День пам’яті жертв політичних репресій

 
Українців вбивали за те, що ми — Українці…
Українців вбивали за українську мову і вишиванку, за українську свідомість, за портрет Кобзаря у рушниках в красному куті у хаті, за ті ж вишивані рушники та фіранки на вікнах, за слово українське, за усвідомлення Української Державності й Самостійності, за невизнання совєтської окупації.
Українців вбивали совєтсько-кацапські окупанти!

Після остаточної совєтської окупації і пошматування України в 1921 році між Польщею й терористичним квазідержавним утворенням "РСФСР" ("Совєтская Россія"), совєтсько-кацапські окупанти встановили жорсткий кривавий окупаційний режим "красноґо тєррора".

Окрім влаштованого Голодомору і пограбування, совєтські окупанти поставили перед собою мету знищити увесь інтелектуальний квіт Української Нації, щоб Українці як Нація більше не змогли існувати і з часом зманкуртіли, покрутилися покручами й забули своє українське коріння…
100 років кривавих Совєтів…

Совєтсько-кацапським окупантам вдалось це зробити…
Наразі від Нації лишилась десь чверть — 25%…

 

В третю неділю травня вшановуємо пам’ять жертв політичних репресій.
День пам’яті жертв політичних репресій започаткований для гідного вшанування гіркої долі людей знищених совєтським окупаційним режимом. В цей день привертається увага суспільства до трагічних сторінок історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології…

Великий терор — масштабна кампанія масових репресій громадян 1937–1938 років, яку сам терористичний режим називав "красный тєррор", і яку ініціював особисто йосіф джуґашвілі-сталін (істукан виродку на россії досі завалюють червоними гвоздиками, цілують писані з нього "ікони" й проводять інші сатанинські обряди).

За період Великого терору на території квазіреспубліки УССР (окупована Совєтами більша частина терену України), за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин — до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1%, звільнено було тільки 0,3%).

Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

Часи Великого терору у масовій свідомості населення СССР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними.
Особа могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

Ми йдемо своїм шляхом!
Україна у 2015 році засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки».
З початку нинішньої війни терористичного квазідержавного утворення "РФ(россія-фашистская)", котра проголосила себе "правопрєємніцей" терористичного квазідержавного утворення "СССР", в Незалежній Україні вшановують пам’ять Українців, знищених геноцидами і Голодомором, війнами та репресіями кривавого терористичного окупаційного совєтського режиму в кривавому ХХ столітті…

Найбільш відомим місцем злочинів совєтсько-россійського окупаційного режиму є Биківнянський ліс де за даними істориків було закопано близько 100 тисяч "враґов совєтской власті".
Лише офіційно таких місць по Україні 18…

Верховний Головнокомандувач і Президент України Петро Порошенко і Перша Пані України Марина Порошенко вже традиційно цього дня відвідують Биківню і вклоняються жертвам сталінського совєтсько-россійського окупаційного режиму…

„Перебуваючи тут, у Биківні, у скорботному і святому місці, мимоволі прислухаєшся до тиші. Тут покояться тисячі й тисячі закатованих, вбитих невинних жертв…“
— Верховний Головнокомандувач і Президент України Петро Порошенко

 

„Масові репресії — один із наслідків втрати Державності 100 років тому…“
— Верховний Головнокомандувач і Президент України Петро Порошенко

„На землі, де дерева ростуть з людської крові, не може бути й мови про політичні загравання з агресором і спадкоємцем режиму, який цю кров проливав.
За даними науковців, може йтися про 30-35 тисяч загиблих, які поховані у Биківнянському лісі. За деякими оцінками — до 100 тисяч. "Спеціальні потреби" — так закамуфлювали більшовики мету виділення цієї земельної ділянки. Це рішення збереглося в архівах. Спеціальна потреба вбивати…
Українська Незалежність і наша свобода оплачені занадто дорогою ціною. Ми повинні про це пам'ятати, вдивляючись і у минуле, і у день завтрашній. Вічна пам'ять усім жертвам репресій, похованим у Биківнянському лісі, у інших місцях розстрілів в Україні і за її межами…“
— Верховний Головнокомандувач і Президент України Петро Порошенко

„У кожній області, у кожному районі українська земля покоїть прах невинних жертв. Вона зберігає страшну правду та намагається залікувати пекучий біль свого народу.
Вічна пам'ять усім жертвам репресій, похованим в Україні і за її межами…
Україна пам’ятає…“
— Верховний Головнокомандувач і Президент України Петро Порошенко

Пам’ятаємо!

