Чи потрібна відбудова “Каховського моря”?…

 
Підрив Каховської ГЕС рф-окупантами й терористами наробив чимало біди на півдні України, але сходження води з резервуару водосховища вивільнило з-під затоплення леґендарний Великий Луг Запорожжя. Терен, Великого Лугу, який був священним для українського козацтва, навмисно затопив совєтський окупаційний режим.
70 років Великий Луг був затопленим…
І ось рашистські окупанти у жахливий спосіб вивільнили від води сакральний козацький Великий Луг Запорожжя…
Щоправда, не встигла зійти вода, як zє-узурпатори й оліґархат встигли нарахувати вже мільярд доларів на відновлення греблі й водосховища.
Якою буде подальша доля звільненого від води Великого Лугу, де колись розташовувалося 6 із 8 козацьких січей.
Чи потрібна відбудова Каховського водосховища?
І чому історики та екологи проти?

Великий Луг Запорожжя
Що кажуть історики?

Великий Луг Запорожжя — це сакральне місце для усього Запорожського Козацтва і загалом для козацтва України.

— „Свого часу це була "сіра зона" між степовим і хліборобським світами.
Саме терен Великого Лугу через величезну кількість островів, заплав і решток Дніпрових порогів, облюбували козаки. Недарма всі наступні Січі після острова Хортиця розміщувалися нижче по Дніпру, саме на теренах Великого Лугу Запорожського. Місцина була неймовірно вдалою для маскування. Тут у різні часи розміщувалися декілька козацьких Січей, які будувалися від XVI до початку XVIII століття. Сама ця територія отримала назву від козаків не просто Великий Луг, а Батько Великий Луг.
Козаки саме так і казали: “Матір — Січ, а батько — Великий Луг“…“
— розповідає український історик Олександр Алфьоров.

Під час затоплення Великого Лугу через спорудження Каховського водосховища були затоплені місця, де розташовувалися:
• Томаківська Січ (існувала в 1564–1593 роках)
• Базавлуцька Січ (1593–1630)
• Микитинська Січ (1628–1652)
• Чортомлицька Січ (1652–1709)
• Кам’янська Січ (1709–1711) – затоплена частково
• Нова (Підпільнецька) Січ (1734–1775)

За словами історика Олександра Алфьорова, на теренах Великого Лугу створювалося саме поняття козацької естетики і правил зовнішньої поведінки. До нас у легендах навіть дійшли мобілізаційні заклики козаків. Коли до хати козака підходив посланець, він гукав: “Пугу-пугу — козак з Лугу”. В цих словах підкреслювалася ідентифікація козака, що він є тим самим Запорожцем.

— „Для України територія Великого Лугу завжди була сакральною.
А у його затоплені можна побачити злий задум совєтських окупантів.
Адже від затоплення цієї території окрім економічної, технічної користі, була ще й ідеологічна — стерти водою пам’ять про місце сили Запорожських Козаків. Позаяк для нашої Держави України терен Великого Лугу є “козацькою пуповиною“, яка народила неймовірну кількість походів саме з цього місця, а також з Великого Лугу вийшла неймовірна кількість поколінь козаків. Цілі покоління воїнів, які приходили на Великий Луг для життя у Січі й служби у козацькому війську…“
— розповідає український історик Олександр Алфьоров.

Великий Луг Запорожжя тривалий час був у володіннях Запорожської Січі.
Саме тут, у плавнях Великого Лугу вперше в Європі були створені штучні ліси, які Запорожські Козаки висаджували з військово-оборонною метою.
Як і Дніпрові Пороги, Великий Луг був унікальним природнім явищем!
Це була українська Амазонія, український Едем…
Справжній Рай на Землі…

Але унікальний природній рай у 1950-х роках совєтські окупанти злочинно затопили штучним “Каховським морем”…

„Великий Луг вирубали весь, думали, море збудують, а збудували болото! Гниллю цвіте, на всю Україну смердить! Пілоти носи затикають, коли пролітають над ним!“

Кінорежисер і письменник Олександр Довженко присвятив ГЕС кінопоему.
У “Поемі про море” він оспівує подвиг будівельників, але водночас зауважує, що водосховище поглинуло десятки сіл і змусило переселити якнайдалі десятки тисяч мешканців.

„І не так це просто — зрубати стару грушу, на якій висіла колись твоя колиска, і зруйнувати хату, що гріла теплом ще твоїх предків…“ — згадує митець у нотатках.

