Прислів’я та приказки:
Вибране
✔ А де ж той хліб, що вчора з’їли?
✔ А йому щодня неділя.
✔ Аби день до вечора.
✔ Аби розум — щастя буде.
✔ Аби руки і охота, буде зроблена робота.
✔ Аби шия — ярмо буде.
✔ Або ви, куме, їжте борщ, а я буду м’ясо, а ні, то я буду м’ясо, а ви борщ.
✔ Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
✔ Б’ють не лежачого, а ледачого.
✔ Баба знехочу ціле порося з’їла.
✔ Багатий пес на блохи, а піп на брьохи!
✔ Багато снігу в році — багато хліба в тоці.
✔ Багатого проводять, щоб не впав, а бідного щоб не вкрав.
✔ Багатому пику дряпай, а вбогому одежу рви.
✔ Батько хай їде орать — його коні знають, а я піду гулять — мене гості чекають.
✔ Бачили ми і чули: самі їли й других годували.
✔ Бджоли раді цвіту, люди — літу.
✔ Бенкетують в ночі сови та сичі.
✔ Бик забув, як телятком був.
✔ Біда бідному без наймита: послав би до млина, та нема кого, пішов би сам, та нема з чим.
✔ Біда біду перебуде — одна мине, десять буде.
✔ Біда вимучить, біда й виучить.
✔ Біда мені без діда — хлещу борщик без хліба.
✔ Біда найде, хоч сонце зайде.
✔ Біда не знає стида.
✔ Біда не сама ходить, а з собою ще й горе водить.
✔ Біди не треба шукати — сама прийде до хати.
✔ Біля чого потрешся, того й сам наберешся.
✔ Близько видати, далеко шкандибати.
✔ Блискавка блисне — й камінь трісне.
✔ Бодай доброго сусіда мати та своїм плугом орати.
✔ Борода, як у старого, розуму, як у малого.
✔ Бояться пса не того, що гавка, а того, що лащиться.
✔ Братайся віл з волом, кінь з конем, а свиня об тин, коли нема з ким.
✔ Брехати — не ціпом махати.
✔ Брехливу собаку далеко чути.
✔ Був кінь, та з’їздився.
✔ Бувай здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, робоча, як бджола, багата, як земля свята!
✔ Будьте, як дома, а поводьтесь, як в гостях.
✔ Були б пиріжки, будуть і дружки.
✔ Були у кози роги, та стерлися.
✔ Було б болото, а чорти будуть.
✔ Буряк — не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
✔ В купі і беззубий собака гавкає.
✔ В лиху годину узнаєш вірну людину.
✔ В нас по циганськи: не хоче робити — не силуй, їсти не хоче — бий!
✔ В однім кармані смеркає, а в другім світає.
✔ В чуже просо не пхай носа.
✔ Вдача собача: не брехне — то й не дихне.
✔ Верба хоч і товста, але зсередини пуста.
✔ Верти, не верти, а треба умерти.
✔ Ви по-вашому, а ми по-нашому, а вони по-своєму.
✔ Високий, як тополя, а дурний, як квасоля.
✔ Виспався, та не вилежався.
✔ Від Києва до Кракова — всюди біда однакова.
✔ Від малих дітей болить голова, а від великих — серце.
✔ Він би й рад косити, та нікому косу носити.
✔ Він завжди правду каже, коли не бреше.
✔ Вір своїм очам, а не чужим речам.
✔ Вітали, але сідати не просили.
✔ Вітер не піймаєш, дим не заховаєш.
✔ Вмирати так вмирати — все одно день втрачати.
✔ Вовк лисиці не рідня, та повадка одна.
✔ Води — хоч топитись, та нема де напитись.
✔ Воно таки на діло захандзьобилось.
✔ Воно як трапиться: коли середа, а коли й п’ятниця.
✔ Воркотіла — не хотіла, потім сіла та й поїла.
✔ Ворожка — на той світ дорожка.
✔ Восени і горобець багатий.
✔ Все добре переймай, а церкву обминай!
✔ Всім по сім, а мені таки вісім.
