Перейти до контенту

Це наші нові скрижалі, вигравірувані кров’ю в землі на Майдані…

Це наші нові скрижалі, вигравірувані кров’ю в землі на Майдані…

 
Хочемо ми того чи ні, але нам доведеться визнавати факт, що ми вже у Третій Світовій війні. І Західній Європі, як одному із вимірів нашого Майдану, доведеться це визнавати — попри всю її "втому"…
Це наші нові скрижалі, вигравірувані кров’ю в землі на Майдані…


· Ліліана Вежбовська
мистецтвознавиця

Вони постають у пам’яті — чорняві й біляві юнаки з неймовірними кучерями, з блакитними касками і дерев’яними щитами, і дорослі — із самовідданим поглядом і знанням з донародження…
І кров, яка якось по-іншому дивно просочувалась у землю, ніби ставала її власною кров’ю — і цієї сугестії неможливо з того часу позбутись…
Ті, хто залишились у серцевині небесної оборони…
Нам тоді не стало спокійніше, бо й "з того світу" вони нас попереджали, що це не кінець… Що будуть події страшніші…

Моїй подрузі, чоловік якої пройшов Майдан і свідомо кинувся навперейми ворогу — Крим, потім — звільнення Маріуполя, а голову поклав через рік, підірвавшись на ворожій міні в аеророзвідці — їй приснився й сказав, що попереду в нас ще велика битва — і ця битва не більше й не менше, ніж за свободу людини…
Не знаю, коли приснився, але розповіла вона нам про це у день, коли був прийнятий Закон про українську мову, у квітні 2019…

Тому, так — хочемо ми того чи ні, але нам доведеться визнавати факт, що ми вже у Третій Світовій війні. І Західній Європі, як одному із вимірів нашого Майдану, доведеться це визнавати — попри всю її "втому"…
Бо сьогодні війни більш "вишукані" — попри жахіття смертей, ракет і тривог відбувається дещо більш небезпечне — війна триває за саму свідомість людства…
Війна триває на нашій землі, але за саму можливість бути людиною, а не збірним видом істот з техногенно відточеними мізками. Бо страшно втратити здатність розрізняти людське від підлюдського, страшно підпасти під владу дегенератства з вишуканими методами творення паралельної реальності, де все постає перевернутим, де крила проголошуються рогами, а плазування — сенсом життя… Бо погодьтеся, гидко бути такими, як наші сусіди-агресори.
І немає на це іншої ради, як не втратити те, що робить людину Людиною — Гідність, Свободу і Свідомість…

Це наші нові скрижалі, вигравірувані кров’ю в землі на Майдані…

© Ліліана Вежбовська
“Простір свободи” — рух добровольців
© Liliana Vezhbovska