Якудза в ЗСУ
ZSUのヤクザ
🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

🇯🇵 Хáру-сан колись був в Якудзі, тепер в ЗСУ! ✠
細川ガラシャ · Хóсокáва Ґарáшя — так у соцмережах підписаний військовий волонтер з Країни Вранішнього Сонця, і ім'я його буквально означає — “Грація Тонкої Ріки”, але в Грузинському Леґіоні, де служить Хáру-сан, має позивний “Харусан”.
На захист України Хосокава-сан прибув як доброволець у квітні 2022.
Хару-сан вже побував в Харкові, на Донеччині і в Запорожжі.
Окрім бойового досвіду також волонтерить.
Хару-сан у захваті від звитяги Українців!
А Японці в захваті від нінкьó Хáру!
任侠 (нінкьó) — лицарство!

細川ガラシャ · Хóсокáва Ґарáшя — Хáру-сан

Пан Хáру-сан віком 50 років і походить родом з Осаки — це як японська Одеса — місто комедіантів та бандитів. Комедіантом він не став, а натомість дійшов до охоронця боса Якудзи. Після відбування терміну повернувся до нормального життя (вісім років тому).

В Україну Хару-сан приїхав на початку повномасштабної війни, у квітні 2022.
В Японії залишилися його батьки, з якими він особливо не спілкується, можливо, стосунки не кращі після його молодості.
Відомим Хару-сан став лише після потрапляння у Грузинський Леґіон, де звернули увагу на зовсім непросте татуювання на тілі.
О, таке непросте татуювання мають право носити лише члени Якудзи!
Навіть не ризикуйте прикрасити тіло подібним тату.
З таким тату в Японії в онсен не пустять!

Хару-сан, як і більшість Японців, глибоко сприйняв війну в Україні.
24.Ⅱ.2022 Хосокава-сан, побачивши як бомбардують міста України, вирішив постати на захист України і Українців, присвятивши себе благородній справі.

Хосокава-сан повідомив у себе в соцмережі:
今年もこの絵が指し示す生き方が出来ますように精進してまいります
遠いウクライナの地で我々が侍として
„Цього року я докладу всіх зусиль, щоб жити таким життям, яке показано на цій картинці. Ми як самураї в далекій Україні!“

Хару-сан не єдиний доброволець з Країни Вранішнього Сонця в лавах ЗСУ.
Є бойові побратими з Японії, Тайваню, Гонґ-Конґу, Філіпін.

➥ Японський доброволець ドブレ віддав життя за Україну…
➥ Тайванський доброволець Джонатан Ценґ віддав життя за Україну…

🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

Як колишній Якудза воює за Україну?
🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

Інтерв'ю з Харусаном провели журналісти «Радіо Свобода»
Свого справжнього імені Японець на позивний “Харусан” не називає. Йому 50 років, останній з них він провів в Україні, у лавах ЗСУ. Війна, розв'язана "рф", спонукала Харусана взяти до рук зброю, щоб захистити Незалежність України…

В ексклюзивному інтерв'ю Хару-сан розповів:
— про минуле в Якудзі та як покинув банду, не втративши мізинця
— про ув'язнення та "спокуту гріхів" в Україні
— чому вирішив піти воювати проти "россії"
— як потрапив до лав ЗСУ
— як спілкується з побратимами, розуміючи лише японську мову

— Я із Японії, з міста Осака. “Харусан” — не моє справжнє ім’я. Це прізвисько я використовував ще в Японії і взяв тепер як позивний в Україні. Наразі мені 49, але вже днями виповниться 50 років. У 16 років я став членом Якудзи. У банді був і мій батько, це одна із причин, чому я туди потрапив. В Якудзі я був майже 20 років, до 35. Із позиції звичайної людини, Якудза як організація, звісно, може лякати. Але з власної позиції я не вважаю організацію настільки вже страшною та жорстокою…

Хару-сан в інтерв'ю розповів, що був всього лиш рядовим членом і охоронцем босса одного з кланів Якудзи.

Влітку на шиї у Харусана з'явилося нове тату — Тризуб України.

Хару-сан захоплюється патріотизмом і бойовим духом Українців, звитягою й рішучістю вояків ЗСУ перед обличчям смерті… Це — одна з причин ще однієї свіжої тату з нашим Тризубом України, який з літа прикрашає шию Хосокава Ґарашя.

