Токмак в рф-окупації:
сєпарка арман — "RU-салка" і "камбала пєра"

 
У Токмаку доволі широко відома "акула пєра", радше, "камбала пєра" людміла арман — "мастєріца заґоловков", членкиня союзу журналістів і сраколизна журналіздка "крєпкіх хазяйствєннікав", а нині — сєпарашка-колаборашка на службі у рф-окупантів.
Щоправда, рф-окупанти не дозволили цій туші вилизувати свої сраки — у них для цього є власні штатні й позаштатні пропаґандончіки, відтак, після рф-окупації ця тушка тюлєніхи стала русалкою у окупованому музеї окупованого міста Токмак, де затято й завзято та "нєістово" щодня проводить "виставкі", на котрі силоміць водять дітей окупованого міста.
Жирній русалкє покірно допомагає її синок-русалєньонок міша.

Невідомо взагалі, яким чином і яким салом ця жирна тюлєніха стала члєніхой Національного Союзу Журналістів України!

Власник майданчика «Порохівниця» пригадує юнацькі роки, коли якось працював стажером у одній з міських газет Токмака й довелось стикатись з цією "журналісткою". Ця "члєніха саюза журналістов" важно приходила після 10-ї на роботу в редакцію, важно займала окремий стіл і комп, вдаючи що "працює", хоча насправді розкидувала пас'янс у карти й це було видно лиш юному стажеру у віддзеркаленні монітору на склі книжної шафи. Отже, ця тюлєніха тупо сиділа тушкою перед компом і тупими банькатими очима пялилась в гру покєр, десять разів бігала курить, потім за 6 хвилин до обідньої перерви щось швидко дряпала на папірці й не дивлячись кидала на стіл стажеру "под набор", а сама зникала до наступного робочого дня.
Редакційна коректорша брала той лістік на ознайомлення для вичітки, потім вже традиційно капала собі чашку валеріяни, хапалась за серце й віддавала папірець з армановою дряпаниною назад бідолашному стажеру з проханням "напиши хоч ти грамотно, бо у мене зараз буде інфаркт!"
Справа у тому, що ця тупа тюлєніха настільки безграмотна, що зв'язати двох слів, а тим паче, написати текст без грубих граматичних помилок, котрі навіть школярі не роблять, воно було "нє в састаяніі"! Навіть у слові з трьох літер воно могло зробити 4 помилки! Й у ті часи воно ж ще писало "па-русскі"!
Невідомо, яким чином ця тюлєніха осягнула українську, але й мовою писати без помилок не могло, тож, читати писанину арманші без брому неможливо!
Особливо, враховуючи "сраколизний" стиль, котрим ця "журналістка" вилизувала місцеву сєпар-"власть" "крєпкіх хазяйствєннікав".

Вочевидь, саме за ці здібності цю тюлєніху нагороджували можновладці й пропхали до Національного Союзу Журналістів.

Після того як владу в місті Токмак отримав "ставлєннік пшонкі і януковічя" — уродженець новошахтінска растовскай області іґорь котєлєвскій — життя "журналісткі" арман круто змінилось і "попьорло ввєрх"!

Тупа тюлєніха з інтелектом тапочка отримала посаду головної редакторки міськрайонної газети "Таврія", котру потім ніби-то зробили "незалежним ЗМІ", але насправді, ця газетка стала головним місцевим рупором для місцевої сєпар-власті "крєпкіх хазяйствєннікав". Газетки у провінції читають пенсіонери, а це основна "лохторальна база" у "крєпкіх хазяйствєннікав".

Тож, тюлєніха перетворилась на "акулу пєра", вірніше, на "камбалу пєра"!
Відтак, "журналістка" арманша вправлялась у невпинному сраковилизуванні "крєпкіх хазяйствєннікав" не лише на сторінках місцевої "районки", але й у інтернет-просторі, бо ж, її синок мішенька створив для мамки бложик на Блоґґері під назвою "Токмак.UA", що мав грати роль місцевого інтернет-ЗМІ в якості "інтернет-порталу газети "Таврія" — "Суботній Токмак".
Осягнути правильне ведення інтернет-ресурсу мішенька не зміг, що таке теґи, html-код чи як сховати публікацію під-кат мішенька не знає, тому арманівський "сайт" рве шаблони й неможливий для спокійного перегляду не лише через дизайн "я в пейнтє сдєлал вирві-ґлаз", а й через дикі "простині" публікацій, що кілометрами сягають у прірву й завантажують користувачам увесь траффік.
(Це ж яка неповага до читачів!)
Також мішенька полюбляв красти постери та ілюстрації з нашого ресурсу, криворуко затираючи у пейнті лоґо й підписи.

