Чи варто вшановувати зрадників?

 
Повільно, але поступово Українці все більше цікавляться власною історією. Триває процес декомунізації та деколонізації, прибираються назви вулиць на честь окупантів та їх колаборантів, але ще немає серйозного обговорення ролі зрадників, яких не надто любила совєтська пропаґанда. Загал чомусь почав їх вважати мало не "героями" (переважно через те, що їх чи не любив чи знищив совєтський окупаційний режим), але потрібно розібратися об'єктивно й з ними…
Шанувати потрібно ГЕРОЇВ, а не зрадників…

· Ростислав Кос
« Українська Вікіпедія»

Чи варто вшановувати зрадників?

Повільно, але поступово Українці все більше цікавляться власною історією. Триває процес декомунізації та деколонізації, прибираються назви вулиць на честь окупантів та їх колаборантів, але ще немає серйозного обговорення ролі зрадників, яких не надто любила совєтська пропаґанда. Чомусь їх загал почав вважати мало не "героями" (переважно через те, що їх чи не любив чи знищив совєтський окупаційний режим), але потрібно розібратися об'єктивно й з ними…

Українська Народня Республіка.
Найвідоміші в історії, безумовно, два лідери УНР: Михайло Грушевський та володимир винниченко.

Михайло Грушевський — однозначно найвидатніший український історик, а його вклад ще досі недооцінений, ще не перевиданий повністю його науковий доробок. Він міг так і увійти в історію — видатним науковцем, але вирішив поекспериментувати в політиці та очолив Центральну Раду (парламент УНР).
Чудовий історик виявився нікчемним політиком, який не зміг зробити висновків із власних праць…

Після поразки Перших Визвольних Змагань і падіння УНР, починаючи з 1920, ця особина почала слізно благати дозволу у совєтських окупантів про можливість переїхати в "УСРР" і дозвіл цей отримав. Жив Михайло Грушевський у Києві та москві, підбираючи недоїдки із стола совєтських окупантів, зрештою, помер від зараження крові під час простої операції по видаленню нариву…

володимир винниченко — вважається непоганим письменником та драматургом.
(Хоча досить згадати спогади Євгена Чикаленка про те, як приходив до нього винниченко і розказував, що як буде писати "па-рускі", то йому будуть більше платити, на що Євген Чикаленко давав йому таку ж суму, з умовою, що той буде писати українською).
А найбільше "прославилася" ця нікчема на державних посадах: "прем'єра" (Голови Ради народних міністрів) УНР та 1-го голови Директорії. За що не брався, все провалював. Саме винниченко був одним із основних противників створення Української Армії в 1917 році. Потім у 1920 році винниченко приповз до лєніна, випрошуючи собі посад. На відміну від інших, йому вистачило глузду втекти із більшовицької совєтської росії ("рсфср") ще коли це було можна, тому й шикував (підозрюю, що на гроші уряду УНР) на березі Середземного моря, поряд з містами Канни та Ніцца.

Пішли на співпрацю з більшовиками й три інші прем'єри уряду УНР: Голубович, Чехівський та Остапенко. І те, що їх утилізували самі ж більшовики не робить їх героями.

Перераховувати скільки міністрів та членів Центральної Ради лизали п'яти окупантам не вистачить сторінок. А скільки митців різних жанрів стали на службу окупантів!…

Огидними зрадниками була й велика кількість галичан, які, здавалося б, виховані в досить цивілізованих умовах, мали б розрізняти правду і брехню.

Найоригінальнішим зрадником із галичан був Юліан Бачинський.
Саме він (ще навіть до Міхновського) у 1895 році видав “Ukraina irredenta”, де доводить необхідність Незалежності України: “Вільна, велика, незалежна, політично самостійна Україна — одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!”
А в 1933 році (!) поїхав до "ссср", заперечуючи Голодомор! Що цікаво, з собою привіз багато вирізок із преси, де описували страшний голод в Україні, і це стало основним аргументом для його арешту і утилізації в Карелії.

Атнін Крушельницький — ще один заперечувач Голодомору та зрадник, який був міністром освіти УНР та досить відомим письменником і педагогом. (На його честь чомусь назвали гімназію в Городенці). Також приїхав до "братів" в "ссср" у 1934 та пішов "в утиль".

Особливу когорту рафінованих зрадників складають офіцери та підофіцери УСС: брати Коссаки, брати Дідушки, Букшований, Баран, Семенюк, Сіяк, Стронський, Ірчан та інші…

Думаю, що вже близький той час, коли кожен має отримати по заслугах.
Ну не заслуговують зрадники на належне вшанування в Незалежній Україні!
Дехто резонно зауважує, що люди в різні періоди життя займали різні позиції. Хтось писав гарні книжки, праці, хтось воював за Україну, а тільки потім почав убивати тих, хто був його бойовими побратимами.
Особистостей потрібно оцінювати за їх еволюційним розвитком, одні деградували, а інші зросли. Ось колишній соціаліст Дмитро Донцов став іделогом українського націоналізму, колишній комсомолець Йосип Позичанюк став видатним політичним діячем УПА, старший лейтенант "червоної армії" Дмитро Карпенко став успішним повстанським компандиром УПА.
Свідома зрада перекреслює усі позитивні моменти особи в минулому, але національно-свідома робота на пізніх етапах життя дозволяє виправити чи "згладити" помилки попередніх періодів.

Тому вірю, що прийде ще час зробити повну ревізію місця колаборантів і манкуртів та прибрати їхні імена з назв вулиць, навчальних закладів та інших об'єктів.

Шанувати потрібно ГЕРОЇВ, а не зрадників, навіть якщо вони були знищені ворогами…

© Rostyslav Kos

«ПОРОХІВНИЦЯ» — ПІСЛЯМОВА:
Ростислав Кос навів лиш кілька прикладів історичних осіб доби Перших Визвольних Змагань.
Михайло Грушевський, на превеликий сум і жаль, дійсно плазував перед совєтськими окупантами й помер від інфекції у злиднях…
А одним з наймерзенніших зрадників є владімір віннічєнко!
— “Винниченкова вина” — докладний матеріял про цього зрадника.
Не менш огидними були такі негідники, як омелька волох та "батько" махно!
Отаманчик омелька волох зловживав довірою Симона Петлюри й зрештою зрадив і Петлюру, і Україну, та вкравши скарбницю УНР втік з коштами до большевиків, де теж був утилізований совєтами. Це якраз та гнида, про яку згодом сказав Петлюра. Втім, окрім найвідомішого вислову про вошей і гнид, на жаль, Петлюра теж нічим корисним для України не відзначився й виявився не менш нікчемним політиком за вінніченка. Проте, Симон Петлюра хоч і був соціалістом, але воював виключно за Україну і не зрадив Україну.
А ось "батько" махно воював проти України!
На жаль, попри війну, культ “батькі” махна триває…
Про махна, волоха і низку інших отаманчиків та зрадників рекомендується історична праця бойвого генерала Армії УНР Олександра Вишнівського “Повстанський рух і отаманія”
Поступово розкриваємо для себе власну і справжню історію України.
Дізнаємося більше про історичні постаті, й про зрадників теж.
Попереду у нас дуже багато роботи з повернення справжньої історії України.
Адже, історію пишуть переможці!