Генерал Залужний назвав
5 пріоритетів для Перемоги України у війні

✠ Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний публікує статтю “Сучасна позиційна війна та як у ній перемогти” про складну ситуацію на фронті та висвітлює перебіг війни за Незалежність України у британському виданні «The Economist»
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповідає країнам Заходу про нову фазу війни й про те, що потрібно Україні для того, щоб переломити ситуацію і перетворити виснажливу позиційну війну на війну швидких маневрів. Це насамперед високотехнологічні засоби — в небі і на землі. Сподіваємось, почують…
«BBC» виокремили 5 пріоритетів Залужного.

· «BBC»

У британському виданні «The Economist» вийшло одразу три спільних матеріяли: Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний опублікував невелику колонку і розширене есе (ЗСУ опублікували українську версію), а також вийшло інтерв'ю із Головнокомандувачем ЗСУ.

Вторгнення "рф" в Україну в лютому 2022 року спровокувало глобальну кризу, а нездатність таких організацій як ООН та ОБСЄ зберегти усталений порядок означає, що Україна може відновити свою територіальну цілісність лише військовою силою, вважає Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний.

Україна не тільки зупинила російський наступ, але й вже звільнила значну частину своєї території. Однак війна тепер переходить до нової фази й перетворюється на позиційну, на виснаження, що грає на руку аґресорам, дозволяючи терористичному квазідержавному утворенню "рф" відновити свій потенціал і знову загрожувати існуванню України.

Про те, як вийти із ситуації, генерал Валерій Залужний розповів у статті “Сучасна позиційна війна та як у ній перемогти”, опублікованій у британському виданні «The Economist»

“Сучасна позиційна війна та як у ній перемогти”

· Валерій ЗАЛУЖНИЙ
Головнокомандувач ЗСУ

Розпочавши широкомасштабну збройну агресію проти України 24 лютого 2022, "рф" спровокувала початок безпрецедентної світової безпекової кризи, найбільшої з часів завершення Другої Світової війни.

Вступивши у війну з більш потужним противником, у якого чимало зброї й значно більший мобілізаційний потенціал, Україна не лише змогла його зупинити, а й здійснити у 2022 році вдалий контрнаступ та відкинути противника на багатьох напрямках. Народ України продемонстрував свою готовність не на словах, а на ділі покласти душу й тіло за свою свободу.

Однак із багатьох суб’єктивних та об’єктивних причин війна на нинішньому етапі поступово переходить до позиційної форми, вихід з якої в історичній ретроспективі завжди був складним як для Збройних Сил України (ЗС України), так і для держави в цілому.

Тому особливої актуальності у сучасних умовах набувають питання, що стосуються усвідомлення причин виникнення такої ситуації, пошуку можливих шляхів виходу з неї та зміни характеру й перебігу цієї війни на користь України.

Аналіз ситуації, в якій перебувають нині ЗС України й інші складові сил оборони держави, свідчить про те, що для відходу від позиційної форми ведення воєнних дій необхідно:
• завоювання переваги у повітрі;
• подолання глибокоешелонованої системи мінно-вибухових загороджень (МВЗ);
• підвищення ефективності контрбатарейної боротьби (КББ);
• створення та підготовка необхідних резервів;
• нарощування спроможностей радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Панування в небі

За словами Залужного, потреба у звичайних озброєннях, таких як ракети і снаряди, як і раніше, зберігається, але щоб завершити війну, українським силам необхідні ключові військові можливості і технології, в першу чергу — авіація.

Для будь-якої великої наземної операції необхідне панування в небі, нагадує він, а в України на початок війни було всього 120 бойових літаків, з яких лише третина справних.

Попри те, що українські сили знищили багато російської авіації та засобів ППО, "рф" продовжує зберігати істотну перевагу в авіації, що ускладнює український наступ, а її засоби ППО, як і раніше, загрожують українським літакам. При цьому більшу частину роботи з розвідки та завдання ударів тепер беруть на себе російські безпілотники.

Відповіддю, вважає Залужний, також мають стати безпілотники. Україна має використовувати відволікальні й атакувальні дрони, щоб перевантажити російську систему ППО й одночасно перешкодити безпілотникам вести розвідку та завдавати ударів.

Радіоелектронна боротьба

І це, як зазначає Залужний, нагадує про другий пріоритет для України — засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), бо вони залишаються запорукою перемоги у війні безпілотників.

За останнє десятиліття "рф" модернізувала свої засоби РЕБ, і хоча Україна багато зробила для розвитку власних технологій та електронного захисту дронів, їй, як і раніше, потрібен доступ до сучасних західних технологій і створення ліній з виробництва обладнання для електронної боротьби — як у самій Україні, так і за її межами.

Контрбатарейна боротьба

Третім пріоритетом Залужний називає контрбатарейну боротьбу, тобто боротьбу з ворожою артилерією. Він нагадує, що виконання бойових завдань часом на 80% залежить від успішної роботи артилерії та ракет, і що спочатку, коли Україна тільки почала отримувати західні ракетні та артилерійські установки, вона успішно виявляла і придушувала російську артилерію.

