Перейти до контенту

Щодо “перейменування” Запоріжжя на Запорожжя

Щодо “перейменування”
Запоріжжя на Запорожжя

 
27.Ⅵ.2023 медія-простір сколихнуло від “перейменування Запоріжжя”.
Нацкомісія зі стандартів державної мови несподівано рекомендувала …“перейменувати” Запоріжжя, Бровари, Червоноград, і не тільки.
У цьому матеріялі розберемося, що так, і що не так з цим “перейменуванням міста Запоріжжя”.
За “перейменування Запоріжжя” “зрада” відміняється.
Мова йде про зміну топоніма Запоріжжя на Запорожжя.
Тобто, повернення історичної назви Запорожжя.
Отже, розглядаємо рекомендації Нацкомісії.


Рекомендація Нацкомісії

Національна комісія зі стандартів державної мови (НКСДМ) рекомендує змінити понад 1400 назв сіл, селищ та міст України.

27.Ⅵ.2023 Національна комісія зі стандартів державної мови офіційно оприлюднила Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 27.06.2023 № 231 “Про схвалення Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендацій щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови в Автономній Республіці Крим й оприлюднення їх на офіційному вебсайті Національної комісії зі стандартів державної мови”

На виконання Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” Національна комісія зі стандартів державної мови створила робочу групу, до складу якої увійшли фахівці-філологи та історики закладів вищої освіти з усіх регіонів України. На підставі пропозицій членів робочої групи Комісія ухвалила рішення від 22.06.2023 № 230 та від 27.06.2023 № 231, визначивши перелік назв сіл, селищ та міст, які потребують зміни через невідповідність орфографічним, граматичним та словотвірним нормам української мови або містять у назві ідеологеми, пов’язані з російською імперською політикою в Україні.

Здавалося б, що не так? Що здійняло буревій непорозуміння в суспільстві?
Нацкомісія зі стандартів державної мови просто некоректно подала інформацію.
Нацкомісія насправді внесла вельми слушну рекомендацію щодо зміни топонімів під правопис української мови, зазначаючи, що ці назви можуть не відповідати стандартам і законодавству. Уважно ознайомившись з поданими рекомендаціями, рішення НКСДМ варто підтримувати, позаяк це рішення регулює топоніми відповідно чинного Законодавства, рекомендації мають на меті прибрати совєтсько-россійсько-імперські колонізаційні назви, і взагалі в цілому це рішення йде на користь Держави Україна.
Проте, у наданій документації та в рекомендаціях цих документів сухою канцелярською мовою йшлось про “перейменування” та “обґрунтування доцільності збереження поточної назви, або запропонувати нову назву”
Жодних пояснень людською мовою.
Що й призвело до наслідків…

Буревій у склянці й непотрібний “srač”

Не дивно, що цілком слушні й необхідні для України рекомендації з такою недолугою й костурбатою подачею стали приводом для провокацій, а провокаторів у нас вистачає.

Судячи з усього, "срач" роздмухав "русскоязичний" українофоб трєґубов, котрого корчами корчить від всього українського й котрий спеціалізується на роздмухуванні українофобних "срачіков" задля підняття вланого еґо. (Це воно так помстилося за свій нещодавній гучний зашквар зі знеціненням полеглих Захисників України).
Позаяк цей персонаж з квазі-партії "дємсокіра" тепер в пулі zє-блоґєров, ще більше роздмухуванню цього "срача" в соцмережах посприяли чисельні "позітівниє zє-блоґєри" та zє-ботоферми zєрмака-подоляка.
І вже втративши першоджерело роздмуханого багаття, істерію підхопили ЗМІ, швидко роздмухавши не менш провокативними заголовками про “перейменування Запоріжжя”!
Цього було цілком достатньо, щоб надвечір соцмережі запалали…
Абсолютно всі користувачі соцмереж й громадські діячі повелись і підхопили, втративши першоджерело роздмуханого "срачу"
Розбиратись у рекомендаціях та уважніше читати, про що мова, звісно ж, ніхто не став, всі просто волали від спроби посягання на назву міста Запоріжжя.
Автор цього матеріялу теж спочатку вибухнув від такого зухвальства.
Це ж треба, zє-узурпатори зазіхнули на Запоріжжя!

Найперше бажання — сісти й написати розгромну публікацію!
Згадати zє-узурпаторам геть все, від 2019 до 2022 й далі…
Та перед тим як здіймати розголос, все ж, варто було ознайомитись з рекомендаціями й рішенням Нацкомісії зі стандартів державної мови.
І ці рекомендації цілком законні та необхідні.
Зміна топоніму Запоріжжя на Запорожжя необхідна.
Адже публіцистичний історико-освітній майданчик «Порохівниця» завжди принципово вказує саме історичну назву Запорожжя, як у назві міста, так і у назві краю.
Відтак, «Порохівниця» підтримує зміну топоніма Запоріжжя на Запорожжя.
Автор цієї публікації втрапив на гачок хитрої ІПСО zє-воріженьок.
Тож, ця публікація є визнанням моєї помилки.

