Герої Крут — Небесна Сотня 1918 року

 
Валерій Прозапас

Сто років тому тогочасне покоління Українців отримало під Крутами свою Небесну Сотню — і не підтримало їхню боротьбу за свою Державу, пропустивши повз увагу черговий наступ московської імперії…

Бо як і зараз, тоді більшість населення було "уставшимі от вайны", мріяло "взять всё, і подєліть", ненавіділо "буржуєв" та з "краснымі" разом "сдєлало їх вмєстє".

Наслідки тих фантазій ціною в мільйони жертв війн, Голодомору та репресій розгрібаємо й до сьогодні, і не факт, що розгребемо — занадто вже багато любителів "колбасы по 2.20" та "самава вкуснава в мірє марожынава".

Воля то важкий тягар, її не вимірюють "мазанням на хлєб", зате моментально втрачають через глупство та наївну віру в "слуґ народа", що і сталося тоді — та на наших очах відбувається сьогодні.

Але хтось завжди йде битися до Крут — вони тримають Небо, завдяки їм ми раз за разом отримуємо новий шанс вирватися з проклятого кола малороссійства та бездержавності.

Пам'ять — це найменше чим можна їм віддячити, тоді Герої не вмирають!…

© Валерій Прозапас
ветеран Визвольної війни за Україну, м.Запорожжя