Залізниця і логістика
на окупованому Півдні України

 
“Битви виграє піхота, але війни — логістика”.
Залізниці на окупованому Півдні України з миті окупації стали важливою складовою ворожої логістики, адже відстала совєтсько-россійська воєнна стратегія у логістиці цілковито залежна виключно від залізниць. Вся совєтська залізнична мережа будувалась виключно з міркувань саме совєтської воєнної логістики, й саме залізничний фактор нині є найважливішою складовою логістики рф-окупантів.
Аналізуємо ворожу логістику, зав'язану на загарбаній залізниці окупованих теренів Півдня України.

Визвольна Офензива України на Запорожжі

У червні-2023 ЗСУ почали Визвольний Контрнаступ на Запорожжі.
Атаки ЗСУ відбувалися практично щодня та майже на всіх ділянках фронту і у ворожому тилу. Військові фахівці називали це "розвідкою боєм" і "перевіркою на міцність" різних ділянок лінії зіткнення.
Українська Армія протистоїть ворожій тактиці нескінченних артилерійських обстрілів — знищує склади боєприпасів, логістичні вузли та командні пункти високоточними ударами, не забуваючи про ворожу транспортну логістику, зокрема, залізницю.

Зверніть увагу! На жаль, рф-окупанти мали досить часу аби підготуватися до утримання окупованих теренів України, і, на перший погляд, ця підготовка зробила ворожі "лінії оборони" практично непрохідними…
Беручи до уваги те, що лінія фронту на Запорожжі простяглася на 200 км, а місцевий рельєф не сприяє створенню складних укріплень із використанням рельєфу, рф-окупанти звели кілька "ліній абарони" (подекуди 3–4 ешелони), котрі простягаються вздовж всієї лінії фронту та сягають вглиб від 15 до 35 кілометрів. При цьому, широкі смуги між "лініямі абарони" рясно заміновані.
Тактично рф-окупанти не обмежуються "обороною" — як тільки ЗСУ досягають успіху на якійсь ділянці, рф-окупанти відразу переходять в контратаку, аби повернути втрачену ділянку. Такі ворожі контратаки в першу чергу покликані вибити ЗСУ з ритму та ускладнити наступні атаки. Майже невпинний артилерійський вогонь окупантів забезпечувався логістичним постачанням.
Мета одна — утримати "лініі абарони" й "крымскій калідор" хуйла! 🤡
На деяких ділянках фронту ворожі лінії укріплень сягають вглиб до 35 км.
Це розгалужена мережа окопів і фортифікаційних споруд у поєднанні з величезними площами мінних полів та природніми перепонами.
Ще однією суттєвою перевагою рф-окупантів досі є перевага у повітрі…
Але це не повна "картіна маслом".
Усю цю "бочку меду" зі списком переваг ворожої "оборони" "вс рф" суттєво псує "велика ложка дьогтю", тобто вагомий недолік — логістика.

Зав'язану на загарбаній залізниці окупованих теренів Півдня України ворожу логістику аналізували ще у 2022 році «ТЕКСТИ», «ТЕКСТИ» та влітку-2023 — “24 канал”

«ПОРОХІВНИЦЯ» теж проаналізує залізниці й ворожу логістику на окупованих теренах Запорожжя й Півдня України, час від часу поринаючи в історію, позаяк у нас історико-освітній майданчик.

“Битви виграє піхота, але війни — логістика”

Генерал Джон Першинґ, який командував американським експедиційним корпусом у Європі в часи Першої Світової війни, казав: “Битви виграє піхота, але війни — логістика”.

Історично, ще в добу Першої Світової війни логістика і забезпечення россійсько-імперської армії залежали виключно від залізниць.
І в "россійской імпєріі", і в "совєтской россіі" залізниці й залізничники були складовою не лише міністерства транспорту, але й міністерства оборони, окрім того, що окремо були створені ще й "желєзнодорожниє войска".