Власне, про рівень арманівського "ЗМІ" можна судити з самих публікацій.
Від сраковилизувальних до рецептиків і "порадниць" та мракабічної маячні, натяганої з усіляких сайтиків-помийок.
Втім, "лохторату" в Токмаку заходило.

Окрім функції сраковилизувалки, "камбала пєра" арманша активно просувалась по всіляким ренеґатським риґівським квазі-партіям, з'являючись поруч з доволі одіозними особами.

Зокрема, людміла арман була члєніхой квазі-партії "женщины за мир", і не раз позувала разом з такими одіозними колаборантками, як юлія ковалєвская і людміла любім.

Варто зазначити, що колаборантки юлія ковалєвская і людміла любім — це дуже не прості "рєґіаналкі", їхній тіньовий "статус" вище, аніж у одіозної королєвской.
Обидві наближені до пшонкі і януковічя, обидві "нєґласно" вважаються "сєримі кардінальшамі партіі рєґіонав", обидві вважаються "кошелькамі партіі рєґіонав" і тіньовимі "смотрящімі", обидві були приставлені "куріровать" Запорізьку область, себто, стратегічно важливий "крымскій корідор"!

Вочевидь, тюлєніха арман завжди "пливьот по правільному тєчєнію", завжди шукає "правільний фарватер", тому ця "камбала пєра" й терлась біля таких важних тьотєнєк!

Мала амбіції до можновладства.
Висувалась у депутати Токмацької міської ради від квазі-партії "Порядок"

Ця тюлєніха ще й якісь там амбіції мала! 😂

На щастя, природня тупість у "камбали пєра" перебільшує спритність, а тому, для початку юлія ковалєвская і людміла любім поручили тюлєніхє возити "гуманітарку" для данскіх казаков і дамбасскіх сєпар-попів московської сєкти "рпц" в "святоґорской лаврє". Це, якщо хто забув, ті сєпар-попи, котрі з 2014-го із "трікалорамі днр" бігали, заводили рф-окупантів і бойовиків ґіркіна, здавали на катування й загибель Українців і Захисників ЗСУ...

Для "отчотності" у себе в фейсбучіку "камбала пєра" арманша обов'язково викладала фоточки.
Осьо, "данской казак" отримує від мішенькі арман солоденьке.
Мамка сфоткала!

За подібну "активність" для "журналісткі" було від "партіі рєґіонав" сприяння на отримання всіляких ґрантів.

На ґрантах можна було вдавати з себе неабияку "діячку"!
Наприклад, "вчити" юнацтво журналістиці
Саме так, тупа тюлєніха, котра два слова до купи зв'язати не в змозі, котра без грубих помилок речення написати не в змозі, взялась "вчити" юнацтво "журналістиці"! 😂🤣😂

Зрозуміло, що "майстер-клас" проводився для міської "молодіжної ради", де зазвичай вирощують місцеву "золотую молодьож" з числа "ісполкомовскіх отприсков", готуючи собі зміну, а місту майбутніх можновладців...
Але, тим не менш, сам факт, що тупа як шльопанець тушка сальтісона береться когось "вчити"! Краще б для початку навчилась писати без помилок.

Також, за сприяння "партіі рєґіонав", "камбала пєра" отримує окрім ґрантів і кошти на закордонні поїздки — до Грузії, до Естонії, до Польщі.
Купа світлин з цих поїздок є у фейсбук мадам арман.

А вдома, в Токмаку, чекали постійні нагороди від можновладців!

Мішеньку мамка пропихувать почала щойно дітьо закінчило ПТУ.
Й хоча мішенька вчився в "бурсі" на повара-кондитера, щоб мамку кормить, але багато не заробиш на кондитерських, еге ж?
Не для того мамка квіточку ростила!
Міша зробе як мамка скаже!

