Запорожський фронт:
вихід до першої "лінії оборони"

🇺🇦 ✠ 🇺🇦 Визвольний Контрнаступ ЗСУ триває.
Ніщо не зупинить контрнаступ, час якого настав!
Запорожський фронт наприкінці липня-2023 стабільно пекельний.
➔ Запорожський фронт в середині липня-2023
➔ Запорожський фронт наприкінці липня-2023
Наприкінці липня-2023 відбувся вихід до першої "лінії оборони".
Наразі, останні огляд останніх подій.

Майданчик «Порохівниця» дотримується інформаційної тиші.
Саме тому, не публікується поточна інформація щодо контрнаступу ЗСУ.
Відтак, з огляду на запроваджений режим інформаційної тиші, загальний огляд подій на Запорожському фронті традиційно наприкінці поточного місяця. Наведена у оглядах інформація взята з відкритих інформаційних джерел з урахуванням режиму тиші та термінів дозволу подачі інформації.
Інформація подається із часовою затримкою зі зрозумілих причин.
Публікується лиш дозволена до оприлюднення інформація.
В жодному разі не можна завадити Визвольному Контрнаступу ЗСУ!

Костянтин Машовець
«Інформаційний Спротив»

Координатор Центру військово-політичних розслідувань «Інформаційний Спротив» Костянтин Машовець розглядає поточну ситуацію на Запорожському фронті станом на кінець липня 2023 року.
Зокрема, детально аналізується непроста поточна ситуація на Токмакському і Бердянському напрямках Запорожського фронту станом на 29.Ⅶ.2023

Південна операційна зона, коротко…

• 29.Ⅶ.2023 Токмакський напрямок…

Токмакський напрямок — ключовий у контрнаступі ЗСУ.
На Токмакському напрямку ЗСУ продовжують наступ на південь.

Ситуація станом на 28.Ⅶ.2023
Ситуація станом на 29.Ⅶ.2023.

Ну що… На Токмакському напрямку сталося, нарешті те, на що всі очікували. Передові підрозділи ЗСУ вийшли до головної "лінії оборони" противника, подолавши смугу забезпечення противника.

Атакувавши позиції "1430 мсп ТрВ" (мотострілецького полку територіальних військ) противника між с.Роботине та с.Вербове, передові підрозділи ЗСУ зуміли обійти с.Роботине зі сходу, примусивши противника відійти південніше й вклинитись у бойові порядки батальйону "БАРС-1" противника північно-західніше с.Вербове, де й власне, сталася ця подія…

На цьому напрямку глибина основної смуги "оборони" противника сягає приблизно 11–12 км (від північної околиці с.Вербове до північної околиці с. Очеретувате).

Але, варто зазначити, що можливості Збройних Сил України на цьому напрямку цим не вичерпуються, бо по головній дирекцї наступу с.Роботине — с.Нопрокопівка ЗСУ також наблизились до основної смуги оборони противника на відстань менше 5 км. Й таким чином, ЗСУ цілком мають можливість суттєво розширити відтінок "дотику" з основними позиціями системи оборони противника на Токмакському напрямку…

У зв'язку з цим варто наголосити на деяких особливостях:
— Очевидно, що підрозділи "291-го мсп" противника, які вперто чіпляються за свої позиції у с.Роботине, у зв'язку із вклиненням ЗСУ східніше села, опинились у досить "цікавому" положенні...
— Очевидно, що "1430-й мсп ТрВ" й пара батальйонів з "1429-го мсп ТрВ" та батальйони "БАРС"-1, 3 і 14 "Сармат" понесли суттєві втрати в ході жорстких зустрічних боїв із передовими підрозділами ЗСУ між с.Роботине та с.Вербове. Й тепер, рівень їх боєздатності, скажімо так, є достатньо дискусійним… їм все ніяк не вдається "зачепитися" на якомусь рубежі.
— Очевидно, що у зв'язку із просуванням ЗСУ до с.Вербове, підрозділи "70 мсп" противника, котрі зараз намагаються утриматись у районі південно-західніше с.Новопокровка також опиняються у дещо "двозначному" становищі
— Й нарешті, очевидно, що якщо протягом найближчих 2-3-х діб вороже командування "вс рф" не відреагує якось на ці події, вся "сістєма абарони вс рф" на Токмацькому напрямку ризикує посипатися…