Ще з часів "совєтской арміі" (а "вс рф" наслідують саме "совєтскіє воєнниє традіциі"), головну роль у логістичних процесах кацапів відігравала залізниця.
70% військових вантажів "вс рф" досі доставляються залізницею. Ланцюжки постачання тягнуться вглиб території терористичного квазідержавного утворення "рф", де розташовані найбільші склади та підприємства, що виробляють військову техніку і боєприпаси.

Війна терористичного квазідержавного утворення "рф" проти України та події, що відбуваються в Україні з 2022 року яскраво довели, що актуальність тези американського генерала Першинґа.

Саме проблеми з логістикою стали однією із причин відступу рф-окупантів з півночі України після невдалого бліцкриґу. Опісля прориву рф-окупантів на північ і схід від Києва та кількох тижнів рф-окупації теренів на півночі України, рф-окупанти мусили відступити через відсутність логістики постачання та надто розтягнуті окупаційні угрупування загарбників.

Ще яскравішим прикладом того, як проблеми з логістикою відображаються на рашистських військових операціях, може слугувати відступ рф-окупантів з правобережжя Херсонщини.
Окупаційний плацдарм "вс рф" біля Херсона й на правобережжі Херсонщини підтримувався трьома переправами через Дніпро — двома мостами в Херсоні (автомобільним і залізничним) та мостом через греблю Каховської ГЕС.
Впродовж кількох місяців, починаючи з липня-2022, ЗСУ проводили масовані атаки по цих переправах. Тому рф-окупанти спробували забезпечувати своє угрупування на правобережжі за допомогою понтонних переправ, але це мало допомагало, і слугувало окупантам лиш тимчасовим розв'язанням проблем із постачанням. Ці понтонні переправи також стали об'єктами атак далекобійної артилерії ЗСУ та РСЗВ “Himars”. Результатом було повне виснаження ворожої логістики, тож, зрештою рф-окупанти були вимушені повністю відступити з правобережжя Херсонщини.

Ситуація з ворожою логістикою рф-окупантів не краще й не покращилась і на решті окупованих теренів Півдня України.

Залізниці й ворожа логістика
на окупованому Півдні України

Вся логістика рф-окупантів на окупованому Півдні України зав'язана переважно на залізницях, а з ними у окупантів неабиякі проблеми…

Виявилось, “де тонко — там і рветься”, а "тонко" виявилось "вєздє"! 🤣

Які залізничні вузли та мости найважливіші для рф-окупантів
на Запорожжі та окупованих теренах Півдня України

У руйнуванні ворожої логістики тактикою виведення з ладу функціональності залізниць, як ключових артерій ворожого постачання, важливими чинниками стають не лише дії українських диверсантів і партизан на окупованих теренах, але й далекобійні РСЗВ “Himars” із відповідними боєприпасами та ракети “Storm Shadow”, які дозволяють уражати ворожі цілі на великій відстані. Виведення з ладу залізниць й руйнація логістики на окупованих теренах наближають Перемогу України і стають головною проблемою для рф-окупантів.

Великою проблемою для рф-окупантів є обмеженість мережі залізничних сполучень на Запорожжі, де залізнична мережа не надто густа й має всього три магістральних напрямки. Та навіть три магістральні напрямки не завжди двоколійні й лиш один напрямок на Крим електрифікований. Одноколійні неелектрифіковані лінії залізниці вдвічі звужують пропускну спроможність ворожої логістики. До того ж, у залізничної мережі на Запорожжі є кілька “ключових точок” і “вузьких місць”, пошкодження яких може зруйнувати всю ворожу логістику "вс рф" не лише на окупованому Запорожжі, а й на всьому окупованому Півдні України.

Крім кількох "ліній абарони", рф-окупанти підготували до тривалої "оборони" окуповані міста, що розташовані доволі глибоко в тилу — Токмак і Більмак (обидва близько 35 кілометрів від лінії фронту). Токмак і Більмак фактично, перетворили у фортеці, де можна тримати тривалу оборону навіть в оточенні.
Токмак рф-окупанти перетворили на ключовий логістичний хаб.

