Прислів’я та приказки: Про мову та слова

Прислів’я та приказки:
Про мову та слова

 
✔ Ані слова не писне.
✔ Байка байкою, а борщ стигне.
✔ Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
✔ Беру вас за слово. (Ваше слово є запорукою).
✔ Більше діла — менше слів.
✔ Будь господарем своєму слову.
✔ Від красних слів язик не відсохне.
✔ Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
✔ Від слова до діла далека дорога.
✔ Від солодких слів кислиці не посолодшають.
✔ Від теплого слова і лід розмерзається.
✔ Відказ — не обух, гулі не буде.
✔ Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
✔ Вола в’яжуть мотуззям, а людину словом.
✔ Встарчився у слові. (Додержав cвoгo слова).
✔ Вразливе слово від дітей гірше за болячку, бо не гоїться.
✔ Впік мене тим словом, не треба й вогню.
✔ Гадина в його словах дихає. (Про дуже лихого чоловіка).
✔ Гостре словечко коле сердечко.
✔ Давши слово — держись, не давши — кріпись.
✔ Дай прийти до слова. (Дозволь і мені говорити).
✔ Де мало слів, там більше правди.
✔ Де слова масні, там пироги пісні.
✔ Де слова з ділом розходяться, там злидні водяться.
✔ Діла говорять голосніше, як слова.
✔ До пива їсться, а до слова мовиться.
✔ Добре слово солодше від вина.
✔ Добре слово краще, ніж готові гроші.
✔ Добре слово стоїть за завдаток.
✔ Добре слово не коштує нічого, а варте дорого.
✔ Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
✔ Довгим язиком лише полýмиски лизати.
✔ Дурний язик — голові не приятель.
✔ Дурний язик і мову спаплюжить.
✔ Дурний язик немов віняччя.
✔ Дурний язик попереду розуму біжить
✔ З пісні слів не викидають і своїх не вставляють.
✔ За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
✔ За словом до кишені не лізе.
✔ За слово і честь, хоч голову з плеч.
✔ За попит грошей не беруть.
✔ Згадаєш моє слово.
✔ Зловив за слово. (Зловив на брехні).
✔ І від солодких слів буває гірко.
✔ їж борщ з грибами і держи язик за зубами.
✔ Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.
✔ Коня керують вуздами, а чоловіка — словами.
✔ Красне слово — золотий ключ.
✔ Краще переконувати словами, як кулаками.
✔ Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
✔ Ласкаве слово веселить цілий день.
✔ Ласкаве слово краще карбованця.
✔ Менше слів — більше діла.
✔ М’які слова і камінь крушать.
✔ Мовивши слово, треба бути йому паном.
✔ На словах городá бере, а на ділі жаби боїться. (Про хвалькуватого боягуза).
✔ На словах милості просить, а за халявою ніж носить.
(Просить допомоги у людей, а сам бажає їм лиха).
✔ На словах — як на оргáнах, а як до діла — ані гу-гу.
(Багато говорить, але нічого не робить).
✔ На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
✔ Не вартий і доброго слова.
✔ Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
✔ Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
✔ Не давши слова хоронись, а давши — держись.
✔ Не кидай слова на вітер.
✔ Не кидай словами, як пес хвостом.
✔ Не так то він діє, як тим словом сіє.
✔ Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
✔ Не скуєш душі живої і слова живого.
✔ Обіцянка-цяцянка, а дурневі радість.
✔ Обмова-полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.
✔ Перше погадай, потім повідай.
✔ По шерсті собаці й назву (ймення) дають.
✔ Про вовка промовка.
✔ Проси — дадуть; стукай — відчинять.
✔ Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.
✔ Рана загоїться, зле слово — ніколи.
✔ Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш.
✔ Сказав, як сокирою відрубав.
✔ Слова без діла в небі не треба.
✔ Слова до ради, а руки до звади.
✔ Слова ласкаві, та думки лукаві.
✔ Слова пристають, як горох до стінки.
✔ Слова, як мед - діла, як полин.
✔ Словами і туди, і сюди, а ділами нікуди.
✔ Слово біжить, а письмо лежить.
✔ Слово — вітер, письмо — ґрунт.
✔ Слово вилетить — не піймаєш.
✔ Слово мов горобець, як вилетить — не піймаєш.
✔ Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
✔ Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
✔ Слово — не полова, язик — не помело.
✔ Слово — не стріла, а глибше ранить.
✔ Слово до ради, а руки — до звади.
✔ Слово до слова — зложиться мова.
✔ Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
✔ Слово старше, ніж гроші.
✔ Словом, як шовком вишиває, а ділом, як шилом шпигає.
✔ Стоїть на своєму слові.
✔ Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
✔ Твої слова та Богові у вуха.
✔ Удар забувається, а слово пам’ятається.
✔ Українська мова — рідна, співуча, калинóва.
✔ Умій сказати, умій і змовчати.
✔ Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
✔ Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається
✔ Хто мовчить, той двох навчить.
✔ Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажає.
✔ Чиєсь одне слово губить діло.
✔ Часами і слово тяжко, як з каменя добути.
✔ Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
✔ Цідить слова крізь зуби. (Про сердитоrо, що у злості не говорить як слід).
✔ Шабля ранить тіло, а слово — душу.
✔ Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
✔ Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.
✔ Що кому треба, той про те й теребить.
✔ Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
✔ Як овечка — не мовить ні словечка.
✔ Як ягня — ані слова не вимовля.
✔ Янгольські слова, а душа чортова.
✔ Янгол і словом вбереже.