❄ Ґуцульська Трійця ❄

Ґуцульська Трійця — унікальний артефакт української культури й стародавніх традицій Ґуцýлії.
Сьогодні той магічний вечір, коли треба запалювати свічники-трійці і співати “Щедрика”.

Трійці — це різьблені, часто пишно декоровані трисвічники, які мають церковно-літургійне та обрядово-побутове застосування. Свічник виконаний за зразком давнього гуцульського свічника з липової дошки.

У свято Водохреща на Поділлі й на Гуцульщині святять “Трійцю” — три свічки, зв'язані квітчастою хусткою, намистом і барвистими стрічками. До цього ще додають пучки червоної калини та сухих квітів — безсмертників, або васильків. З “Трійцею” йдуть на “Йордан” переважно жінки і дівчата. Під час Богослужіння “Трійця” запалюється від свічок, що горять на престолі. Коли вода вже посвячена, то перед тим, як іти додому, “Трійцю” гасять, занурюючи свічки в ополонку, де відбувалося свячення води.

Гуцульська трійця — унікальний артефакт української традиційної культури.
І Йордан — це її день.

Трійця була головною дійовою особою йорданських святкових ритуалів.
Трійцю запалювали на Щедрий Вечір, з нею у руках вітали колядників біля порога, запаленими несли на водосвяття — священник тричі занурював кожну трійцю у ріку, і так Вогонь зустрічався з Водою. А потім її урочисто заносили у дім, де господар полум’ям наносив хрести-обереги по всему обійстю.

Уявіть собі, як зараз, десь високо в горах, вусаті мольфари курять свої люльки і з того диму ліплять снігові хмари. Сніг, наче велетенський білий ліжник, щільно накриває землю, аби її не продуло.

А вже завтра на Водохреща червонощокі гуцули зруйнують цей чистий білий монохром, одягнуть свої ”писані" червоні сардаки з кольоровими кутасами, візьмуть до рук дзбанки, коновки, цебрики, баклаги і отакі дерев'яні Трійці та й підуть на Ордан-річку.

Христос Хрещається, добрі люди!

❄ Ґуцульська Трійця ❄

«ПОРОХІВНИЦЯ» — схожі матеріяли