Перейти до контенту

✠ Роман Шухевич — „Воля або смерть!“

✠ Роман Шухевич ✠
„Воля або смерть!“

 
До 70-х роковин з дня загибелі…

5 березня 1950 року у нерівному бою з совєтськими окупантами загинув генерал Тарас Чупринка — головнокомандувач УПА Роман Шухевич…

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 
Роман Шухевич — генерал „Тарас Чупринка“.
Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української Повстанської Армії (УПА).
Член галицького крайового проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН).
Голова Секретаріату Української Головної Визвольної Ради (УГВР).
Роман Шухевич мав псевда: „Тарас Чупринка“, „Дзвін“, „Білий“, „Роман Лозовський“, „Степан“, „Чернець“, „Щука“, „Чух“, „Тур“.
Героїчно загинув 5.ІІІ.1950 в селі Білогоща в бою проти чєкістів.
Полювання на Провідника очолив "ґєнєрал МҐБ СССР" Павєл Судоплатов, було задіяно 1000 чєкістів, що оточили село з криївкою Провідника.
Роман Шухевич прийняв нерівний бій з совєтськими окупантами і наостанок влучним пострілом встиг ліквідувати "начальніка управлєнія МҐБ УССР", проте загинув…

«Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах»
— Роман Шухевич, 5.ІІІ.1950

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 
Історико-освітній майданчик «Порохівниця» має окремий матеріял до роковин загибелі Романа Шухевича:
Роман Шухевич — роковини загибелі…

Також до уваги Вельмишановного Панства рекомендується художній фільм про життя й боротьбу Романа Шухевича
✠ «Нескóрений»

До 70-х роковин з дня загибелі Романа Шухевича свідомі Українці згадують звитяжного Провідника та схиляють голови у жалóбі…

Нам дуже потрібні такі лідери, як Шухевич

Уляна СУПРУН

Сьогодні минає 70 років із дня смерті головнокомандувача УПА Романа Шухевича.

5 березня 1950 року в результаті спецоперації совєцьких спецслужб було викрито останню схованку „Тараса Чупринки“ під Львовом. Того дня він вистрілив собі у скроню, коли вже був поранений і розумів, що потрапить до рук совєтів. Багато легенд існує навколо місця поховання командира УПА і його смерті.

Діяльність в підпільній організації, боротьба, тюрма, концтабір, життя покладене служінню Україні, підпілля, створення армії та цілої підпільної держави — основні факти з життя Романа Шухевича. Саме завдяки йому український визвольно-революційний рух набув загальноукраїнського значення.

Разом з цим Шухевич був дуже талановитою особистістю — він був гарним спортсменом, пластуном, музикантом, навчався в Музичному інституті імені Лисенка, виступав з концертами на різних сценах Львова, успішно займався бізнесом, був високоосвіченою людиною. Ці факти про Шухевича не надто загальновідомі, адже його образ “радикала”, “колаборанта з нацистами” та “прислужника німців” десятиліттями підживлювала совєцька пропаганда (а тепер Росія).

Шухевича найкраще характеризують спогади людей, які дуже добре його знали.
„Роман Шухевич сучасний завжди“

“Керувала ним свідомість, що боротьба українського народу за свою волю, за державну незалежність і за соборність — є одна й неподільна. Однаково, який би це не був фронт, якої галузки народу і якого покоління, проти якого ворога і в якій політичній констеляції ця боротьба проходить, але якщо вона має одну, єдину мету — Самостійну Соборну Українську Державу, — то це є відтинок одноцілого змагання української нації за свої права, за волю і за правду. Роман Шухевич знав, що це змагання доведе до перемоги тоді, коли народ його вестиме безупинно й непохитно, коли на всіх фронтах, на всіх територіях і часових відтинках — боротьба буде вестися з найбільшою напругою…”
— Степан Бандера — Провідник ОУН

“В дискусіях вислуховував усіх і не переривав, але свою думку уміло відстоював. Любив порядок, точність, і цього вимагав від підлеглих. В розмові із нами відчувалася ясність думки, тверда віра у визвольну справу, моральна чесність, рішучість в діях, правдивість в словах, що притаманне лідерам-провідникам. До всіх підлеглих звертався тільки на Ви. Не вивищувався. Ми не відчували присутності між нами такої великої людини. Провіднику притаманна була велика довіра до людей... Він твердив, що без довіри неможлива уся наша боротьба і люди відповідали йому тим же…”
— Любомир Полюга

“Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах!”
— Роман Шухевич

Шухевич поклав своє життя на те, щоби зробити Державу Україна можливою та вільною.
Маємо бути гідними людей, які безкомпромісно і віддано боролися за Незалежну Україну, в якій ми можемо сьогодні жити.