Перебуваючи в лавах Якудзи, Хару-сан розписав тіло притаманними для Якудзи яскравими татуюваннями, де кожен елемент містить певне значення й символізм.
Хоча, зазвичай татуювання Якудзи демонструвати не дозволено, окрім днів участі у святі Сандзо-мацурі, але, вочевидь, Хару-сан знав що робить (або мав дозвіл) і показав свої татуювання українським журналістам. Єдиний елемент, який не можна було показати — камóн — коло з гербом клану Якудзи, до якого належав Хару-сан, витатуюване на його грудях.

Кожен член Якудзи має власне унікальне татуювання, де кожен елемент містить певне значення й символізм.

Зокрема, на руці Хару-сан має викарбуваного карпа, який пливе проти течії, що символізує силу, рішучість, мужність власника такого символу; на нозі є вовк, який представляє власника татуювання як захисника, який присягнув на вірність аж до смерті; спину прикрашає японське шінтоїстське божество Бентен, якого стереже Дракон, схований на сідниці.
Захищати тих, у кого віриш і кого любиш і захищати те, у що віриш!
Така загальна концепція всієї композиції татуювання на тілі Хару-сан.

— Тризуб я набив влітку минулого року тут, в Україні. І він символізує мою рішучість. Рішучість, якщо треба буде покласти життя за Україну.

— У Світі справді є дуже багато військових конфліктів, але здебільшого це якісь внутрішні, громадянські суперечки, які навіть неможливо назвати справжньою війною. А от те, що відбувається в Україні, — це справжня війна, як Друга Світова. Війна із агресором, з росією, яка вдерлася в Україну.
І росія напала не лише на Україну, від неї потерпають й інші країни. Вона завдала військової шкоди Молдові, Грузії, це я вже зараз знаю. Тому росія створює небезпеку не лише для України, і я це розумію. І те, чи переможе Україна в цій війні, може мати вплив і на майбутнє Японії, тому я вирішив приїхати.

— Я приїхав в Україну майже рік тому, 1 квітня, невдовзі після початку війни. Звісно, я не знав мови і сам собі так думав: ось я їду, не знаючи мови, як воно буде, що трапиться, але дивлячись на ті жахіття, які тут відбувалися, і ті жертви, які вже були на той момент, я зрозумів, що не варто взагалі перейматися такими дрібницями, як мовний бар’єр тощо.
Так, спокута гріхів — це моє особисте, це є у моєму серці, усередині, але, звісно, це не єдине, за чим я приїхав. Є більш важлива мета, як от зменшити кількість жертв для України, наскільки я зможу, особливо серед дітей, які гинуть. Ну і взагалі моя ціль — це допомогти здобути перемогу, захистити Незалежність України. Це головна місія.

— Допомогти здобути Перемогу, захистити Незалежність України — головна місія!

Хару-сан, попри знання лише японської мови, за рік в Україні опанував майстерність снайпера і вже бував на передовій. Хару-сан вивчився на снайпера у одному з підрозділів у Житомирі, додаткову підготовку пройшов у Грузинському національному Леґіоні, був вже у Харкові, на Донеччині та у Запоріжжі.

— У Японії в мене не було жодного військового досвіду. В Україні спочатку я проходив підготовку в 1-й окремій бригаді спеціального призначення імені Івана Богуна, що на Житомирщині. З нею я був кілька тижнів на лінії фронту у Лисичанську.
В Українській Армії я опанував спеціальність снайпера, і вже в цій ролі був на передовій. Це складна спеціалізація. З листопада 2022–го я проходжу підготовку у складі “Грузинського національного Леґіону” до своєї наступної поїздки на передову, на фронт.

— Також я був на Запорізькому напрямку. Там виконував як певні військові завдання, так і проходив військову підготовку.
Під час перебування на передовій прямого контакту із російською армією не було. Я працював із розвідниками, над картами, над розвідкою місцевості. Пригадую момент, коли я виходив на позицію вже як снайпер, про неї довідалися росіяни, з дронів чи ще якось почали сильно нас обстрілювати. Тоді мені з нашим підрозділом довелося під цим обстрілом відійти. Це був такий найважчий досвід…

— Тут доводиться нам бути винахідливими. Звісно, так як я знаю лише японську, здебільшого ми спілкуємося жестами. Але коли вже щось складне, то хлопці показують текст на екрані телефону, через перекладач. Але деякі слова я вже, звісно, вивчив, тому що вони часто вживаються, вже їх розумію потроху, і у вільний час я вивчаю грузинську, бо спілкуюся саме з грузинами. Знаю, наприклад, як буде привіт — “Ґамарджоба!”