На жаль, громадські діячі з державницького політичного осередку, теж втрапили у цю інформаційно-психологічну спецоперацію, не розібравшись докладно з рекомендаціями Нацкомісії зі стандартів державної мови й забувши про відповідність Законодавству.
Щоправда, привід для цього дала сама ж Нацкомісія своєю недолугою й костурбатою подачею "сухою канцелярською мовою".

Критику Нацкомісії можна зрозуміти, адже ніхто не зрозумів, з якого дива назва міста Запоріжжя раптом стала "россійсько-імперька"?
Достатньо почитати коментарі під дописом Нацкомісії
Адже, з цієї "сухої канцелярської мови" рекомендацій документів Нацкомісії не зовсім було зрозуміло причини “перейменування” Запоріжжя, а масла у вогонь підлили ще й провокатори та ЗМІ зі своїми провокативними заголовками.

Як наслідок, ідея деколонізації та демоскалізації України нівелюється й дискредитується через ось такі дрібні непорозуміння. І навіть ті, хто стояв у витоків декомунізації та десовєтізації несвідомо висловились проти запропонованих рекомендацій, вочевидь, саме через недолугу подачу цих дійсно необхідних рекомендацій.

Проти рекомендацій Нацкомісії виступив навіть пан Володимир В’ятрович, екс-очільник Українського Інституту Національної Пам’яті, опублікувавши заклик до Нацкомісії зі стандартів дeржавної мови про "пeрeгляд свого нeдолугого рішeння", а її члeнів закликав іти у відставку.
Володимир В’ятрович наголошує, що рішення НКСДМ прийняте з порушеннями. Скандальне рішeння НКСДМ № 230, якe замість єдиного пeрeліку, пeрeдбачeного законом, містить 24 окрeмих додатків по кожній області. До того ж, кожeн з цих додатків складається з трьох розділів, формуючи які, комісія вийшла далeко за мeжі визначeних законом повноважeнь.
Пан Володимир В’ятрович слушно зауважив, що НКСДМ нe пишe, що нe так з переліченими топонімами, і в більшості випадків нe пропонує нових варіантів, а рeкомeндує (кому?) "запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку", або "обґрунтувати доцільність збереження поточної назви, або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку". При цьому, кримські топоніми, вигадані совєтськими окупантами після депортації Киримли, члени НКСДМ просто українізували, не згадавши навіть про повернення історичних топонімів Криму.
З паном В’ятровичем варто погодитись в тому, що НКСДМ має ухвалити новe нормальнe рішeння, якe відповідатимe закону і міститимe єдиний пeрeлік назв виключно тих насeлeних пунктів, назви яких нe відповідають стандартам української мови з чіткими рeкомeндаціями щодо приведення їхніх назв у відповідність до стандартів.
Також варто погодитись з паном В’ятровичем, що zє-колаборантам дійсно не місце в Національній комісії зі стандартів дeржавної мови (екс-очільник УІНП наголошує на особі очільника Нацкомісії В.Мозгунова, якого призначив екс-міністр освіти шкарлєт з порушеннями законодавства).
Проте, у іншому з паном В’ятровичем погодитись складно, адже, дійсно, за вимогами чинного з часів Порошенка законодавства необхідно привести до норм цього законодавства топоніміку в Державі, чим мав би належним чином займатись і УІНП. Не абияка декомунізація, а ретельний підхід до тотальної декомунізації, десовєтізації та деколонізації й українізації топонімів. Цього, на жаль, не було зроблено своєчасно…
Емоції емоціями, а громадським діячам варто обережно висловлюватись, аби не вихлюпнути маля з водою. Під заголовком про “перейменування Запоріжжя” пан В’ятрович написав, що "такі пропозиції не мають нічого спільного з законом". Чекайте, можливо це недолуга подача рекомендацій НКСДМ порушує законодавчі норми, але не приведення до норм законодавства топонімів.
Адже повернення історичних топонімів та приведення їх до норм чинного законодавства і українського правопису — хіба не те, чого вимагають і Закон і суспільство?

Тож, насамперед, декому в Нацкоміссії тре' надавати по сраці за таку, даруйте, "рукосраку" подачу інформації з провокативною фразою "Нацкомісія рекомендує обґрунтувати доцільність збереження поточної назви Запоріжжя або запропонувати нову". Для Запорожжя не треба "нова назва"!
Ніт щоб просто пояснити, що є необхідність зміни топонімів згідно чинного Законодавства і правил українського правопису, тож, Нацкомісія рекомендує змінити топонім Запоріжжя на історичну назву Запорожжя.
І проблем та "срачу" не було би…
Ось і все…

Як наслідок, Українці почубились поміж собою за українське…
Надвечір 27.Ⅵ.2023 страшне що зчинилось в інформаційному просторі…
Вороги і воріженьки задоволені…

Щодо “перейменування” міста Запоріжжя

Повернути історичну назву Запорожжя необхідно!…
Запорожжя — український історичний і етнокультурний край України — колиска Запорожського Козацтва.
З’явився Шанс відродити не лише Великий Луг, але й Запорожжя…
Про повернення історичної назви Запорожжя мріяли історики в минулому і сьогоденні, від Дмитра Яворницького до сучасних свідомих українських істориків…

Сперечання з глибоким проникненням у лінгвістичні тонкощі здаються зайвими, оскільки пояснення топоніму Запорожжя дуже просте:
Якби на Дніпрі був один поріг, то і край за порогом, і центральне місто цього краю мали б зватися Запоріжжя. Оскільки маємо не один поріг, а Дніпрові пороги, то за порогами — Запорожжя.
Саме так звали свій край запорозькі, аж ніяк не запорізькі, козаки!
Для цього не треба закінчувати академій, досить знати Українську мову.

