Прислів’я та приказки: Про лінощі

Прислів’я та приказки:
Про лінощі

 
✔ Аби день до вечора.
Аби день переднювати, а ніч переночувати.
✔ Або ви тату їдьте в ліс, а я дома зістанусь: або я дома зістанусь, а ви тату їдьте в ліс.
✔ Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
✔ Б’ють не лежачого, а ледачого.
✔ Батько хай їде орать — його коні знають, а я піду гулять — мене гості чекають.
✔ Бач, яка ялоза!
✔ Без попа і не почнеш.
✔ Без попа і не освятиться.
✔ Безділля мішай з ділом, — з ума не зійдеш.
✔ Береться за діло, як п’яний за тин.
✔ Береться, наче не своїми руками.
✔ Білі руки чужі труди люблять.
✔ Білоручки — дармоїди та недоучки.
✔ Бог з празником, а чорт з роботою.
✔ Боїться роботи, як собака мух.
✔ Буде ходити, поки світа та сонця.
✔ В нас по циганськи: не хоче робити — не силуй, їсти не хоче — бий!
✔ В роботі "ох", а їсть за трьох.
✔ Весна ледачого не любить.
✔ Вибираєшся, як чайка за море.
✔ Виспався, та не вилежався.
✔ Витрішки купувати.
✔ Витрішки ловити.
✔ Від ліности чоловік хворає.
✔ Відклад не йде у лад.
✔ Відкладає, як Лях свято. (По римському законі свято можна переносити на інші дні).
✔ Він би й рад косити, та нікому косу носити.
✔ Він би робив, та в нього рукави болять.
✔ Він ворони ловить.
✔ Волочиться, як волоцюга у плуга.
✔ Волочиться, як голодне літо.
✔ Воскові руки має.
✔ Всяке діло хоче, щоб коло нього панькали.
✔ Вчи лінивого не молотом, а голодом.
✔ Гав ловив та витришки продавав.
✔ Говорить так, як три дні хліба не їв.
✔ Говорить, мов клоччя жує.
✔ Готовеньке і кішка з’їсть.
✔ Грім не гряне — ледачий не встане.
✔ Губою говори, а руками роби.
✔ Гультяйство губить хазяйство.
✔ Гуляй тато — завтра свято.
✔ Гуляю, та силу збираю.
✔ День гуляє, три слабий, а на п’ятий — вихiдний.
✔ День не стоїть. (роби скоріше)
✔ День неначе рік (можна багато зробити).
✔ До роботи плачучи, а до танців скачучи.
✔ До череди рано вставать, боки болять.
✔ Добре боїться кива, а ледаче не боїться й кия.
✔ Добре чужими руками жар загрібати.
✔ Догулялись та доспались, що на зиму без хліба зостались/
✔ Дожидатись долі, то не матимеш і льолі. (сорочки)
✔ Доки баба спече книші, в діда не буде душі.
✔ Доця вельми спритна, доки дійде, молоко скисне.
✔ Думками за горами, а ділом у запічку.
✔ Думкою в небі, ногами в постелі.
✔ Жати у день душно, а вночі кусають комарі.
✔ Жвавий, як опеньок.
✔ Жвавий, як рак на греблі.
✔ Живе — хліб жує, а спить — небо коптить.
✔ З відкладу не буде ладу.
✔ З лежі не буде одежі, а зі спання не буде коня.
✔ З рук падає все: так часом не хочеться ні за що взятися.
✔ За діло — не ми, й за роботу — не ми, а їсти та гулять, — за нас не знайти.
✔ За лежнею ніколи посидіти.
✔ За море по зілля пішов.
✔ За сидженням нема лежання.
✔ Зайшов, чорт його із собаками не знайде!
✔ Заліз, як собака в солому.
✔ Зачепивсь за пень, та й стоїть цілий день.
✔ Зачепилася за пень — простояла цілий день.
✔ Збирається, як свекор до пелюшок.
✔ Збирається, як свекор пелюшки прати.
