Мадярщина і Україна

Мадярське питання дедалі частіше вилазить у інформаційний простір, наполегливо роздмухуючи мадярóнський сепаратизм на Закарпатті. Схоже, Мадярщина та мадярські шовіністи так сильно загорілись своєю ідеєю-фікс про "Велику Мадярщину", що геть забули про те, що взагалі-то Мадярщина є членом ЄС і НАТО, а такі шовіністичні ігри та зазіхання на терени сусідніх держав в ЄС і НАТО не вітаються.
Про мадярський сепаратизм, шовінізм і мадярóнщину в Україні…

Мадярщина — країна, з якою Україна має невелику ділянку кордону на заході.
Прикордонна смуга заселена мадярами і мадяромовними мадярóнами.
За даними перепису населення 2001 року, на території Закарпатської області проживає 151 516 етнічних угорців (12,1% населення) та 158 729 угорськомовних (12,7% населення). Характерною особливістю є те, що левова їх частка компактно зосереджена вздовж кордону з Угорщиною.
Так у Берегівському районі проживає 41,2 тисячі угорців (76,1% населення), у місті Берегове 12,8 тисяч (48,1%). У Виноградівському, Ужгородському (з містом Чоп), та Мукачівському районах угорці компактно мешкають у південних частинах, де їх налічується відповідно 30,9, 24,8 та 12,9 тисяч. Загалом на ці райони припадало 80,9% угорського населення Закарпаття, 122,6 з 151,5 тисяч.

Багатьох бентежить те, що Угорщина, по суті, висуває до України територіяльні претензії й усіляко каламутить воду з цієї причини.
Про це багато говорять і пишуть. Зокрема, перед і на початку нинішньої війни закарпатський публіцист Олександр Масляник неодноразово піднімав таке питання, як “Каталонізація Закарпаття по-мадярськи”.
В аналітичному матеріялі “Мадярське питання — Українська відповідь” також розглянуто, чиї ж вуха, роги та ноги стирчать з цього мадярóнського шовінізму. Власне, це й так очевидно вже століття поспіль.

Коли РФ почала аґресію проти України, Кремль уважав, що це буде легка прогулянка, й саме військова частина операції його не дуже турбувала, а от політична — дуже.
Бути єдиним аґресором — справа не дуже гарна і здатна вилізти боком. Власне, частково так воно і сталося, Москва рушила в напрямку загальновизнаних країн-ізгоїв, з усіма наслідками, що з того випливають, але того можна було б уникнути, якби відповідальність можна було б розділити з іншими країнами і, бажано, — з країнами-членами НАТО.
Отоді з Кремля і пролунав заклик до "відновлення історичної справедливости", а простіше кажучи — до поділу України між РФ, Польщею, Угорщиною та Румунією.

З початком нинішньої війни проти України, як і в 1938-му, Мадярщина і Польща активізувались немов голодні звірі у зазіханнях на терени України! І без підтримки Москви мадяри і ляхи не почувалися би так впевнено у своїх зазіханнях на терени України!
Польща, до прикладу, чверть століття позиційонувала себе як “адвоката України в ЄС”, немов Україна якийсь злочинець, якому треба "адвокат"! Мадярщина ж активізувалась тільки з початком війни, вхопивши гачок солодкої кремлядської обіцянки отримати ласий шматочок України. Саме з такою пропозицією виступила Москва на початку війни, пообіцявши Польщі, Мадярщині і Румунії “восстановлєніє історічєской справєдлівості”. Втім, Румунія одразу відкинула цю солодку пропозицію, попри те, що у них також живе ідея щодо “Великої Румунії”. Хитра Польща офіційно відмовчалась, але неофіційно підтримує польський шовінізм буквально на державному рівні. Мадярщина ж залюбки вхопила кремлядський гачок і вже марить не лише “Карпаталією” у своєму складі, але й щодня пестить чисельні мапи “Великої Мадярщини” всюди, де тільки можна. Втім, мадярські шовіністичні фетіші можна переглянути тут.