Олександр Довженко визнає, що “Каховське море” навіки змінило обличчя українського півдня…

„Весь Дніпровський низ, від Запоріжжя до Каховки, зразу став невпізнанним. Пішов під дніпровську воду великий Запорозький Луг, потонули навіки старі хрести на дідівських кладовищах. Усе, що батькам і дідам віками здавалося красивим від перших дитячих років, — все щезло…“

Могили скіфів та кургани бронзової доби

Історик Олександр Алфьоров розповідає, що штучне “Каховське море” затопило на Великому Лузі окрім козацької доби ще й пам’ятки археології та культури більш давнього часу.
— „Я маю на увазі, поселення часів Київської Русі, а також фортифікаційні споруди, які були на цій території за часів великого Литовського і Руського князівств — початок XV та кінець XIV століття. На цій території затопленій водою знаходилися древні скіфські кургани та пам’ятки попередньої бронзової доби. Все це створює певний сакральний образ воїнської культури, яка була притаманна тутушнім мешканцям протягом століть. Адже тоді Великий Луг був своєрідним щитом від кочівників…“

Мешканців цього краю навіть описував у своїх творах батько історії — Геродот. Саме тут починалася зона скіфів-орачів та хліборобів. Наприклад, за часів Візантійської Імперії в історичних документах згадується острів Хортиця та назви Дніпрових Порогів. Тобто навіть для Візантії ці місця були цікавими, через те, що це був на той час великий логістичний вузол. Великий Луг був сакральним місцем для багатьох культур, які тут мешкали.

— „Всі совєтські водосховища, побудовані совєтськими окупантами на Дніпрі, поховали під собою й саму ріку Дніпро, і величезну кількість міст, сіл, городищ, поселень, а також могильників та курганів.
З приводу Каховського водосховища, то ми ще не можемо оцінити наслідків понад 70-річного панування води у ньому. Тепер, ми можемо побачити цей рельєф, очевидно, що побачимо і курганні могильники, але оцінити, наприклад, ступінь ушкодження та замулення території поки не можемо. Безперечно, що більшість археологічних пам’яток була зруйнована, коли створювалося Каховське водосховище. Але я думаю, що там будуть знаходити певні випадкові артефакти не прив’язані до місцевості. Гадаю, що процес відновлення водосховища розтягнеться на роки, це дасть можливість науковцям гідно дослідити кургани. Зараз важко сказати, у якому стані знаходяться пам’ятки, які були закопані у землю. Вода розмивала та намулювала цю місцевість. Але спочатку потрібно ідентифікувати за старими картами, де знаходилися ці кургани…“
— зазначає Олександр Алфьоров.

Повернути козацький Великий Луг
Що кажуть екологи?

Науковці кажуть, що вже зараз варто взяти під державний контроль ці історичні місця, а ще провести фахові археологічні обстеження і не допустити мародерства та діяльності чорних археологів.

Екологи розповідають, що окрім того, що Великий Луг — історична місцевість, його територія була цінна тим, що колись це була заплава Дніпра.
У плавнях Великого Лугу було неймовірно багато риби та диких тварин.
На теренах Великого Лугу росли могутні дуби, берести, дикі груші, верби, а соковита трава була у пояс. Людина, опинившись одна в плавнях, могла прогодуватися як влітку, так і взимку. Ягоди ожини, ґлоду, шипшини, терну і кизилу не втрачали своїх поживних властивостей навіть в люті морози.

Цю втрачену екосистему можна відновити, переконані науковці.
Затопити наново буде ще більшим злочином!…

— „Буду непопулярним… відновлення Каховської ГЕС буде більшим злочином проти довкілля, ніж її руйнація“… — написав 6.Ⅵ.2023 київський еколог Михайло Петелицький.
Він не одинокий у таких переконаннях.