Через Токмак і повз Більмак (залізничний вузол Комиш-Зоря) проходять магістральні залізничні лінії, якими до війни і окупації сполучались промисловий Донбас з Кримом, морськими портами півдня України та Запоріжжям і Криворіжжям. Мова йде насамперед про ділянку залізниці Волноваха — Комиш-Зоря — Великий Токмак — Федорівка — Мелітополь — Крим. Ділянка між залізничними вузлами Комиш-Зоря і Федорівка — це збудована місцевими фольксдойче у 1914 році Велико-Токмаківська залізниця, а нині — Велико-Токмакська дистанція колії Запорізької дирекції Придніпровської залізниці «Укрзалізниці».

Після рф-окупації загарбники оголосили окуповані залізниці на Запорожжі "мелітопольской желєзной дороґой", що включила в себе Мелітопольську, частину Запорізької й Велико-Токмакську дистанції колії Запорізької дирекції Придніпровської залізниці, а також частини залізниць на окупованій Херсонщині; а Маріупольську дистанцію Донецької залізниці оголосили частиною "жд днр".

Після рф-окупації залізнична мережа на окупованих теренах Запорожжя була перетворена на ключовий елемент ворожої логістики і переважна більшість постачання "вс рф" з окупованого Криму відбувається саме цією залізницею. Залізнична ділянка на Токмак взагалі перетворилась на рокадну залізницю для підвозу боєприпасів.

Постачанням боєприпасів зайняті "желєзнодорожниє войска рф"!

Що відомо про "ЖД-войська россіі"

Залізничний транспорт досі займає головне місце в логістиці та ланцюжках постачання "вс рф" — "вс рф" критично залежить від залізниці.
Жодна інша армія Світу не залежить від залізниці так, як "вс рф".
Ще з часів "россійской імпєріі" та "красной арміі" і "совєтской арміі" існують "желєзнодорожниє войска" — на "рф" це "жд-войска вс рф". Це відокремлений підрозділ "вс рф", де служать понад 30 тисяч орків особового складу.

Свідченням відсталості "жд-войск рф" є такий анахронізм, як "бронєпоєзд"!
ХХІ століття надворі, а у "жд-войск рф" — "самыє бронєпоєздатыє поєзда в мірє"! 🤡
Варто також зауважити, що окупанти покладають ремонт пошкоджених колій виключно на свої "жд-войска", позаяк не довіряють навіть тим колаборантам, котрі лишились працювати на залізниці під окупацією орків. Тому, ремонт побитих колій і зруйнованих мостів, постачання зброї залізницею своїми "бронєпьоzдамі" — це все виключно прероґатива "жд-войск рф".

Оскільки "жд-войска вс рф" забезпечують ворожу логістику й слідкують за станом окупованих залізниць, то наші хлопці в ЗСУ (а серед Захисників є й залізничники) вирішили солідарно “допомогти розібратися з логістикою” та, власне, як і належить залізничникам, вчасно за графіком вийти з семафором та підсвітити машиністу паровоза, що "лєтіт впєрьод - в камуннє астановка!"
Відтак, на окупованих теренах Запорожжя Бавовна ЗСУ прилітає час від часу й по заграбастаній окупантами залізничній інфраструктурі.
Боги Артилерії ЗСУ частенько “семафорили” й “підсвічували” так яскраво, що деяким оркам і сєпарашкам-колаборашкам досі світить в очах! 💥🔥💥

Бавовна ЗСУ взимку-2022 у Мелітополі смажить "бронєпьоzд" "жд-войск вс рф"

Бавовна ЗСУ “семафорить” 💥🔥💥

Зокрема, у квітні-2022 ЗСУ відпрацювали по станції Великий Токмак, влучивши у "бронєпоєзд жд-войск вс рф" під час розвантаження боєприпасів — декілька влучних ударів — і "бронєпьоzду пєzd@"! 5.Ⅷ.2022 ЗСУ відпрацювали по станції Великий Токмак 12-ма ударами з РСЗВ “Caesar” (“Цезар”), зруйнувавши стрілки й рейки колії, що на деякий час перервало постачання боєприпасів. Бавовна ЗСУ також прилітала по залізничній інфраструктурі на вузлових станціях Федорівка, Комиш-Зоря, Пологи, Таврійськ, ну й звісно ж, Мелітополь, особливо в депо та у місця дислокації "жд-войск вс рф" з їхніми "бронєпьоzдамі".

