Прислів’я та приказки:
Про працю

✔ Аби руки і охота, буде зроблена робота.
✔ Аж очі йому рогом лізуть.
✔ Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
✔ Баба з воза, на колеса легше.
✔ Бджола мала, а й та працює.
✔ Без діла жить — тільки небо коптить.
✔ Без діла сидіти, то можна одубіти.
✔ Без діла слабіє сила.
✔ Без охоти нема роботи.
✔ Без праці нема життя собаці.
✔ Без роботи день роком стає.
✔ Без снасті тільки блохи ловить.
✔ Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
✔ Без труда не виловиш і рибки з пруда.
✔ Без труда нема плода.
✔ Без трудів не їстимеш пирогів.
✔ Без уговору працювати, — що на пустім полі хліб збирати.
✔ Бери Яссько, хоч не легко.
✔ Білі руки чужі труди люблять.
✔ Білоручки — дармоїди та недоучки.
✔ Богу молись, — зачинай не бійсь.
✔ Будеш трудиться — будеш кормиться.
✔ В ліс не поїдемо, то й на печі змерзнемо.
✔ В умілого й долото рибу ловить.
✔ Важко ждать, як нічого не видать.
✔ Вези — батькова куца!
✔ Великий день до вечора, коли робити нічого.
✔ Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.
✔ Від діла, голова біла.
✔ Від трудів праведних не наживеш палат каменних.
✔ Від тяжкої праці скоріше будеш горбатий, чим багатий.
✔ Відчиняй пане ворота, — іде твоя робота.
✔ Вік живи, вік учись і вік трудись.
✔ Вміння і труд все перетруть.
✔ Вовка ноги годують.
✔ Воно таки на діло захандзьобилось.
✔ Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.
✔ Всяк роби на себе.
✔ Всяке діло починай з голови.
✔ Гей, воли, до болота, яка плата така й робота. (Говорять про дешеву оплату праці)
✔ Гей, нуте, косарі, ви косарики мої!
✔ Гей, нуте, косарі! Хоч не рано почали, та багато утяли.
✔ Гірка робота, а солодкий хліб.
✔ Гірко поробиш — солодко з'їси.
✔ Голова задумає, а ногам горе.
✔ Господи помагай, з ночвами на Дунай!
✔ Губами говори, а руками роби!
✔ Дай Боже, час і добру пору. (як починають роботу)
✔ Дай Боже, щоб робилось, — аби не псувалось!
✔ Де не було початку, не буде й кінця.
✔ Де руки й охота, там скора робота.
✔ Діло без кінця, як кобила без хвоста.
✔ Діло майстра величає!
✔ Діло не ведмідь — в ліс не втече.
✔ Діло сяк-так волочиться, та відстать не хочеться.
✔ Для нашого Федота не страшна робота.
✔ До обіда аби помняв свого діда, а після обіда знов за діда.
(Байдуже ставлення до праці)
✔ Добра пряха й на скрипці напряде.
✔ Добра пряха на скіпку напряде.
✔ Добре діло утіха, як ділові не поміха.
✔ Добре ковадло не боїться молотка.
✔ Добре роби — добре й буде!
✔ Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
✔ Добре чужими руками жар загрібати.
✔ Добрий початок — половина діла.
✔ Доброму коневі — не довгі версти.
✔ Доки не впріти, доти не вміти.
✔ Доробився хліба, аж зійшов на діда.
✔ Дувся — дув, поки здоровля ся не збув.
✔ Журавель ходить по болоту, наймається на роботу.
(Людина удає, що шукає праці, а справді працювати не хоче)
✔ З кармана — в кишеню.
✔ З кутка — в куток.
✔ З пустого — в порожнє.
✔ З ткача не буде багача, а з швачки багачки.
✔ За невміння деруть реміння.
✔ За один раз не зітнеш дерева враз.
✔ За початком продовжується діло.
✔ Задихався, як віл в борозні.
✔ Заклопотався, як квочка коло курчат.
✔ Зароблена копійка краще краденого карбованця.
✔ Зробив діло — гуляй сміло.
✔ Зробив на п'ятак, а стратив на гривеник. (Непродуктивна праця)
✔ І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
✔ І конець йому! (І ділу кінець!)
✔ І шитєє, і поротєє знає.
✔ Із куля — в рогожку.
✔ Із шкури вилазить — так робить.
✔ Їдь кобило, хоч вже три дні не їла.
✔ Кипить, пріє, — на обід спіє. (Жвава праця)
✔ Кінець діло хвалить.
✔ Кінець і вінець.
✔ Клопочеться, як квочка з курчатами.
✔ Кожна пташка своїм дзьобиком живе.