Тому, мабуть, варто подивитись, чим й як воно МОЖЕ відреагувати на такий "не досить приємний для себе" розвиток подій…

На цьому напрямку, противник у другом уешелоні має наступні сили та засоби:
— зведена тактична група "22 обр спн";
— "417 орвб" "42 мсд"
(417-й окремий розвідувальний батальйон 42-ї мотострілецької дивізії);
— "100 орвбр" (окрема розвідувальна бригада), яка насправді є звичайною мотострілецької бригадою (омсбр) 2-х батальйоного складу з доданим батальйоном РЕБ та БПЛА;
— зведена тактична група "45 обр спн вдв" (окремої бригади спеціального призначення повітряно-десантних військ) — це "еліта еліт" (ну, це так формально вважається…)

Окремо, мабуть варто сказати про підрозділи противника, які використовують на цьому напрямку баражуючи боєприпаси типу "ланцет".

Їх тут 3 (принаймні, зафіксованих), переважно це підрозділ рівня взвод — рота зі складу частин та з'єднань спеціального призначення (спн), котрий діє у складі декількох розвідувально-ударних груп (до 10- в\сл кожна), які мають з собою 1-2, рідше 3-4 цих БПЛА… Вони — достатньо мобільними (пересуваються переважно на автотранспорті підвищенної прохідност), район запуску призначають заздалегідь, однак можуть використовувати для цих цілей й непідготовлені ділянки місцевості, в залежності від ситуації, яка складається на ділянці їх відповідальності…на даний момент.

Зазвичай, на добу вони загалом застосовують від 5-и до 7-и цих ударних БПЛА, у періоди активізації бойових дій ця цифра може сягати й до 15-и одиниць на добу… Застосування обов'язково супроводжується радіотехнічною розвідкою (РТР) та засобами РЕБ… За певною інформацією, командування противника намагається підтримувати стабільний запас цих БПЛА у розмірі 20-25 одиниць на підрозділ.

Розклад там такий:
— західніше с.Роботине, регулярно фіксується "робота", декількох груп, принамйні, одного такого підрозділу…
— східніше с.Новопрокопівка ще одні "ланцетники" фіксувалися (можливо, це ті самі, що й західніше с.Роботине "працюють")
— й ще один оперує у смузі "оборони" "70-го мсп", у північно-східному від с.Вербове напрямку…

➥ Роботине: ЗСУ починають головний удар?

Роботине — ключ до Токмака і Мелітополя.
Роботине може стати плацдармом для подальшого наступу ЗСУ на Токмак.
— „Час масштабного наступу на Мелітополь настав“ — наголошує Координатор Центру військово-політичних розслідувань «Інформаційний Спротив» Костянтин Машовець.

• 29.Ⅶ.2023 Бердянський напрямок…

2. На Бердянському напрямку після звільнення с.Старомайрське підрозділи ворожої "60 омсбр", котрі продовжують вести бої біля с.Урожайне, по суті опинились охопленими з 3-х сторін. Саме тому, я вчора й написав, що скоріше за все с.Урожайне противник також залишить…

Причому, протягом останніх 2-х діб, ймовірність цього почала зростати, бо передові підрозділи ЗСУ активізувалися й у смузі оборони "37 омсбр" противника, східніше цієї ділянки… Що, вже, само по собі, робить справу утримання с.Урожайне для противника, кажучи словами їхнього картавого ідола "архісложной задачєй"…

Але погіршення ситуації для противника на цьому напрямку не вичерпується виключно районом с.Старомайорське. Судячи зі всього, українське командування знайшло спосіб, як вирішити "проблему с.Приютне"…

Хто забув, нагадаю — передові підрозділи ЗСУ вже декілька тижнів, як підійшли до цього села, але просунутись далі не могли. Противник, зайнявши панівні висоти південно-західніше с.Приютне вогнем танків та артилерії з них, фактично блокував бідь-який рух у бік цього села. Більше того, противник північніше села, ввівши у бій підрозділи свого "71-го мсп", на деякий час спромігся зупинити просування наших військ…

Але, ось протягом минулих 2-х діб передові підрозділи ЗСУ відновили своє просування північно-західніше с.Приютне (саме у смузі оборони "71-го мсп" противника) у загальному напрямку на с.Володине, якраз обходячи с.Приютне з півночі, не атакуючи позиції противника в самому селі та південніше його, а рухаючись північніше нього.