Мішенька, насправді, тиха й нещасна дитина, позбавлена власної волі.
Михайло Арман народився 25 квітня 1995 року, одна дитина одинокої мамці.
Хлопець не дурний, інтелектуально розвинутий, талановитий, має хист до моделювання, творчості, вочевидь — чудовий кухар.

Але, мамця вирішила сама обрати життєвий шлях сина.
Тож, "камбала пєра", маючи досвід у сфері "недорогенької сраковилизувальної журналістіки", почала активно пропихувати свого "отприска" не просто своїм шляхом, а поперед себе. А враховуючи, що, вочевидь, цей мамцін синочок не має своєї волі й права на власну думку та власне життя, тюлєніха зробила мішеньку фактично заручником і перетворила на свій "дублюючий аккаунт". Таким чином, мішенька у нас перетворився з тихого повара-кондитера на "активного журналіста", й навіть, за вказівкою мамки, звісно ж, теж почав виявляти "амбіції" 😂

"Счастьє нє за ґорамі!" 😂
Вочевидь, як і всі сєпарашки-колаборашки-ждуни, армани теж чекали коли ж прийде "русскій мір".
Але вони не ховались десь зі "своім мнєнієм", як ті затяті ватніки, а навпаки — позиціонували себе як "українські журналісти", навіть як "укрАінци"!

Це 2019 рік, Буковель!
Чи багато містян Токмака могли б собі дозволити відпочинок в Буковелі?
А от "камбала пєра" арман могла собі дозволити й Буковель!

Відпочинок "простої" редакторші районної газетки з "депресивного" міста.
І чого ото "депресувати"?
"Нєплохо ж кормют!"

З їжою теж у "камбали пєра" арман все було "в достаткє"!
Й не лише тому, що синочок мішенька все приготує і красиво сервірує.

Попри те, що після 2019-го рівень життя Українців почав стрімко падати через зухвале пограбування України зє-колаборантами, і людям вже складно було дозволити собі навіть на свята смаколики, а особливо у таких провінційних містечках, як Токмак, тим не менш, 1 січня 2022 року мадам арман хизувалась у себе в фейсбучіку своїми новорічними блюдами "по-багатому".
З новорічним столом у "камбали пєра" арман всьо було ОК!

Не кожен в Токмаку може собі дозволити таку їжу.
Та що там, не кожен чув шо така їжа взагалі є!
Ковбаска зі страусів, зайчатинки і оленів!
Червоний кав'яр, тобто, червона ікра.
Королівські креветочки.
Ананасик з курятинкою.
Та й таке...

Тому що "может сєбє позволіть"!
Хто вміє вправно й до дірок лизати сраки, той потім може поласувати королівськими креветочками з "красной ікрой".
Кобаскою зі страусятинки і оленини.
"Єшь ананаси, рябчіков жуй!"

Ось і розкрито таємницю "нєоб'ятності" мадам арман!
Й до сраки всі ті "похуданія"!

Втім, то всьо заздрісники наговарювали на "камбалу".
Насправді ж, то не ожиріння у неї, а трудовой мозоль! Внутрєнній! 😂
А ну-ж бо, отак в режимі нон-стоп язиком вилизувати сраки! 😂
Там такий мозоляка на язику, шо зсередини розпер "камбалу пєра" немов роздутий січовий міхур, й воно ото так і перекочувалося колобком по місту, встигаючи лизьнути язиком кожну чиновницьку сраку на своєму шляху.
Ну, добре, не будемо про рімінґофілію...

Отже, армани дочекались!
Прішол "руzzкій мір"!

"30 березня у Токмаку роздавали гуманітарну допомогу"
Таку статейку вже наостанок надряпала "тюлєніха пєра" на своєму бложику.
Про те, що це "ґуманітарка" орків, мадам арман "забула" написати.
І про "ґумканвой" рф-окупантів теж "забула" розповісти.
Хоча фото фіксує роздачу "ґуманітаркі" саме з ворожого військового "Уралу".
Спочатку з цієї вантажівки рф-окупанти трішки "ґуманітаркі" роздали "страждущім" ватнікам, а далі ця вантажівка, і ще три таких же, поперли на консервний завод — розвантажувати першу партію боєкомплекту, привезену вже вільно у перші дні рф-окупації. До цього в Токмак, з 2016 року, таємно возили зброю й ракети з окупованого Криму на консервний завод ООО "Токмак-Гора-Украина", що належить кацапам і має офіс в масквє. Там вже було під навісами все вщент забито зброєю, а тепер, коли Токмак опинився під рф-окупацією, окупанти вже вільно перли білими фурами "ґумконвоєв" ракети і зброю для обстрілів лінії фронту, позицій ЗСУ і щоденних обстрілів Оріхова та Запорожжя...