Олексій Василюк, голова організації “Українська природоохоронна група”:
— „Те, що сталося з Каховським водосховищем — справжня катастрофа. Водосховища у такому вигляді як зараз — це велика шкода для природи та реальна загроза для людей. На жаль, на цю проблему мало хто звертав увагу. Можна було б уникнути катастрофи, якби було прийнято рішення на протязі 10 років поступово спускати це водосховище, а вивільнені території відновлювати лісами. Це був би ідеальний для нас варіант. А так, через дії ворога сталося страшна екологічна катастрофа — все живе змило нижче ГЕС. Весь мул з важкими металами, який лежав на дні водосховища пішов у Чорне море і уже фіксується біля берегів Болгарії. Але найсильніше постраждала зона підтоплення на Херсонщині. Остання вода, яка буде витікати з водосховища буде найбільше насичена шкідливим мулом. Наслідки страшні, але це дає нам змогу задуматися: чи доцільно відновлювати Каховське водосховище? Чи можливо варто зробити щось більш безпечне і що не матиме стільки негативних екологічних наслідків“…

Іван Мойсієнко, професор Херсонського державного університету, доктор біологічних наук і член правління “Української природоохоронної групи”, наголошує:
— „У західному світі поширений тренд на відновлення природності річок!“

Євросоюз ухвалив природоохоронну програму, за період дії якої мало бути відновлено 25 тисяч км річок. Це стосується саме тих європейських водойм, які обмежені дамбами, греблями чи каналами.

— „Це нормальна практика в Європі, коли вони почали відновлюють природність течії річок і руйнують дамби“.

Іван Мойсієнко наполягає, що таким шляхом має піти і Україна, щоб відновити Великий луг, знищений 70 років тому при будівництві Каховської ГЕС.

— „Я підтримую думку, що його (водосховище) не треба відновлювати. Це був старий совєтський проєкт, я думаю треба шукати альтернативні шляхи“.

На думку експерта, основні проблеми, а саме наповнення каналів для поливу сільгоспугідь, забезпечення достатньою кількістю води Запорізької АЕС, населення та підприємств Дніпровської області, можна вирішити або шляхом створення водосховищ в балках на менших річках, або збудувавши насосні станції на Дніпрі.

— „Шанс відновити унікальний Великий Луг не можна втрачати!“
Через зникнення “Каховського моря” тут відкриються території площею майже 200 тисяч гектарів, де були екосистеми українського степу, луків і заплавних лісів.

— „Природа сама відновиться, але якщо ми їй допоможемо, то це буде швидше“, — зауважує професор Іван Мойсієнко.

За його прогнозами, самостійне відновлення екосистеми займе близько 50 років, але за сприяння людини цей термін можна скоротити до 10 років.

Професор Іван Мойсієнко впевнений, що західні країни і глобальні природоохоронні організації мають допомогти Україні.

Знову звести ГЕС — це найпростіше рішення, каже еколог. Уряд має розглянути інші варіанти, які б враховували інтереси і природи, і промисловості.

Бажання відновлення ГЕС

6.Ⅵ.2023, одразу після підриву Каховської ГЕС рф-окупантами, генеральний директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота офіційно заявив: „Каховську ГЕС повністю зруйновано. Станція відновленню не підлягає.“
Однак, вже наступного дня кардинально змінилась риторика директора "Укргідроенерго" Сироти. Й навіть суму вже підрахували!
Війна, не війна, а "нову ГЕС треба будувати!"

Питання, чи відновлювати цей об'єкт, чи ні, перед зє-ОП не стоїть.
Звісно ж, "відновлювати", адже це таке несподіване "велике крадівництво"!

"Після деокупації нам доведеться будувати нову станцію", — запевняє генеральний директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота.
За його словами, "готуються перші проєктні рішення, щоб перегородити зруйновану греблю і забезпечити водою населення, сільське господарство і промисловість."
"Для того, щоб після деокупації якнайшвидше наповнити водосховище, вирішили акумулювати воду на верхніх водосховищах по Дніпру", — каже Ігор Сирота.

І як довго зєльоні невігласи будуть "акумулювати воду на верхніх водосховищах"? Доки через верх гребель не поллється?
І ось таку маячню верзе аж цілий директор "Укргідроенерго"?
І для чого "акумулювати воду на верхніх водосховищах"? Або для кого?
Може, щоб кремль потім попідривав і решту гребель ГЕС?

А ще генеральний директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота вказує на "критичну потребу прісної води для населення в південних регіонах".
"Ще раз хочу наголосити, весь Дніпровський каскад забезпечує левову частку населення регіону прісною водою. Через цей факт це в першу чергу потрібно. І необхідно перегороджувати і відновлювати Каховське водосховище", — сказав директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота в інтерв'ю "Українській правді".