✔ Збирається, як убогий на кисіль.
✔ Збирається, як убогий на обід.
✔ Звивається, як муха в мазі.
✔ Зібрався, як швець на торг.
✔ Злазяться, як мухи після морозу.
✔ Зробиш, та в свинячий голос.
✔ І з собаками не знайдеш.
✔ І за холодну воду не береться.
✔ І за холодну воду не візьметься.
✔ І каші не хочу, і по воду не піду.
✔ І котові хвоста не завяже.
✔ Іван на дуду грає, а Марія з голоду на кутні співає.
✔ Іван, скажи моїй кобилі тпру! — А ти сам що ж? — Та губи померзли.
✔ Іване, ходи робити! — Ноги болять. — Іване, ходи їсти! — Іду, іду!
✔ Іде воювать, а рушниці не хоче брать.
✔ Іде на ярмарок витришки купувати.
✔ Ідуть, неначе в мед (помало).
✔ Із лежі не буде одежі, а зі спання не буде коня.
✔ Їсть за вовка, робить за комара.
✔ Їхав на обід, але й вечері не застав.
✔ Йому принеси, розжуй та і в рот положи.
✔ Йому тільки байдики бити, ївби кіт рибу, а в воду не хоче.
✔ Казав Хома: — Душа моя, де ти забарилась?
✔ Кожух лежить, а дурень дрижить.
✔ Коли б я на тобі, а ти вже на коні — славний козак був би з мене!
✔ Коли взявся за гуж, не кажи, що недуж.
✔ Коли почав орати, так у сопілку не грати.
✔ Колись і в нашої кози хвіст виросте,
✔ Кому діло докучить — той ся розуму научить.
✔ Косить би косив, та коли б чорт косу носив.
✔ Ласа кішка до риби, та в воду лізти не хоче.
✔ Ледача шкапа, скрізь припинки має.
✔ Ледачий навсидя спить, а навлежа робить.
✔ Ледачий, хоч по смерть посилай.
✔ Ледачим наробишся, лінивим нашлешся.
✔ Ледачому животові й пиріг вадить.
✔ Ледаще на віник та на смітник годяще.
✔ Лежали на боку, не заробили і на понюшку табаку.
✔ Лежачи і камінь мохнатіє.
✔ Лежачий зайця не піймає.
✔ Лежачий камінь мохом обростає.
✔ Лежачий плуг скоро поржавіє, ледача людина скоро постаріє.
✔ Лежачого хліба ніде нема.
✔ Лежить наче камінь на душі.
✔ Лежить, як галушка.
✔ Лежить, як пес на стереві.
✔ Лізеш, як кишка.
✔ Лінивий в своїй хаті змокне.
✔ Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить.
✔ Лінивим находитися, а ледачим наробитися.
✔ Лінивому все ніколи.
✔ Лінивому жить весело, та їсти нічого.
✔ Лінь чоловіка не годує, а тільки здоров’я жує.
✔ Ліньки без хліба обідають.
✔ Ліньки людей псують.
✔ Ліньки людей у злидні вводять.
✔ Ліньки пісні співають, та латки латають.
✔ Ліньки та гулі не одного в личаки обули.
✔ Ліньки — родичі злиднів.
✔ Людям жати, а ми лежати.
✔ Людям жати, а ми на межi лежать.
✔ Люди хотіли, щоб з мене хазяїн був, та не діждуть.
✔ Лiнивий двiчi робить, а скупий два рази платить.
✔ Маленька праця краща за велике безділля.
✔ Мне, як сліпий торбу.
✔ Мудрується, як сучка перед перевозом.
✔ На батозі далеко не поїдеш. (цеб-то ледачу людину скільки не бий, то все одно)
✔ На дурняк жить — добра не нажить.
✔ На однім місці і камінь обростає.
✔ На роботі умліває, — а біля миски упріває.
✔ На страстному тижні весілля не справляють. (відкладає)
✔ На цьому далеко не поїдеш — де сядеш, там і злізеш!