Це все набуває ще більшої актуальності у світлі звільнення українськими військами с.Старомайорське, тому що створює противнику вагомі складнощі у фланговому районі Старомлинівського вузла оборони.

По суті, українське командування примушує противника до вводу у бій тих резервів, що ще залишились у окупантів на цьому напрямку "не бітыми і не крашеннымі" — "336 обр мп" (окремої бригади морської піхоти) та "136 омсбр". Більше того, активність ЗСУ в районі с.Приютне та південніше нього (у смугах "оборони" "34 омсбр", "143 мсп" і "394 мсп" противника), фактично "виключає" їх участь у обороні на Старомлинівському напрямку.

Так, "247-й дшп" (десантно-штурмовий полк) та "71-й мсп" противника ще цілком зберігають свою боєздатність й здатні перешкоджати просуванню передових підрозділів ЗСУ південніше умовної лінії Приютне — Завітне Бажання, але на їхніх флангах (с.Приютне та с.Старомайорське) вже цілком відчутно "підгорає", а на одному з них (по напрямку Старомайорське — Завітне Бажання) так вже яскраво палає!…

“Раз пошла такая пьянка — рєжь послєдній оґурєц!”

Координатор Центру військово-політичних розслідувань «Інформаційний Спротив» Костянтин Машовець у оглядах за 28-29.Ⅶ.2023 наголошував на нестачі ворожої поки ще живої сили вздовж лінії фронту, внаслідок чого вороже командування "вс рф" буде змушене "розпакувати" резерви.
Що й сталось, як гадалось.

Вже у ранковому звіті за 31.Ⅶ.2023 Костянтин Машовець зафіксував застосування ворожих резервів.

• 30.Ⅶ.2023 Бердянський напрямок…

На Бердянському напрямку, судячи зі всього, командування противника почало реагувати на ситуацію на ділянці с.Приютне — с.Завітне Бажання…
"247 дшп" (десантно-штурмовий полк) противника "обживає" позиції західніше с.Завітне Бажання, а північно-західніше с.Володине розгортаються 2 батальйони "114 мсп" (мотострілецького полку), зі складу "127 мсд" (мотострілецької дивізії) "5 общєвойсковой арміі" ("5 ова").

Таким чином, стає очевидно, що противник нарощує щильність своєї оборони на відтинку між с.Приютне та с.Завітне Бажання. Причому, явно намагається її ешелоновувати…
Цього не відбувалось би, якщо командування противника не відчувало загрозу своєму Старомлинівському вузлу оборони з боку західного флангу.
На даний момент там вже діють:
1) у першому ешелоні:
— "71 мсп"
— "247 дшп"
— частина ліофлангових підрозділів "60 омсбр"
— частина боєздатних підрозділів "394 мсп"
2) у другому ешелоні:
— "336 обр мп"
— "114 мсп"
— "136 омсбр" (ймовірно буде використана, як "гарнізон" с.Старомлинівка)

З боку с.Ремівка та с.Новозлатополь це угрупування прикривають ворожі підрозділи "34 омсбр" і "143 мсп".
Є ще один нюанс, по цьому напрямку, який наштовхує на певні роздуми — противник почав зосередження в районі с.Старомлинівка підрозділів 218-го танкового полку (тп) все тієї ж самої "127 мсд" — основного з'єднання "5 ова".
Тож, можемо констатувати, що за виключенням "57 омсбр" (яка зараз "активно стачується" на Бахмутському напрямку в районі с.Курдюмовка), майже вся "5 ова" противника ВЖЕ задіяна на Бердянському напрямку. І це, як на мене, ну-у дуже непогана новина! Адже це саме найпотужніше об'єднання всього "восточноґо воєнноґо окруґа рф".