✔ Всіх би перегнав, та бігти боюсь.
✔ Встав, підперезався та й зовсім зібрався.
✔ Всього буває на віку: по спині, і по боку.
✔ Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім.
✔ Втікайте, куме, бо біда суне.
✔ Гарна година, та ні з ким полаятись.
✔ Гарний, як спить, та ще й носом до стіни лежить.
✔ Гарно ти граєш, та танцювати неохота!
✔ Гетьман знає, що в нас нічого немає.
✔ Гірко ковтати, та шкода вертати.
✔ Гість хоч не довго буває, та все примічає.
✔ Глечик пополам — ні тобі, ні нам!
✔ Глухий глухого не спитає, чому він недочуває.
✔ Глухий сказав: "Послухаємо!", сліпий сказав: "Побачимо!"
✔ Глухий що не дочує, то вигадає.
✔ Голодній кумі хліб на умі.
✔ Гомони, стара, люблю слухати.
✔ Горе — що море: ні переплисти, ні випити.
✔ Горе тому, що на печі: сюди пече, туди гаряче; добре тому, що в дорозі: лежить собі на возі.
✔ Горіли дрова жарко, було й у бані парко, а дров не стало і все пропало.
✔ Господи, за що ти мене караєш: чи я горілки не п’ю, чи я жінки не б’ю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю?
✔ Господиня: три городи — одна диня.
✔ Гостю налив чарочку, а сам випив парочку.
✔ Готовеньке і кішка з’їсть.
✔ Грім гучний, а дощик малий.
✔ Грім не гримне — ледачий не встане.
✔ Гуляй, тату, — завтра свято.
✔ Гуляла середа, як ще була молода.
✔ Гуляю, та силу збираю.
✔ Дай язику волю — заведе в неволю!
✔ Дай, боже, нашому теляті вовка з’їсти!
✔ Дайте, куме, мені свого табаку, бо від чужого вже язик пече.
✔ Далеко та легко, а близько та слизько.
✔ Де багато пташок, там нема комашок.
✔ Де будуть шанувати, там будемо ночувати.
✔ Де п’ють — мене минають, а де б’ють — з мене починають.
✔ Де руки й охота, там скора робота.
✔ Де свої собаки кусаються, там хай чужі не пхаються.
✔ Де тебе не просять, хай тебе там чорти не носять.
✔ День не їдять, два дні перегодять, а тоді знову не їдять.
✔ Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юрист, а юриста чортів триста.
✔ Для приятеля нового не цурайся старого.
✔ Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що не постав, то їсть.
✔ До булави треба голови.
✔ До роботи плачучи, а до танців скачучи.
✔ До старості баба на базар ходила, а здоров’я так і не купила.
✔ Добре братство миліше, ніж багатство.
✔ Добре, як сусід близький, а перелаз низький.
✔ Добрий борщик, та малий горщик.
✔ Добрі вісті не лежать на місці.
✔ Добро не лихо — ходить тихо.
✔ Дожився: штани одні, а сорочок ще менше.
✔ Доки не намучишся, доти не научишся.
✔ Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
✔ Друга не втрачай: грошей не позичай.
✔ Думав дяк, що пройде так, аж воно прийшлось відмолювать гріхи.
✔ Дурень думкою багатіє.
✔ Дурень дурня вихваляє, а за що — і сам не знає.
✔ Є в глечику молоко, та голова не влазить.
✔ Жалко кулака на такого дурака.
✔ Жати у день душно, а вночі кусають комарі.
✔ Живемо не горюємо, хліба не купуємо, а просимо.
✔ Живемо: хліб жуємо, а іноді ще й присолюємо.
✔ Жуй, тату, воду, коли хліба нічим.
✔ З козла ні шерсті, ні молока.
✔ З медом і чобіт добрий.
✔ З п’яним не сварися, з багатим не судися.
✔ З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем.
✔ З собакою дружи, а палицю в руках держи.
✔ З ткача не буде багача, а з швачки багачки.
✔ За все береться, та не все вдається.
✔ За дурною головою рукам і ногам немає спокою.
