„Ціна правди“
трейлер

Офіційний трейлер історичного фільму „Ціна правди“.
У стрічці, заснованій на реальних подіях, йдеться про історію британського і валлійського журналіста Ґарета Джонса, який у 1933 році вирушив до Совєтського Союзу, щоб викрити правду про злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні.
Ґарет Джонс першим у західній пресі заявив під власним ім'ям про український Голодомор…
За це він заплатив власним життям…

„Ціна правди“

Фільм „Ціна правди“ під робочою назвою «Ґарет Джоунс» («Mr.Jones») ексклюзивною прем'єрою представляв Україну на 69-му Берлінському кінофестивалі в лютому 2019 року.

Біографічна драма „Ціна правди“ заснована на реальних подіях.
Знято фільм у копродукції Польщі, Великобританії та України. Екранізувати історію взялася польська режисерка Аґнєшка Холланд. Знімали фільм в усіх трьох країнах, причетних до виробництва. Серед українських міст працювали у Києві та Харкові.
Прем’єра історичної драми „Ціна правди“ в Україні відбудеться 28 листопада 2019 року.

У фільмі знімались:
— Джеймс Нортон — Ґарет Джоунс
— Ванесса Кірбі — Ада Брукс
— Джозеф Моул — Джордж Орвелл
— Кеннет Кренем — Девід Ллойд Джордж
— Пітер Сарсґаард — Волтер Дюранті
— Kшиштоф Пежинський — Максім Літвінов

• 1933 рік
Радник британського прем'єр-міністра і валлійський журналіст Ґарет Джонс у пошуках нової великої історії приїжджає до Москви, щоб взяти інтерв'ю у Сталіна. Там він знайомиться з Адою Брукс, яка відкриває йому очі на "совєтську утопію", і Ґарет, незважаючи на смертельні погрози ОҐПУ СССР, починає власне розслідування. Крок за кроком він наближається до розкриття правди про найбільшу трагедію українського народу — Голодомор…

Відкриття Ґарета Джонса стали основою для написання алегоричного роману „Колгосп тварин“ Джорджа Орвела.
Перший переклад повісті-антиутопії „Колгосп Тварин“ („Animal Farm“) було здійснено саме на українську мову в 1947 році і частину коштів за друк накладу пожертвував особисто Джордж Орвелл.

Джордж Орвелл знав особисто Ґарета Джоунса і повість-антиутопія „Колгосп Тварин“ — це присвята чесному репортеру, данина його сміливості. В „Колгоспі Тварин“ Орвелл назвав прізвищем Ґарета одного з головних персонажів антиутопії — фермера пана Джоунса (Mr.Jones в ориґіналі — саме так до Ґарета Джоунса звертався Волтер Дюранті, виступаючи на захист сталіна). Свині в „Колгоспі Тварин“ уособлювали сталіна і большевіків, а "людських істот що вигадують нові брехні" з точки зору свиней уособлювали персонажі, в образи яких було втілено Ґарета Джоунса і Малколма Маґґеріджа. Волтер Дюранті в „Колгоспі Тварин“ зображений в образі лукавого пана Скавутишина — посередника між свинями і людьми.
Перший переклад повісті-антиутопії „Колгосп Тварин“ („Animal Farm“) було здійснено саме на українську мову в 1947 році і частину коштів за друк накладу пожертвував особисто Джордж Орвелл. Партію надрукованих книг було відправлено українським біженцям в табори переміщених у американському секторі окупації Німеччини, але ящик з книгами було перехоплено й передано совєтському НКВД. Щоправда, частину українськомовного тиражу все ж вдалось врятувати.

