Гетьман Пилип Орлик та його Конституція

74224

Пилип Орлик походив з давнього шляхетського роду з Чехії. Згодом одна лінія Орликів перенеслася до Литви, яка тоді входила до Польського Королівства. Тут в Косуті (тепер с. Косут, Мінська область, Білорусія) 11 жовтня 1672 р. (інша ймовірна дата народження 21 жовтня) народився Пилип Орлик. Батько Степан Орлик загинув під Хотином в грудні 1673 р. під час польсько-турецької війни. Мати Орлика була з родини Малаховських, православного литовсько-білоруського шляхетського роду. Початкову освіту Орлик здобув в єзуїтській академії в місті Вільно. Після переселення родини Орликів в Україну, Орлик успішно закінчив Києво-Могилянську академію в 1694 р. Завдяки своїм природним здібностям і підтримці відомого в той час професора філософії Стефана Яворського, він зайняв посаду консисторського писаря. Це допомогло йому пізніше піти на службу в гетьманську канцелярію.

Пилип Орлик (1672—1742) — державний діяч і дипломат, генеральний писар у 1706—1710 рр., гетьман Війська Запорозького в 1710—1742 рр. у вигнанні. Високий рівень освіченості, здобутий у Віленському єзуїтському та Київському колегіумах, забезпечив Орлику швидке просування сходинками канцелярської кар’єри: 1698 р. він стає кафедральним писарем Київської митрополії, 1700 р. — писарем Генеральної військової канцелярії, 1706 р. — генеральним писарем. Входячи до найближчого оточення Івана Мазепи, Орлик належав до числа його повірених («конфідентів»), виконуючи обов’язки особистого секретаря. Через його руки проходило таємне листування гетьмана з Карлом ХІІ, польським королем Станіславом Лещинським, польськими магнатами та російськими можновладцями. Після Полтавської поразки разом із Мазепою і Карлом ХІІ виїхав у Бендери.

У квітні 1710 р. був обраний гетьманом Війська Запорозького замість померлого Мазепи. Після елекції між новообраним гетьманом та старшиною було укладено політичну угоду, що окреслювала основні засади організації влади в козацькій державі — «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького». У своєму прагненні звільнити Гетьманщину від російського панування Орлик спирався на підтримку Швеції, Туреччини та Кримського ханства. 1712 р. він звертається з відкритим маніфестом до європейських володарів, пишучи, що «козацька нація, що стогне під тиранським ярмом Москви, прагне лише того, щоб домогтися своєї волі». У 1714 р. залишає Бендери й перебирається до Швеції, але смерть його чільного союзника — Карла ХІІ в 1718 р. — змушує шукати сприяння інших держав. Останні роки свого життя наполегливо працював над витворенням широкої антиросійської коаліції, розраховуючи на підтримку Туреччини, а також прихильного до нього Станіслава Лещинського і французького двору. Точна дата смерті невідома. Найімовірніше, помер у Яссах в 1742 р.

Джерело:
1) http://www.mazepa.name/
2) http://www.plastusa.org/
3) https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF_%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA

Фільм. "Пилип Орлик. Пакти і конституції"