✔ Кожна пташка своїм носом годується.
✔ Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
✔ Коли могорич випили, значить і діло кінчили.
✔ Коли не коваль, то і кліщів не погань.
✔ Коли не пиріг, то й не пирожися: коли не тямиш, то й не берися!
✔ Коли не тямиш, то й не берися.
✔ Коли почав орати, то у сопілку не грати!
✔ Коли став робить, то байдики не бить!

✔ Кому до поту, а кому в охоту.
✔ Кому служиш, того й волю твориш.
✔ Купець — торгом, піп горлом, а мужик горбом.
✔ Лежачого хліба ніде нема.
✔ Луччий приклад, ніж наука
✔ Люблю сиву за звичай: сопе та везе. (Кажуть про працьовитих людей)
✔ Людям жати, а мені на межі лежати.
✔ Людям орати, а мені руками махати.
✔ Маленька праця краща за велике безділля.
✔ Мовчки, як віл робить, похнюпившись.
✔ На годину розуму не хватило, а на ввесь вік дурнем зостався.
✔ На годину спізнився, за рік не доженеш.
✔ На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
✔ На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
✔ На охочого робочого все найдеться діло.
✔ На охочого робочого діло найдеться.
✔ На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балалайці.
✔ На те курка й гребе, щоб щось та й вигребти.
(На те людина працює, щоб мати користь)
✔ На чужий труд ласий не будь.
✔ На чужу роботу дивитися — ситому не бути.
✔ Найнявся — продався.
✔ Наліг, як циган на ковадло.
✔ Напинає пупа, наліг, як на вільхову довбню.
✔ Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
✔ Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
✔ Не візьмешся за роботу, не буде й клопоту.
✔ Не вмієш шити золотом, так бий молотом.
✔ Не все одразу дається, а потроху та по то зробиш користі чимало.
✔ Не вчи орла літати, а соловейка співати.
✔ Не вчи ученого їсти хліба печеного.
✔ Не дивись на чоловіка, а на його діло.
✔ Не довго цілився та добре попав. (Удача).
✔ Не журись та за діло берись.
✔ Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
✔ Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
✔ Не навчишся плавати, поки в вуха води не набереш.
✔ Не нагнешся до землі — печериці не вирвеш. (Всяке діло вимага праці)
✔ Не одежа красить людину, а добрі діла.
✔ Не побігаєш — не пообідаєш.
✔ Не почавши — не кінчиш.
✔ Не робота, а нудота.
✔ Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.
✔ Не святі горшки ліплять, а прості люди.
✔ Не святі горшки ліплять.
✔ Не сокира теше, а чоловік.
✔ Не той молодець, що починав, а той, щ кінчає.
✔ Не я хліб їм, а він мене їсть. (Тяжка праця)
✔ Недаром говориться, що діло майстра боїться.
✔ Нема роботи без заботи.
✔ Нехай цей день святиться.
✔ Ні гріло, ні світило, — а враз прикипіло. (Несподіванка)
✔ Ні тпру, ні но: так і живемо.
✔ Ніколи і носа втерти.
✔ Нікому сама птаха в руки не летить
✔ Ноги носять, а руки годують.
✔ Один працює умом, а другий горбом.
✔ От тобі віз і перевіз.
✔ Очам страшно, а руки зроблять.
✔ Передні колеса коняка везе, а задні самі котяться.
✔ Перемелеться — борошно буде.
✔ Печені голуби не летять до губи: працюй та й смакуй.
✔ Під лежачий камінь вода не тече.
✔ Піднімайте свині хвости, бо глибоко морем брести.
✔ Піт річкою ллє, жнець своє бере.
✔ Плата, як у ката.
✔ По молебню плата, по грошах молебень.
✔ По роботі пізнати майстра.
✔ Поганеньке ремесло краще доброго злодійства.
✔ Поки не упріти, поти не уміти.
✔ Помилка не фальш.
✔ Пороби до поту, то й поїси в охоту.
✔ Попрацюй влітку, відпочинеш взимку.
✔ Послав Бог роботу, та забрав чорт охоту.
(Кажуть так про себе й про інших, коли нападуть лінощі)
✔ Працює, як чорний віл.
✔ Працюємо до синього поту.
✔ Працюй, як коняка, а їж, як собака.
✔ Праця до поту, — їжа в охоту.
✔ Праця і мучить, і годує, і учить.
✔ Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
✔ Разом — за Божим розказом.
✔ Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки ллють.
✔ Ранній пізньому не кланяється.
✔ Рання пташка росу оббиває.
✔ Рано встали, та мало напряли.
✔ Ремесло на плечах не висить і хліба не сить, а хліб дає.
✔ Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.