✔ За комаром не ганяйся з топором.
✔ Забули воли, як телятами були.
✔ Заховав так, що й з свічкою не знайдеш!
✔ Захотів молока від бика.
✔ Захотілось — запрягайте, розхотілось — випрягайте!
✔ Зачепивсь за пень, та й стоїть цілий день.
✔ Згадала баба, як дівкою була.
✔ Змолов батько не віяне, спекла мати не сіяне.
✔ Знає кіт, чиє сало з’їв.
✔ Знають сусіди твої біди.
✔ I за соломину вхопиться, хто топиться.
✔ Iз щастя та горя скувалася доля.
✔ І кота в хаті нема.
✔ І не ходи по полю, і не топчи куколю, і не лупай очима, я не твоя дівчина.
✔ І соловейко не співає, коли їсти не має.
✔ І ти не дуже бистрий, і я не швидка.
✔ — Іван, скажи моїй кобилі "тпру!" — А ти сам що ж? — Та губи померзли.
✔ Їв би паляниці, та зубів нема.
✔ Їдь тихо — обминеш лихо.
✔ Їж з голоду, а люби роботу змолоду.
✔ Йди скоро — наженеш горе, йди тихо — тебе нажене лихо.
✔ Казав Хома, що в нього грошей нема.
✔ Книгу прочитав — на крилах політав.
✔ Кобила за вовком гналась, та вовкові в зуби попалась.
✔ Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає.
✔ Кожна корова своє теля лиже.
✔ Кожна птиця знайде свого Гриця.
✔ Кожух краще новий, а приятель старий.
✔ Кожух лежить, а дурень дрижить.
✔ Козак хороший, та нема грошей!
✔ Козаки, як діти: хоч багато — поїдять, хоч трохи — наїдяться.
✔ Козача потилиця панам, ляхам не хилиться.
✔ Коли б то можна бути через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень попом.
✔ Коли не бреше, так, мабуть, правда.
✔ Коли не маєш своєї краси, у чорта не проси.
✔ — Коли ти, бабусю, ворожити стала? — Тоді, мій голубе, як хліба не стало.
✔ Кому в голові клепки бракує, той попів годує!
✔ Кому весілля, а курці смерть.
✔ Кому до поту, а кому в охоту.
✔ Кому що, а лисому гребінь.
✔ Краса до вінця, а розум до кінця.
✔ Краще горбатий, ніж язикатий.
✔ Кров — не водиця, проливати не годиться.
✔ Кругом чуже, а в середині не наше.
✔ Куди серце лежить, туди й око біжить.
✔ Ласа кішка до риби, та в воду лізти не хоче.
✔ Лихо приходить тихо.
✔ Лице рум’яне, а серце — кам’яне.
✔ Личко біленьке, а розуму маленько.
✔ Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить.
✔ Лінивому все ніколи.
✔ Любов, вогонь і кашель від людей не сховаєш.
✔ Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати, — хоч зимуй!
✔ Малі дітки — малі й бідки.
✔ Мені аби місяць світив, а зорі як хочуть.
✔ Мертвого лева і заєць скубне.
✔ Ми люди прості: хліба скибку, сяку-таку рибку, сала шматочок, солі дрібчок та горілочки чарчину, заморюся, чхну та й знову почну.
✔ Млин меле — мука буде, язик меле — біда буде.
✔ Мовчи сяка, бо й ти така.
✔ Можна було б в гостях довше гуляти, та забули хліба взяти.
✔ Молода була — дурна була; стара стала — дурна стала.
✔ Молодець — на овець, а на молодця — сам вівця.
✔ Молодцем молодець: ні кіз ні овець.
✔ Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
✔ На гниле та на гірке — нема приправи.
✔ На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
✔ На любов і смак товариш не всяк.
✔ На протязі віку всього трапляється чоловіку.
✔ На те коня кують, щоб не спотикався.
✔ Нагадай козі смерть, то вона мекатиме, аж поки здохне.
✔ Надвоє бабка ворожила: або вмре, або буде жива.
✔ Надувся, як жаба під пеньком.
✔ Наївся, напився, ліг та й укрився.