Однак мірою поліпшення російських засобів РЕБ, ефективність ракет і снарядів із супутниковим наведенням помітно знизилася, тоді як "рф" стала активніше застосовувати розвідувальні дрони і виробляти більше снарядів, що наводять на ціль коригувальники на місцях.

Попри зневажливе ставлення деяких аналітиків, не можна применшувати ефективність російського озброєння та розвідки, нагадує Залужний.

І якщо досі з "рф" можна було битися на рівних завдяки не кількості, а якості зброї, то в майбутньому ситуація може змінитися.

Тому, каже генерал, Україні потрібно покращувати точність боєприпасів за допомогою наземних антен, а не лише супутників, використовувати дрони-камікадзе, а також потрібні поставки західних засобів розвідки, які допомагають краще виявляти ворожу артилерію.

Боротьба з мінами

Четвертий пріоритет — це засоби подолання мінних полів. На початку війни в України було застаріле й нечисленне обладнання для розмінування, але навіть після того, як Захід став постачати їй танки з мінними тралами та інше сучасне обладнання, його виявилося недостатньо для розчищення російських мінних полів, які іноді тягнуться на 20 кілометрів. А коли розмінування завершено, російські війська можуть швидко знову замінувати ці території з повітря.

Тут, на думку генерала, на допомогу можуть прийти сучасні технології на кшталт радарів, що виявляють міни за допомогою невидимих оку світлових імпульсів, водомети й касетні боєприпаси для підриву мін, а також нові типи екскаваторів з плазмовими різаками.

Людські резерви

П'ятим і останнім пріоритетом лишається людський резерв.

Головнокомандувач ЗСУ генерал Залужний вважає, що "рф" не змогла повною мірою скористатися перевагою в живій силі, оскільки путін не ризикнув проводити загальну мобілізацію через побоювання спровокувати політичну кризу на "рф". До того ж "рф" не має можливості навчити й екіпірувати таку кількість мобілізованих.

Але й в України, за словами генерала, можливості з підготовки поповнення обмежені з низки причин, починаючи з того, що Україна не може дозволити собі відкликати інструкторів з фронту і закінчуючи небезпекою того, що по навчальних центрах "рф" може завдавати ударів.

Також є прогалини в українському законодавстві, що дозволяють громадянам ухилятися від виконання військового обов'язку, каже Залужний.

За його словами, над цими проблемами в Україні працюють — запроваджують єдиний реєстр призовників, хочуть розширити категорію громадян, яких можна призивати на збори, а також запроваджують "бойове стажування", яке передбачає розміщення мобілізованих у досвідчених передових підрозділах для їхньої підготовки.

Не можна недооцінювати "рф", попереджає генерал. Хоча "рф" зазнала суттєвих втрат людей і боєприпасів, у неї ще довго зберігатиметься перевага в озброєннях, техніці, ракетах і снарядах. Її оборонна промисловість, попри санкції, нарощує виробництво, партнери в НАТО роблять те саме, але їм на це потрібен час — щонайменше рік, а то й два.

А тим часом позиційна війна — це війна затяжна, і вона несе в собі величезні ризики для Української Армії та всієї держави, пише Залужний. Тому, щоб вибратися з цієї пастки, Україні необхідні перевага в повітрі, покращені засоби РЕБ і контрбатарейні можливості, нові технології розмінування і можливість мобілізувати й готувати більше людей.

Нарешті, пише Залужний, необхідно зосередитися на сучасних методах управління й командування, щоб краще, ніж російські війська, уявляти собі ситуацію на полі бою і швидше приймати рішення, а також поліпшити постачання, порушуючи при цьому постачання російських військ за допомогою ракет дальнього радіуса дії.

За його словами, ці інноваційні підходи зможуть перетворити позиційну війну на маневрову.

У Білому Домі відреагували на статтю Залужного
про позиційну війну

„Стаття Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного виданню «Economist» є одним з важливих аргументів, який підтверджує нагальну необхідність подальшої підтримки України.“

Про це у Вашинґтоні під час брифінгу в Білому Домі 2.ХІ.2023 заявив координатор Ради нацбезпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі.

„Я вважаю, що це підкреслює, наскільки важлива подальша підтримка Україну“, — наголосив Джон Кірбі.

Чиновник Білого Дому також зазначив, що у процесі війни змінюються потреби сторін, в тому числі щодо систем озброєнь, які партнери надають Україні.

„Задовольняти актуальні потреби було би надзвичайно легше, якби Конґрес США ухвалив запит Президента Байдена з додатковим фінансуванням, у тому числі з підтримкою України“, — підкреслив Джон Кірбі.

Дякуємо США і Союзникам за підтримку України.
Дякуємо генералу Залужному за холодний душ.
Віримо в ЗСУ!