✔ На чужий труд ласий не будь.
✔ Нам як женитися, то й ніч мала.
✔ Насилу Бог дав силу, і кобилу сиву!
✔ Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе.
✔ Не візьмешся за роботу, то робота сама не зробиться.
✔ Не волочися, як Борисів бик.
✔ Не волочися, як солоний заяць.
✔ Не волочися, як Федькова корова.
✔ Не жалкуй на сусіда, коли сам спиш до обіда.
✔ Не журись, та ділом поспішай.
✔ Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
✔ Не сама пряла, а кума помагала.
✔ Не так лінь, як неохота.
✔ Не хочеш змолоду працювать, під старість будеш з торбою танцювать.
✔ Недуж — не берись за гуж.
✔ Нехай, нехай, та й зовсім занехаєш.
✔ Ник, як собака в глек.
✔ Ні б’є, ні лає, та ні про що й не дбає.
✔ Ні гульня, ні робота.
✔ Ні куєш, ні мелеш.
✔ Ніч не мати, а день не батько.
✔ Ніч не стоїть, а світло коштує.
✔ Нi до плуга, нi до рала — на музики боса драла.
✔ Одне "зараз" краще трьох "потім".
✔ Одне оминути, друге звинути.
✔ Озирається, як вовк на хвіст.
✔ Ой, мамо, хочу їсти, та боюся у льох лізти; та боюся, щоб не впала, щоб капуста не пропала.
✔ Ой ти то ходиш, як вальок.
✔ Ой, піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні, — славний би козак був з мене.
✔ Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.
✔ Ото була б вигода, щоб уночі була погода, а в робочий день падав дощ цілий день.
✔ Ото й горе, що риба в морі.
✔ Ох піч, моя піч!
✔ П’ять днів не робим, а два відпочиваєм.
✔ Перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду.
✔ Під дощ хати не криють, а коли ясно — і сама не тече.
✔ Під лежачий камінь вода не біжить.
✔ Під лежачий камінь вода не тече.
✔ Під лежачий камінь і вода не тече.
✔ Пізня пташка очі продера, а рання уже носок витира.
✔ Піч мати.
✔ Пічко, мамко! якби ти на коні була, а я на тобі, щоб то за гарна війна була.
(казав козак, добившись в завірюху до якоїсь хати і забравшись на піч)
✔ Пішла Настя в поле жати та й забула серп узяти.
✔ Пішла по масло, та й у печі погасло.
✔ Пішли дурня по масло, то і в печі погасло.
✔ Пішов Вавило по мотовило, та мабуть його там лісом придавило.
✔ Пішов по кавун, та там і втонув.
✔ Пішов посол, та й упав у росол.
✔ Пішов провідать, та й зостався обідать.
✔ Пішов шукати пустого вітра в полі.
✔ Пішов, як рак по дріжджі.
✔ По затінках ховається.
✔ Повертається, як ведмідь за горобцями.
✔ Подивись онучко, чи не кличе хто жати?
✔ Поки зайця вб’ють, то вола з’їдять.
✔ Поки найде, так і сонце зайде.
✔ Поки приберешся, то бояри і мед вип’ть.
✔ Покіль будуть бариші, не стане в баби душі.
✔ Посидь, Векло, ще не смеркло.
✔ Посидь, сусідко, ще трохи видко.
✔ Посидь, Уляно, бо ще рано.
✔ Працює гірш теляти.
✔ Працює через пень-колоду.
✔ Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
✔ Преться та мнеться.
✔ Прийшли жнива, ходить жінка як нежива, а як прийшла Покрова, то і жінка здорова.
✔ Проворний, як лопата.
✔ Проворний, як медвідь за горобцями.
✔ Проковтнути хочеться, а прожувати ліньки.
✔ Рано встали, та мало напряли.
✔ Робить — як собі на лихо.
✔ Робить, як волами їде.
✔ Робить, як мерзле горить.
✔ Робить, як мокре горить.
✔ Робить, як собі на безголов’я.