„Колгосп Тварин“ — данина Джорджа Орвелла своєму другові Ґарету Джонсу…

Gareth Jones

Ґарет Джоунс (Gareth Jones) — валійський інтеллектуал, мати якого працювала репетитором у дітей Джона Г'юза в місті Юзівка в Україні. Ґарет отримав чудову освіту — два колледжі, університет, вільно володів п'ятьма мовами. В 1930 році він став радником з питань міжнародної політики ліберального прем'єр-міністра Великої Британії Девіда Ллойд Джорджа. Наступного року Ґарет вже працював помічником Айві Лі, радника з публічних відносин Рокфелера, Пенсильванської залізниці, Крайслера та інших американських підприємств. Лі, який добре знав Россію, попросив Ґарета супроводжувати Джека Гайнца II, онука засновника компанії «Heinz», в подорожі до СССР.
Як плідний журналіст Ґарет Джоунс писав статті для багатьох британських, американських і німецьких газет.
Під час третьої та останньої подорожі до Совєтського Союзу в березні 1933 року Ґарет знехтував попередженням посольства і забороною ОҐПУ на в'їзд іноземним журналістам до України та нелегально вирушив у подорож. Ґарет записав у щоденнику про зустріч з Малкольмом Маґґеріджем у Москві перед початком подорожі. Доки Ґарет перебував в Україні, Маґґерідж написав три статті для «Манчестер Ґардіан», однак вони були надруковані наприкінці місяця без імені автора, сильно відредаґовані та розміщені глибоко в середині газети, через що у Маґґеріджа виник конфлікт з «Манчестер Ґардіан».
Повернувшись до Берліна, 29 березня 1933 року Ґарет зробив відомий прес-реліз, який був надрукований багатьма газетами, зокрема «New York Evening Post» та «Манчестер Ґардіан»:

— Я пройшов через безліч сіл… Скрізь я чув плач: „У нас немає хліба. Ми помираємо!… Передайте в Англію, що ми пухнемо від голоду!“
Більшість офіційних осіб заперечують існування будь-якого голоду, але через кілька хвилин після одного такого заперечення в потязі, я насмілився кинути на підлогу шматок зчерствілого хліба. Наче куля селянин кинувся на підлогу та поглинув його. Те саме повторилось зі шкіркою апельсина. Навіть чиновники з транспорту та офіцери ОҐПУ попередили мене про небезпеку подорожей селом вночі через велику кількість відчайдушних через голод людей. Близько 5 000 000 тамтешніх жителів померли від голоду. Окрім диктатора Сталіна, ті, хто голодують, ненавидять Джорджа Бернарда Шоу за його оповідання про вдосталь їжі, яку вони начебто мають, але їжі нема, і селяни надто слабкі для роботи в полі.

У відповідь Бернард Шоу, Герберт Уеллс і ще кілька симпатиків СССР поширили відкритого листа, в якому засудили кампанію з "дискредитації незаперечних здобутків" совєтського режиму.
Ґарет Джоунс потрапив до "чёрноґо спіска" ОҐПУ…

В лютому 1935 року Ґарет Джоунс відвідав Токіо, де жив у будинку Гюнтера Штайна, кореспондента газети «London News Chronicle». В цьому ж будинку жив совєтський розвідник Ріхард Зорґе. З Токіо Ґарет Джоунс вирушив до Маньчжоу-Ґо, подорож організували такі собі Адам Пурпіс і Герберт Мюллер. Пурпіс виявився представником німецького підприємства Вестваг під крилом НКВД, Мюллєр був аґентом коммуністичного інтернаціоналу.
Ґарет Джоунс був захоплений в полон "невідомими" і застрелений напередодні свого 30 дня народження.
Вочевидь, чєкісти просто викрали і вбили британського журналіста.
Це була помста за правду про Голодомор…

…1990 року племінниця Ґарета Джоунса Маргарет Сіріол Коллі прибирала в будинку де жила 90-річна сестра Ґарета та знайшла повну валізу щоденників, а також статті Ґарета. Усвідомлюючи велику вагу знайдених матеріялів для дослідників Голодомору, Маргарет зробила копії і виклала їх в Інтернет. Ці документи знайшов Морган Вільямс. За допомогою німецького військового аташе деякі матеріали були надруковані, зокрема, про колективізацію й індустріалізацію та п'ятирічні плани сталіна…

21.ХІ.2019 відбулася прем'єра кліпу на пісню „Ціна правди“, яка стала офіційно саундтреком однойменного історичного фільму „Ціна правди“ і прозвучить у фінальних титрах.