Великий Кобзар Тарас Шевченко
цитати
❖ ❖ ❖

„Борітеся — поборете!“

❖ ❖ ❖

Борітеся - поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

❖ ❖ ❖

Вогонь запеклих не пече.

❖ ❖ ❖

Свою Україну любіть.
Любіть її… Во врем'я люте.
В останню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

❖ ❖ ❖

Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте!

❖ ❖ ❖

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!

❖ ❖ ❖

В своїй хаті — своя правда,
І сила, і воля.

❖ ❖ ❖

Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий…

❖ ❖ ❖

…здається — кращого немає
нічого в Бога, як Дніпро
та наша славна Україна…

❖ ❖ ❖

Все гине, –
Слава не поляже…

❖ ❖ ❖

Україно, Україно!…
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько!…

❖ ❖ ❖

Зажурилась Україна — така її доля!…

❖ ❖ ❖

Добридень же, новий годе,
В торішній свитині.
Що ти несеш в Україну
В латаній торбині?

❖ ❖ ❖

Гомоніла Україна,
довго гомоніла,
довго-довго кров степами
текла-червоніла…

❖ ❖ ❖

Доборолась Україна
до самого краю.
Гірше ляха свої діти
її розпинають…

❖ ❖ ❖

І я, заплакавши, назад
поїхав знову на чужину.
І не в однім отім селі,
а скрізь на славній Україні
людей у ярма запрягли,
пани лукаві…

❖ ❖ ❖

Любітеся, брати мої,
Украйну любіте,
і за неї, безталанну,
Господа моліте…

❖ ❖ ❖

Я так її, я так люблю
мою Україну убогу,
що проклену святого Бога,
за неї душу погублю!

❖ ❖ ❖

Молися, сину, за Вкраїну
його замучили колись…

❖ ❖ ❖

Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі…

❖ ❖ ❖

Люде б сонце заступили,
Якби мали силу…

❖ ❖ ❖

Не вмирає душа наша, не вмирає воля.

❖ ❖ ❖

У всякого своя доля
І свій шлях широкий…

❖ ❖ ❖

Не накличу собі долі,
Коли так не маю.

❖ ❖ ❖

Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.

❖ ❖ ❖

Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

❖ ❖ ❖

Караюсь, мучуся… але не каюсь!

❖ ❖ ❖

Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.

❖ ❖ ❖

І забудеться срамотня давняя година,
І оживе добра слава, слава України!

❖ ❖ ❖

На нашій – не своїй землі.

❖ ❖ ❖

Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра.

❖ ❖ ❖

За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте.

❖ ❖ ❖

…Хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Не так тії вороги,
Як добрії люди –
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи, осудять…

❖ ❖ ❖

Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучче, як батьки ходили?

❖ ❖ ❖

Ми серцем голі догола!

❖ ❖ ❖

Найшовсь-таки один козак
Із міліона свинопасів…

❖ ❖ ❖

І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?

❖ ❖ ❖

Світ, бачся, широкий,
Та нема де прихилитись
В світі одиноким.

❖ ❖ ❖

Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне!
Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.

❖ ❖ ❖

Чим більша нужда, тим дружба щиріша…

❖ ❖ ❖

Було, на собаку кинь, то влучиш друга, а як прийшлось до скрути, то святий їх знає, де вони поділись!

❖ ❖ ❖

Для чого я на світ родився, свою Україну любив?…

❖ ❖ ❖

Тече вода і на гору
Багатому в хату.
А вбогому в яру треба
Криницю копати.

❖ ❖ ❖

Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати,
І спати на волі…

❖ ❖ ❖

О Господи! Дай мені хоч глянуть на народ отой убитий, на тую Украйну!…

❖ ❖ ❖

Холоне серце, як згадаю,
що не в Україні поховають,
що не в Украйні буду жить,
людей і Господа любить…

❖ ❖ ❖

…Я всю мізерію оддав моїй Україні-небозі…

❖ ❖ ❖

У всякого своє лихо…

❖ ❖ ❖

Не гріє сонце на чужині…

❖ ❖ ❖

Невесело на світі жить,
Коли нема кого любить.

❖ ❖ ❖

…Де нема святої волі,
Не буде там добра ніколи…

❖ ❖ ❖

Без правди горе!

❖ ❖ ❖

На чужині не ті люде, –
Тяжко з ними жити!
Ні з ким буде поплакати,
Ні поговорити.

❖ ❖ ❖

Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?

❖ ❖ ❖

Тоді я веселий,
Тоді я багатий,
Як буде серденько
По волі гуляти!

❖ ❖ ❖

Сиротині сонце світить,
Світить, та не гріє…
І на Україні
Я сирота, мій голубе,
Як і на чужині.

❖ ❖ ❖

Серце не дитина, його галушкою не нагодуєш.

❖ ❖ ❖

Без ворогів можна в світі
Як-небудь прожити.

❖ ❖ ❖

Гроші душу холодять.

❖ ❖ ❖

Чи буде правда меж людьми?
Повинна буть, бо сонце стане
І оскверненну землю спалить.

❖ ❖ ❖

Думи мої, думи мої! Лихо мені з вами!…
В неволі тяжко, хоча й волі,
Сказать по правді, не було…

❖ ❖ ❖

Щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру –
Та й заходиться вже будить.

❖ ❖ ❖

За святую правду-волю
Розбойник не стане…

❖ ❖ ❖

О люде! Люде-небораки!
Нащо здалися вам царі?
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки люде, не собаки!

❖ ❖ ❖

Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!

❖ ❖ ❖

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує!…

❖ ❖ ❖

Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду…

❖ ❖ ❖

Високії ті могили, де лягло спочити козацьке біле тіло, в китайку повите.

❖ ❖ ❖

Погано дуже, страх погано!
В оцій пустині пропадать.
А ще поганше на Украйні
Дивитись, плакать – і мовчать…

❖ ❖ ❖

Слава – заповідь моя.

❖ ❖ ❖

Найбільш гірка отрута нашого морального буття – безнадійність…

❖ ❖ ❖

Історія мого життя складає частину історії моєї Батьківщини.

❖ ❖ ❖

Наш-бо селянин, двигаючи на собі почесний тягар вікових національних обов’язків і бувши фактично спадкоємцем періодично відмираючої шляхти, – є, може, найбільшим аристократом серед селянства Європи.

❖ ❖ ❖

Для людини-матеріаліста, якому Бог відмовив у святому, радісному почутті розуміння його благодаті, його нетлінної краси, для такої напівлюдини будь-яка теорія прекрасного є не більше, ніж порожня балаканина.

❖ ❖ ❖

Вільний художник настільки ж обмежений оточуючою його природою, наскільки природа обмежена своїми вічними, сталими законами.

❖ ❖ ❖

Дружба без достатніх доказів – порожнє, лукаве слово.

❖ ❖ ❖

Як швидко і гаряче виконується наказ арештувати, так, навпаки, в’яло і холодно виконується наказ звільнити.

❖ ❖ ❖

Ілюстрації з відкритих інтернет-джерел
Малюнки-двовзори © Олег ШУПЛЯК