"Поля на півдні України можуть перетворитися на пустелю" — тут же істерить "УПячка", котру контролює завхоз зє-ОПи zєрмак.

Слідом всі "наші-ненаші дорогенькі й недорогенькі" ЗМІ як папужки істерично заквоктали що "Південь України перетвориться на пустелю" і "ми всі помремо"!

Як жили Українці й звідки пили воду до совєтських водосховищ?

Роздмухавши істерику, zє-узурпатори миттю підняли тарифи на воду й світло.
Кому належать енергосистеми країни ще не забули?

"Каховська ГЕС дуже потрібна для України з погляду забезпечення електроенергією", — пояснює директор "Центру дослідження енергетики" Олександр Харченко, і переконує, що "без водосховища великі підприємства Дніпропетровщини не зможуть працювати навіть на 50% своєї потужності".

Але є нюанс — Каховська ГЕС давала менше 1% електроенергії Україні, а останні півтора року, після окупації рф-окупантами Каховської ГЕС і Запорізької АЕС, вони не постачали електроенергію Україні, а Каховська ГЕС не працювала взагалі й, відповідно, не постачала електрику в єдину енергосистему. Проте, Україна обійшлась без 1% каховської електроенергії й навіть без атомної енергії ЗАЕС, і якби не рашистські ракетні обстріли енергосистем, то Українці взагалі б не помітили відсутності в енергосистемі ЗАЕС і Каховської ГЕС. Україна, хоч і з труднощами, змогла пройти важкий зимовий період і зараз забезпечує себе енергетикою з інших джерел, передусім атомних станцій.

Голова Адміністрації судноплавства Євген Ігнатенко каже про проблеми для українського судноплавства через відсутність Каховського гідровузла.
"Каховський шлюз був крайнім дніпровським шлюзом, що випускав усі суда в бік відкритого моря. Фактично нам перекрили ворота для українського експорту".

Від моря до Дніпрових Порогів ріка Дніпро була судноплавною, й коли природнім шляхом відновить своє природнє русло, теж буде судноплавною. Необхідно буде лиш розчистити русло й місцевість навколо зруйнованої греблі Каховської ГЕС.
Але, так, кілька найближчих років судноплавство буде неможливе.

За оцінками зє-ОП, "на побудову нової ГЕС потрібно 5 років роботи в щоденному і цілодобовому режимі".
Ага, "пятілєтка в 4 ґода! Дайош! Уря, таваріщі!"

Раби день і ніч будуть будувати "нову ГЕС" для оліґархів!
Кошти на "велике крадівництво" хитрі "слуґі" випросять у Заходу.
Кошти, звісно, будуть розкрадені!
Це вже "торгівля на крові"?
Чи "ето друґоє"?

Вартість "будівництва Каховської ГЕС" і "відновлення “Каховського моря” — 1 мільярд доларів.
$$$

"Це не може бути лише зусиллями українського бюджету", — переконаний ексзаступник міністра фінансів Артем Шевальов, а нині член Ради директорів Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).
За словами фінансиста, відновлення станції – це великий інфраструктурний проєкт, який має значну комерційну складову. До нього, вірогідно, долучаться і міжнародні кредитори, зокрема ЄБРР, який має тривалу історію взаємовідносин з "Укргідроенерго".
Питання відновлювати чи ні Каховську ГЕС, каже Артем Шевальов, вирішується просто. "Слід враховувати, наскільки важливим є цей об'єкт для економічної і енергетичної безпеки України."

Красиво, але недолуго говорять наперебій зєльоні "рєформатори".
Втім, цілком очевидно, що за купою зєльоної маячні, набалаканої "слуґамі" за ці перші дні катастрофи, коли ще вода не зійшла, коли ще неможливо осягнути масштаб катастрофи, коли невідома кількість жертв і втрат, коли ще взагалі нічого невідомо, насамперед zє-узурпатори й оліґархат вже встигли нарахувати аж мільярд доларів на несподіване "велике крадівництво" з "відновлення ГЕС і водосховища", і цей мільярд, звісно, їм має дати Захід, щоб "слуґі" змогли розкрадати.

Натомість, або залишиться токсичне багнище поблизу Каховки, або ж зєльоні "слуґі" скоють ще більший екологічний злочин, аніж разом узяті совєти й кацапи!

Необхідно завадити остаточному перетворенню Дніпра у смердюче болото!