Ще однією бажаною стратегічною ціллю для ЗСУ є залізничний вузол Федорівка у сумнозвісній Новобогданівці — звідси колії розходяться у чотири сторони: на південь — на Мелітополь і Крим, на північ до окупованої Василівки, на захід до Каховки і на схід — на Токмак, Більмак, Бердянку, Волноваху і Маріуполь. На жаль, зараз залізничний вузол Федорівка віддалений від лінії фронту на відстані близько 50 кілометрів. І на шляху від Василівки до Мелітополя кількість ворожих оборонних рубежів сягає чотирьох. Та це не заважає час від часу Богам Артилерії ЗСУ запалювати вогники Бавовни на станції Федорівка: удар по залізничній електропідстанції та нафтобазі, пошкодження північної розвилки на Василівку і Токмак…

Ще однією можливістю для руйнування ворожої логістики є залізничний вузол Верхній Токмак — приблизно посередині між містами Токмак і Більмак.
Залізничний вузол Верхній Токмак — найвищий на Запорожжі — розташований попід горою Токмак, залізничні лінії обабіч обходять панівну висоту (307 метрів над рівнем моря) і перетинають Лукоморську височину із заходу на схід та з півночі на південь, звиваючись схилами Токмак-гори понад глибокими ярами й балками.
Варто зауважити особливість цього перехресного залізничного вузлу: обидві станції Верхній Токмак-Ⅰ і Верхній Токмак-Ⅱ поєднані гілкою, а залізничну лінію з Полог на Бердянськ мостом перетинає залізнична гілка з Токмака на Більмак, і якщо цей міст обвалити, то заблокованими будуть обидві гілки.
Місцевість ця віддалена від основних доріг, повз станцію Верхній Токмак-Ⅰ йде всього одна асфальтована дорога, а на Верхній Токмак-Ⅱ взагалі йде лиш ґрунтова, тож у разі пошкодження залізниці чи мостів — ремонт затягнеться, а удари по мостам через річку Токмак і струмок Сасикулак ще надовше затримає прибуття "жд-войск рф".
Всього один удар по залізничному мосту буде ефективним.

Удари ЗСУ по залізничних мостах на Запорожжі виявились ефективними.
Спочатку були підриви мостів партизанськими силами. Проте, ефективність партизанської тактики підривів була низькою — пошкодження мостів часто були незначні, оскільки партизани не мали достатньої кількості вибухівки, та й це вельми ризикована для людей операція.
Мости швидко ремонтували окупаційні "жд-войска вс рф".
Тож, коли нарешті ЗСУ отримали західну зброю дальньої дії, ефективність ураження ворожої логістики значно підвищилась — як по складах бк, так і по залізничній інфраструктурі, зокрема, по залізничним мостам.

Світлодолинський міст через Молочну ріку ловив Бавовну ЗСУ двічі-тричі. Пошкодження Світлодолинського мосту щораз надовго зупиняло постачання зброї залізницею в бік Токмака та краденого зерна в морський порт Бердянки.
Удар по залізничному мосту через річку Токмак поблизу селища Чернігівка, між станціями Великий Токмак і Верхній Токмак, відрізав сполучення Мелітополя з Бердянськом, Волновахою і Маріуполем взимку-2022.

Таких прикладів успішних ударів ЗСУ по окуповані залізничній інфраструктурі задля порушення ворожої логістики можна навести вдосталь.
Дедалі ефективнішими стають удари по ворожій інфраструктурі, й це тішить.
Тішить, що у кацапів все тримається на шмарклях!