• 30.Ⅶ.2023 Токмакський напрямок…

На Токмакському напрямку, в районі с.Роботине рф-окупанти докладають прямо "титанічні" зусилля, аби утримати це село. Й зрозуміло чому — у випадку звільнення Роботине ЗСУ зможуть практично приступити до подолання головної лінії оборони противника на цьому напрямку, яка проходить тут між с.Новопрокопівка — с.Вербове…
Позавчора, на ділянці наступу передових підрозділів ЗСУ противник, з цією метою, провів локальне (тактичне) перегрупування своїх сил та засобів — частина підрозділів "1430-го мсп трв" відійшла у саме с.Роботине, а у смугу оборони цього полку був переміщений з району "неатакованого" с.Копані ще один додатковий батальйон "БАРС-11".

Загалом, очевидно, що протягом найближчих днів, на цьому напрямку буде вирішуватись питання "ширини відтинку дотику" наступаючих передових підрозділів ЗСУ із головною "лінією оборони" противника…

Ворожі підрозділи "42 мсд" (мотострілецької дивізії) зі складу "58 ова", котрі власне й складають основу військ противника, що "обороняються" на цьому напрямку, спробують "максимально звузити" цей відтинок. Але, питання полягає в тому, що у командування "58 ова" для цього ну-у дуже обмежений "інструментарій", причому, вже настільки, що воно вимушене перегруповувати на тактичному рівні свої підрозділи з "неатакованих" ділянок на "атаковані"…

Трошки підсумуємо…
Чесно кажучи, я не зовсім зараз розумію "логіку" командування "вс рф", щодо їхніх дій на оперативному рівні у Південній операційній зоні…
— Очевидно, війська "58 ова" противника зараз перебувають у досить складному становищі… Її обидві дивізії ("19 мсд" і "42 мсд") втягнуті та ведуть важки оборонні бої, причому в умовах явного "резервного дефіциту" й вже достатньо тривалий час… Не задіяною ПОКИ ЩО залишається лише її "136 омсбр", котра окопалася в районі с.Старомлинівка на Бердянському напрямку… Вся решта частин й з'єднань "58 арміі" ВЖЕ втягнута у виснажливі та тривалі бої.
— В той же час, очевидно, що з'єднання "35 ова" і "36 ова" противника (перша ошивається навколо м.Пологи, друга — "обороняється" в районі с.Новодонецьке, с.Керменчик, с.Новомайорське) задяні у "оборонній операції", скажімо так, "не на повну потужність своїх спроможностей"… До першої це відноситься у більшій мірі, ніж до другої…
— Так, наступ ЗСУ на Бердянському напрямку здійснюється "у стик" двох російських "армій" — "5 ова" і "36 ова"… Тому, у випадку з "36 ова", рішення командуання "вс рф" зрозуміти ще можна — її "37 омсбр" вже введена у бій (між с.Урожайне та с.Новодонецьке), а "5-а окрема танкова бригада (отбр)" "ось-ось" буде ведена, ймовірно, по напрямку с.Керменчик — с.Новодонецьке…

Чесно кажучи, я бачу лише дві можливі причини того, чому командування "вс рф" до сих пір, не взяло, принаймні, одну омсбр зі складу "35 ова" для використання у смугах оборони дивізій "58 ова", щоб полегшити її становище.
— або командування "вс рф" явно не хочеться послаблювати район оборони навколо м.Пологи — причому, за жодних обставин!
— або командування "вс рф" НЕ вважає ситуацію, як із резервами, так й загалом, у оперативному відношенні в Південній операційній зоні настільки критичною для себе, що потребує "знімати з себе останню рубашку".
Ну, поживемо — побачимо…

Том Купер
Запорожський фронт наприкінці липня-2023

Старомайорське–Старомлинівка… йой… тут все складно…
Дайте-но спробую зі сходу на захід…

схоже, россійський 71-й МСП, все ще тримається у південній частині Приютного, однак ЗСУ вже в процесі оточення — і цього села, і сусіднього Степового. Ба більше, яку б артилерію для підтримки військ не підводили россіяни, її "вигноблює" артилерія ЗСУ. І саме тому росіяни задіяли на цій ділянці три останніх команди, що використовують дрони–камікадзе Ланцет… про це (зокрема) я ще напишу найближчими днями…

Те, що лишилося від россійської 60-тої МСБр, все ще тримається у південній частині Урожайного за підтримки батальйону "каскад". Південніше на цій ділянці росіяни задіяли 136-ту МСБр та 218-й танковий полк в районі Старомлинівки, та намагаються перегрупувати те, що лишилося від 247-го полку ВДВ.

