію розмежування в разі припинення вогню.
Хоча Макрон до Анджея Дуди спеціально за цим їздив разів п'ять в останні місяці і посилав своїх міністрів.
Вдумайтеся — Польща, яка поруч з Україною, безпека якої залежить від ситуації в цій самій Україні.
“Слова Анджея Дуди можуть стати історичною помилкою”, — пише «Rzeczpospolita».

От так в стилі “історичної помилки” діяли приблизно всі країни Європи протягом всіх цих 11 років війни.
Я переживала цей позор разом з вами, люди, я все це пам’ятаю.
Звісно, була допомога, звісно ми всі бачили, як окремі країни проявляють окремі ініціативи — і я готова дякувати їм за це безмежно. Але цієї допомоги було надто мало, і загальний результат — який ми бачимо сьогодні — це не змінило.
Але є й хороші новини.
Фундаментальний підсрачник США, наданий Європі, вже почав діяти.
Вже прямо відчувається, як з гучним скрипом починають рухатися ці заіржавілі механізми в мізках європейських політиків, які вперше пробують мислити ПО-ІНШОМУ.
Олаф Шольц (перед цим постоявши перед дзеркалом в туалеті і кажучи собі "ну який же я був дурак") несподівано заявив (правда, це імовірно просто передвиборча риторика), що парламент Німеччини повинен ввести в країні режим надзвичайної ситуації, щоб виділяти Україні допомогу в обхід загального бюджету.
Бо Шольц раптом зрозумів, що прямі переговори Трампа з путіним, в яких інтереси Європи навіть не беруться до уваги, несуть загрозу для безпеки Європи.
Тобто виявляється, так можна було.
І це тільки початок. Стежимо за ситуацією далі.

Піт Геґсет, звісно, мудак, але зацініть, який в нього фотограф