"Іронія судьбы" або підпиляна гілка залізниці

Іронія долі, але кацапи самі собі підпиляли гілку — залізничну!
Вельмишановнє Панство, дозвольте пояснити, озирнувшись знову в минуле…

Вся совєтська залізнична мережа була орієнтована виключно на москву й напрямки будувались виключно з урахуванням оборонних стратегій москви. Напрямки залізниць радіально йшли від москви до морів і кордонів, а вже за потреби, магістральні лінії єднались між собою другорядними.
Хоча "мпс ссср" ("міністєрство путєй сообщєнія") й набудували залізниць та "строєк вєка" типу БАМ в режимі "пятілєтку в чєтирє ґода", тим не менш, не спромоглись електрифікувати й чверті залізниць, двоколійними були лиш основні магістралі, а все робилось абияк і здебільшого кралось. Міф про густу мережу залізниць "ссср" легко розвінчується, якщо порівняти мапи залізниць Європи й совка. В "ссср" електрифікованими й двоколійними були лиш магістральні залізниці, та й то не всі й не всюди, а як і асфальтних доріг — лиш "мєстамі і нємноґо, чтоб враґ на подступах застрял".

Вся совєтська залізнична мережа будувалась виключно з міркувань саме совєтської воєнної логістики, й саме воєнно-залізничний фактор нині є найважливішою складовою логістики рф-окупантів. Відстала совєтсько-россійська воєнна стратегія у логістиці цілковито залежна виключно від залізниць.

Так ось, коли у 2014 році терористичне квазідержавне утворення "рф" почало війну проти України, то застрягнувши на Донбасі з густою мережею залізниць, окупанти знищили практично всю цю густу мережу залізниць на Донбасі — якісь пошкоджені бойовими діями, а якісь і просто вирізали на метал.
("Пілітє, сукі, пілітє!")
Після рф-окупації-2022 виявилось, що прямого залізничного сполучення між "асвабаждьоннимі" Кримом і Донбасом немає!
Так орки завзято "8 лєт далбілі дамбасс", що й залізниць не лишилось!

Прямого залізничного сполучення до Донецька й на "рф" у окупантів немає. Тому поїзди, наприклад із ростова-на-дону, не можуть йти напряму через Донецьк, а вимушені рухатися через Кубань і Крим. Все тому, що ділянка залізниці між Донецьком і Волновахою проходить надто близько від лінії фронту, на деяких ділянках 5–7 км, що дозволяє контролювати рух навіть із використанням звичайного, не далекобійного озброєння. До того ж, ділянка між Волновахою і Донецьком була демонтована поблизу Оленівки, там, де проходила лінія фронту 2014—2022 років.

Зверніть увагу! Ділянка залізниці між Волновахою і Донецьком демонтована там, де проходила лінія фронту 2014—2022 років. Саме тому "вс рф" тривалий час намагались взяти під контроль Вугледар і в разі успіху змогли б контролювати й цю ділянку залізниці. Проте після кількох тижнів запеклих боїв рф-окупанти зазнали ганебної поразки, втративши одну із найбільш боєздатних бригад морської піхоти та понад 100 одиниць важкої бронетехніки.

27.Ⅱ.2022 місто Волноваха й однойменна вузлова станція були зруйновані й єдиний залізничний шлях з Маріуполя було перерізано…
Маріуполь і залізнична інфраструктура там теж були вщент зруйновані…
Залізнична ділянка Маріуполь — Волноваха зазнала значних пошкоджень.
Припустімо, оркам вдалось якось відновити колію для суто своїх потреб.
Припустімо, оркам вдалось відновити вхідну і вихідну колію по ст. Волноваха.
І що? Пропускна спроможність такої колії навіть нижча, аніж у того чахлого підсмаленого "крымскоґо моста"! Хіба що туди-сюди ганяти свій "бронєпьоzд"!

