Роковини чергової совєтської депортації Українців Галичини

 
Совєтські окупанти після окупації України неодноразово проводили масові депортації Українців до Сибіру та Середньої Азії.
70 років тому, 3.ІІІ.1951 — чергова постанова совєтського окупаційного "Совєта Міністров СССР" за № 667/339 про виселення із Західної України до Сибіру, Казахстану та інших віддалених районів комуністичної імперії сімей членів ОУН і УПА. Згідно таких постанов на "спецпоселення" після завершення Другої Світової війни було виселено понад 200 тисяч Українців…
Найбільш відомою є операція “Запад” — масова депортація Українців Галичини і Волині у ніч проти 21 жовтня 1947 року в концтабори ҐУЛаґ до Сибіру й Середньої Азії. Того ж дня майже 80 тисяч Українців були силоміць вивезені з України, багато хто так і не побачив більше свої рідні хати…
70-ті роковини цієї першої масової депортації Українців ми відзначали в 2017 році.

В ніч проти 21 жовтня 1947 року обірвався сон десятків тисяч сімей по всій Західній Україні…
21 жовтня 1947 року розпочалась найбільша депортація населення Західної України, яка увійшла в історію під назвою операція "Запад" – одна з наймасовіших і короткотермінових сталінських депортацій цивільного населення Західної України з метою знищення "соціальної бази" українського визвольного руху. За попередньо складеними списками виселенню підлягали родини повстанців ОУН-УПА. Депортація торкнулась 26 682 сімей повстанців, вивезених у віддалені райони Сибіру і Казахстану.

Метою проведення масової депортації Українців із Західньої України, включно з метою операції "Запад", було остаточне знищення українського визвольного руху під проводом Організації Українських Націоналістів, яке діяло за підтримки та сприяння місцевого населення. Операція "Запад" була продовженням операції з виселення в Сибір сімей заарештованих чи вбитих учасників ОУН та УПА, а також тих, хто перебував на нелегальному становищі чи підозрювався у співпраці з повстанцями.
Терен охоплення депортацією включав Волинську, тодішні Дрогобицьку та Станіславську, Львівську, Рівненську, Тернопільську й Чернівецьку області — себто, це були терени Західньої України — Галичини, Волині й Буковини.

Загалом лише під час операції "Запад" в жовтні 1947 року совєтські окупанти планували за будь-яку ціну виселити за один день майже 100 тисяч осіб. Для забезпечення виселення запланованої кількості осіб, уповноваженими МҐБ готувалися списки так званих "рєзєрвістов", оскільки передбачалося, що частина сімей вдасться до втечі, щоб уникнути виселення. Було чітко прописано "план по колічєству контінґєнта".

Під час операції "Запад" було використано вантажні вагони, автомобілі, військову техніку та навіть гужовий транспорт. Для забезпечення реалізації операції зі східних районів УССР та із різних округів РСФСР були відряджені до тисячі співробітників МҐБ в кожну область де проводилося виселення, у тому числі високопоставлені генерали, призначені уповноваженими по областях при начальниках обласних управлінь МҐБ. Також залучалися військові внутрішніх військ МҐБ та совєтської армії.

Проведення операції "Запад" готували у режимі цілковитої секретності. На місцях секретарі райкомів і начальники підрозділів МҐБ довідалися про її проведення за 2-3 дні до початку, інші виконавці — у момент реалізації. Здійснювати цю каральну акцію спецслужби планували протягом одного дня — 21 жовтня 1947 року.
Операцію «"Запад" було завершено 26 жовтня 1947 року.

Більшість потягів зі "спєцпєрєсєлєнцамі" прибули на підприємства вугільної промисловості східних районів СССР. Понад 60 тисяч осіб у примусовому порядку було спрямовано у вугільну галузь, зокрема, на комбінати "Кузбассуґоль", "Чєлябінскуґоль", "Молотовуґоль", "Караґандауґоль", "Востоксібуґоль" та у вугільні сектори Кузбасса (Кємєровская область), Чєлябінской, Свєрдловской, Молотовской (Пєрмской) областєй і Красноярскоґо края РСФСР, вугільні райони Казахської ССР. Решту відправили під конвоєм на роботу на промислові та сільськогосподарські підприємства Омской, Томской, Тюмєнской і Курґанской областєй РСФСР.