Бачите ці обличчя? Хіба це не було винищування цвіта Нації?!

І це лише кілька Українців…

Родина Крушельницьких — знищені всі до одного!
Родина Крушельницьких є своєрідним символом і яскравим прикладом того, як дехто з української інтеліґенції довірився окупаційному совєтському режимові, і навіть співпрацювали з окупантами, сподіваючись на те, що Совєти дозволять мати свою українську ідентичність і свою, нехай "совєтьску", але Україну, адже була проголошена "УССР", і цю квазіреспубліку навіть оголосили "незалежною країною в складі "Совєтських Союзних Рєспублік"!
Та коли совєтський окупаційний режим закріпився остаточно, зволікати окупанти не стали, й швидко згорнули показову "українізацію" та "національні вольності", стрімко знищивши протягом року увесь цвіт Нації: інтелектуальну еліту, наукових і культурних діячів — і тих, хто опирався совєтським окупантам, і тих, хто співпрацював з совєтськими окупантами…
На жаль, сучасники забули цей урок Історії…
Нині знову всі вірять окупантам з РФ!

Розстріляна і знищена родина Крушельницьких

Таємна спецділянка НКВД УССР у Биківні — один із найсекретніших об’єктів терористичного квазідержавного утворення СССР, на території якого упродовж 1937-1941 років відбувались таємні поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних у київських в'язницях. Офіційно "спецділянка" створена 20 березня 1937 року.
Фактична площа "об’єкту" складала 5,3 гектари. Територію обгородили високим суцільним дерев'яним парканом, за яким збудували спостережну вежу та будинок, встановили цілодобову озброєну охорону.
Від Чернігівського шосе проклали кілька під’їзних доріг. Вантажівки ГАЗ-АА (у народі — "полуторки") ночами привозили тіла розстріляних на територію "спецділянки". У заздалегідь підготовлені ями скидали навалом тіла жертв, які присипались вапном та засипались ґрунтом.

Кількість похованих в Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може ставити від 20 до 100 тисяч осіб.

За даними, опрацьованими співробітниками Галузевого державного архіву СБУ та Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», встановлені прізвища понад 18,5 тис. осіб, яким були винесені вироки в Києві і які поховані в Биківні. Лише на підставі документів трійки НКВД у 1937-1938 роках у Києві було розстріляно 15 тисяч людей. Найбільше число розстрілів припадає на 19 травня 1938 року – на підставі рішень трійки НКВД за ніч у київських в’язницях розстріляли 563 людини.

У Бикіні поховані тисячі митців, священників, освітян, науковців, управлінців та службовців усіх рівнів, селян і робітників. На околиці Києва у Биківнянському лісі знайшли свій останній спочинок Михайло Бойчук (1882—1937) — художник, засновник творчої школи, Михайль Семенко (1892—1937) — поет-футурист; Майк Йогансен (1895—1937) — прозаїк, переклада, один із засновників «ВАПЛІТЕ»; Кирило Гетьман (1903—1937) — директор Київського театру ім. І. Франка; Микола Касперóвич (1885—1938) — живописець і реставратор; Януарій Бортник (1897—1938) — театральний режисер, актор; Василь Седляр (1899—1938) — художник-монументаліст, графік; Олександр Асаткін (1885—1937) — директор Інституту економіки АН УРСР; Федір Козубовський (1895—1938) — академік АН УРСР, директор Інституту матеріальної культури; Гнат Ручко (1883—1937) — мікробіолог, директор Інституту мікробіології і вірусології АН УРСР; Василь Липківський (1864—1937) — Митрополит УАПЦ, Андрій Бандера (1882—1941) — священник УГКЦ, капелан, батько Степана Бандери; Василь Верховинець (1880—1938) — композитор, диригент і хореограф, теоретик українського народного танцю та інші.

