Прислів’я та приказки: Про розум та знання

Прислів’я та приказки:
Про розум та знання

 
✔ Без знання і постоли не пошиєш.
✔ Більше забувається, як пам’ятається.
✔ Верзи, верзище, поки верзеться.
✔ Від красних слів язик не відсохне. Від солодких слів кислиці не посолодшають.
✔ Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
✔ Від теплого слова і лід розмерзається.
✔ Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
✔ Воркотіла — не хотіла, потім сіла та й поїла.
✔ Впік мене тим словом, не треба й вогню.
✔ Гладкі бесіди — сухі долоні.

✔ Говори до гори, а гора горою.
✔ Говори до неї, а в неї маковеї.
✔ Говори з другими поменьше, а з собою побільше.
✔ Говори й на хату лізь.
✔ Говори, дідьку, за попом.
✔ Говори, доню, виговоришся.
✔ Говорив би, та слів нема, плакав би, та сліз нема.
✔ Говорив ґазда псові, а пес хвостові.
✔ Говорила баба до самої смерті та все чорт знає що.
✔ Говорила три дні, а все про злидні.
✔ Говорити і не думати — те саме, що стріляти і не цілити.
✔ Говорити про Химині кури.
✔ Говорить п’яте через десяте.
✔ Говориш як чоловік, а робиш як дурень.
✔ Говорять, що й курей доять, тільки молока не видко.
✔ Гомони, стара, люблю слухати.
✔ Городить таке — ні літо ні зима.
✔ Городить таке, що й купи не держиться.
✔ Городить таке, що й на вуха не налазить.
✔ Гостре словечко коле сердечко.
✔ Дай тобі, боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала.
✔ Де багато бесіди, там мало користі.
✔ Де мало слів, там більше правди.
✔ Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
✔ Для людської думки немає віддалі.
✔ Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
✔ Добрі вісті не лежать на місці.
✔ Дознавайся світа, поки служать літа.
✔ Досвідчене око бачить все глибоко.
✔ Думка — найхуткіша, земля найситніша, сон наймиліший.

✔ Думка думку гонить.
✔ Думка нікому зла не наробить.
✔ З ним говорити, тільки гороху наївшися.
✔ З самого початку думай, який буде кінець.
✔ За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
✔ За думками і ніч мала, а за хіднею — день.
✔ За невміння деруть реміння.
✔ Забув біду по своїм діду.
✔ Забув, мов заорало.
✔ Знаю од краю до краю, а всередині не знаю.
✔ І від солодких слів буває гірко.
✔ Йому говорити, що горох об стінку кидати.
✔ Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.
✔ Коли б твоє слово та богові у вухо.

✔ Ласкаве слово — що весняний день.
✔ Лепетень лепоче, а дурень слухає.
✔ М’які слова і камінь крушать.
✔ Має стільки гадок, як пес стежок.
✔ На других гомонять, а самі все лихо творять.
✔ На кого люди гомонять, на того і свині хрюкають.
✔ На кожний гук не одгукнешся.
✔ На пам’ять свою скаржиться кожен, а на розум ніхто.
✔ Наговорив, що і на воловій шкурі все не списати.
✔ Нагомонів по самі вуха.
✔ Най говорить, коли його язик свербить.
✔ Не будь цікавим, бо швидко постарієшся.
✔ Не вміє шила загострити.
✔ Не вмієш шити, так і не пори.
✔ Не все теє зробиться, що на думці зродиться.
✔ Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
✔ Не гуди, мухо, коло обуха.
✔ Не давши слова — держись, а давши — кріпись.
✔ Не довго думав, а добре сказав.
✔ Не допікай другим, бо найдуться такі, що й тобі допечуть.
✔ Не знаєш початку, не гудь кінця.
✔ Не мни слова, говори просто.
✔ Не подумавши, і кілочка не затешеш.
✔ Не помиляється той, хто нічого не робить.
✔ Не поминай лихом, а добром, як хочеш.
✔ Не силою треба боротися, а умінням.
✔ Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
✔ Ніхто не знає, чий чобіт муляє.

✔ От жує жвачку!
✔ Пізнав, куди стежка в горох.
✔ Пізнай себе, буде з тебе.
✔ Погані вісті не сидять на місці.
✔ Поки не упріти, доти не уміти.
✔ Приїхала баба з міста, привезла вістей триста.
✔ Пташка красна своїм пір’ям, а людина — своїм знанням.
✔ Розкажи курці, а вона всій вулиці.
✔ Розказав Мирон рябої кобили сон.
✔ Самотнім не є той, хто вміє думати.
✔ Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш, відрубаєш — не приставиш.
✔ Скажи бабі слово, тільки не проси, щоб повторила, бо з одного зробить десять.
✔ Скажи слово на ніготь, то підросте на лікоть.
✔ Сказав "а", то скажи і "б".
✔ Сказано — зроблено.
✔ Сказано на глум, а ти бери на ум.
✔ Стидно сказати, а гріх утаїти.
✔ Стільки гадок, як в решеті дірок.
✔ Та годі вам вовну жувати!
✔ Таке верзе, що й купи не тримається.
✔ Ти казане кажеш, а мій батько од людей чув.
✔ Ти тільки й знаєш, що з миски та в рот.
✔ Тільки той не помиляється, хто ні до чого не торкається.
✔ Тобі не питати, мені не казати.
✔ Треба знати, що де сказати.
✔ Умій сказати, умій і змовчати.

✔ У тебе стільки гадок, як у зайця стежок.
✔ Хай воркоче, як хоче, лиш хай моєї голови не мороче.
✔ Холодним словом серце не запалиш.
✔ Хотів щось сказати, та й за язик вхопився.
✔ Хто каже до ладу, то вухо наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай.
✔ Чоловік довідається тоді, як мало він знає, коли дитина його запитає.
✔ Що думаєш сказати, спершу обміркуй.
✔ Що з очей, то і з мислі.
✔ Що не скаже, неначе зав’яже.
✔ Що не скаже, то все півтора людського.
✔ Я би тобі сказав щось, та хай тобі скаже хтось.
✔ Я вже більше забув, ніж ти знаєш.
✔ Я тобі кажу, а ти таки колядуєш бісову колядку.
✔ Як балакать, так його і в п’ять лантухів не вбереш, а як до діла, то й в торбинку зложити можна, ще й мотузкою перев’язати.
✔ Як гукають, так і одгукуються, як зовуть, так і одзиваються.
✔ Як зовуть, так і одкликаються.
✔ Як кажуть, то й батька зв’яжуть.
✔ Як скаже, то ні пришити, ні прилатати.
✔ Як стукне, так і гукне.

Світлини:
© «Україна — Згадати Все» \ «Ukraine — Total Recall»
Малюнок Анатолія Базилевича — «Енеїда» Іван Котляревський (1968)
Малюнки з відкритих джерел.