Прислів’я та приказки: Про смерть

Прислів’я та приказки:
Про смерть

 
✔ Видима смерть — страшна.
Вижив свій вік, а ще жити хоче.
✔ Від смерті ліків нема.
✔ Від смерті ні втечеш, ні сховаєшся.
✔ Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.
✔ Вік звікувати — не в гостях побувати.
✔ Вік прожити — не поле перейти.
✔ Вік прожить — не цигарку спалить.
✔ Вік пройшов — як батогом ляснув.
✔ Вмер та й лежить, нікому й тужить.
✔ Вмер як собака, а жив як пес.
✔ Вмирає той, кому прийшов час.
✔ Всі помрем і нічого з собою не візьмем.
✔ Всі там будемо...
✔ Всяк умре, як час прийде.
✔ Два віки не проживеш: все рівно умреш.
✔ Два рази смерті не буде; а раз умирати треба.
✔ Двічі не вмирати — всього раз.
✔ Де мруть, там і плачуть.
✔ Домовина — нова хата, коли Смерть зустрів.
✔ День та ніч — доба пріч, — все до смерті ближче.
✔ Думка за горами, а Смерть за плечима.
✔ За велетнем завжди Смерть з косою.
✔ Заєць прудкий, а від смерті не втече.
✔ Зі Смертю грайся, та не загравайся.
✔ Зі Смертю у шанцях тричі на день стрінешся, бо у війну вона по шанцям гуляє.
✔ Живе другий вік — і Смерть рукою махнула.
✔ Живи просто, проживеш років зо сто, а будеш лукавить, так чорт тебе задавить.
✔ Життя дає один раз Мати, а віднімає його всяка наволоч.
✔ Жити надійся, а вмирати готовся.
✔ Життя прожив так, що й Смерть на одрі сміялась.
✔ Козак-характерник так зі Смертю знався, що вона йому табаку в люльку забивала.
✔ Крути не верти, а вмирати треба.
✔ Коли б життя, а смерть прийде.
✔ Лишай живе та доганяй мертве.
✔ Ліпше солом’яне життя, як золота смерть.
✔ Люди мруть і нам дорогу труть.
✔ Мертвих з гробів не носять.
✔ Мертвому в горло кусінь не пройде, а живий як-небудь проглине.
✔ Молодець проти овець, а проти молодця й сам вівця.
✔ Мруть люди і нам те буде.
✔ На віку, як на довгій ниві.
✔ На смерть і родини немає години.
✔ На той світ одна дорога.
✔ Найкоротший вік у злодія: як не вмре, то вб’ють.
✔ Не витерпіла душа: на простір пішла.
✔ Не бійся смерті, бо у Засвітах — Вічність...
✔ Не вмреш, то й не поховають.
✔ Не по старості мруть, а по хворості.
✔ Нехай мруть, та дорогу труть, а ми сухарів насушимо, та й собі рушимо.
✔ Ніколи живого не рахуй мертвим.
✔ Одної смерті не минеш, другої не буде.
✔ Піп людей хова, а прийде смерть, то й попа заховають.
✔ Пішов на дно раків ловить.
✔ Раз мати родила, раз і помирать.
✔ Родився малим, виріс п’яним, умер старим і так прожив, що й світа не бачив.
✔ Розумні люди довго не живуть.
✔ Скільки не жив, а вмирати треба.
✔ Скрипуче дерево стоїть, а здорове летить.
✔ Смерть — підсумок життя,
✔ Смерть багатства не боїться: всіх бере.
✔ Смерть боїться тих, хто з нею бореться.
✔ Смерть в оману не введеш.
✔ Смерть два рази не приходить, а раз умирати треба.
✔ Смерть знайде причину.
✔ Смерть коли повз пройде, а коли й у вічі загляне, а у свій час прийде.
✔ Смерть косою не людей косить, а траву на стежині до Раю.
✔ Смерть лише проводжає кого до Раю, кого до Пекла, а шлях обирає людина за життя.
✔ Смерть не боїться ліків.
✔ Смерть не за очима, а за плечима.
✔ Смерть не питає коли в гості завітати.
✔ Смерть не розбирає чина, а бере селянина і дворянина.
✔ Смерть нікого не мина.
✔ Смерть одна, а хвороб багато.
✔ Смерть та родини не ждуть доброї години,
✔ Смерть як іде, то не питає чи боїшся ти її, чи ні.
✔ Солдат умре в полі, а матрос у морі.
✔ Сорочка до тіла близька, а смерть ще ближче.
✔ Сьогодні вінчався, а завтра скінчався.
✔ Тікай не тікай, а від смерті не втечеш.
✔ Тільки що помер, а вже й неживий.
✔ Тягни лямку, поки не викопають ямку.
✔ Умер Іван, — умирать і нам.
✔ Умрем, так з собою візьмем: чотирі дошки та землі трошки.
✔ Хвали день увечері, а життя перед смертю.
✔ Хто на світ родився, тому смерті не минути.
✔ Хто живому не дав, той хай і мертвому не дає.
✔ Хто на віку лукавить, того швидко чорт задавить.
✔ Як за життя немов у пеклі, то й смерть не страшна.
✔ Як не биться, а від смерті не відбиться.
✔ Як не вікувать, а смерті не минать.
✔ Як не гірко жити, а вмирати не хочеться.
✔ Як умре бідняк, то йде піп та дяк, а як умре багатир, то збирається весь мир.
✔ Яке життя, така й смерть.

Малюнки з книги «Казки Верховини»
Художник Є.Удін — Ужгород 1968 видавництво "Карпати"