"Смердюче болото"
Чому від водосховища велика шкода

Водосховища, у яких буквально втопили ріку Дніпро, — це токсичні відстійники, шкідливі цвітінням води й накопичуванням на дні небезпечного мулу. Все це призводить до забруднення довкілля — гине риба та птахи, хворіють люди…

Багато природозахисників проти відновлення Каховського водосховища в тому вигляді, в якому воно існувало до 6.Ⅵ.2023.

Терористичний акт з боку "рф" “підігрів“ цю тему.
За словами голови ГО “Українська природоохоронна група“ Олексія Василюка, до теми водосховищ потрібно було підходити більш зважено, ще до трагедії, яка сталася з вини окупантів.

— „Те, що сталося з Каховським водосховищем — справжня катастрофа…
Водосховища у такому вигляді як зараз — це велика шкода для природи та реальна загроза для людей. На жаль, на цю проблему мало хто звертав увагу. Можна було б уникнути катастрофи, якби було прийнято рішення на протязі 10 років поступово спускати це водосховище, а вивільнені території відновлювати лісами. Це був би ідеальний для нас варіант. А так, через дії ворога сталося страшна екологічна катастрофа — все живе змило нижче ГЕС… Весь мул з важкими металами, який лежав на дні водосховища пішов у Чорне море і уже фіксується біля берегів Болгарії. Але найсильніше постраждала зона підтоплення на Херсонщині. Остання вода, яка буде витікати з водосховища буде найбільше насичена шкідливим мулом. Наслідки страшні, але це дає нам змогу задуматися: чи доцільно відновлювати Каховське водосховище, чи можливо варто зробити щось більш безпечне і що не матиме стільки негативних екологічних наслідків“…

Олексій Василюк, голова “Української природоохоронної групи”, наголошує:
— „Найгірше, що ставалося з природою у цьому регіоні – це створення каскаду водосховищ. Це докорінно змінило місцевий клімат, можливості для пересування тварин та призвело до опустелювання регіону, через зрошування сільськогосподарських угідь та розорювання ґрунтів“…

— „Відбувається просто колосальна деградація ґрунтів, просто через те, що вони вивітрюються. Колись тут було два метри чорнозему, а зараз в деяких місцях його взагалі немає. Та й відродитися він, до речі, вже не зможе… На це потрібно тисячі років роботи степових рослин. Все це загрожує тим, що степи скоро перетворяться на пустелі. Також місцевість на півдні України страждає від засолення. Південь України — це дно колишнього моря і поливання водою зверху лише промочує водою ґрунт і досягає солоних шарів, а сіль капілярно підтягується на поверхню. Після цього нічого, крім полину, там рости не зможе. Втрата родючого ґрунту – це і є само по собі опустелювання. Каховське водосховище цьому потужно сприяло. Адже чим більше води у водосховищі, тим більше вона прогрівається і випаровується влітку. Чим більше плесо, тим більше води втрачається з цього регіону“…

Як бачимо, степ у пустелю перетворювало якраз штучне “Каховське море”…

➥ “Каховське море” — велике горе

Екологи розвінчали “страшилки” про “екоцид” через підрив Каховської ГЕС:
адекватна оцінка наслідків для довкілля

Екологічна група “Печеніги” зазначає, що українські посадовці й ЗМІ роздули масштаби наслідків руйнування Каховської ГЕС для довкілля й надає достовірні факти та адекватні прогнози щодо цієї катастрофи.
Нижче пряма мова екологів.

Дивні висновки й прогнози щодо впливу війни на довкілля трапляються постійно — і чим більш кричуща подія, тим таких висновків більше. Тому, звісно, найбільше їх з’явилося після підриву Каховської ГЕС.

Президент у зверненні до "міжнародних інституцій" заявив, що через затоплення території, яке сталося від підриву Каховської греблі, було знищено "тисячі екосистем".

Внаслідок цього теракту була затоплена заплава понизь Дніпра і, частково — його борові тераси.

Водотоки формують навколо себе особливі умови, тому екосистеми вздовж них є інтерзональними — вздовж таких великих водотоків, яким є Дніпро, вони тягнуться через різні природні зони. Одне це унеможливлює знищення затопленням "тисяч екосистем" — їх тут просто на три порядки менше: власне річище, стариці, очеретяні й вербові зарості, болота, заплавні діброви, вільхові, березові та осикові ліси, піскові "пустелі" і бори на річних терасах — затоплених екосистем трохи більше десятка.

