Коли стих грім…

 
Історія України — трагічна історія.
Прекрасна українська земля щедро полита кров’ю відважних одчайдушних і відданих синів її, що життя поклали, боронячи від різноманітних ворогів та окупантів. І найчорніші рядки вписано під час боротьби з комуністичною совєтською росією, котра загарбала Україну, знищивши масу населення, виморила штучним голодом та депортувавши частину в Сибір. Натомість, звезла сюди ешелонами свій безродній набрід. І там, де їх заселили, нині знову йде тяжка, виснажлива війна, а частина української землі під прямою російською окупацією…

Вояки створеної в 1942 році Української Повстанської Армії (УПА) на смерть протистояли комуністичній совєтській окупації України. Тривалий час правду про діяльність УПА ховали за сімома замками і всіляко перекручували роль УПА в боротьбі і проти нацистських завойовників і, головне, проти комуністичних совєтсько-російських окупантів. Але правди не сховаєш і, рано чи пізно, вона стає відомою. От і зараз настав час, коли ця правда постала перед Українцями і вони, нарешті, мають змогу віддати належну шану відважним українським патріотам.

Однією з героїв тієї боротьби є Михайло Дуда з псевдо “Громенко”. Уродженець Львівщини, він став спочатку членом ОУН в 1937-му, а в 1939 році направлений до Німеччини на диверсійну підготовку. Там, в 1941 році, вступив до батальйону “Роланд”. В УПА з 1943 року. В 1944 році організує бойові загони УПА в Бещадах і Перемишльському передгір’ї. Восени того ж року відділи УПА розформовуються і повторно формуються в 1945 році, коли починаються примусові виселення Українців до СССР. З того ж моменту “Громенко” командир сотні “Ударники-2”. Загони УПА воювали не тільки проти російських комуністів, але й проти польських та чеських. Тому в 1947 році СССР, Польща і ЧССР укладають “пакт трьох” — трикутник смерті, для повного знищення УПА…

Найславнішою сторінкою в боротьбі Михайла Дуди, є рейд на Захід 1947 року.
25 травня 1947 року, як і решта командирів УПА, “Громенко” отримує листа від Проводу УПА, в якому вказано:
“Тепер жде Вас тяжке завдання, яке мусите виконати з честю. Відходити туди, куди велить наказ! …Іти до вільного Світу і роз'яснювати про боротьбу УПА і злочини комуни”.
Про цю дорогу Дуда написав автобіографчний роман “Великий рейд”.
Його сотня єдиною прибула в Західну Німеччину, як бойова одиниця.
З усієї сотні дійшло 60 бійців…
Там, з-за кордону, УПА продовжує свою діяльність і зокрема, Михайло Дуда.
Та КҐБісти доклали чимало зусиль, щоб знищити цю діяльність і тому впроваджували своїх агентів у Провід УПА. Можливо, тому, “Громенко” полетів на зустріч з Романом Шухевичем “Чупринкою” 31 травня 1950 року, в той час, як Шухевич загинув ще 5 березня 1950 року…
І от, цього дня, 31 травня 1950 року група з чотирьох чоловік на чолі з “Громенком”, була скинута на парашутах над територією УССР. А саме — в селі Танява Івано-Франківської області. Та пілот скинув парашутистів далеко від умовного місця і під час приземлення Дуда зламав ногу. Висадились вони неподалік села, де саме гуляли весілля, і люди помітили спуск парашутистів та побігли дивитися. Група опинилася в критичній ситуації, бо були розконспіровані та ще й з тяжким пораненим. Але й серед невідомих людей вони знайшли підтримку, які більше місяця переховували їх від погоні МВД, постачали харчі та ліки. Та це не могло продовжуватися нескінченно. Врешті кур’єри опинилися в повному оточенні. Відбивались до останнього набою. Командир Михайло Дуда “Громенко” покінчив з життям, як і два його побратими. Ще один, “Крутий”, потрапив в полон.

Командир Михайло Дуда “Громенко” за бойові заслуги відзначений найвищою нагородою в УПА — орденом Золотим Хрестом 1 класу.
Про нього знято фільм “Залізний рейд”.

Остаточно УПА припинила свою діяльність в 1953 році, хоча деякі дані КҐБ свідчать про пізніші випадки. Але більше підтверджень тому немає.
Грім відгримів і почалася повна русифікація і комунізація окупованої совєтами України на довгі-довгі десятки років…

© Світлана Кашпіровська
© «Порохівниця»