Не одними сувенірами роздмухує мадярóнські шовіністичні настрої Мадярщина.
"Притисянська автономія" — такий сепаратистський проєкт ініціював Будапешт ще до нинішньої війни, у 2012 році.
“Притисянська автономія” — проєкт угорської автономної території у Закарпатській області з центром у місті Берегове (Береґсас). Проєкт має підтримку офіційної Угорщини й частини угорських організацій Закарпаття, зокрема, так званої "Демократичної спілки угорців України".
У 2012 році посол Угорщини в Україні Міхаль Баєр повідомив, що в Угорщина підтримує ідею створення в Закарпатті автономії для угорської громади під назвою “Притисянська автономія”.
У жовтні 2013 року депутат Європарламенту від угорської партії "Йоббік" Бела Ковач на форумі у Берегові (! з якого переляку мадярські політикани на території України взагалі робили такі заяви?) заявив, що створення “Притисянського округу” на Закарпатті з включенням до нього населених пунктів з більшістю угорськомовного населення "є умовою для приєднання України до ЄС" — що звісно ж абсолютно не відповідало дійсності!
Ніколи умовою вступу України до Євросоюзу не було створення якогось там “Прицицянського округу” чи “Прицицянської автономії”!

Навіть сама назва цієї сепаратистської “Притисянської автономії” викриває, буквально, вишкварює справжнє своє походження! Адже, якби назву вигадали мадяри в Будапешті, то, вочевидь, це була би мадяромовна назва; коли б вигадали місцеві, то ймовірно теж була би або мадяромовна назва, або ж, принаймі, використовувалася би семантика, притаманна для Закарпаття і всієї Західньої України і Української Мови в цілому — над Тисою чи по Тисі, — як Надсяння, Побужжя, але аж ніяк не "прі" — "пріморьє", "пріуральє". Бо ж таке словотворення притаманне лиш кацапам, коли "прі Тісє", а для Українців, і навіть для карпатських етнічних українських гілок — Гуцулів, Бойків, Лемків — НАД Тисою! Згадайте „Плине кача над Тисиной…“
Отже, назву "Пріцицянської автономіі" вигадали москалі!
Назва смішна вийшла, та проєкт не смішний!

2014 року, на початку війни РФ проти України, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, лідер мадярської шовіністичної партії "Фідес" і друґ путіна, висловився стосовно суверенних форм захисту і гарантій прав угорської національної меншини в Україні, зокрема в контексті подвійного громадянства та "колективних прав на автономію", вочевидь, підтримуючи цю саму "Пріцицянську автономію".
МЗС України в свою чергу засудило такі висловлювання.
26 вересня 2017 року МЗС Угорщини заявило що у відповідь на Прийняття Києвом закону "Про освіту" Угорщина блокуватиме подальший рух України до ЄС:
“Угорщина, перебуваючи в Європейському Союзі, блокуватиме і буде накладати вето на будь-які кроки, які могли б бути подальшим прогресом у процесі європейської інтеграції України.”
Закон, який мається на увазі, передбачає, що з 1.Х.2018 діти у школах матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі — перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися державною Українською Мовою. Як і має бути в будь-якій країні.
З якого переляку Угорщина буде вказувати Україні, якою мовою нам викладати у школах? В Україні одна державна мова і це Українська! Україна не мусить за державний кошт фінансувати навчання іншими мовами. Меншини мають право відкривати приватні школи за свій рахунок і вчити там своїх дітей хоч на суахілі!

Українська Мова у половині Закарпаття майже відсутня! Місцеві мадяри і мадярóни принципово говорять тільки угорською або москвинською мовами! В Україні ніколи не забороняли нацменшинам говорити рідними мовами, але ж і державну мову треба знати. Натомість, при будь-яких спробах чи ввічливих проханнях володіти державною Українською Мовою, мадяри і кацапи та перевертні миттєво починають істерично верещати про "прітєснєнія"!
А чи не час вам, перевертні, забиратись геть з України?
Ми ж не подаруємо вам сепаратизм!
Вже навчені!

У серпні 2018 року в уряді Угорщини заснували посаду "міністра за розвиток Закарпатської області України", що викликало хвилю обурення. У жовтні 2018 Угорщина змінила скандальну назву посади, "урядового уповноваженого по Закарпаттю" — у новій назві посади йдеться не про розвиток однієї області, а про "співпрацю двох сусідніх прикордонних регіонів", втім, суть від цього не змінилась.

