Юрій-Богдан Романович Шухевич
Святвечір 1949-го у Львові
в тюрмі на Лонцького

Син Головнокомандувача УПА Романа Шухевича — пан Юрій-Богдан Романович Шухевич згадує у Різдвяні Святá про Святвечір 1949-го у Львові в тюрмі на Лонцького…

Юрій-Богдан Романович Шухевич

6-го січня.
Святвечір.
Я знаходився у Львові в тюрмі на Лонцького, мені 15 років.
Час був такий, що вже закінчилась вечеря у тюрмі, людей ще не викликали на нічні допити. Але відчувалося що люди по камерах притихли, всі десь там згадують свої родини, урочисту вечерю у цей день і багато-багато іншого, що пов'язане з тими святами.
Я був один і не було з ким ділитися спогадами. Я відчинив вікно, щоб трохи провітрити камеру і нараз почув, що у вечірній тиші від Політехнічного інституту і в напрямі до тюрми просувається гурт молоді, хлопців і дівчат, так приблизно 10-12 осіб. Вони дійшли до скверу на розі Шашкевича і сьогоднішньої вулиці Бандери, зупинилися на розі і нараз "Бог предвічний" залунало голосно на всю вулицю.
Камери, які притихли, нараз зарухалися: починали відкриватися всі вікна.
Настала мертва тиша і голосно лунав спів колядників. Співали недовго, лише першу і останню стрічку коляди. А після того крикнули "Христос ся рождає" і розсипалися, як ті горобчики, коли появляється шуліка.
Тюрма ожила, і з вікон на різні голоси пролунав " Славіте його" і в камерах почувся гомін. Ми всі відчули, вони прийшли до нас, незважаючи на серйозну небезпеку, заспівали для нас, вони душею і серцем з нами.
Стало у цей вечір тепло і радісно на душі попри неволю, попри всі тюремні незгоди, ми відчували, що ми не забуті. Вони всі там разом з нами.