✔ Роби до поту, а їж в охоту!
✔ Робить, як попів наймит: їсть, то впріє, а як робить, то змерзне.
(До попів наймались дешевше, щоб ласіше їсти, та менше зробити)

✔ Робить, як циган у жнива. (Лінивий)
✔ Робить, як чорний віл.
✔ Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
✔ Робота чорна, та грошики білі.
✔ Роботи — до семої суботи.
✔ Роботи без заботи нема.
✔ Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
✔ Роботящі руки гори вернуть.
✔ Руки білі, а сумління чорне.
✔ Рядись, не торопись, а працюй — не лінись. (Не роби наспіх)
✔ Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, не випряжеться.
✔ Слова — полова, а праця — диво.
✔ Словом і комара не вб'єш. До слова треба й праці.
✔ Сокіл на одному місці не сидить, а де бачить птаха туди й летить.
(Так кажуть на працьовиту людину)
✔ Сталь гартується в огні, а людина — у труді.
✔ Старається, що піт кривавий його обливає.
✔ Старається, як мурашка.
✔ Стіл поставлять, так і робити заставлять.
(Як нагодують то й працювати заставлять)
✔ Стриг чорт свиню: крику багато, а шерсті мало.
(Говорять, коли витрачають праці багато, а користі мало)
✔ Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.
✔ Танцюй, враже, як пан каже.
✔ Терпіння та труд усе перетруть.
✔ То сяке, то таке діло.
✔ Товчемо воду в ступі.
✔ Того руки не болять, що уміють.
✔ Тоді відпочнемо, як помремо.
✔ Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
✔ Труд чоловіка кормить.
✔ Трудно розкачаться, а там пішов.
✔ Трудова копійка годує довіку.
✔ Тут теши і теши, а там треба пуп напняти. (Рівняє теслярську роботу до косарської)
✔ Тягни кобило, хоч тобі не мило.
✔ Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
✔ У вмілого руки не болять.
✔ У кого праця, в того й хліб.
✔ У кого руки працюють, у того рот їсть.
✔ У ліс дров не возять — у колодязь води не ллють.
✔ Узялися за діло, як воші за тіло.
✔ Уставайте кози, задирайте хвости.
✔ Ходячи їм, а стоячи сплю. (Багато праці)
✔ Хоч ногу за ногу, а таки іди.
✔ Хоч у ката, аби плата.
✔ Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
✔ Хочеш юшки, — лови рибку.
✔ Хто багато робив, той і багато знає.
✔ Хто без діла, той без хліба.
✔ Хто в роботі, той і в турботі.
✔ Хто дбає, той і має.
✔ Хто живе своїм трудом, тому йде в дом.
✔ Хто мілко оре, тому горе.
✔ Хто не оре, той і огріхів не робить.
✔ Хто не працює — той не їсть.
✔ Хто нічого не робить, той і не помиляється.
✔ Хто працює, той з голоду не мре.
✔ Хто працює, той і їсть.
✔ Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
✔ Хто робить кревно, той ходить певно.
✔ Хто робить лемеші, той їсть книші.
✔ Хто робить, той голий не ходить.
✔ Хто товче, той і хліб пече.
✔ Хто хліб носить, той їсти не просить.
✔ Хто що вміє, то і діє.
✔ Хто що знає, тим і хліб заробляє.
✔ Чесне діло роби сміло!
✔ Честь Богу хвала, і вам на здоров'я!
✔ Чоловік не камінь, щоб не став, та не віддихав.
✔ Чужим добром не забагатієш.
✔ Чужими руками добре гада ловити.
✔ Швець без чобіт, а тесля без воріт.
✔ Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
✔ Шиє та поре, тільки рукам горе.
✔ Шилом моря не нагрієш, від тяжкої роботи не розбагатієш.
✔ Щира праця мозолиста.
✔ Що б то був за швець, коли б усім на копил чоботи шив!
✔ Що вміть, так того за поясом не носить.
✔ Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
✔ Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
✔ Щоб ся до гробової дошки не доробив!
✔ Як без діла сидіти, то можна одубіти.
✔ Як дбаєш, так і маєш.
✔ Як закипіло, так і поспіло. (Успішна праця)
✔ Як постелеться, так і виспиться.
✔ Як робили, то сміялись, а як скінчили, то плачем.
(Погані наслідки неуважного ставлення до роботи)
✔ Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
✔ Як хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.
✔ Як хочеш шить, то перш вузлика зав'яжи.
✔ Яка кроква така й лата, яка праця, така й плата.
✔ Яка пелена, така їй і ціна.
✔ Яка праця, така й плата.
✔ Яка робота, така й їжа.
✔ Який Сава, така йому й слава.