Не може йти мова і про їхнє знищення. Більшість з цих екосистем відчувала на собі вплив щорічних весняних повеней — коли вода підіймалася хай не на шість, але до 1,5-2 метрів. Тому вони пристосовані до такого негативного (негативного через його масштаби) впливу, і зруйновані ним бути не можуть.

Зрозуміло, що це твердження придумав не зеленський — екологічну частину його виступу готувало Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Екологічний міністр Руслан Стрілець фактично повторив цю тезу: "Велика вода, по суті, просто змиває все наше біорізноманіття. Під загрозою зникнення 9 об'єктів Смарагдової мережі, 5 — Рамсарських угідь площею понад 76 тис. га". Лишається тільки додати, що "Рамсарські угіддя" — це водно-болотні угіддя міжнародного значення, які охороняються згідно з Конвенцією про водно-болотні угіддя. Пан міністр серйозно вважає, що затоплення болота — хай і на пару тижнів — знищить його?

Страшилками лякає й "Укргідроенерго": на своїй інфографіці воно зазначило, що обміління Каховського водосховища призведе до знищення біорізноманіття не тільки самої водойми, а й прилеглих до неї територій.

З "біорізноманіттям" (в цьому випадку точнішим було б — "тваринним і рослинним світом") водосховища все дійсно так — незначна його частка збережеться в ділянці річища Дніпра, яке проходить по водосховищу, частка лишиться на ложі водосховища, обсохне і загине, основну частину винесе в низов’я ріки й далі в море.

З водних організмів, які залишаться в низов’ях, так саме, як і на території водосховища — хтось укриється в річищі, хтось обсохне і загине, коли наводнення спаде. Винесені в Чорне море потраплять в непритаманну їм солону воду і, скоріш за все, загинуть (до речі, аналогічна шкода буде завдана і морським організмам пригирлової ділянки моря — бо цим скидом вода на цій ділянці буде опріснена). Ці наслідки, до речі, є одними з найбільших негативних впливів цього теракту як на екосистеми, так і на біорізноманіття.

Але повернемось до біорізноманіття навколо Каховського водосховища. Як на нього може вплинути спуск водойми — фактичне її знищення — тільки через зниження рівня ґрунтових вод? Вода в Каховському водосховищі впала з 16 до 12,7 метра — так само впаде і рівень ґрунтових вод навколо нього. Каховське водосховище оточують піскові тераси та степові ділянки. І ті, і інші містяться значно вище рівня ґрунтових вод, тому падіння рівня водосховища ніяк не вплине на ці екосистеми — вони і так були "над ними", і "напувалися" не ґрунтовою, а дощовою водою.

Підрив Каховської дамби створив низку проблем, для вирішення яких "Укргідроенерго" має і відповідні компетенції, і які зобов'язане вирішувати — з тим же водозабезпеченням населених пунктів — чому воно при цьому лізе в питання, в яких некомпетентне?

Дивують і принципи, за якими шукають експертів наші ЗМІ. Так, для УНІАН цю ситуацію прокоментував голова Ради з урбаністики Києва Віталій Селик: "відкриється піщане дно, і ми отримаємо нову пустелю з усіма кліматичними наслідками: як-то зменшення опадів, пилові бурі, підйом температури у регіоні. А відповідно, більший ризик посухи на полях центру і півдня України".

Пісок відкладається в водоймах, де течія вимиває дрібніші частки.
У водосховищах течії практично нема, тому їх дно вкривається мулом (що, до речі, є однією з екологічних проблем, які створюють такі водойми).
Після знищення водосховища рівень ґрунтових вод на його території відповідатиме рівню води в річищі Дніпра, а оскільки рельєф дна цього водосховища переважно пологий, ґрунтові води на більшості його території надходитимуть близько до поверхні. Тому після спуску дно водосховища не перетвориться на пустелю, а укриється водно-болотною і, вірогідно, лучною рослинністю.

Для прикладу — дивіться фото:
дно спущеного рашистами 2022 року Оскільського водосховища у квітні 2023 року вже вкрилося очеретом.

У вишах України є чимало кафедр, які займаються проблемами гідрогеології, є цілий Інститут гідромеханіки, купа спеціалізованих підприємств — що заважало УНІАН знайти компетентного коментатора для свого матеріалу?