У сучасні часи нам дуже потрібні такі лідери, як Шухевич.

© Уляна СУПРУН

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 

Воля або смерть!

СУМ в Україні

Сьогодні 5 березня ми відзначаємо 70-ті роковини героїчної загибелі Романа Шухевича у підпільній хаті у с. Білогорща біля Львова під час бою з московськими окупантами.

Роман Шухевич — одна з найвидатніших постатей національно-визвольної боротьби 1930-1950-х років.
Символ героїчної боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу.

“Роман Шухевич був із крови й кости борець визвольної справи, тому бачимо його в перших лавах там, де ця боротьба горіла полум'ям.
Він — з природного обдарування і покликання — провідник. Тому він цілком природно мобілізував, організував лави численних борців, наснажував їх вірою, завзяттям, жертовністю, ведучи до організованого змагання…”
— Степан Бандера — Провідник ОУН

© СУМ в Україні

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 

Останній бій

Назар КОСЕНКО — історик

70 років тому, 5 березня 1950, головний командир УПА Роман Шухевич прийняв свій останній бій за Волю України.
Свідомо залишившись на окупованій Москвою території, аби поруч зі своїми вояками продовжувати безкомпромісну боротьбу за національну свободу, генерал Чупринка чудово розумів на що йде.
Але Нація та Батьківщина стояли для нього незрівнянно вище за власне життя.

Врешті, після років безуспішних пошуків окупанти вийшли на слід командира українського підпілля.
Холодного весняного ранку 1950 сотні сталінських псів оточили будинок генерала в Білогорщі. Розпочався обшук.

Роман Шухевич не збирався чекати, поки окупанти виявлять його. Він сміливо спробував прорватись з ворожого кільця.
Розпочалась стрілянина.
Під час нерівного бою проти окупантів Роман Шухевич встиг відправити до пекла начальника відділення Управління 2-Н МҐБ.
Отримавши важке поранення, аби не потрапити живим в руки ворога, Роман Шухевич випустив собі кулю в скроню.
Генерал пішов з життя нескореним та непереможеним, як і належить справжньому Велету Духу.

Так відійшов у вічність один з найвеличніших українців усіх часів, надзвичайно талановита й багатогранна особистість: музикант, спортсмен, підприємець, революціонер, воїн.
Побратими Романа Шухевича ще більше десятиліття продовжували збройну боротьбу проти окупантів.
Ясними чинами та звершеннями генерал Чупринки назавжди вписав золотими літерами своє ім'я в нашу історію.
Мужність, відвага та самопосвята Романа Шухевича сьогодні надихають на подвиги нові покоління Українців.
Його справа живе, боротьба триває.

Вічна слава Герою!

© Nazar Kosenko

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 

Роман Шухевич
Деревовит, автор Ніл Хасевич (загинув 4.ІІІ.1952)

Центр Досліджень Визвольного Руху та «Онлайн Криївка» пропонують до уваги Вельмишановного Панства книги про Романа Шухевича та УПА.

📖 Добірка книг про УПА «Онлайн Криївка»
Загибель Романа Шухевича

📚 Добірка статей та книг про Романа Шухевича:

Статті:
📃 Василь Кук — „Штаб-квартири головного командира УПА“
📃 Іван Патриляк — „Одеська криївка. Як Шухевич відпочивав на Чорному морі“
📃 Володимир В'ятрович — „Шухевич. Перший серед рівних“
📃 Володимир В'ятрович — „Політик“
📃 Володимир В'ятрович — „Солдат“
📃 Святослав Липовецький — „Рекламний бізнес Шухевича. Майбутній командир УПА був успішним бізнесменом“

Книги:
📖 «”Фама”. Рекламна фірма Романа Шухевича». Б. Чайківський
📖 «Українська повстанська армія. Історія нескорених». В. В’ятрович, Р. Забілий, І. Дерев’яний, П. Содоль
📖 «Перемога або смерть. Український визвольний рух у 1939-1960 рр.». І. Патриляк
📖 «Життя і боротьба генерала “Тараса Чупринки” (1907-1950)». Літопис УПА. Том 10.
📖 «Шляхами спогадів». Л. Полюга
📖 «У пошуках могили героя» / «Історія з грифом “секретно”». В. В’ятрович

Роман ШУХЕВИЧ
Меморіяльний постер © Олег Кіналь

Матеріял укладено з відкритих джерел:
© Центр Досліджень Визвольного Руху
© «Онлайн Криївка» © «Онлайн Криївка»
© СУМ в Україні
© Уляна Супрун
© Nazar Kosenko
Постери: © Олег Кіналь © Dmytro Dzüba

Укладач матеріялу
℗ Dmytro Dzüba
2020.ІІІ.5
℗ «Порохівниця»