Місцеві ватніки свято вірили, що то їм жрачку фурами везуть "асвабадітєлі"!
Хоча, більшість містян обурювались й гидували б узяти кацапське.

Так ось, на своєму сайтику "камбала пєра" писала рівно до 31.ІІІ.2022.
Писала як і раніше, з таким же "сраковилизувальним" розмахом, але тепер це був "жоповилізивальний стіль". Заподатливо заглядаючи "асвабадітєлям" в різні мєста, всіляко демонструвалась "лояльность"!

От ніби й про Токмак пише мадам арман, але окупанти такі милі у неї!
Зайшли у місто, сіли тихенько, сидять, нікого не чипають, людям помогають, ґуманітарочку привозять, старушок через дорогу переводять, вєжліво наблюдают за про-українськими мітингами...
Та що там, навіть "трікалор" підняти рф-окупантам люда арман помоґла!

Старалась "камбала пєра", як могла старалась!
Але, "асвабадітєлі" вочевидь "нє заценілі". Певно, українською не розуміли.
Й тоді "камбала пєра" рєзко бросіла пєро!
Всьо! Пєрєпрофілівалась на дірєхторку музєя!

Окупований музей Токмака від всього Українського взялась очистити ця мерзенна жирна нечисть арманша!
Щоби якось виправдати своє нікчемне існування перед "хазяєвамі", місцеві колаборашки влаштували спектакль "найдєн схрон бандеровцев", повитягавши із загашнику міського музею закинуті туди після окупації експозиційні стенди та використані тубуси РПГ часів АТО, й звісно ж, представивши це як черговий "сноґсшибатєльний успєх опєруполномочених міліционєров по обнаруженію страшно-сєкрєтнаґо ультра-пультра-шмультра фошиздскоґо і ноциздскоґо бандеровскоґо схрона".

Ач, як бояться виродки звичайних музейних стендів з історії України!
Як же ж від справжньої історії України, від згадок про Героїв Визвольних Змагань за Незалежність України, від Героїв ОУН і УПА та нинішніх Героїв ЗСУ — ох як корчами корчить рашистів і колаборашок!
Аналогічні "чісткі" в окупованому Токмаку проведено у міських бібліотеках та освітніх закладах, звідки окупанти вичистили геть всю українську освітню та історико-освітню літературу, оголосивши українські книги "нацистскімі".
Справжня історія України і українська мова — ось чого бояться орки!
Ач, як від України й всього українського корчами корчить ватяну нечисть!
Тризуб і Прапор України, справжня історія України і українська мова аж навиверт вивертають мерзенних рф-окупантів та місцевих сєпарашок-колаборашок!

Саме тому в окупованому музеї Токмака, знищивши все українське в експозиціях, рф-окупанти й колаборанти облаштували "виставку ко дню актяблядской лєварюциі 7 ноябля", про що й сповіщають ворожі тєлєґрам-анали — ондечки видно як єдиними "посєтітєлямі" так званої "виставкі" є сраколизна сєпарашка-колаборашка арманша зі своїм синочком мішенькой.

В окупованому музеї окупованого міста нові окупаційні "виставкі" щодня організовує якраз ця сраколизна сєпарашка-колаборашка арманша зі своїм синочком мішенькой.
Ось, рф-окупанти хизувались "виставкой о таврічєской ґубєрніі".

Мало "затаврували" своєю "таврічєской ґубєрнієй" наше козацьке Запорожжя!
Ще й пхають свою тухлу рашистсько-імперську пропаґанду!

Позаяк на пропаґандонських фоточках для окупаційних тґ-аналів було очевидно, що єдиними "посєтітєлямі" усіх армановскіх "виставок" є сама арманша з прив'язаним на ланцюжок мішенькою, то окупанти дали вказівку місцевим сєпар-учілкам налагодити щоденну "поставку" місцевих дітей зі шкіл і дитсадків, для масовки на пропаґандонських фоточках.
І панєслась...