За іронією долі, злочин комуністів у Биківні був викритий за часів німецької окупації. У 1941 році німці, за участю представників Міжнародного комітету Червоного Хреста і місцевого населення, провели розкопки в Биківнянському лісі. Інформація про масові совєтські поховання в Биківні з’явилася в пресі. Історик Юрій Шаповал стверджує, що Німці навіть хотіли увічнити пам'ять жертв.
У 1944, 1971 і 1987 роках в Биківні працювали три совєтські "спеціальні урядові комісії", кожна з яких приходила до однозначного висновку: в Биківнянському лісі "поховані жертви саме нацистських окупантів".
Так совєтські окупанти намагались приховувати власні злочини…

Так що у кого там ностальгія за "самым вкусным савєтскім мароженым по 16 капєєк"?

Сьогодні надзвичайно сумна дата… Важка… Болісна…
Мільйони Українців були вбиті сатанинським терористичним квазідержавним утворенням під назвою СССР. Були знищені найкращі та найволелюбніші. Знищувався генотип Українців. Совєтській окупаційній системі майже вдалося. Вже в другій половині ХХ століття Українці масово почали забувати своє, українське. Натомість приходило чуже: "совєтскіє ґражданє", "русскій язык", "русская культура", "русская реліґія", спосіб мислення, бачення, тощо — типова совєтська ментальність, безрідна, з обрубаним корінням, зі знищеною ідентифікацією.

Чи можемо ми забути? Пробачити? Ніколи!
Вже за наших днів, непокаране зло знову намагається розірвати Україну — ззовні та зсередини. Намагається нав'язати свій "русскомірскій" спосіб мислення та життя в парадигмі "русскоґо міра".
П’ятий рік триває російсько-українська війна, про яку багато людей вже забули…

Наше завдання — пам’ятати та в жодному випадку не дати шансів пророссійським силам підняти голову.
Задля вшанування тих, хто віддав життя за Україну ми повинні будувати нашу Незалежну Державу Вільною, Незалежною проукраїнською та європейською.

Верховний Головнокомандувач і Президент України Петро Порошенко в останній день своєї першої каденції підписав Указ «Про призначення державних стипендій імені Левка Лук’яненка».
Левко Григорович Лук’яненко, людина-легенда, писав:
«Доки нація бореться – вона живе».
Тож державні стипендії його імені отримають наші незламні борці-політв'язні: Володимир Балух, Микола Семена, Олег Сенцов, Роман Сущенко.
Також призначені стипендії строком на один рік Ільмі Умерову та Ахтему Чийгозу.

Заради відродження національної пам’яті та утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства потрібно вшанувати пам’ять репресованих Українців та передати історію про їх біль наступним поколінням Українців.

Всупереч нелюдським знущанням та величезним втратам, Українці змогли все ж вижити і вистояти, здобути омріяну поколіннями Незалежність. І сьогодні ми не маємо іншого вибору, ніж захистити свою Державу, свою Волю, свободу, свій демократичний вибір.

Вічна пам'ять Українцям, вбитим совєтсько-россійськими окупантами…

Матеріял укладено з відкритих джерел:
© Верховний Головнокомандувач і Президент України Петро Порошенко
— Верховний Головнокомандувач і Президент України Петро Порошенко і Перша Пані України Марина Порошенко вшанували пам’ять жертв політичних репресій у історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили»
© Верховний Головнокомандувач і Президент України Петро Порошенко
© Верховний Головнокомандувач і Президент України Петро Порошенко
© Верховний Головнокомандувач і Президент України Петро Порошенко
— „Українська Незалежність і наша свобода оплачені занадто дорогою ціною“
— „Трагедія комуністичного терору має стати надійним запобіжником від спроб реанімувати "русскій мір" на нашій землі“
— „Зараз ворог намагається використати період політичної турбулентності, щоб зруйнувати наші досягнення на шляху реформ та європейської інтеграції“
— Виступ Президента України на церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили»
— Президент України призначив державні стипендії імені Левка Лук’яненка
© Український Інститут Національної Пам’яті
© Український Інститут Національної Пам’яті
© Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»
© «Миротворець»
© Anastasiya Borodenkova