Відійшов у Зáсвіти Мирослав Симчич

На 101 році життя відійшов у Зáсвіти Мирослав Симчич…
5 січня Герою України сотенному УПА “Кривоносу” Мирославу Симчичу виповнилося 100 років…
Мирослав Симчич був останньою живою легендою УПА…
18 січня 2023 року перестало битися серце Героя України, почесного громадянина Львова, Коломиї та Космача, легендарного сотенного УПА Мирослава “Кривоноса” Симчича…

Про смерть Героя повідомив міський голова Коломиї Богдан Станіславський.

5 січня цього року Мирослав Симчич відзначив свій 100-річний ювілей.
В Коломиї йому було встановлено прижиттєвий пам'ятник.

Мирослав Симчич біля пам'ятника “Борцям за Незалежну Україну”, прообразом якого є він сам

„Кожен Українець повинен не лише називатися Українцем, а й щось робити для своєї країни…
Тоді ми будемо мати спокій і Державу…“
— Мирослав Симчич

Командир сотні Української Повстанської Армії Мирослав Симчич (ліворуч) з побратимами УПА

Мирослав Симчич з побратимами УПА

Мирослав Симчич “Кривонос” в лавах Української Повстанської Армії (УПА) протягом шести років воював проти нацистських і совєтських окупантів, провів 42 успішні бої. Саме під проводом Мирослава Симчича на псевдо “Кривоніс” у січні 1945 року відбулася славнозвісна битва за “бандерівську столицю” під Рушором, коли відважний сотенний УПА разом зі своїми побратимами — Березівською сотнею — розгром у 1945 році карального полку НКВД на чолі з підполковником дєрґачовим, який за рік до того займався депортацією кримських татар. Тоді повстанці УПА знищили 400 совєтсько-россійських окупантів, чим врятували повстанську столицю Космач.

За свою діяльність в УПА повстанець “Кривонос” Мирослав Симчич провів у совєтських таборах ҐУЛаґ 32 роки, 6 місяців і 3 дні.
14 жовтня 2022 року, на Покрови, Мирослава Симчича нагородили званням Героя України з врученням ордена “Золота Зірка”.

Незламний духом борець за становлення Незалежної України Мирослав Симчич — взірець українського патріота, готового своїми діями та вчинками сумлінно і бездоганно служити українському народу.

Пам’яті Мирослава Симчича “Кривоноса”

· Провід ОУН(б)

Провід ОУН(б) з глибоким сумом повідомляє, що на 101 році життя відійшов у Вічність Герой України Мирослав Симчич — легендарний сотенний УПА “Кривоніс”.

Мирослав Васильович Симчич народився 26 грудня 1922 року (за документами 5 січня 1923 року) в с. Вижній Березів Косівського району Івано-Франківської області.

У 1941 вступив до юнацької мережі ОУН, восени 1943 року був відправлений до першого куреня УНС (Українська народна самооборона) в Космач, де служив кулеметником. Після двох боїв з нацистами цей курінь відійшов у Чорний Ліс.

Найуспішнішим боєм сотенного Симчича став Рушірський бій під Космачем у лютому 1945 року, в якому з совєтського боку, окрім дивізії НКВД, брали участь 31-й, 33-й і 87-й прикордонні загони та деякі інші формування.

Поки основні повстанські сили вели запеклі бої в Космачі, кілька сотень стало заставами на підступах до села зустрічати останні резерви дивізії НКВД.
Біля потоку Рушір повстанці УПА влаштували засідку і за 2,5 години знищили майже всіх — 405 солдатів та офіцерів НКВД.

За 40 хвилин після початку бою розривна куля влучила Мирославові Симчичу в ліву руку, перебивши кістку вище ліктя. Про поранення він нікому не сказав, аби не понижувати бойового духу підлеглих. Симчич перетягнув собі рукав кожуха на зап'ясті, щоб кров не стікала. Наприкінці бою він знепритомнів від втрати крові. Після цього поранення довго лікувався в умовах підпілля, й, незважаючи на поради лікарів ампутувати руку через гангрену, лікувася травами і вижив.

У грудні 1948 року Мирослав Симчич був поранений у бою і непритомним потрапив у полон. Засуджений 1949 року Івано-Франківським Військовим трибуналом за участь в УПА на 25 років позбавлення волі. Дивом вижив у жахливих умовах етапів і концтаборів. Брав активну участь у повстаннях та боротьбі з кримінальниками. Згодом повторно дістав ще 25 років "за участь у націоналістичному угрупуванні".

У 1963 році Симчича звільнили. Однак 30 січня 1968 він був знову заарештований за так званими "нововиявленими обставинами". Після тривалого "слідства", більшість часу якого Симчич перебував в одиночній камері, навіть "справедливе" совєтське "правосуддя" не змогло довести жодних "нововиявлених злочинів". Аби не звільняти запеклого "ворога" совєтського окупаційного режиму, у грудні 1969 році "Президія Верховної Ради СССР" скасувала постанову від 1956-го. "Верховний Суд СССР" своїм рішенням від 20 січня 1970 направив Симчича відбувати покарання за вироком 1953-го.
“Кривоніс” вийшов на волю лише у 1985 році. Усього відбув в ув'язненні 32 роки, 6 місяців і 3 дні.

В період становлення Незалежності України Мирослав Симчич вів активне громадське життя, багато виступав перед молоддю на зборах і патріотичних вишкільних таборах СУМу. МНК, інших організацій. Для багатьох із нас він був наставником, авторитетом, представником “залізного покоління” лицарів ОУН і УПА.

Висловлюємо співчуття рідним і близьким Мирослава Симчича.

Світла пам’ять про нього навіки залишиться в наших серцях.