Роботине… тут, власне, маємо щось типу "найважливішої" частини сьогоднішнього звіту. Як повідомлялося, 27.Ⅶ.2023 ЗСУ прорвали оборону россіян на схід від Роботиного. Мушу визнати, я дуже скептично поставився до всіх перших россійських повідомлень про бої за підсумком прориву. Ще раз: дуже скептично.

По суті: ця операція ЗСУ виявилася далеко не бездоганною, і я ще не певен, з яких саме причин. Припускаю, що план ЗСУ був такий: просування у шаховому порядку — 47-ма просувається повз Роботине, а їй навздогін, східніше, — 118-та механізована, за якою рушать іще 2 бригади, які закріплюються далі на схід на фланзі…

Втілення плану розпочалося добре: за десь 2–3 дні артпідготовки та роботи БПЛА ЗСУ рознесли понад 20 одиниць російської артилерії у районі, розташованому південніше зони наступу (включно із численними САУ МСТА-С та Акація. Відповідно, коли атака розпочалася, артилерія росіян ніяк не реагувала. Проте потім справи не задалися, і я ще не певен, чому, бо наразі чув щонайменше 3 різних версії:

Версія 1: командний склад 118-тої механізованої отримав підтвердження, що вже взято чи-то а) російські укріплення на пагорбах, розташованих на схід від Роботиного, чи-то б) дві російських фортифікаційних споруди, розташованих безпосередньо на маршруті наступу. Відповідно, вони наказали підрозділу йти вперед…

Версія 2: у комунікації між 118-тою механізованою та 47-мою механізованою сталася груба помилка, тож перша пішла у наступ перед другою, а не навпаки (першою мала йти 47-ма, далі — 118-та)…

Версія 3: …і ще дехто каже, що облажалася чи-то артилерія 118-тої, чи то 44-та артилерійська бригада, які не випустили снаряди для утворення димової завіси, яка мала прикривати наступ 118-тої…

Так чи так, але передова рота 118-тої заїхала на россійські укріплення і спинилася майже зверху на них, ще навіть не спішившись. Зупинка виявилася поганою ідеєю, бо тільки-но війська почали виходити з техніки, по них завдали удару ПТРК-розрахунки 1430-го МСП, 45-тої бригади спєцназа та 810-тої бригади морської піхоти "рф", котрі досі були в окопах "на тому пагорбі, що височіє над Роботиним" — а також россійська піхота, що досі перебувала в окопах (за допомогою РПГ-29), а тоді ще "ланцети"…

У підсумку: 4–5 підбитих танків Т-72, десь 13-15 БМП та БТРів, і майже ціла рота — загиблих, поранених або полонених (схоже, включно із майором, що командував цією атакою). І вже згодом россійські пропаґандони перетворили це на "атаку 100 танків, з яких було знищено 50"…

Авжеж, одразу після того 47-ма механізована зачистила той пагорб: рознесла на друзки 1430-й МСП та відкинула його залишки і тих "спєцназовцев" і орків 810-тої бригади, що вижили, до Новопрокопівки. Ба більше, на східному фланзі атаки 15-та бригада НГУ «Кара-Даг» і бригада НГУ «Азов» вдарили по 70-му МСП в Новопокровці та на околицях так, що залишки російського підрозділу втекли до Вербового і взялися жалітися на некомпетентне командування.

Однак, через втрати 118-тої механізованої, перемога стала пірровою…
Я проаналізую та розгляну цю ситуацію детальніше нижче.