✔ Робиться, наче у воловім вусі.
✔ Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
✔ Родився не торопився, а тепер ні за чим.
✔ Руки білі, а сумління чорне.
✔ Свиня у барлозі, а птах у дорозі, (кепкують над лежухом).
✔ Серп узяла — хліб забула, так-то Настя вдома була.
✔ Сиди небоже, а Бог бачить.
✔ Сидить під кустом, накрився листом, а робить не хоче.
✔ Сидить даремне день за днем.
✔ Сидить надувається, три дні в чоботи взувається.
✔ Сидить сиднем.
✔ Сидить, як гриб.
✔ Сидить, як качан в городі.
✔ Сидить, як квочка.
✔ Сидить, як кулик на болоті,
✔ Сидить, як куриця на яйцях.
✔ Сидить, як морква в грядці.
✔ Сидить, як чорт на купині.
✔ Сидиш як засватаний.
✔ Сів і прилип, як до смоляної лавки.
✔ Скільки вб’єш, стільки в’їдеш.
✔ Собаці хвоста не зав’яжеш.
✔ Совайся Ничипоре! По горячій сковороді.
✔ Сонливого добудишся, лінивого дошлешся.
✔ Спать до обід, то присниться і ведмідь.
✔ Спиш, спиш, а спочити ніколи!
✔ Справний, як віл до корита.
✔ Стій Векло, бо ще не смеркло.
✔ Сьогодні гулі і завтра гулі, — ці ж гулі в личаки обули.
✔ Сюди ник, туди ник — та й день невелик.
✔ Сюди тень, туди тень — та й минув увесь день.
✔ Та біжи мені бігом, щоб одна нога тут, а друга там!
✔ Так робить, як чорт летить і крила теліпаються.
✔ Так робить, як чорт летить і ноги повісив (спустить).
✔ Так хочеш робити, як собака орати.
✔ Така робота, що у день спить, а вночі кукурікає.
✔ Тебе тілько добре по смерть посилати, то можна ще нажитись.
✔ Тень-телень, добрий день.
✔ Тень, тень, аби збути день.
✔ Ти його в плуг, а воно тобі в луг.
✔ Тиняється, як злодій по ярмарку.
✔ Тит, іди молотить. — Спина болить. Тит, іди їсти. — А де моя велика ложка?
✔ Тільки пить та гулять, а до діла руки болять.
✔ Тільки сир відкладання гарний (добрий).
✔ Тільки-йно гав ловить та витрішки продає.
✔ То снідаю, то обідаю — і погуляти ніколи!
✔ Тобі так хочеться робити, як старому псові в завірюху брехати.
✔ Тоді від скуки тілько ловити мухи.
✔ Той у бороні, а той у стороні.
✔ Три святі в хаті (як троє в хаті і за холодну воду не візьмуться).
✔ Тримає, як мертвий рукою!
✔ У всякої Федорки свої одговори.
✔ У ледачаго хазяїна i чоботи з нiг украдуть.
✔ У ледачої пряхи й у себе нема рубахи.
✔ У лінивого піч до спини пристала.
✔ У лінивого що у дворі, те й на столі.
✔ У нероби завжди неврожай.
✔ У собачім хвості та в ковтуни збилась.
✔ Уже бач тату, хоч їдьте у ліс, а я дома буду: хоч я дома буду, а ви їдьте в ліс — все одно комусь треба їхати.
✔ Улита їде — колись то буде.
✔ Хвіст витягне — ніс угрузне, ніс витягне — хвіст угруз.
✔ Ховається від роботи, як пес від мух.
✔ Ховається, як собака від мух.
✔ Ходив рак сім років по воду, та й прийшов додому, та став через поріг перелазить, роз­лив та й каже: — Отак чорт скору роботу бере!
✔ Ходив три дні, та виходив злидні.
✔ Ходить (робить), неначе три дні хліба не їв.
✔ Ходить неначе ступа.
✔ Ходить, як блудна вівця.