Кажуть, у міському музеї окупованого Токмака завелась жирна "RU-салка"! 😂

Ворожий тґ-анал пише, шо ця камбала там в музеї всілякі "виставкі" щодня проводить, як не "ко дню 7 ноябля", так "совєтская ґражданская вайна", а осьо втюхує у ширнармассы "уzzкую живопíсь"!
А русалкі на стіні не ті що Віцин продавав? 😂
"Налєтай! Тарапíсь! Пакупай живопíсь!"

Мерзенна ватяна жирна тюлєніха арманша активно вислужується перед своїми "новимі хазяєвамі", виконує всі вказівки, щодня влаштовує чергову нову "виставку" згідно вже совєтсько-рашистсько-фашистської "ідеолоґіі".
Старається як може!
Наказали "покрасіть траву в зєльоний" — арманша покрасила.
Наказали арманше посадить дерево в грудні — мішенька за вєдьорочком побіг, мішенька водички приніс, мішенька ямку викопав, дєрєвцо впхали, мішенька руцями ямку загріб, славік абаzа 😵 то всьо діло отфотоґрафіровал — всьо, справілісь! Є шо публікувати однорукому zалупову на тґ-аналє "токмак-прєсс".

Між іншим, знову про мішеньку.
Ця мишенька, прикута ланцюгом до мамки-тюлєніхи, знову виявило "амбіції" по мамкиному "хотєнію".
Пригадуємо, як ця мишенька хотіло "стати лідером молодіжної ради" та поперлось на вибори у міські депутати від квазі-партії "порядок", бо так мамка наказала. "Бо мішутка маладєц, бо мішутка мій синок".
Так ось, "наша пєсня хараша, мішенька єщо спойот"!
І з точно такими тезами й текстами, що пару років тому мішенька писав ще українською мовою для українських державних програм і ґрантів, тепер вже на руzzком язикє воно написало для "маладьожкі" рф-окупантів!

Щоправда, тепер вчорашній "пєрспєктівний журналіст і маладьожний лідєр" перепрофілювався мамкиним "хотєнієм" у "музєйніка і ісслєдоватєля історіі"!
Майстерність мімікрії така, що й хамелеони зеленіють від заздрощів!
Ну, окупанти "заценілі" й навіть засвітили міхоіла армана как лідора!

Смішно, але "как-лідор міхоіл арман" переписав слово у слово текст власної програми зі свого ж подання на якусь українську програму. Цікаво, окупанти знають про це? Може армани таємні "бандеровскіє шпійони"? ))) Бо точно так у арманів українською писалося все, та й позували у вишиванках на Буковелі, неподалік від каломойскоґо, егеж...
Звісно ж, рашистські куратори все чудово знають про арманів!
Сраколизна пристосуванка з придатком на ланцюжку, котра готова на все!

Вичистити окупований музей окупованого міста Токмак від українського — сєпарашка-колаборашка арманша с мішенькой вже вичистили!
Вкрасти для рф-окупантів головний символ міста Токмака — сєпарашка-колаборашка арманша с мішенькой вже вкрали!

І побачите, сєпарашка-колаборашка арманша с мішенькой ще допоможуть окупантам розікрасти музей та вивезти все цінне на "рф"!

А поки що, увесь рік окупації сраколизна пристосуванка арманша виявляє таке "рвєніє" перед окупантами, що її активності позаздрили б стахановци!
Щодня в окупованому музеї окупованого Токмака "арманскіє виставкі"!

За таке "рвєніє" тюлєніхє-"RU-салкє" дозволили попертись на "съєзд сєпарашок" в Мелітополь. Бо там масовка конче потрібна була. А така жирна туша за трьох місця в залі займе. Ценная масса.

Згодом мішеньку зробили "дірєхтором музєя", а "камбала пєра" повернулась до старої професії й "ґрафоманствуєт" — веде ворожі тєлєґрам-анали "вґа".