Кам’янське–Лобкове… щось тут відбувається, але ніхто не каже, що саме. Єдине, стосовно чого я певен, — це те, що Українці перебувають (чи перебували?) в районі млина [південна частина Кам’янського – перекл.] та "дуже близько" до Лугового (тобто облишили дурний задум із вгризанням у Жереб’янки. Також можу підтвердити, що бачив відео із їхньою [українською] технікою, що бродить собі по тилах "певних російських сил у цьому районі", сильно південніше. Менше з тим, не певен, чи цю територію було звільнено нещодавно.

Повертаємось до втрат 118-ї…
Прослідкував за кількома онлайн-дискусіями про причини втрат 118-тої механічної на схід від Роботиного. Дехто звинувачує генералів ЗСУ та їхню неорганізованість на дивізійному рівні; інші звинувачують недосвідчених командирів бригад і батальйонів ЗСУ; ще інші — відсутність розвідки; а ще є дехто, хто звинувачує безрозсудний поспіх, або відсутність димових снарядів, або неможливість використати їх. Потім є дехто, хто скаржиться на те, що насправді є "незначними тактичними помилками" (наприклад, необхідність розчищати окопи піхотою)… Немало (і я зокрема) тих, хто вимагає відповідальності. Справді, на цьому етапі я не можу уникнути зауваження, що до цього дня ЗСУ не може знайти винного у втраті майже всього Півдня України, зокрема, Херсонщини та більшої частини Запорожжя в перші кілька днів війни (що стало причиною, чому ЗСУ зараз повинні йти, втрачаючи війська, намагаючись визволити ті самі території). Так, я також не очікую, що знайдуть винного у невдачі 118-тої механізованої… Ота прикра скалка в мізинці моєї ноги підказує мені, що це дуже, дуже погано: офіцери, які помиляються, повинні нести відповідальність за свої помилки. Якщо є сумніви, подивіться, що робили армія та флот США зі своїми некомпетентними під час Другої світової війни. Потім порівняйте їхню кадрову політику під час усіх наступних конфліктів — і результати тих самих з конфліктами Другої Світової війни…

Але, чому я так думаю?
Бо мій досвід підказує, що причина втрат 118-тої — щось з усього перерахованого вище. Однак фундаментальною причиною є масоване укрупнення підрозділів за надто короткий час.

Зауважте, що за останні 17 місяців загальна чисельність ЗСУ збільшилася щонайменше в шість разів, а загальна чисельність бригад — як мінімум вдвічі, якщо не втричі, а батальйонів — можливо й уп’ятеро. Таке укрупнення також вимагає величезної кількості офіцерів. І, ну, ЗСУ просто не має необхідної кількості офіцерів із необхідною кваліфікацією, навичками та перевіреними можливостями. Мабуть, через брак кваліфікованих офіцерів ЗСУ також не бажає притягнути їх до відповідальності.

Якось я випадково мав досвід подібного укрупнення в двох "дещо інших, хоча й дуже схожих секторах" у 1990-х роках, і можу лише сказати: вибачте, не вийде так легко знайти потрібних офіцерів. Незалежно від рівня чи звання, і незалежно від того, у якій країні, у військовому чи цивільному житті (якщо розглядати цивільне життя: просто замініть "офіцерів" на "менеджерів"): це займе "роки".

Навпаки: у такій ситуації слід очікувати некомпетентності та комунікаційних провалів (плюс інтриги, що випливають з цього) майже скрізь — що, я думаю, також є причиною, чому ЗСУ не має дивізійного рівня командування та організації: невелика кількість досвідчених генералів (див.: ті, хто керує п’ятьма головними територіальними командуваннями) — це, по суті, багато недосвідчених полковників, підполковників, майорів і капітанів, призначених командувати великою кількістю новостворених бригад, батальйонів і рот.

Мій досвід такий: можна навчати людей скільки завгодно, але більшість просто не може вчитися досить швидко, і їм доводиться вчитися на практиці. Що у збройних силах, які перебувають у стані війни, означає: вони вчаться, втрачаючи своїх підлеглих (і, насправді, можуть вважати себе щасливими, якщо самі переживуть цей досвід).

