Які історичні загадки розгадали
запорізькі учні в лютому 2021-го

Місце зборів ОУН і спірний знімок Василя Вишиваного — які історичні загадки розгадали запорізькі учні в лютому 2021 року.
Запорожський історик, провідник науково-дослідницького центру «Спадщина», кандидат історичних наук пан Юрій Щур, як постійний автор “Архівів КДБ” у “Depo.Запоріжжя”, вже традиційно підсумовує місяць пройдешній. Підсумки лютого 2021-го присвячені цілком Запорожському краю та його юним дослідникам історії.

Юрій Щур
Місце зборів ОУН і спірний знімок Василя Вишиваного
Які історичні загадки розгадали запорізькі учні

Мелітопольські дослідники історії

У лютому на Запорожжі вже традиційно відбувся регіональний етап Всеукраїнської історико-краєзнавчої конференції учнівської молоді “Українська Революція: уроки і перспективи”. Тематика представлених робіт, на жаль, також стає традиційною: новизна часто поступається місцем мейнстріму. Уже не перший рік кілька робіт, які подаються учнями на розгляд журі, обов’язково присвячені постаті полковника Армії УНР Петра Болбочана. Зрозуміло, що наукової новизни тут очікувати не варто. Тим більш, не можуть мати ніякої новизни учнівські роботи про Українську Центральну Раду або ж присвячені іншим глобальним питанням — проблемам доби Революції та визвольної боротьби постреволюційного часу.

Однак, трапляються серед "загальних" робіт і справжні перли пошукової учнівської діяльності. Один із прикладів — цьогорічне дослідження учня 8 класу Енергодарського багатопрофільного ліцею Дениса Щербаня. Юному досліднику разом з науковим керівником Іриною Самойловою вдалося встановити місце відомого фотографування Вільгельма фон Габсбурґа (Василя Вишиваного) зі своїм штабом в місті Запорожжя (на той час — Олександрівськ). Цю світлину завжди прив’язували до будинку Бадовського, однак краєзнавці мали сумніви оскільки вигляд будинків не співпадав. Завдяки кропіткому аналізу дослідників з Енергодару тепер можна припустити, що фотографування відбулося біля арки будинку Мінаєва неподалік Запорізького національного університету.

Лише одна робота на конференції була присвячену історії визвольного руху. Але саме ця робота є прикладом добропорядності у науковому краєзнавчому пошуку, позаяк, на жаль, стало звичним явищем "передирання" або ж занадто "конспектування" робіт відомих науковців і подання їх на конкурс під власним прізвищем. Учні Костянтинівського районного навчально-виховного об’єднання №1 "Таврія" Роман Горбов та Юлія Савко разом із своїм керівником Ольгою Горбовою пішли іншим шляхом: опрацювавши доступні на сьогодні дослідження з історії діяльності ОУН на території Мелітопольського району та їхнього села безпосередньо, вирішили знайти місця пам’яті українського визвольного руху 1940-х років. І це їм вдалося.

Юні краєзнавці встановили місце зборів Костянтинівського проводу ОУН. Це — будівля колишньої школи.

Роман Горбов на фоні хати, де раніше була школа, в якій збиралися ОУНівці

Також дослідники знайшли на місцевому кладовищі спільну могилу родини ОУНівців Шевченків, які загинули у бою з нацистською жандармерією у 1943 році.
“11 квітня 1943 р. в с. Костянтинівка в хаті оунівця, агронома Петра Шевченка проходила нарада за участі членів обласного проводу. Близько 21-ї години хата була оточена гестапо, в "мішку" опинилися керівник міського проводу Михайло Вінтонів, члени обласного проводу Богдан Мовчан і Борис Крицан, господар та його родина. На вимогу гестапо здатися ОУНівці почали стріляти. Внаслідок перестрілки з боку німців було троє вбитих. Зі сторони ОУНівців втрати були більш значні: загинули обидва члени обласного проводу, господар хати, його дружина Анастасія, діти Анна й Василь. Ще одна донька Петра Шевченка збожеволіла. Михайло Вінтонів отримав важке поранення в голову й через два дні помер у в’язниці від тортур.”
(Щур Ю. “ОУН на Запоріжжі. 1940—1945. Документи і матеріали”).

Могила ОУНівців Шевченків, які загинули у бою з нацистською жандармерією у 1943 році

Резюмуючи, варто зауважити: подібні конкурси наукових робіт учнівської молоді наявно демонструють, наскільки шкідливим було рішення виключити з навчального процесу у школах курс "Історії рідного краю". Його вивчення насправді важливе і має свою аудиторію.

Юрій Щур