Кількісні показники по операції "Запад" у документах совєтських спецслужб неодноразово уточнювалися. У "Довідці про кількість сімей активних учасників..." від 27 травня 1948 року йдеться про 26 332 сім’ї — 77 791 особу. З них — 18 866 чоловіків, 35 685 жінок та 23 240 дітей до 15 років.

Центр Досліджень Визвольного Руху публікує розсекречені документи і мапи по спецоперації "Запад"
Український Інститут Національної Пам'яті підготував ІНФОГРАФІКУ.

Операція "Запад" в 1947 році стала однією з наймасовіших депортацій Українців, організованою окупаційним совєтським комуністичним режимом. За своїм масштабом депортація Українців Західньої України після Другої Світової війни є злочином співмірним із депортаціями Киримських Татар у 1944 році чи виселенням Українців у рамках акції "Вісла", організованою окупаційним польським комуністичним режимом у тісній співпраці з тим же совєтським режимом.

3.ІІІ.1951 — чергова постанова совєтського окупаційного "Совєта Міністров СССР" за № 667/339 про виселення із Західної України до Сибіру, Казахстану та інших віддалених районів комуністичної імперії сімей членів ОУН і УПА. Згідно таких постанов на "спецпоселення" після завершення Другої Світової війни було виселено понад 200 тисяч Українців…

Жах чєкістської операції "Запад" не завершився для Українців восени 1947-го, бо вже після окупаційної постанови Совєтів від 3.ІІІ.1951 депортації продовжились, але тепер були розтягнуті в часі.
Метою було остаточне придушення визвольного руху серед Українців.

Свої вчинки карателі прикривали ще й гаслами "борьбы с куркулямі".
Залишене майно, землю та нерухомість вивезених тисяч Українців розподілялось серед окупантів і "на потрєбності колхозов" та місцевої влади з числа понавезених із РСФСР кацапів-посадовців; відповідальність за розподілення майна покладалася на обласні ісполкоми КП(б)У. Проте навіть совєтська статистика свідчить, що виселені, приміром із Дрогобицької області, мали по одній (зрідка дві) корови на подвір'я, 22% із цих господарів — по двоє коней, лише третина — по свині й тільки чверть — плуги та борони. Звичайних селян затаврували як "враґов народа", "кулакі-куркулі" тільки тому, що їх рідні були повстанцями, або за те, що селяни підозрювались в допомозі повстанцям ОУН-УПА.

Не встигли Українці оговтатись від ІІ Світової, не встигли Українці Західних Теренів, що опинились під просовєтською Польщею, оговтатись від геноциду й депортації, як совєтський окупаційний режим розпочав і на Західній Україні депортацію Українців… Переважну більшість виселених становили жінки та діти до 15 років…
Кремль "воював" з Українською Повстанською Армією методом взяття в заручники дітей, жінок та стареньких батьків… Совєтсько-фашистський окупаційний режим все ще не відповів за злочин, який роками приховувався.

Тим часом на півдні України вже вирувала третя хвиля Голодомору…
Сталіну потрібно було зерно, щоб прикормити комуністичні уряди завойованих країн Європи.

Нас, Українців, совєтські окупанти винищувати Голодомором, етнічними чистками, депортаціями, влаштувавши у кривавому ХХ столітті справжній геноцид Українців, досі не визнаний Світом…
Але нам варто усвідомлювати — кацапи нам не "братья"!
Вкотре усвідомте — кацапи взагалі не люди!
Гарний кацап — мертвий кацап!

Матеріял укладено з відкритих джерел:
© «Календар Українця»
© Український Інститут Національної Пам'яті
© Центр Досліджень Визвольного Руху
Укладач матеріялу:
℗ Dem’än Dzüba
© «Porohivnyçä»
2021.Ⅲ.3