Реванш бидла

 
Віктор Федорончук

Дивлячись на цей розгульний шабаш в Україні, важко дати визначення - що насправді відбувається: реванш руського міра, реванш олігархату, реванш совка, реванш бидла, реванш обіжених, реванш програвших…
Всього потрохи і все дуже несистемно.

Але якщо обєднати все до купи — то теперешній стан речей можна назвати реваншом носіїв старої морально-цінностної моделі, яка сформувалася в Україні за 24 роки та існувала до 2014 року. В якій всі звикли жити й виживати — від найвищих посадових осіб і олігархів, типу коломойського до останнього бомжа.

Основними рисами такої моделі є: лицемірство, продажність, кумовство, рішалово, безпринциповість, "кради в міру і іншим не заважай", нерівність перед законом, безкарність провладних груп і політиків, кругова порука, безвідповідальність, непрофесіоналізм, кастовість структур…

А вершиною морально-цінністної моделі в Україні, найбільшою цінністю, яку кожен старається хоч в якісь мірі одержати і потім хизуватися перед всіма іншими — це безкарність: можливість порушувати закон і не нести за це відповідальності. Це як вища нагорода в загальній суспільній грі "існування в Україні" в рамках старої моделі цінностей.

Такий неписаний, але загально прийнятий суспільний контракт влаштовував практично всіх і тому виявися дуже живучим.

Кожен, хто в тій, чи іншій мірі прийняв таку модель в якості власної філософії і платформи для відносин з суспільством, старався в міру свої розпущенності хизуватися і демонструвати всі вище перераховані "цінності", показуючи таким чином всім: "Я свій, я згоден грати в цю гру. Я досяг успіху в цій грі".

Нова модель, яку пропонувала і пропонує команда Порошенка, заснована на традиційних цивілізованих цінностях — є абсолютно протилежною й тому дуже важко сприймалася суспільством. Фактично на сьогодні таких не більше 15-20% населення країни.

Решта населення (незалежно від статків і суспільного стану) просто чекали, коли буде можливість вернутися до старих порядків, до часів, коли можна буде продавати і продаватися наліво і направо, торгуючи всім, що сьогодні має хоч якусь ціну: службове становище, державне майно, совість, право голосу, гідність, порядність. Коли можна буде використовувати владу, зв'язки і хабарі як спосіб збагачення і метод знищення конкурентів.

Теперішній шабаш реваншистів — це по суті "торжество" прихильників старої "системи цінностей". Вони відчули, що тепер можна знову жити за старими правилами, що більше не треба прикидатися чесними людьми, патріотами і надолужують згаяний час, можливості й незароблені гроші.

А "запєвалою" цього шабашу є "призєдент зеленскій" і його команда, які демонстративно діють в рамках нової-старої моделі цінностей прямо таки в ідеально-вискрастилізованому форматі. Де всі "цінності" — доведені до кінцевої форми абсурду.

І поки негатив від цього абсурду не торкнеться кожного зебіла особисто — зебіли будуть в захваті від такої поведінки свого кумира, адже вона повністю узгоджується з особистою житєвою філософією зебіла.

І взагалі, в рамках старої української моделі загально-прийняттих ціностей — сильна центральна влада — не передбається апріорі. Влада має бути досить слабкою, щоб не мішати всім іншим грати в цю гру і не вмішуватися в якості сильного гравця. Суспільний контракт в старій моделі передбачає, що головні посадові особи мають мати обмежені можливості і не можуть із-за своїх низьких інтелектуальних можливостей використати переваги свого владного становища для тотального виграшу - переваги, які надаються владним становищем мають бути компенсовані слабким розумовим рівнем особистості.

Тому теперішній "призєдент" влаштовує досить велику частку населення України, особливо тих, хто займає вищі ешелони в соціально-суспільній піраміді. І найнищий, найбільш массовий прошарок — теж, тому що дає таким ілюзію рівних можливостей в суспільній грі "обманюй і получай за це нагороди".

А Порошенка суспільство не прийняло тому, що він почав ламати цю гру, цю систему цінностей і старався переписувати суспільний контракт, почавши з себе.

© Віктор Федорончук