✔ Ходить, як ведмідь за горобцями.
✔ Ходить, як дурень по базарі.
✔ Ходить, як кручена курка.
✔ Ходить, як медвідь за горобцями.
✔ Ходить, як три дні не їв.
✔ Ходиш неначе гріх без душі.
✔ Хоч не в’їжно, але вліжно.
✔ Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова.
✔ Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
✔ Хочеться і риби поїсти, та не хочеться (у воду) лізти.
✔ Хочеться їсти, та не хочеться лізти.
✔ Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
✔ Хто багато лежить, у того бік болить.
✔ Хто багато спить, тому дома не нажить.
✔ Хто весь час на небо зорить, той без хліба сидить
(на небо зорить — значить часто дивиться на сонце чи не час снідати, обідати чи кінчати роботу)
✔ Хто лінивий, той і сонливий.
✔ Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.
✔ Хто пізно встає, у того хліба не стає.
✔ Хто пізно встає, у того швидко хліба не стає.
✔ Хто пізно ходить, той сам собі шкодить,
✔ Хто празника питає, так паністару латає.
✔ Хто празників питає, той сорочки латає.
✔ Цень-цень, аби день, аби вечір близько.
✔ Цілий день байдики б’є.
✔ Цілий день б’є бомки.
✔ Чекав дід на обід, без вечері спати ліг.
✔ Через день — та й неділя, через хату — та й весілля.
✔ Через сидіння, не впало в лежіння.
✔ Чи іде, чи ходить — на одно виходить.
✔ Чого ти наймитку так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу.
✔ Чужим добром не забагатієш.
✔ Швидкий місця не загріє, а сидющий на однім місці, згине.
✔ Швидкий, як віл у плузі.
✔ Швидкий, як медвідь до перепелиць.
✔ Швидкий, як муха в оранку.
✔ Швидкий, як черепаха.
✔ Шукає вчорашнього дня.
✔ Що він там — чортів сліпить, чи що?
✔ Що ж треба попа, щоб почав (як не починають роботи, їжі)
✔ Що за робота — шахи та махи.
✔ Що напряла, то й те миша вкрала.
✔ Що роблять? — Ґави ловлять!
✔ Як голоден — робити не годен, як ся наїв, то лиш би й сидів.
✔ Як голодний, то їв би, а як наївся — спав би.
✔ Як до діла, так і сіла.
✔ Як до діла, то й спина заболіла.
✔ Як до череди гнати то і п’яти болять.
✔ Як їв — то аж упрів, а як працював — то аж задрімав.
✔ Як їсти, то впріє, а як робить, то мерзне.
✔ Як їсть, так нагріється; а як робить так і змерзне (ліниве)
✔ Як мокре горить.
✔ Як не надолужив на спанні, то на взуванні.
✔ Як прийшла косовиця, то і жінка кородиться.
✔ Як прийшли жнива, то й жінка крива.
✔ Як проголодається, то хліба дістати догадається.
✔ Як прялось, так спалось, а як перестала прясти, то не хочеться й спати.
✔ Як спати до дня, присниться бридня.
✔ Як спить, то не їсть, а як їсть — не дрімає.
✔ Як тебе звуть? — Михайло! — А робити хочеш? — Нехай-но! — А борщу? — Не хочу! — А пирога? — Хоч би й два!
✔ Як у поле — Анцю в боці коле, як до танцю — вже не коле Анцю.
✔ Як усе святкувати, то не буде чого ковтати.
✔ Як хвіст волочиться.
✔ Як циганська кобила: день біжить, а три дні лежить.
✔ Якби вовк не сидів за горою, був би за другою.
✔ Якби усе лежав вовк, то досі б іздох.
✔ Якби хліб та одежа, їв би козак лежа.
✔ Якби хотів Хома, так би робив і дома.
✔ Якого чорта він там сліпить (гається десь).
✔ Ялозний чоловік.

Титульний малюнок з книги «Казки Верховини»
Художник Є.Удін — Ужгород 1968 видавництво "Карпати"