✔ Напав нежить, ніде й шматок хліба не влежить.
✔ Напився до порядку: два ведуть, а третій несе шапку.
✔ Нарядилась, як пава, а кричить, як ґава.
✔ Натягай вітрила, поки вітер віє.
✔ Наш піддячий любить борщ гарячий, а як голодний, їсть і холодний.
✔ Нащо ліпший клад, коли в дітях лад.
✔ Не бачить сова, яка сама.
✔ Не біда, що чорна, аби проворна.
✔ Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
✔ Не вечерявши легше, а повечерявши — краще.
✔ Не все так сталося, як жадалось.
✔ Не для пса ковбаса, не для кота сало.
✔ Не до поросят свині, коли саму смалять.
✔ Не доспи, не доїж, а своїх діток потіш.
✔ Не журись, Семене, що грошей немає в мене. Прийде час, і в тебе не буде.
✔ Не знав, та й забув.
✔ Не їсть, не п’є, а так живе.
✔ Не кує залізо молот, а кує голод.
✔ Не купити ума, як нема.
✔ Не наше діло — попове, не нашого попа — чужого.
✔ Не пишайся званням, а пишайся знанням.
✔ Не поможуть і чари, як хто кому не до пари.
✔ Не робити — можна жити, а не жерти — можна вмерти.
✔ Не так лінь, як не хочеться!
✔ Не так швидко робиться, як мовиться.
✔ Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
✔ Не треба дощ просити, він прийде, як будем косити.
✔ Не ходи по полю, не топчи куколю, не лупай очима, — не твоя дівчина!
✔ Не шепчи глухому, не моргай сліпому.
✔ Невесело в світі жити, як нема кого любити.
✔ Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
✔ Ні "тпру", ні "но": так і живемо.
✔ Ніколи і носа втерти.
✔ Ніхто не знає, що його в житті чекає.
✔ Нужда законів не знає, а через них шагає.
✔ Обмок як вовк, обкис як лис, обмерз як пес, — та все задурно.
✔ Од пори до пори — є всі топори, а прийшла пора, — ні одного топора.
✔ Один гусак поля не витопче.
✔ Одному не страшно, а двом веселіше.
✔ Оженився дурнуватий, та взяв біснувату; та не знали що робити, підпалили хату.
✔ Ой, піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні, — славний би козак був з мене.
✔ Ось табак для всіх собак: хто совісті не має, нехай приступає.
✔ От вам Лука: рукавиці в кишені, а він їх шука.
✔ Отакі наші вжитки: ні кожуха, ні свитки.
✔ Ото ткач: нитка рветься, а він в плач!
✔ Ото, мамо, люди хвалять нас: ви мене, а я вас!
✔ Оці ще з’їм, та після ще сім, та ще полежу, та ще стільки змережу, подивлюсь на сволок, та ще сорок, а як не полегшає — значить, пороблено.
✔ П’ять днів нічого не робимо, а шостий відпочиваємо.
✔ Перетреться, перемнеться, та й так минеться.
✔ Перша чарка — як по льоду, друга — як по меду, а за третю не питай — управляйся, наливай!
✔ Перший день гість — золото; на другий — мідь, а на третій додому їдь.
✔ Пішов батько навпростець: не скоро вернеться.
✔ Пішов провідать, та й зостався обідать.
✔ Плети, плети! Я чув таких, як ти!
✔ Плив, плив, та на березі й утопився.
✔ По татку й дитятко.
✔ Поволі, хлопчику, — раз хліба, два рази борщику.
✔ Погано, хто боїться: лиха не мине, ще й натремтиться.
✔ Пожалів вовк кобилу — залишив хвіст і гриву!
✔ Позичати всі охочі, а віддавати немає мочі.
✔ Поки найде, так і сонце зайде.
✔ Поки суд та діло, а кошеня сало з’їло.
✔ Поможе чи не поможе, а ти плати, небоже.
✔ Поможе чотири дошки і васильків трошки.
✔ Попа та дурака в передній куток саджають.
✔ Посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл.