І ще скажу зі свого досвіду: багато хто взагалі нічому не навчиться. Можна скільки завгодно посилати деяких людей на перепідготовку, але вони не змінять своїх звичок у командуванні, а тим більше у спілкуванні — чи то з підлеглими, чи то з начальниками.

В такій ієрархічній структурі, як армія, ця проблема перетворюється на систематичну, ба навіть іноді догматичну. Наприклад, окрім звання, для військового традиційно визначальним є вік. Із двох офіцерів в одному званні "головнішим" буде той, хто старший. І це проявляється на всіх рівнях, аж до новобранців: найстарший у казармі, як правило, стане лідером…

Із мого досвіду, це велика помилка: насправді мають значення тільки "якості". Тобто "здатності": здатність засвоювати уроки, розуміти тактичну й оперативну ситуацію, здатність командувати, застосовувати знання на практиці — надзвичайно цінні здатності.

Звісно, у мене на цій темі свій пунктик.
У 1990-тих мене, тоді двадцяти-з-чимось-літнього, несподівано для мене самого хтось із "вищих" призначив вчити великі групи ветеранів середнього віку, а ще — майбутніх офіцерів вищого рангу. Але коли я пригадую той досвід тепер, то розумію, що виніс із нього цінний і досі актуальний урок: молодь без досвіду швидше і краще вчиться, ніж ветерани, яким, фактично, доводиться перевчатися.
Бо від старих звичок не так легко позбутися.

Мій висновок простий: ЗСУ доведеться "щось робити" з тим, як іде відбір і навчання офіцерів. І якщо НАТО запропонує якусь допомогу в цій царині (досі я не чув, щоб Альянс спеціально вчив офіцерів середнього рангу для ЗСУ), то йому самому доведеться вчитися й долати деякі свої догми.

Одне можна сказати точно: призначати людей тільки тому, що вони старші або мали довід військового вишколу в минулому, або мають кращу якість цивільної освіти — це шлях в нікуди. Треба обирати талановитих молодих: вони будуть раді скористатися шансом і продемонструвати свої навички — їх юнаки і юнки, до речі, формують швидше. І роблять це більш уперто, ніж люди середнього віку. Якщо сумніваєтеся, пригадайте, що Олександр Македонський завоював (знаний грекам) світ у віці 18-23 років.

«DeepState»

30.Ⅶ.2023 у вечірньому зведенні «DeepState» також оглянуто непросту ситуацію на Бердянському і Токмакському напрямках Запорожського фронту. (у зведенні «DeepState» це Бердянський і Запорізький відтинок).

▶️ Бердянський відтинок — після звільнення Старомайорського бойові дії проходять по лінії: Приютне, каскад водосховищ, Завітне Бажання, північні околиці Урожайного. Урожайне за два місяці для ворога перетворилося у виступ із хитким положенням на східному фланзі. Дані фактори ускладнюють подальшу оборону села, незважаючи на значну кількість фортифікаційних споруд у самому селі. Деокупація даного села буде питанням часу…
Варто, уточнити у інсайдерів, які "звільнили" Урожайне в червні, як там справи з деокупацією.

▶️ Запорізький відтинок — вже з'явилося достатньо кадрів масованої атаки 116 ОМБр, яка була направлена між Роботине та Вербове. На жаль, з'явилися кадри як і з нашими полоненими, так і з втраченою технікою. Частину позицій вдалося ворогу повернути, на решті ситуація або невідома, або патова.
Від успіху нас відділяли невдалі дії на флангах. Багато хто ставить питання, чому саме Роботине. Чим глибше фронт, тим менша концентрація мінних полів. Якщо зараз Сили Оборони зупиняться на пару місяців, то ми отримаємо знову граблі, які були у червні. Варто також зазначити, що русня знову активно використовує пропаганду, маніпулюючи кадрами та показує дуже часто одні й ті ж місця з різних ракурсів. Нам всім треба дуже уважно сприймати та аналізувати цю інформацію.

Власне, повне зведення «DeepState» за 30.Ⅶ.2023:

Визвольний Контрнаступ України триває.
Ніщо не зупинить Визвольний Контрнаступ, час якого настав!
Віримо в ЗСУ!