Гальбштадт і Токмак
— центри автопромисловості України
на початку ХХ століття

 
«Авто-Центр» повідомив, що на засіданні “Історичного Автоклубу” у Києві було оприлюднено нові, сенсаційні факти з історії самохідного транспорту в Україні. Виявляється, на початку XX століття Гальбштадт і Токмак на Запорожжі були центрами автопромисловості України. Збирати автомобілі «Opel» в Україні почали в 1914 році у Гальбштадті.

«Авто-Центр»

Збирати автомобілі «Opel» в Україні почали в 1914 році

Нещодавно на засіданні “Історичного Автоклубу” у Києві було оприлюднено нові, сенсаційні факти з історії самохідного транспорту в Україні. Виявляється, на початку XX століття, крім Одеси та Києва, у нас існував ще один центр моторизації. Йдеться про містечко Гальбштадт (Halbstadt, нині — Молочанськ на Запорожжі, тимчасово окупований рф-окупантами).

На початку XX століття Гальбштадт був центром Молочної колонії Фольксдойче менонітів — переселенців із Голландії, німців за національністю, які сповідували пацифізм.

У містечку Гальбштадт на початку XX століття мешкало близько трьох тисяч Фольксдойче менонітів, і вони організували там цілу низку промислових підприємств, різних за профілем. Серед них був “Перший спеціальний завод нафтових двигунів на півдні”, який виробляв дизелі та локомобілі, загалом до 500 одиниць на рік.

Що стосується автомобілів, то в містечку Гальбштадт були представництва чотирьох фірм-виробників — «Opel» (з 1910 року), а також «Wanderer», «Loreley» та «Hansa».
А 1914 року «Opel» відкрив у містечку Гальбштадт автомобільне виробництво.

Рекламні листівки початку ХХ століття свідчать про вельми розвинуту сферу автомобільного виробництва в Гальбштадті. Дизельний завод, з десяток автомайстерень і перший в Україні автомобільний завод — непогані здобутки для крихітного містечка Гальбштадт.
Загалом в Гальбштадті й Молочній колонії було 120 підприємств!

Підприємство з виробництва автомобілів «Opel» в Гальбштадті називається у різних джерелах по-різному, але, швидше за все, воно займалося виготовленням автомобільних кузовів та встановленням їх на готові шасі. До речі, саме в Гальбштадті працювала і досить потужна фабрика — “Гальбштадського товариства екіпажного виробництва”, відома своєю продукцією ще до початку автомобілебудування в Гальбштадті, адже гужовий транспорт був основним у Фольксдойче. Найкращі екіпажі й тачанки виготовляли саме Фолксдойче. Цей досвід дозволив у подальшому розвинути автомобільну й тракторну промисловість в Гальбштадті й Токмаку.

До 1914 року багато містян Гальбштадту мали власний автомобіль!

1914 Halbstadt — Picknick auf dem Gut von Peter Wiebe, auf Kuruschan
(«Порохівниця» — кольоризована світлина з власного архіву)

Перша Світова війна змінила мирне життя миролюбних Фольксдойче…
Після початку Першої Світової війни, 1914 року містечко Гальбштадт перейменували на Молочанськ, у рамках боротьби з німецькими назвами. Всіх німців в россійскій імперії почали утискати, обмежувати в правах і переслідувати… Гальбштадт і Молочна колонія Фольксдойче не була виключенням. Всі підприємства в Гальбштадті у Фольксдойче "експропрііровала" россійская імпєрія і керувати заводами почали россійсько-імперські чиновники.
Велико-Токмакську залізницю, яку в 1914 році завершили будувати Фольксдойче власним коштом, і яка була у власності Фольксдойче, теж забрала россійская імпєрія для потреб війни.
Автомобілі, а вони були майже у кожній родині, також конфіскували…

“У громадянську війну місто зайняли більшовики та почали грабувати багаті підприємства та заможне населення. Тож мешканці Молочанська зустріли прихід підрозділів нестора махна як визволителів. І стали виготовляти для них у великій кількості своє ноу-хау – відомі кулеметні тачанки. Розповідають, що міські умільці виготовили для самого махна і своєрідний штабний автобус: на шасі армійської п’ятитонної вантажівки White поставили… пасажирський залізничний вагон, мабуть, укорочений.”
Про це стверджували на засіданні “Історичного Автоклубу”.