Тим часом мадярóнські сепаратисти на Закарпатті активно діють!
В соцмережах діють десятки як не сотні "груп-пабліків" мадяронського сепаратизму із прямими закликами відокремлення Закарпаття від України та приєднання до Мадярщини. Одразу видно, чиї вуха-роги-ноги стирчать з цих "пабліків", позаяк попри угорську мову, картинки переважно з пабліків "навароссій" з кремлядськими наративами.
За мадярські ґранти і криваві кошти кремля активно розвивається хибна ідея окремішності від Української Мови так званої "русинської мови", хоча це всього лиш етнічний діялект, такий же, як лемківський, бойківський чи гуцульський. У вікіпедії динаміка розвитку вікістатей "русинською мовою" б'є всі рекорди, і їх вікістатті вирізняються маніпулятивністю промадярського напрямку.
На Закарпатті окрім відсутності Української Мови відсутні також дорожні вказівники і стели з назвами населених пунктів Українською, натомість все мадярською, наче це не Україна, а вже Мадярщина!
Під час злодіяцької Зє-РФорми "адмінустрою" мадярóни змогли видушити для себе окремий мадярський Береговський район! Після місцевих виборів місцеві депутати-мадярóни відкривали сесії місцевих органів влади вже під гімн Угорщини! По Закарпаттю розповсюджується сепаратистська преса угорською мовою, зокрема, газетка "Kárpátalja" (таку назву в Мадярщині дали майбутній "мадярській Карпаталії") з усілякими мапами сепаратистських мадярських утворень.

Цілком очевидно, що Мадярщина завзято й наполегливо готує ґрунт для анексії Українського Закарпаття!

Бачте, Вельмишановнє Панство, як і кацапи та ляхи, мадяри страшно страждають від "утрачєних зємєль". Не від втрачених етнічних теренів, як це сталось у випадку з Україною, коли протягом кривавого ХХ століття український етнічний терен зменшили на третину чисельні окупанти, влаштовуючи етнічні чистки й геноциди Українців…
Ні, мадяри страшно страждають через "несправедливий Тріанон"! Мадяри страшно страждають за імперською величчю територій, що колись їм належали! Мадяри дуже сильно хочуть відновити "Велику Мадярщину" в межах до 1918 року!

Хвороба за “Великою Мадярщиною”

І наостанок…
На Верецькому перевалі , зовсім поруч зі нещодавно відкритим Меморіялом Карпатським Січовикам, бовваніє тотемний і "скрєпный" для всіх мадяр пам'ятник, складений з кам'яних брил — "Меморіал Завоювання" називається! Утримується ця брила мадярських "завоєватєлєй" за державний кошт України (!), себто, за наш з вами, щоправда, час від часу Будапешт обіцяє "платити навпіл", але платить Україна. Останні роки ця похмура брила була завішана мадярськими прапорами та вінками, проте останнім часом страждає від вандалізму переважно кремлядських провокаторів, що видають акти вандалізму за "українсько-нацистські". Цей тотемний істукан важливий для мадяр тим, що вказує за Нестором-Літописцем на місце переходу мадярського фіно-угорського племені через Карпати в низину Дунаю, де й заснувалась Мадярщина. Так це чи ні, складно сказати, бо, як доводить історія, довіряти сотні разів викривленим московітами джерелам від всіляких несторів-літописців доволі складно тепер. Втім, це фіно-угорське плем'я з кацапських багнищ таки відокремилось від решти "соплємєнніков" та осіло в Європі, це факт. А ось де саме перетнули Карпати, це ще питання. Втім, мадяри вважають, що їх предки перетнули Карпати саме на Верецькому перевалі, й тому після відновлення Незалежності України, без дозволу України, збудували тут собі цю кам'яну брилу на місці розстрілу мадярами й ляхами Карпатських Січовиків. Так би мовити, "помєтілі тєріторію" своїх територіяльних зазіхань на майбутнє. Адже "Меморіал Завоювання"!

Як показало останнє століття, всі дії мадяр були спрямовані виключно на збереження своєї "мадярської імперії", й заради цього вони йшли на підступність, зраду, брехню, ладні були укладати союз хоч з нацистами, хоч з совєтами, хоч з дідьком, аби лишень-бо їм подарували назад їх "мадярську імперію".
Мадяри такі ж нікчемні й мерзенні, як їх найближчі родичі кацапи!

Фраґмент матеріялу “Велика Мадярщина” і мадярóнщина
Винесено окремо задля висвітлення мадярського сепаратизму.