Прислів’я та приказки:
Про кохання

 
✔ А що! На козаку нема знаку, нехай дівка дбає.
✔ Ай ґвалт! Сама в хаті не дам ради кошеняті!
✔ Бджола летить на любий цвіт.
✔ Болить сердéнько, та плакати стиднéнько!
✔ В кого гарний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому юшки шкодá.
✔ В неї брови до любові, а устоньки до розмови.
✔ В око запáла.
✔ Вилетів коґут на ворота, заспівав: "кукуріку" — вже я тебе моя мила, не забуду довіку.
✔ Вірному коханню і Бог не противник.
✔ Волос сивіє, а голова шаліє.
✔ Вона за ним сохне, а він і не охне.
✔ Гарна дівка, як маківка.
✔ Геть згинь пропади — і до мене не ходи.
✔ Голову любить, а чуба їй рве.
✔ Гонить дівка парубка, а сама від нього не йде.

✔ Дай серцю волю — заведе в неволю.
✔ Де любов у хаті, там люди багаті.
✔ Де мило, там очі; де болить, там руки.
✔ Дивиться, як вовк на козу.
✔ Дівочий стид до порога: аби пересягнула, так і забула.
✔ Дівчатам сторожа не поможе: як схоче щось ледаче зробити, то піде по тріски, та й наробить смішки.
✔ Дівчина — як у лузі калина.
✔ Дівчина, як берізонька, сережками завішана.
✔ Дівчина, як квіточка, — з нею рай, а чужої молодиці не займай!
✔ Дівчина, як тінь: ти за нею — вона від тебе, ти від неї — вона за тобою.
✔ До любої небоги, нема далекої дороги.
✔ До милування нема силування.
✔ Добре тії ляхи роблять, що не кохаються! Побравшися за рученьки та не женихаються.
✔ Доходився, що й хвоста збувся.
✔ Душа душу чує, а серце серцю вість подає.
✔ З любов’ю скрізь простір, а з примусом — тіснота.
✔ З милою сісти і смачно їсти.
✔ З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем.
✔ Закохався, як чорт в суху вербу.
✔ Закохали вражі люде, що і нам не буде.
✔ І не ходи по полю, і не топчи куколю, і не лупай очима, я не твоя дівчина.
✔ Їж з голоду, а люби змолоду.
✔ Казала дівка: — Семене, не притуляйся до мене!
✔ Кого кохає, за тим і зітхає.
✔ Козак на коні їздить, а дівчина родиться, та й козаку згодиться.
✔ Коли б літа вернулися, то б і хлопці горнулися.
✔ Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же!
✔ Коли любиш — так женись, а не любиш — відступись!
✔ Кому — як мара, йому — як зоря.
✔ Кохайтеся ж, чорнобриві, та не з москалями, бо москалі — чужі люде, знущаються вами.
✔ Кохання молодого — весінній лід.
✔ Кохання не запобіжиш зарання.
✔ Краснеє личко — серцю непокій.
✔ Кров не вода, а серце не камінь.
✔ Куди серце лежить, туди й око біжить.
✔ Куди серце летить, туди й око глядить.
✔ Ласа вівця до солі, коза—до волі, а дівчина — до нової любові.
✔ Ліпше би не знатися, ніж зараз і розставатися.
✔ Люби мене в будень, а в неділю, як приберуся, то й на тебе не подивлюся.