Історико-освітній майданчик «Порохівниця» мусить додати ремарку.
Оскільки укладач «Порохівниці» з Токмака, і в Гальбштадті бував часто, досліджуючи свого часу історію Фольксдойче-менонітів, то варто зауважити, що факти "співпраці менонітів з махновцями" не відповідають дійсності.

1914 рік назавжди змінив мирне життя миролюбних Фольксдойче-менонітів…
Проте, у 1918-му війна спалахнула зі ще більшою силою в Україні, і саме Південь України, як і нині, був у самому вирі війни…
Перші Визвольні Змагання прокотились степами Запорожжя переможним рейдом Запорожців Болбочана на Крим, терени Запорожжя було звільнено від перших совєтсько-россійських окупантів, але далі Перші Визвольні Змагання на Півдні захлинулись…
Вже у 1919-му, совєтсько-россійські окупанти "большевікі" повернулись.
Миролюбні Фольксдойче-меноніти із жахом зустріли совєтську окупацію! Вдосталь їх пограбувала россійсько-імперська влада, але геть озвірілі совєтсько-россійські "большевікі" грабували вщент!
Та зі ще більшим жахом миролюбні Фольксдойче-меноніти зустріли махна!
Слідом за "большевікамі" махновські банди грабували й мародерили ще гірше! Заздрість до працьовитих і заможних Фольксдойче викликала у махновців лють ще більшу, аніж у "большевіків". Оскільки після большевістських банд фрунзе і ворошилова грабувати мало що лишилось, то махновці вигрібали все, що могли. Насамперед, забирали коней і екіпажі-тачанки.
Тож, всі ці вигадки про "штабний автобус-вагон махна", а тим паче про "співпрацю менонітів з махновцями" — це лиш побрехеньки, вигадані вже в наші часи любителями махна на всіляких "махнофестах-махноградах".
Нагадуємо — махно — совєтський колаборант, українофоб і ворог України!
„Батько“ махно воював проти Незалежної України!

(«Порохівниця» — ілюстрація з власного архіву)

У Великому Токмаку — великому місті біля Гальбштадта (25 тисяч населення) Фольксдойче також мали свої підприємства, зокрема, млин, заводи Фукса і Кляйнера.
(«Авто-Центр» помилково назвав Токмак "іншою колишньою колонією менонітів" — невірне визначення, оскільки місто Великий Токмак було українським і не входило до Молочної колонії Фольксдойче, хоча в Токмаку були німецькі підприємства, банки, управління Велико-Токмакською залізницею, млин, тощо.)
Саме на об'єднаному заводі Фукса і Кляйнера розроблявся трактор, який потім "отжалі" большевікі й перший готовий трактор "подарілі лєніну".
На вже колишньому заводі Фукса і Кляйнера в 1923 році совєтські окупанти "організували серійне виробництво колісного трактора" — вже давно розробленого німецькими промисловцями, з першою готовою партією машин.
Токмакський трактор отримав назву «Запорожець».

Токмакський трактор «Запорожець» 1923—1925
(«Порохівниця» — кольоризована світлина з власного архіву)

Першоджерело матеріялу:
© «Авто-Центр» © Юрій Гоголев
Історико-освітній майданчик «Порохівниця» доповнює матеріял.
Титульний постер і кольоризовані світлини з власного архіву.
© Dem’än Dzüba
(Tokmak, Zaporožžä, UKRAЇNA)
Dnipro-Sičeslav, Nadporožžä, UKRAЇNA
© «Porohivnyçä»
2024.Ⅸ.1