✔ Послав Бог роботу, та забрав чорт охоту.
✔ Пошли дурного, а за ним другого!
✔ Прийде така неділя, що і в нас буде весілля.
✔ Прийшли непрохані, то й підем некохані.
✔ Про мене, Семене, аби я — Iван!
✔ Про мене, синку, хоч свинку, аби на мене не хрюкала.
✔ Проміняв бика на індика.
✔ Пропав — і собаки не гавкали.
✔ Просили, запрошували, з хати шапку викидали, ледве живим лишився.
✔ Раденький, що дурненький.
✔ Раз обпечеться, другий — остережеться.
✔ Рано встали, та мало напряли.
✔ Риба не без кості, а чоловік не без злості!
✔ Риба шукає — де глибше, а чоловік — де ліпше.
✔ Роби піч, щоб пекла, варила і добре гріла.
✔ Родився малим, виріс п’яним, умер старим — і так прожив, що й світу не побачив!
✔ Родився не торопився, а тепер ні за чим.
✔ Розкажи куриці, а вона всій вулиці.
✔ Розказав Мирон рябої кобили сон.
✔ Розорився хлопець бідний: купив дівці перстень мідний, їж, котику, не криши й більше не проси.
✔ Розумний научить, а дурень намучить.
✔ Сам п’ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю.
✔ Свого горба ніхто не бачить.
✔ Своїх багато, а як прийшлось топитися, то ні за кого й вхопитися.
✔ Святе та боже — на чорта похоже.
✔ Сиди, Тетяно, бо ще рано!
✔ — Сідай, бабо, підвезу! — Нема часу! Треба йти!
✔ Сідайте, хай ноги для дороги!
✔ Скупому душа дешевше гроша.
✔ Сліпій курці усе пшениця.
✔ Сліпому як не світи, все пита — куди йти.
✔ Слова масні, а пироги пісні.
✔ Собака бреше на сонце, а сонце світить у віконце.
✔ Сподівався дід на обід, та й, не ївши, спати ліг.
✔ Старий кіт, а масло любить.
✔ Старість — черепашкою, а молодість — пташкою.
✔ — Старче, село горить. — Я за суму, та й далі суну.
✔ Сто карбованців давали та тільки з кармана не виймали.
✔ Стукотить, гуркотить — комар з дуба летить!
✔ Суха ложка рот дере.
✔ Сьогодні хоч вола з’їж, а завтра знову схочеш.
✔ Так болить, що як не вмів би стогнати, то вмер би.
✔ Так просили, так просили, та не пускали, а я таки вдерся.
✔ Такий квас, як і в нас.
✔ Там публіка — сім душ на півбублика.
✔ Там така, що бублика з’їси, поки кругом обійдеш.
✔ Ти чоловіче їж юшку, а я курку — аби швидше.
✔ Тільки душа, а в кармані ні гроша.
✔ Тільки тії й волі, що крикнуть у полі.
✔ То добрий гість, що мало їсть.
✔ То снідаю, то обідаю — і погуляти ніколи!
✔ Трапляється, що й по мудрому чорт катається.
✔ Тричі на віку чоловік дивний буває: як родиться, як жениться і як вмирає.
✔ Тут мені раді, а там мене ждуть.
✔ Тягни лямку, поки викопають ямку.
✔ У всякої пташки свої замашки.
✔ У голоти нема що молоти.
✔ У кожного солов’я пісня своя.
✔ У нашого командира — ні капелюха ні мундира.
✔ У нього грошей, як у жаби пір’я.
✔ У хаті всього досить, а повіситьса й зарізаться нічим.
✔ Уже бач тату, хоч їдьте у ліс, а я дома буду: хоч я дома буду, а ви їдьте в ліс — все одно комусь треба їхати.
✔ Умер богатий — ходімо ховати, умер убогий — шкода дороги.
✔ Умер козак та й лежить, тай нікому затужить.
✔ Усе гаразд, усе добре, що жінка маленька: він поб’є і полає — вона веселенька.
✔ Учився читать та писать, а вивчивсь співать і танцювать.
