Валуйки — це Україна!

 
Валуйки — це Україна! Окуповані терени Слобожанщини — це Україна!
Саме про це свідчить краєзнавчий майданчик «Надбана Пам’ять» / «Обретённая Память» з міста Валуйки, що на окупованих теренах Східної Слобожанщини, нині у складі "Бєлґородской області" під контролем терористичного квазідержавного утворення "РФ".
Українську історію окупованого терену Слобожанщини і міста Валуйки з околицями відроджує Українець за походженням Андрій Самохоткін з міста Валуйки.

Інтернет-ресурс «Надбана Пам’ять» / «Обретённая Память» насамперед присвячено історії міста Валуйки та околицям і містить унікальні свідчення й документи доби Перших Визвольних Змагань про те, як терени північної і східної Слобожанщини опинились під совєтською окупацією й були 100 років тому анексовані до складу терористичного квазідержавного утворення "РСФСР", свідчення про Голодомор та інші совєтські злочини.
Матеріяли публікуються не лише москвинською говіркою, але й дублюються українською мовою, або взагалі опубліковані українською мовою ориґіналу.

Унікальні спомини сучасників і документи доби Перших Визвольних Змагань, свідчення про визволення Армією УНР міста Валуйки від першої совєтської окупації; відкриті листи Українців Східної Слобожанщини й постанова З’їзду Українців Валуйщини з проханнями й вимогами приєднати їхні землі нарешті до України; статистичні й етноґрафічні дані кількості населення з переважною часткою Українців на окупованих теренах північно-східної Слобожанщини; свідчення про українізацію шкіл на Східній Слобожанщині; наказ Гетьмана Скоропадського про встановлення державної української мови у Валуйках, українські поезії, що друкувались у Валуйках; український театр у Валуйках і українське культурне життя Східної Слобожанщини; Слобожанські писанки; українська церква у Валуйках; українські хати у Валуйках, на Козацькій Слобідці та на околицях; газетні публікації початку ХХ століття — все це й решту іншого унікального контенту вже містить історико-освітній майданчик «Надбана Пам’ять» / «Обретённая Память».

Сайт «Надбана Пам’ять» / «Обретённая Память» створює уродженець Валуйок, Українець за походженням Андрій Самохоткін — співробітник неурядової організації "Сахаровський центр", яку россіянське "міністєрство юстіциі" вважає "іностранним аґєнтом".
Як зазначено на головній сторінці майданчика, сайт присвячено світлій пам’яті Миколи Стефановича Місюрова (*12.Ⅷ.1946 — †27.Ⅰ.2021) — дідуся пана Андрія.

Пан Андрій Самохоткін, попри московське прізвище, має українське коріння з Слобожанщини та Кубані. Усвідомлення себе як Українця прийшло з початком нинішньої війни "РФ" проти України, а також під впливом розповідей і споминів дідуся Миколи про українське походження родини, згадки свідчень його батьків про Голодомор на Українській Кубані, спомини самого Миколи Місюрова про роки Голодомору на Слобожанщині й про те, як довелось бачити виморених голодом Українців, які тінями брели по полях через адміністративну межу "РСФСР" в окуповані українські Валуйки у пошуках їжі, але падали й помирали на полях…

Варто зазначити, що пан Андрій Самохоткін суттєво ризикує, створивши історико-освітній майданчик, на якому по краплинці відроджується справжня українська історія окупованих москвинами українських теренів північно-східної Слобожанщини. Адже матеріяли сайту містять унікальні документи й свідчення доби Перших Визвольних Змагань з фактами й доказами совєтської окупації і анексії половини Слобожанщини до складу терористичного квазідержавного утворення "РСФСР" 100-ліття тому. Аналогічна доля в ті буремні роки спіткала й українські терени Кубані й Підкавказзя та Стародубщину. Всі ці українські етнічні терени були включені до складу совєтського терористичного квазіутворення "РСФСР".

Крім того, на майданчику «Надбана Пам’ять» / «Обретённая Память» містяться свідчення місцевих мешканців-старожилів про роки Голодомору, про совєтські злочини проти Українців та про етноцид Українців Слобожанщини під час совєтського терору.
На сайті вже зібрано масу важливих свідчень і унікальних документів.

Ця кропітка робота неабияк важлива і як доказ окупації етнічних теренів України та злочину етнічної чистки Українців на окупованих і анексованих теренах Слобожанщини, так і для збереження пам’яті, особливо враховуючи той факт, що нині на окупованих теренах Слобожанщини Українців практично не лишилось, українська мова забута, населення асимільоване з понаїхавшими окупантами-москалями. Відтак, нині на окупованих теренах Слобожанщини ані місцеве населення, ані тим паче окупаційна "власть" не зацікавлені у відродженні будь-чого українського, а насамперед — справжньої української історії.

Відроджені сторінки справжньої української історії й таку відвертість наведених фактів та свідчень того, що це терени України, навряд чи схвалює нинішня "правонаслєдніца СССР" — терористичне квазідержавне утворення "РФ".

Будемо сподіватись, що пан Андрій зможе вирватись з території "РФ" та еміґрувати до Європи, де й надалі буде продовжувати таку надзвичайно необхідну роботу з відродження справжньої української історії окупованих теренів Слобожанщини.

Ґречна вдячність панові Андрію за відродження справжньої історії України у рідному, але окупованому краї, і щирі побажання успіху та безпеки.

Ну а ми, Українці, завжди пам’ятаємо, що Україна — це також окуповані Крим, частина Донеччини, Кубань і Підкавказзя, Північна і Східна Слобожанщина, Стародубщина, Берестейщина, Холмщина і Підляшшя, Надсяння, Лемківщина, частина Гуцулії та Буковини…
Українці не забувають, якою була Україна 100-ліття тому!…

Матеріял укладено з відкритого дежерела:
© «Надбана Пам’ять» / «Обретённая Память»

© Dem’än Dzüba
Dnipro-Sičeslav, Nadporožžä
Tokmak, Zaporožžä, UKRAЇNA
© «Porohivnyçä»
2021.Ⅹ.1