У сухому залишку: згідно зі статтею 441 Кримінального кодексу України, екоцидом є "Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу".

У міжнародному праві подібним до екоциду є передбачення відповідальності за "порушення заборони навмисного спричинення шкоди природному середовищу із широкими, довготривалими й серйозними наслідками". Вона передбачена Додатковим протоколом І до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року і Конвенцією про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого застосування засобів впливу на природне середовище 1976 року.

Отже, мова має йти про дії, що можуть спричинити екологічну катастрофу, іншими словами — завдати шкоди природному середовищу із широкими, довготривалими та серйозними наслідками. З наслідків підриву Каховської греблі під ці визначення підпадають:
— загибель прісноводних організмів від спуску водосховища – через обсихання на ділянках, звідки зійшла вода, та потрапляння організмів в морську солону воду;
— утоплення наземних організмів на затопленій території;
— по меншій мірі, погіршення стану морських організмів на придніпровській ділянці через її опріснення.

Безумовною шкодою довкіллю, яка може призвести до екоциду є:
— змивання ґрунтів;
— засолення на півдні України ґрунтів через тимчасове підвищення рівня підземних вод;
— забруднення низовій Дніпра і пригирлової ділянки Чорного моря нафтопродуктами й хімікатами із затоплених сховищ;
— поширення небезпечних інфекцій з затоплених скотомогильників і каналізаційних систем.
— також можливим є руйнування під час затоплення заплави схилів корінного правого берега Дніпра.

Чому для нас вкрай важливою є така конкретизація наслідків? Якщо ми хочемо адекватної реакції на цей злочин міжнародної екологічної спільноти, ми маємо навести для неї достовірні факти та прогнози. Поширюючи ж “страшилки”, ми приводимо її до думки, що "не фсьо так однозначно"…
Перед експертним середовищем Україна має виглядати серйозно.

Не зрозуміло і чому в ЗМІ зараз робиться акцент саме на екологічних наслідках цієї катастрофи. Внаслідок цього складається враження, що більш шкідливі за своїми масштабами впливи — загибель людей, знищення людського майна і руйнування водозабору для величезного регіону — забуваються. Нас цікавить реакція на цей теракт тільки екологічної міжнародної спільноти?
Від неекологічної ми реакції не чекаємо?…

Як можна відтворити Великий Луг

Олексій Василюк, голова “Української природоохоронної групи”, наголошує:
— „На території Великого Лугу розташований найбільший природний ліс степової зони. У цьому регіоні є тільки окремі байрачні ліси у балках. Власне, що означає Великий Луг? Помилково вважається, що це луки. Великий Луг — це ліс, який росте вздовж річки, що затоплюється під час весняної повені. Тобто історична місцевість, де жили козаки, була лісом. Відродити Великий Луг буде не просто, але цілком можливо. Місцину можна засадити вербою, тополею, осикою, дубами, які ростуть в існуючих українських заплавах.
До речі, ми з колегами дивилися, як зараз виглядає дно Каховського водосховища, де вже зійшла вода. Мушу сказати, що ландшафт зберігся. Були побоювання, що при затоплені його вирівнювали технікою, але ні, не сильно. Тому, якщо буде ухвалено рішення не відновлювати Каховське водосховище, можна спробувати відновити Великий Луг. Гадаю з часом шкідливий намул змиється, відновляться заплавні озера. Після цього можна повернути сюди верби, дуби та тополі. Звичайно, це буде коштувати чималих зусиль, але вони зможуть там прижитися. Та й по масштабах такого важливого екологічного експерименту ще не було у Світі“…

Між іншим на дні водосховища, де вода вже зійшла, місцеві мешканці знаходять старі поховання, які 70 років перебували під водою.

Вода поступово відходить, і якби не бойові дії та лінія фронту по колишньому Каховському водосховищу, то невдовзі за роботу взялись би науковці: екологи, біологи, археологи, історики…
Нажаль, наразі лиш "чорні археологи" вже активно "видобувають"…
Але найбільша загроза для Великого Лугу тепер навіть не від рф-окупантів, і не від "чорних археологів", а від "зєльоних" узурпаторів!

Із зібраного матеріялу бачимо, що зелені переконливіше "зєльоних"!

За матеріялами з відкритих джерел:
© “НСН”
© “ТСН”
© «BBC»
© «TEXTY»