Аж нарешті Союз Журналістів помітив жирне сєпарство жирної "камбали пєра"! Не минуло й півроку, минув майже рік!
Недорогенькі ж ви наші...
[далі цитується ЗМІ]

• • •

 
«ZPRZ.CITY»
З лав НСЖУ виключили Людмилу Арман та її сина Михайла
Відому журналістку Запорізької області позбавили членства в НСЖУ за співпрацю з ворогом

Члени секретаріату Запорізької обласної організації НСЖУ розглянули питання про виключення із Спілки журналістів Арман Людмили Анатоліївни, колишнього головного редактора токмацької газети «Таврія», члена правління ЗОО НСЖУ, секретаря первинної організації, нині – директора Токмацького краєзнавого музею, та Арман Михайла Юрійовича, директора ТОВ «Медіа-центр» газета «Таврія», м. Токмак.

З інформацією про співпрацю Людмили та Михайла Арман з окупаційною владою міста Токмак виступила голова ЗОО НСЖУ Наталії Кузьменко.
За її словами, про неодноразові факти співпраці цих журналістів свідчать публікації на сайті газети інформації про пункти видачі російської гуманітарної допомоги, участь в піднятті російського прапору в місті, відзначення дня перемоги разом з загарбниками, екскурсії в музеї по сторінках радянського періоду для російських волонтерів, висадка дерев на суботнику на честь дня Токмака, опубліковано багато фотографій про ці факти на українських та російських сайтах.
Матеріали були пред’явлені членам секретаріату для ознайомлення.

- Після першого випадку публікації ворожої інформації, - сказала відповідальний секретар ЗОО НСЖУ Валентина Манжура, - я особисто провела серйозну розмову з цими журналістами по телефону. Попередила їх про наслідки таких дій. Вони запевнили, що все зрозуміли. Але за кілька днів після цієї розмови і Людмила Арман, і Михайло Арман перервали будь-який зв’язок з обласною журналістською організацією, хоча технічна можливість його підтримувати є.

Членкиня Секретаріату НСЖУ Людмила Долженко запропонувала - за співпрацю з окупантами, прояви колабораціонізму виключити Арман Людмилу Анатоліївну та Арман Михайла Юрійовича з членів НСЖУ.
Постановили - за співпрацю з окупантами, прояви колабораціонізму виключити із членів НСЖУ Людмилу Арман та Михайла Арман. Рішення прийняте одноголосно, - повідомляється на сайті ЗОО НСЖУ.

Інформацію про співробітництво Людмили Арман з ворогом 9 грудня опублікував телеграм-канал “Токмак-це Україна”.

- Людмила Арман, член Національної спілки журналістів України (міськрайонна газета «Таврія»). Проводить экскурсії у музеї по свіжо завезенним советскім пропагандистським плакатам. Проклятої радянської влади. Мабуть нинішнім її хазяївам це дуже до смаку.
Цікаво вже виключили зі спілки українських журналістів? Їй по праву тепер личить звання іноземного агента.
Розказувати дітям про советскоє гомно-наследіє, яке зараз вбиває десятки тисяч Українців, просто немає коментарів”, - говориться у повідомленні.

• • •

 

Проіснувавши нікчемне життя пристосуванки, сєпарка арманша навряд чи усвідомлює неприпустимість своїх вчинків.
Навряд чи людміла арман взагалі усвідомлює, що вщент занапастила життя своєму синові Михайлу, перекресливши йому майбутнє.
Втім, він вже дорослий хлопчик і сам має усвідомлювати, що за свої вчинки доведеться відповідати. 27 рочків же!

Бо коли однолітки, а то й юнаки 18-20 років саможертовно віддають свої життя за Україну, за її Волю, а ти такий для рф-окупантів саджаєш дєрєвцо й фоткаєш підняття "трікалора", то це вочевидь неправильно.

Зрада України не пробачається!
Ніколи!

Втім, щоби усвідомлювати ці очевидні речі, потрібно мати свідомість!
А звідки свідомість у ватяних головах?
Там лиш вата костурбата...
Ось і все...

Піддослідні:
• людміла арман
• Михаил Арман
місто Токмак, вулиця Таврійська, 16
➥ "камбала пєра" арманша є на "Миротворці"

Фото зібрано з відкритих і покинутих фейсбуків піддослідних.
Використана відкрита інформація з телеґрам-каналів
“Токмак — це Україна”, “Токмак: ганьба міста - любителі русні”
«ZPRZ.CITY»
Матеріял укладено з відкритих джерел.
«ПОРОХІВНИЦЯ» — не є ЗМІ!