— Я не можу сказати, що я почуваюся в Україні самотньо, мені нормально. Так, я не те, що можу з кимось дуже порозмовляти в “Грузинському Леґіоні”, але я і в житті не є дуже балакучим. В Японії залишається моя родина, мама, тато і молодша сестра. Але я не відчуваю туги за домівкою, якщо чесно.
В Україні мені вдалося познайомитися і потоваришувати з декількома людьми, зокрема, у Житомирі, у бригаді, де я проходив підготовку, ще до першої відправки на передову. Також декількох людей, які говорять японською, знайшов у Києві, з ними також ми вже спілкуємося.

— Війна в Україні об’єднала в Збройних силах чимало іноземців, і причина в тому, що це не лише проблема України. Якщо Україна програє, це буде проблемою для всіх країн, це буде втратою миру в усьому Світі, тобто миру не буде у разі поразки України, буде ще більше війни…
І "рф" та "кнр" почнуть захоплювати інші країни, почнуть придушувати їхні національні визвольні рухи, і жахіть буде ще більше. Тому, гадаю, люди і приїжджають на війну, бо розуміють ситуацію.

— Я збираюся бути в Україні, доки мені дозволятиме мій фізичний стан. Хочу бути тут до Перемоги України. Це перше. А от після цього навіть ще не думаю, важко загадувати, що там буде далі…

Викладач японської у Школі японської мови «Daigaku» і адмін проєкту “Останній Капіталіст” Борис Мороз був перекладачем під час інтерв'ю з паном Хару. Це було перше велике інтерв'ю в його житті, тому він інколи сором'язливо посміхався.
Сам японський доброволець був радий поспілкуватися і зробив фото на свій телефон ледь не з усіма, навіть з веселим та бородатим оператором, зауважив Борис Мороз.

Хару-сан під час інтерв'ю

Борис Мороз і Хару-сан

🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

— Українцям я хочу сказати одне – в жодному разі не падайте духом. В жодному, що б не було, до самої Перемоги, не падайте духом.

Японці в захваті від нінкьо Хару!
任侠 (нінкьо) — це лицарство!
Хоча Хару-сан перебував у лавах Якудзи, про що свідчить характерне татуювання, тим не менш, чин Хосокава Ґарашя серед Японців було одразу визнано як звитяжний і лицарський, гідний честі Самурая!

На знак підтримки бойового духу Японців в лавах ЗСУ і на знак вдячності японський майстер тату і каліґрафії NeoZipang Kazz надіслав Хару з Японії каліґрафічний напис: 武運長久 (Buunchokyu). Це сталий вираз, що означає "воїнська удача" — використовується як побажання безпеки, удачі на полі бою й перемоги для воїнів.
Також збоку меншим шрифтом написано: 日本から心を込めて — “З Японії від щирого серця”.

Хару-сан подякував майстра каліґрафії NeoZipang Kazz у відео словами:
„Вітаю, я Хару, доброволець з Японії. Дуже вам дякую за воїнську удачу! Тепер я можу битися на передовій з усіх сил не шкодуючи життя. Дякую!“

Це відео зроблене ще в листопаді 2022.
Наразі Хару-сан повернувся до Японії і збирає допомогу Україні.

І не встиг Хару-сан повернутися до Японії, як у японському виданні «FRIDAY» опублікували матеріял під назвою「ウクライナ日本人義勇兵」— “Українські японські доблесні воїни”.

Хару-сан невдовзі знову повертається до України.
Хосокава Ґарашя бажає Українцям не втрачати духу до самої Перемоги України!
Сам Хару-сан планує також бути тут до Перемоги України, яка буде важлива для всього Світу та глобального відновлення миру, на його думку.
Хару-сан вважає головними загрозами миру терористичні квазідержавні утворення "РФ" і "КНР". Японцю було неприємно що дехто напочатку, через зовнішність, вважав його "китайцем" (Японці до "кнр" ставляться як Українці до "рф"), але зараз вже не плутають з китайцями.

🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

Хару-сан окрім бойового досвіду в Грузинському Леґіоні також займається волонтерською діяльністю спільно зі своїми японськими бойовими побратимами в ЗСУ — Юйя Мотомура, Хідеакі Каміока, а також має підтримку друзів з Країни Вранішнього Сонця і чисельних небайдужих Японців. Про що свідчать фотозвіти у соцмережах.

Наостанок — ще кілька світлин з аккаунту 細川ガラシャ · Хóсокáва Ґарáшя