Перейти до контенту

Україна не “окраіна”! — розвінчування московських міфів

Україна не "окраіна"!

Україна не є "окраіною" — розвінчування московських міфів

Україна походить від слова "край".
Україна – це не забите прикордоння: історики розвінчали міф про "окраіну" Россійской імперіі.

Перші згадки про Україну

Є такий міф, нібито Україна означає лише "окраіну" Россіі, таке собі забите прикордоння. Так думають не лише чимало мешканців РФ, а й деякі мешканці нашої країни.

Вперше термін "Україна" з'явився у Київському літописі 1187 року. Літописець розповів про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців. Він написав, що "за ним же окраина много постона", тобто "за ним же Україна багато потужила".

Кандидат історичних наук Василь Кметь зазначив:
— Вже ця перша згадка показує використання терміну "Україна" як край, країна, держава, суверенний простір
Далі у наступні роки після першої згадки, Україна в літописах з'являється кілька разів. І ось в якому контексті:
— 1189 рік — "Князь Ростислав Берладник приїхав до України Галицької";
— 1213 рік — "Князь Данило забрав Берестій, і Угровськ, і Верещин, і Столп'є, і Комов, і всю Україну".
Терміном "Україна" окреслюють територію Наддніпрянщини: це Переяславське, Київське і Чернігівське князівства. А також, відповідно до розбудови західної частини держави, те, що торкається Волинських і Галицьких земель.
Тобто літописна традиція залишає нам спадок окреслення як суверенної території отих етнічних українських земель.

Чому Україна не є "окраіною"

Кілька аргументів, чому Україна – не означає "окраіна", як стверджують на РФ:

• 1). Україна походить від слова "край".
Коли була перша згадка назви Україна у XII столітті, ще не існувало ні "россіі" чи "россійской імперіі", ні навіть "московського царства", ні Речі Посполитої, ні Австрійської Імперії.
Натомість була Київська Русь. То чиєю "окраїною" могла бути Русь-Україна?
• 2). давньослов'янське слово "край" мало значення – шмат землі. Згодом воно набуло нового сенсу – "територія, що належить певному племені, роду". А коли Київська Русь роздробилася на окремі князівства, то слово "Україна" отримало значення "князівство";
• 3). існують паралельні форми Україна і Вкраїна. І оця Вкраїна ламає всі "казочки" москвинської теорії про "окраіну".
Україна іншими словами означає рідний край, своя земля, вдома.
Антонім до нього – чужина;
• 4). мовний аргумент. Московіти кажуть, що синонімом до Україна може бути по-їхньому "у края", "на окраінє", тобто "біля, на краєчку". Але й цю теорію мовознавці розбивають вщерть, бо українською прийменник "у" означає "всередині", а не "біля" чи "у края", "на окраінє".

Історик Василь Кметь наголошує, що жодним чином не мовиться про "окраіну":
— Філософія "окраіни" виникла у россійських публіцистів і популяризувалася досить потужно россійською публіцистикою і історіографією XIX, і відповідно вже XX, XXI століття, окреслюючи Україну у співвідношенні з імперією.

Скептики можуть сказати, що в літописі написана Україна з малої літери і тому це не власна назва. Але на ті часи літописці ще взагалі не вигадали великої літери. У наступні століття після перших згадок цей термін із літописів не зник.

Як Україну позначали на мапах

Звичайно, такої держави як Україна у Середньовіччі на картах не було. Країна називалася Русь. Русь як політичний термін, а Україна – згодом як окреслення території.
Щоб уникнути маніпуляцій, потрібно заглянути на мапи іноземців, як вони позначали. Наука картографія не дозволить збрехати.

Історик-архівістка Уляна Кришталович розповідає:
— На наших теренах зустрічається до 40 назв Русі. Червону Русь і Чорну Русь ми вже знаємо, була Біла Русь, була навіть Зелена Русь..
— Насамперед в XV столітті з'явилися карти, які створив Птолемей і які почали дуже широко використовуватися в західній картографії. І саме на цих картах вперше з'явилися такі невеличкі території, які вирішили вважати нині українськими землями, це є Русь і Поділля.

Ви можете подумати, що то помилка.
До чого давньогрецький вчений Клавдій Птолемей і Україна XIV століття?
Річ у тому, що цей чоловік у 150-му році нашої ери склав перший атлас відомого йому Світу. На тій мапі українські терени підписано – Сарматія.

— Потім на багато століть праця Птолемея зовсім пропала з наукового виду і тільки в XV столітті його науковий доробок відновили і почали на основі його карт робити сучасні європейські карти, – відзначила архівістка.

До речі! Ці мапи Птолемея у XV столітті домальовували, перемальовували і друкували у Нідерландах.
Основним центром європейської картографії в XV столітті був Амстердам. Там була одна з найбільших картографічних фірм, яка друкувала атласи, окремі карти, які розходилися по всьому Світові й фактично стали підосновою для наступних картографічних поколінь.

Іноземців трохи збивало з пантелику, як ідентифікувати Україну. На XIV—XVI століття терени України-Руси вже були розшматовані і належали різним державам:
— Польщі;
— Великому Литовському князівству;
— Угорщині.
Але все ж на початку XVI століття українські землі позначали як Русь. Так було аж до початку XVII століття. І нарешті в 1613 році в Амстердамі виходить мапа, на якій вперше з'являється назва Україна, звісно ж, в межах Литовського князівства.