Отже, прямого зв'язку окупованої частини Запорожських залізниць із залізничною мережею Донбасу з 2014 року не існує, оскільки ділянка між Волновахою і Донецьком була демонтована після Оленівки, там, де проходила лінія фронту 2014—2022 років. Власне, й густа мережа залізниць на Донбасі фактично знищена, немає навіть залізничного сполучення між Донецьком, Горлівкою і Луганськом. Будь-яке пасажирське сполучення на Донбасі вмерло з початком війни в 2014-му, бо "житєлям дамбаса" погано жилось в Україні. Тепер пішки ходять.
Фактично лишилась одна діюча гілка з Донецька до ростова-на-дону, та й то, періодично Бавовна ЗСУ запалює вогники на залізничному вузлі Іловайськ.

Після окупації-2022 орки намагались відновити ділянку Волноваха — Донецьк.
Марно, бо і залізничний вузол і місто Волноваха знищені кацапами…
Оскільки чоловіків в "днр" всіх чмобілізували на фронт, а прямої залізниці до Волновахи з "рф" немає, то довелось з ростова перти автошляхами якісь бригади "жд-войск рф", щось там спробували класти, ремонтувати, але потікали зрештою від обстрілів ЗСУ.

Основним завданням "жд-войск вс рф" є забезпечення функціонування залізниці, як засобу транспортування військових вантажів та ремонт пошкоджених колій і залізничних мостів. Така залежність від залізниці робить плани "камандаванія" "вс рф" передбачуваними, та має далекосяжні наслідки…

З усвідомленням цього факту будь хто одразу побачить важливий фактор вразливості ворожої системи логістики, лиш побіжно поглянувши на мапу залізничних колій окупованого Півдня України.

Для того, щоб позбавити ворога постачання боєприпасами та технікою й досягти успіху на окупованому Півдні України та на Запорожжі, потрібно перерізати (знищити) кілька "артерій", котрими рухаються ворожі ешелони.
Кілька точних ударів і посиплеться вся ворожа логістика на окупованому Півдні України…

Відтак, на окупованому Півдні України все постачання окупаційних "вс рф" відбувається з "рф" через окупований Крим. Та й то, лиш тому, що хуйло закомандувало збудувати "крымскій мост", щоб показати "мощь". Але "крымскій мост" збудовано заради пропаґанди, бо хуйло не розраховувало, що не буде залізничного сполучення між Донбасом і Кримом по "крымскому калідору". Тож, "крымскій мост" являє собою, власне, це 2 паралельні мости — автомобільний та залізничний. Потяги з військовими вантажами проходять через незаконний "крымскій мост" в Керчі, далі йдуть на залізничний вузол Джанкой, звідки йдуть на розмінований Перекоп і через розмінований Чонгар йдуть на Мелітополь, досягаючи залізничного вузла Федорівка у Новобогданівці, звідки йдуть на Токмак, Бердянськ, Пологи, Комиш-Зорю, Волноваху і Маріуполь у східному напрямку, на Каховку в західному напрямку та на Василівку і Енергодар у північному напрямку від Мелітополя.
Цю ворожу логістику на окупованому Півдні України й на Запорожжі доповнюють — морський порт у Бердянську, куди з Криму, Керчі, єйська, ростова і Кубані прибувають ворожі кораблі та ворожий автотранспорт з окупованої Донеччини.

До речі, дивно, що на "рф" ще ніхто не здогадався побудувати пряму залізничну колію від ростова-на-дону до Маріуполя, Бердянська і Мелітополя. Щоправда, як і заведено на "рф", ця "стройка вєка" була би більше задля розкрадання бабла, а укладати нову залізницю запрягли б рабів-орків з "жд-войск рф", бо там безкоштовна рабсила.
Втім, будемо сподіватись, що ресурси кацапів вже тріщать по швах та їм вже якось не до будівництва нових залізниць.

