Токмак:
українізація ватніків корчами корчить!

“Як тебе не любити, рідний Токмак…”
Спостерігати за рідним містом здалеку дедалі більш боляче…
Втім, з цих слів на «Порохівниці» починається чи не кожен матеріял про рідний Токмак… “Ніколи такого не було, і ось знову…”
Цього разу поглянемо, як місцевих ватяних аборіґенів корчами корчить від невпинної українізації життя в Україні…

Джерелом наших спостережень за рідним містом та обивателями звісно ж є найбільша група міста у ФСБук — бездонна прірва ватяних сентенцій аборіґенів і надзвичайно цікавезний об'єкт спостережень для психоаналітиків — дідусь Фройд був би у неабиякому захваті! 😉
Власне, така ситуація нині всюди в Україні…
Дочорта вати розвелось!
Отже…

В Токмаку вже українську не розуміють?
Таке питання піднімалось в жовтні 2021-го за результатами наших спостережень над піддослідними все в тій же вищезазначеній групі.

Тут бачте у чому справа. В Токмаку, і не лише, від будь-чого українського і особливо від української мови, миттєво немов навіженні починають корчами корчитись узкоязичні покручі, манкурти, ватніки, понавезені окупанти і решта нечисті. Неважливо, хто чи що викличе україноненависть серед українофобів — це можуть бути: свідомий Українець, патріот України, українськомовний Українець, дитина у вишиванці із блакитно-жовтою стрічкою, українська школа, українська орґанізація, український стінопис на будинку, український патріотичний сітілайт на честь Захисників і справжніх Героїв України, український пам'ятник, українська назва вулиці, українська вивіска, українська церква, українська мова, українська Армія, Тризуб України, Славень України, блакитно-жовтий Державний Прапор України, червоно-чорний Визвольний Прапор України — у будь-яких випадках саме чітка українська свідомість та ідентифікація викликають ненависть серед українофобів і ворогів, що нас оточують.

І у даному випадку мова йде не про тотальну українізацію міста (дожились, українізацію в Україні треба проводити, парадоксально, еге-ж?), а мова лиш про незначну і непомітну подію — появу в місті церкви з українською назвою і вивіскою, що роздратувало місцеву вату!

Черговий сплеск українофобії все в тій же вато-групі стався після посту з фото щойновідкритої в Токмаку Української Лютеранської Церкви.
(пост з ватогрупи можуть видалити після висміювання тут ватніків)

Здавалося б, ну кому яке діло? Чергова церква однієї з багатьох конфесій, там де знайшли приміщення під оренду чи викуп, там і відкрились. Ходити туди будуть лиш віряни цієї конфесії, вочевидь, в місті вони є.
А те що раніше в тому приміщенні була крамниця "Бєрдянскіє колбасы", ну, звиняйте, бананів у нас нема, а "колбасы" вочевидь перемістились у більш людяне місце.

Проте, за вечір свєтої неділі під постом зібралось до сотні коментарів.
Добірка палаючих і незгоряємих скрінів вже традиційно насамкінець.
Насамперед, х'тілося б звернути увагу на деякі речі перед аналізом.

Варто зауважити, що думки і "мнєнія" розділились, як завжди.
Є цілком притомні респонденти, але більшість — пацієнти психлікарні. Біглі!
Перше, що кидається у вічі — фобії піддослідних.
Українофобія і фобія перед "нєпанятной лютой церковью".

Українська мова вивіски, назва і чітка українська приналежність церкви вочевидь і стали каталізуючим подразником для невдоволених коментаторів. Це помітить кожен свідомий Українець, незалежно від того, вірянин це чи атеїст, як автор цього матеріялу.

Варто також зауважити, що ще сотню років тому навколо Токмака були терени проживання Фольксдойче — Німці-менноніти на лівому березі ріки Токмак і Молочна, та Німці-лютерани на Пришибському узвишші. У кожному німецькому селі обов'язково були школа і кірха — меннонітська або лютеранська відповідно…
Совєтські окупанти винищили і школи, і кірхи, і Фольксдойче…
І заселили німецькі села понавезеними з РСФСР кацапами!

Пані Валентина Ткаченко звертає увагу в коментарях на те, що нині Німці та німецькі діяспоряни з Гальбштадту (Молочанськ сусідній) постійно надають неабияку фінансову і гуманітарну допомогу нашому краю і місцевим мешканцям, тож, мають право бодай на одну крихітну лютеранську церкву.
Замість сотень знищених кірх…

Зверніть увагу на деякі коментарі.
Ватнік фінашин страшно "возмущон": "Сначала нашим дєтям історію пєрєпісалі, а тєпєрь і вєроісповєданіє навязать хотітє?" Верещить так, ніби його кийками по ватяій голові та автоматними чергами заганяє в ту церкву сам Люцифер в бандерівській мазепинці!
В іншому коментарі, підкресленому червоним, ватниця патякає про те, що, мовляв, в Токмаку "мноґо с западной Украіны роботяґ, ім нє уґодно ходіть в наш храм", причому, місцепроживанням ватяної чучундри вказано смолєнск!
Втім, місцеві ватніки з кацапською ватою "адін нород", тож, важко розрізняти.

Що ж, нарешті тепер місцевим ватнікам можна пообслинювати не лише страшний "чорний АТБ"!
"Ух ты!"