✔ Любиш — люби, а не любиш — не води.
✔ Люблю свою любку, як голуб голубку!
✔ Любов — не пожежа, займеться — не згасиш.
✔ Любов любить одного.
✔ Любов на шию не повісиш.
✔ Любов не короста: не вигоїш спроста.
✔ Любов не напасть, як би полюбивши не пропасть.
✔ Любов робить розумних дурними, тихих — буйними, а сердитих — смирними.
✔ Любов сильніше смерті.
✔ Любов сліпа — доведе до біди й попа.
✔ Любов, вогонь і кашель від людей не сховаєш.
✔ Любов, як перстень, не має кінця.
✔ На білому світі не жить, як старого любить.
✔ На козаку не буде знаку.
✔ На любов і смак товариш не всяк.
✔ Насильно мил не будеш.
✔ Не вповала на худобу, а вповала на уроду.
✔ Не втаїться кохання, як у мішку шило.
✔ Не кожна ж Ганна й гарна!
✔ Не могла звабити калачем, а потім тяжко було відбити бичем.
✔ Не поможуть і чари, як хто кому не до пари.
✔ Невесело в світі жити, як нема кого любити.
✔ Нема злої дороги до своєї небоги.
✔ Нехай мене той голубить, а хто вірно мене любить!
✔ Нехай мене той займає, хто кохання в серці має!
✔ Нужда в вікно, а любов у двері.
✔ Ой, ти хлопче, ненароком коло мене трешся боком.
✔ Пий пиво, та не брагу, люби дівку, а не бабу.
✔ Поглядає, як вовк на ягницю.
✔ Полюби нас так, а з грішми — то в’язне й дяк.
✔ Полюбиться сатана краще від ясного сокола.
✔ Почервоніє, як мак.

✔ Птиця з птицею не наб’ється, козак з дівчиною не наживеться.
✔ Різні по вдачі — міцні на любов.
✔ Рукавом сльози втирає, а очима на парубків зиркає.
✔ Серце з перцем, а душа з часником. (кажуть жартуючи, хто вже дуже липне; а частіше — як страва дуже з перцем).
✔ Серце не камінь.
✔ Серце ні на що не вважає — свою волю має.
✔ Серцю не накажеш.
✔ Силою не бути милою.
✔ Сніп з бородою, а козак з молодою.
✔ Сонце в віконце пече — припікає, парубок на дівку глядить — поглядає. (жартують над закоханими).
✔ Старого любить — тільки дні губить.
✔ Старої любови й іржа не їсть.
✔ Сухар з водою, аби, серце, з тобою.
✔ Так любить, як порох у оці.
✔ Так мене, мамо, хлопці люблять, що за кулаками світу не бачу.
✔ Така гарна пика, що як виглянула із вікна, то три дні собаки гвалтували.
✔ Така ладна, що як на двір вийде, то всі пси брешуть.
✔ У дівчини стільки ласки, як на тихім ставку ряски.
✔ У кого чорний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому й юшки шкода.
✔ У любий місяць уродилась.

✔ У любові, що в кільця, нема кінця.
✔ У нас така приповідка: де парубок, там і дівка.
✔ Хороша, хоч води з лиця напийся.
✔ Хороший, як Микитина свита навиворіт.
✔ Хоч борщ без сала, аби душа пристала.
✔ Хоч кохання не зрадиться, та череві завадиться.
✔ Хоч ти і люба, а не добирайся до мого чуба!
✔ Хоч у курені, аби до серця мені.
✔ Хто вірно кохає, той часто вітає.
✔ Хто з чорними бровами, іди за дровами; а хто з рудою бородою, іди за водою.
✔ Хто кого любить, той того й голубить.
✔ Хто кого любить, той того й лупить.
✔ Хто любить дівчат — мучить душу, а хто любить молодиць — спаса душу.
✔ Хто любить ревне, жаліє певне!
✔ Що в серці вариться, на лиці не таїться.
✔ Щоб я моглася до тебе шпилькою причепити.
✔ Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці!
✔ Як би не мала поля за бовдура, а козака за дурня, (бо то облишив дівчину).
✔ Як би спочатку не перебирала, то б опісля не жалкувала.
✔ Як вигляне у вікно, то три дні собаки брешуть, а одна, як придивилась, то й сказилась!
✔ Як гляне — серце в’яне.
✔ Як дасть обнятися, то й дасть поцілуватися.
✔ Як любов та совість, і в піст м’ясоїд.
✔ Як не бачу — душа мре, а побачу — з душі пре.
✔ Якби літа вернулися, то б ще хлопці горнулися!