Отже, дуже вигідна, на перший погляд, позиція рф-окупантів на Півдні України, із кількома "лініями абарони" й мережею укріплень, з логістичним хабом та "розвинутою" логістикою може бути надзвичайно вразливою саме через логістику. Достатньо кілька точкових ударів, навіть одного — по незаконно збудованому на території України "крымскому мосту" — і вся ворожа логістика на окупованому Півдні відрізана від забезпечення з "рф".
Бо все це діло у рф-окупантів тримається лиш на пуповині "крымскоґо моста"!

Мости — пуповини ворожої логістики

До прикладу, якщо знищити "крымскій мост" — впаде вся ворожа логістика рф-окупантів, оскільки "крымскій мост" — найважливіжа і найслабша ланка всієї системи логістики "рф" на окупованих теренах Півдня України.
Навіть пошкодження залізничного полотна "крымскоґо моста" відразу створює жахливі проблеми із постачанням "вс рф" на окупованому Запорожжі і всьому Півдні України.
Цей незаконно збудований на території України "крымскій мост" вже був уражений Бавовною ЗСУ в жовтні 2022 року, але тоді більше постраждала автомобільна частина.
На жаль, хоча "крымскій мост" тоді сильно постраждав, він не був повністю виведений з експлуатації та в травні 2023-го був повністю відновлений для руху транспорту. Цей "крымскій мост" був і є найважливішим та найвужчим місцем у ворожій логістиці "вс рф". Але не єдиним.

Є ще Чонгарські мости.
Щоб дістатися до Мелітополя з Криму, потрібно по мосту перетнути Сиваш — мілководну затоку Озівського моря, яка відділяє від материкової України півострів Крим. Тут є лише один залізничний міст і його руйнування буде чимось подібним до руйнування "крымскоґо моста". Подібним, та не дуже. Оскільки Сиваш — це мілководна затока, глибина якої не перевищує 1—1,5 метра, відтак відновлення пошкоджень не є таким складним і тривалим, як у випадку із "крымскім мостом".

Втім, як довела практика, удари ЗСУ ракетами “Storm Shadow” на Чонгарі по залізничному і автомобільному мостам через Сиваш, та одночасний удар по автомобільному мосту з Генічеська на Арабатську Стрілку в липні-2023 фактично паралізували постачання зброї й ворожу логістику "вс рф" на окупованому Півдні України.

Після враження Чонгарських мостів ворожа логістика майже впала!
Відтоді окупантам довелось шукати альтернативні шляхи в об'їзд через Перекоп й навіть ґрунтовими шляхами через дамби на Сиваші. Втім, ці альтернативні шляхи так само прострілюються артилерією ЗСУ.

Якщо зруйнувати "крымскій мост" — ворожа логістика зруйнується.
“Пупок розв'яжеться — срака відпаде!”

Збройні Сили України продовжують атакувати ворога на різних ділянках фронту, шукаючи слабкі місця в "обороні" рф-окупантів. І звичайно, головною ціллю для успіху залишаються залізничні вузли та мости.

Таке завдання було б набагато простішим, якби на озброєнні у ЗСУ вже були далекобійні ракети “ATACMS” та багатоцільові літаки F-16…
А, оскільки таке озброєння наші західні партнери не поспішають нам надавати, доводиться збирати з мотлоху й використовувати те, що є — "весільні" дрони, надводні дрони та перероблені із ППО ракети С-200.
І судячи з останніх повідомлень — доволі успішно!…

Визвольний Контрнаступ України триває…
Ніщо не зупинить Визвольний Контрнаступ, час якого настав!
Віримо в ЗСУ!

🇺🇦 ✠ 🇺🇦
Віримо в ЗСУ!
Україна переможе!
Слава Україні!
Героям слава!
🇺🇦 ✠ 🇺🇦

Матеріял укладено зі вказаних відкритих джерел.
© «ТЕКСТИ»
© «ТЕКСТИ»
“24 канал”

Укладач матеріялу:
© Dem’än Dzüba
(Tokmak, Zaporožžä, UKRAЇNA)
Dnipro-Sičeslav, Nadporožžä, UKRAЇNA
© «Porohivnyçä»
2023.Ⅷ.20