Великий Луг і Дніпрові Пороги
на унікальних мапах
Вже під час війни, 2017 року в Запорожжі друком вийшли унікальні мапи — “Великий Луг Запорозький у ХІХ столітті” та “Дніпрові Пороги”.
Обидві мапи позначені підписом “Смерть московським окупантам”!
Видавцем мап став В’ячеслав Зайцев, автором мап є Олег Власов.
Запорожський історик В’ячеслав Зайцев загинув 5 жовтня 2022 року, відстоюючи цілісність України на Донецькому напрямку…
Великий Луг і Дніпрові Пороги на унікальних мапах до уваги Вельмишановнього Панства.
“Великий Луг Запорозький у ХІХ столітті”
“Пороги Дніпра”
Мапу Дніпрових Порогів, що з великим відсотком історичної достовірності відтворює місця розташування 632 об’єктів, презентували у Запорожжі 17 січня 2017 року.
Презентована в Запорізькій Обласній Універсальній Науковій Бібліотеці (ЗОУНБ) мапа “Пороги Дніпра” позначена особистим "клеймом" авторів: “Смерть московським окупантам”!
Отже, спочатку оглянемо мапу, а далі познайомимось з авторами.
Мапа співробітників Національного заповідника “Хортиця” вийшла друком після тривалих досліджень й одразу викликала неабиякий інтерес запорізької історико-краєзнавчої спільноти — як фахівців, так і аматорів. Справа в тому, що мап Дніпрових Порогів багато — сучасних та давніх. Проте, деякі з них суперечать одна одній. Або ж містять певні неточності, узагальнену інформацію тощо. Нова карта-схема, як запевняють автори, має дуже великий відсоток історичної достовірності місць розташування 632 об’єктів, серед яких: 9 порогів, 56 заборів, 180 каменів та скель, 5 печер, 67 островів, 184 балок, 14 річок, 5 озер, 48 населених пунктів та понад три десятки визначних археологічних пам’яток.
Впродовж останніх десяти років збирав та уточнював цю картографічну інформацію молодший науковий співробітник відділу історії Національного заповідника “Хортиця” Олег Власов. Художнє оформлення мапи виконала Юлія Горностай, а видана мапа за сприяння колеги Олега по заповіднику, депутата Запорізької міськради від “Європейської Солідарності”, відомого запорізького "кіборга" В’ячеслава Зайцева.
Власне, участь В’ячеслава Зайцева в АТО в боях за донецький аеропорт і підштовхнуло Олега позначити карту підписом “Смерть московським окупантам”. Він якраз тоді готував її до друку.
— „Під час Другої Світової війни на виготовленій продукції зазвичай писали “Смерть фашистським окупантам”. Тому й вирішив, поки мій друг в шанцях, а я перед монітором комп’ютера, малюю мапу в теплі та затишку, мушу його підтримати. Так з’явилась “Смерть московським окупантам” на цьому нашому спільному проєкті“, — пояснив Олег Власов.
Відтворити на мапі “Пороги Дніпра” Надпорожжя, затоплене після запуску ДніпроГЕСу у 1930-х роках — давня мрія багатьох картографів та істориків. У колах науковців панувала думка, що таке зробити практично неможливо, адже пороги вкриті кількаметровим шаром води та мулу, ландшафт довкілля змінений, мапи загублені…
Поштовхом для створення нової мапи стала відома книга Дмитра Яворницького “Дніпрові пороги”, утім за нею мапу не намалюєш, оскільки вона містить узагальнене уявлення про Надпорожжя. Тож автори використовували також ксерокопію плану Дніпра з додатків проєкту Івана Александрова, яку вдалося зробити свого часу, плани, зроблені під керівництвом полковника Полікарпова у 1886 році, видані у 1888-у — з бібліотеки Вернадського, один з проектів шлюзування Дніпра, що був складений у 1913 році та зберігається у Держархіві, розповів Олег Власов.
Саме завдяки стародавнім мапам історикам вдалося визначити конкретне розташування певних об’єктів, навіть відтворити деякі стародавні та призабуті топоніми. Зокрема, урочище Стерник, що на Кічкасі.
— „Топонім “Стерник” з’являється на західноєвропейських мапах ще за часів московсько-турецької війни 1735—1739 років. Він позначений, як поріг. Але це було просто дуже складне місце для проходу суден. Мало назву — Школа. Тоді казали: “Не той лоцман, що пороги пройде, а той, хто Школу мине”. Оця Школа, як з’ясувалося, у першій половині XVIII століття називалася — Стерник. І я зазначив цей топонім на новій мапі“, — зазначив Олег Власов.
Мапа “Пороги Дніпра” — не є остаточним варіантом. У подальшому її кореґуватимуть — дослідники сподіваються знайти інші старі мапи, де позначені Дніпрові Пороги. Наприклад, картографічні матеріали до проекту ДніпроГЕСу Александрова, що створювалися на початку 1920-х років. Вони можуть бути, на жаль, в архівах на московії, або ж у Нью-Йорку, в офісі компанії Г’ю Лінкольн Купера, який консультував “Дніпробуд”.
Одна з мап “днєпростроя” була у повнорозділі в інтернеті.
Не виключено, десь в інших містах та країнах зберігаються карти, що складалися з середини XIX століття за проектами шлюзування Дніпра.
Мапа “Пороги Дніпра” — не перший проєкт Олега Власова і В’ячеслава Зайцева. Раніше вони підготували та видали мапи Хортиці та Великого Лугу. Також Олег Власов долучився до перевидання книги Дмитра Яворницького “Дніпрові пороги”.
За переконаннями авторів проєкту, історично точна мапа “Пороги Дніпра” — це, перш за все, нагадування співвітчизникам про втрачені Дніпрові Пороги — унікальну і найдовшу у Світі порогову систему, злочинно затоплену совєтськими окупантами, нагадування про втрачену красу Надпорожжя, нагадування про красу козацького краю Запорожжя, народженого поєднанням протилежних стихій — води і каменю… Вздовж майже ста кілометрів бурхливі води Славутича долали потужні виступи граніту Українського кристалічного щита, вік якого перевищує два з половиною мільярда років. Сюди приїздили туристи з усього Світу полюбувалися розмаїттям гірських водоспадів та довколишніми краєвидами…
Історики впевнені, що прийде час і Надпорожжя буде звільнене від полону мертвої води "лєнінскоґо моря", буде відроджено й відтворено первозданний вигляд Дніпрових Порогів.
Добірку мап укладено з особистого архіву та з відкритих джерел:
© «Depo Запоріжжя»
Укладач матеріялу © Dem’än Dzüba
© «Порохівниця» — історико-освітній майданчик
Сповіщення: Великий Луг на старих мапах – «ПОРОХІВНИЦЯ»