Хто такі мадяри
і звідки вони взялись в Європі

Угорці чи то пак мадяри — одні із західних сусідів України.
Щоправда, поводяться мадяри точно як москвини.
Хто такі мадяри і звідки вони взялись в Європі?
Чому така спорідненість мадяр і москалів?

Мадярщина або Угорщина — Magyarország мовою ориґіналу.
Мадярщина і Угорщина, мадяри і угорці — це тотожні слова-синоніми.
Державна мова мадяр — угорська, яка є найбільш уживаною уральською мовою у Світі. Так-так, не дивуйтесь — мова мадяр походить з уральських мов, позаяк мадяри є фіно-угорським народом. Власне, мадяри навіть не стільки фіно-, стільки угорці, позаяк походять з підгір'я південного Уралу — "у ґор"! І це єдиний уральський етнос, що перебрався за Карпати в Європу й осів там.
Отже, мадяри — це уральскіє кацапи.

Мадярська орда потрапляє до Європи

Наприкінці IX століття у Середнє Подунав'я проникли угорські племена з південного Уралу. Ряд вчених вважають їх союзом тюркських і угорських племен, що кочували в заволзьких степах південного Уралу і на теренах історичного Башкортостану.
Вперше мадяри з'явилися на Дунаї в 862 році як союзники Великоморавського князя Ростислава, проти якого об'єдналися король східних франків Людовик II Німецький і болгарський князь Борис I. У 881 році угорці як союзники князя Святополка, наступника Ростислава, дійшли до Відня; проте це був лише набіг, основна частина мадярської орди продовжувала кочувати в південноруських степах сучасної України.

З літописів відомо, що наприкінці IX століття мадярська орда, угорці-кочівники (очевидно, якась окрема ватага) пройшли на захід повз Київ, зробивши зупинку біля нього (звідси назва Угорське урочище). Під орудою князя Арпада (близько 890—907 роки) союз угорських племен (сім племен), подолавши близько 895—896 років Карпати, розташувався в Середньому Подунав'ї.
У наступні роки угорці зайняли Затисся, долини Мароша й Тиси, межиріччя Тиси та Дунаю, Задунав'я. Протягом 902—906 років підкорили Великоморавську державу.

Цей період історії Угорщини відомий як завоювання угорцями Паннонського басейну.
З Середнього Подунав'я протягом першої половини X століття (899—955 роки) угорці здійснювали численні грабіжницькі походи не тільки в суміжні, але й у віддалені країни Західної, Південної та Південно-Східної Європи (Бургундія, Західне Франкське Королівство, Східно-Франкська держава, Лотаринґія, Італія, Еспанія, Болгарське Царство, Візантійська Імперія). Після поразки під Аугсбурґом від військ німецького імператора Оттона I (955 рік) угорці осіли у Паннонії, витіснивши звідти або асимілювавши інші народи, зокрема, слов'ян. Наприкінці X століття під проводом онука Арпада Ґеза (972—997 роки), що зміг зміцнити князівську владу, угорці прийняли християнство, і князь з династії Арпадів став першим угорським королем Іштваном І Святим (Стефаном) (1000—1038 роки), що засновує християнську королівську владу.

Завоювання угорцями Паннонського басейну самі мадяри звуть “Honfoglalás” — “Завоювання батьківщини”, або "Угорське завоювання" (бачте, прийшли й завоювали собі "батьківщину") — у мадярській "історіоґрафії" це загальний термін історичного періоду, що охоплює другу половину IX століття аж до 896 року, коли давньоугорська конфедерація племен на чолі з Арпадом і Курсаном, себто, угорська орда, прийшла з-під Уралу в Паннонію.

Відтак, з IX століття, дошкульно спустошивши всю Європу набігами, о̶р̶к̶и̶ орда фіно-угорських племен угорських кочівників окупувала та осіла в Паннонії, себто, у Середньому Подунав'ї, і з часом стали звати себе мадярами.

Фраґмент матеріялу “Велика Мадярщина” і мадярóнщина
Винесено окремо задля висвітлення походження мадяр.
Матеріяли за темою мадярського шовінізму зібрані за теґом:
➥ мадярський шовінізм