Відзначимо! Є версії, що до цієї мапи мала стосунок Острозька академія, зокрема князь Костянтин Острозький. І саме на цій мапі в 1613 році вперше з'явилась назва Україна.
Водночас назва позначала не нинішні українські межі, а лише невелику частину (Верхню Волинь).

— Україна на картах європейців ранішого часу – це фактично була ілюзія. Вони змальовували один в одного з карт, малювали землі будь-де, – сказала Уляна Кришталович.

Фрагмент спеціальної карти України Боплана

Боплан відкрив Україну для західних європейців

Так було до Гійома Боплана. Цей француз відкрив Україну для західних європейців. У нього вдруге з'явився термін Україна, але його мапи значно точніші.

Гійом Боплан був військовим картографом та інженером, перебував на службі у польського короля. Йому довірили будівництво оборонних фортець на кордонах Речі Посполитої.

За проєктом Боплана спорудили укріплення Підгорецького замку, фортець Бар, Броди, Кременчук і відбудовували знищений козаками Кодак. Він добре вивчив землі України і створив детальні мапи у 1648 році.

— Карти Боплана були великим проривом для зображення українських територій на картах. Він був військовим картографом, самотужки досліджував всі ці землі, бачив Дніпровські пороги, дійшов до Дніпра і перейшов річку", – розповіла Уляна Кришталович.

Саме від Боплана європейські картографи починають копіювати мапу України, яка вже має чіткі кордони. Ці межі француз одразу подає в назві атласу
"Україна. Територія, яка лежить між кордонами Московії і Трансільванії".

Атлас Боплана

Україна – земля козаків

Деколи іноземці позначали на мапах "Україна – земля козаків". Вперше цей термін з'явився також десь на початку XVII століття, в основному, на картах французьких картографів, які зображали українські землі в межах Польського королівства і Великого Литовського князівства.

— Кордони, які мали б обмежувати козацькі землі, зображалися на картах дуже вільно. Іноді Україна – земля козаків сягала до Руського воєводства, тобто практично майже до Львова", – поділилась історикиня Уляна Кришталович.

Те, що козаки називали свою державу Україною доводять і листи.

Цікаво! Син гетьмана Михайла Ханенка, який поїхав вчитися до Польщі, вписується як українієнзіс, тобто українець. Це було в XVII столітті.

Зникнення терміну "Україна"

Термін "Україна" зник з мап разом із козаками. XVIII століття на арену виходить Московія, Россійская імперія. Політична потуга її сильнішає.

— В 1775 році – ліквідація козаччини, Січі. З європейських карт автоматично термін "земля козаків" повністю зникає,
– зауважила Уляна Кришталович.

Востаннє термін "Україна" згадували під час поділів Польщі між трьома країнами:
Австрія;
Прусія;
Россійская імперія.

Зникнення терміну "Україна" аж до XX століття

Слово "Україна" зникло аж до XX століття. А поки її не було, у Россійскій імперії народилася теорія про Україну як про "окраіну". Цією "окраіною" вони намагалися применшити значення України і привласнити її собі, начебто держава лише прикордоння "іх вєлікой і моґучєй".

Щоб відмежуватися від свого північного сусіда і принизливої клички "малороси", інтелектуали у XIX столітті відмовилися від своєї історичної самоназви Русини взяли собі другу, теж самоназву — Українці.

Русь-Україна — подвійне ймення для Держави

Але щоб показати свою спадкоємність від Середньовічної держави, у наукових колах утворилася подвійна назва Україна-Русь. Подвійне ймення не використовували у мапах, але ним активно користувалася еліта.

— Грушевський чи Франко не випадково використовували в назвах своїх праць паралель Русь-Україна: "Історія України-Руси", "Історія українсько-руської літератури", — зауважує історикиня Уляна Кришталович.

Українська Народня Республіка

Нарешті на початку XX століття, у 1917 році, випала нагода створити власну Самостійну Державу. Постало запитання, як її назвати і Голова Центральної Ради України Михайло Грушевський свідомо і обґрунтовано дає країні ймення Українська Народня Республіка.

— Михайло Грушевський дуже відповідально ставився до понять, термінів. Тобто не випадково він апелював до того, що Україна XX сторіччя — це є спадкоємець держави Володимира Великого", – наголосив історик Василь Кметь.

Українська Народня Республіка — це офіційна назва за тогочасним правописом.
Європейськими мовами, зокрема французькою, століття тому перекладалась як "Українська Демократична Республіка" (таку офіційну назву мала Грузинська Демократична Республіка), позаяк, демос це народ, а демократія це влада народу.

У першій половині ХХ століття:

— у Львові проголосили Західньо-Українську Народню Республіку;
— в Ужгороді – Карпатську Україну.
І нарешті, після відновлення Незалежності країна з назвою Україна постала у 1991 році.
Зауважимо, що саме Україна, а не "окраіна".

Автор:
Марічка Крижанівська
Джерело:
"Історія обману" на "24 каналі"
© "24 канал"