✔ Хата велика — є де сісти, та нічого їсти.
✔ Хлопці б’ються чорт зна за що: хоч красива, та ледащо.
✔ Ходила три дні, та виходила злидні.
✔ Хома купив, Хома п’є, бо в Хоми гроші є.
✔ Хороша, вродлива, тільки біда, що сварлива.
✔ Хороший, хороший, був би ще кращий, та вже нікуди.
✔ Хотів зробити спішно, а вийшло смішно.
✔ Хоч далеко, та дихати легко.
✔ Хоч і стареньке, аби біленьке.
✔ Хоч мене в гості не зовуть, так я знаю де живуть.
✔ Хоч сядь та плач, хоч стюячи реви.
✔ Хоч того самого, аби в іншу миску.
✔ Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
✔ Хоч у голові пусто, аби грошей густо.
✔ Хто грошей не має, той пішки махає.
✔ Хто діло робить, а хто ґави ловить.
✔ Хто коня годує, той дома ночує.
✔ Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
✔ Цілував би заєць кобилу, та високо.
✔ Цяця, цяця — та в кишеню!
✔ Чарка вина не добавить ума.
✔ Через день — та й неділя, через хату — та й весілля.
✔ Чи програв, чи виграв, аби свіжі гроші!
✔ Чий бугай не походив, а телятко наше.
✔ Чим мудрий стидається, тим дурний величається.
✔ Чисто бреше, що й віяти не треба.
✔ Чоловік розуму вчиться цілий вік.
✔ Шукай собі там прибилі, де нема другому загибелі.
✔ Щастя — не підкова, під ногами не знайдеш.
✔ Що без нас було — чули, що при нас буде — побачимо.
✔ Що край — то звичай, що сторона — то новина.
✔ Що не складно, то не ладно.
✔ Що там і говорить, коли нічого й балакать.
✔ Що-небудь, аби борщ.
✔ Я би тобі сказав щось, та хай тобі скаже хтось.
✔ Я йому про цибулю, а він мені про часник.
✔ Як багатий, так "здоров був!", а як бідний — "бувай здоров!".
✔ Як бідний плаче, ніхто не бачить, а багатий скривиться — усяк дивиться.
✔ Як вигляне у вікно, то три дні собаки брешуть, а одна як придивилась, то й сказилась.
✔ Як голодний, то їв би, а як наївся — спав би.
✔ Як гукають, так і одгукуються, як зовуть, так і одзиваються.
✔ Як дітям не стане, то мати дістане, а як не буде, батько добуде.
✔ Як до діла, то й спина заболіла.
✔ Як до праці — хворий, а як до чарки — скорий.
✔ Як їв — то аж упрів, а як працював — то аж задрімав.
✔ Як молодим бував, то сорок вареників з’їдав, а тепер хамелю-хамелю і насилу п’ятдесят умелю.
✔ Як напише писака, то не розбере й собака.
✔ Як не маєш сили, то й світ не милий.
✔ Як овечка — не мовить ні словечка.
✔ Як під ким то лід тріщить, а під нами так провалюється.
✔ Як позичають — вихваляють, а як віддають, то як не б’ють, так лають.
✔ Як прийде туга, пізнаєш друга.
✔ Як роблять укупі, не болить у пупі.
✔ Як рябка годують, так рябко й гавка.
✔ Як село, то й голо: в одній хаті мак, а в другій так.
✔ Як спить, то не їсть, а як їсть — не дрімає.
✔ Як топишся, то й за бритву вхопишся.
✔ Як циганська кобила: день біжить, а три дні лежить.
✔ Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.
✔ Яка мама — така сама.
✔ Якби все одно, то лазили б у вікно, а то дверей шукають.
✔ Якби йому довгий хвіст, то сам би собі боки повідбивав.
✔ Якби хліб та одежа — то їв би лежа.
✔ Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.
✔ Який дуб, такий тин; який батько, такий син.
✔ Який Сава, така й слава.
✔ Які мамка й татко, таке й дитятко.
Малюнки з книги «Казки Верховини»
Художник Є.Удін — Ужгород 1968 видавництво "Карпати"