Повернути історичну назву Запорожжя необхідно.
Національна комісія зі стандартів державної мови саме це й рекомендує.
Запоріжжя змінити на Запорожжя.

Але ж, Національна комісія зі стандартів державної мови настільки костурбато подала рекомендації та інформацію у публічний простір, що така подача викликала непорозуміння у всих! І добра справа з демоскалізації топонімів перетворилась у цирк…
Всі тепер обговорюють “перейменування Запоріжжя”.
А якби Національна комісія зі стандартів державної мови чітко написала, що “рекомендує повернути історичну назву Запорожжя замість Запоріжжя”, то було би набагато краще, і менше шкоди…
Суспільство ж поляризоване й наелектризоване.
Будь-яка іскра призводить до полум'я.
І цим користаються вороги України…

Отже, "зрада" відміняється. Все з'ясувалось…

«Новинарня» розтлумачила суть цих "перейменувань":

Нацкомісія рекомендує до перейменування Запоріжжя, Бровари, Червоноград, і не тільки

Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує розглянути можливість “перейменування” міст Запоріжжя і Бровари та вказує на потребу перейменувати місто Червоноград, зазначаючи, що ці назви можуть не відповідати стандартам і законодавству.

Про це йдеться в додатках до рішення комісії №230 від 22.Ⅵ.2023, оприлюднених на сайті цього центрального органу виконавчої влади.

Загалом фахівці-філологи та історики закладів вищої освіти склали перелік із майже 1400 населених пунктів у 24 областях, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендації щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови.
Крім стандартів української мови, фахівці керувалися також вимогами закону “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”.

Місто Запоріжжя (Запорізька область) відзначене з потребою “обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку”.

Комісія не пояснила, чому Запоріжжя (а також село Нове Запоріжжя) ймовірно не відповідає новому законодавству.

Місто Червоноград (Львівська область) відзначене так: “запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку”.

Місто Бровари (Київська область) рекомендовано перейменувати на Броварі, оскільки нинішня назва “не відповідає правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови”.

Із тих самих міркувань рекомендується перейменувати багато сіл і селищ на заході України, як-то Великий Березний — на Велике Березне, Горішній — на Горішнє, Гончари — на Гончарі, тощо (або обґрунтувати доцільність збереження чинної форми назви).

Всупереч цій логіці, не передбачено перейменування міст Кропивницький і Хмельницький на Кропивницьке і Хмельницьке.

У багатьох областях передбачена доцільність перейменувань населених пунктів із назвами типу Червоне, Переможне, Трудове, Заводське, Шахтарське, Тракторне, Фабричне, Гвардійське, Перемога, Маяк, Родниківка, Кавказ, Пугачівка, Пушкіне, Майське, Першотравневе, Чкаловка, Воскресенське, навіть Красниця, Красносільці, Красноліси, Роза тощо.

Додатки підписала начальник відділу стандартів державної мови та забезпечення оцінювання рівня володіння державною мовою Юлія Шевцова. Національну комісію очолює Володимир Мозгунов.

Тепер у місцевої влади є шість місяців, щоб довести доцільність або запропонувати свої варіанти назв. Якщо вони цього не зроблять, парламент змінюватиме назву міста за рішенням цієї комісії.

Про це повідомляє «Новинарня»

Отже, Національна комісія зі стандартів державної мови дійсно слушно рекомендує розглянути можливість перейменування та зміни топонімів згідно вимог чинного Законодавства.
Вочевидь, Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує замінити топоніми Запоріжжя на Запорожжя, Бровари на Броварі, позбутися совєтської назви Червонограда, вочевидь, повернути історичну назву Христинопіль, також позбутися решти совєтсько-россійсько-імперських назв й привести топоніми до стандартів і норм української мови та до чинного Законодавства.
Назви міст Кропивницький і Хмельницький вочевидь не змінюються, позаяк ці назви є прізвищами людей, на честь яких названо ці міста. Тож, все логічно.
Щоправда, і «Новинарня», попри розтлумачення, все одно трішки заплутала зі словом “перейменування”, адже мова йде не лише про перейменування, а й про зміну топонімів у відповідності до правил українського правопису.
Та насамперед, саме Національна комісія зі стандартів державної мови мусила чітко написати в рекомендаціях і в тексті свого рішення, що “рекомендує повернути історичну назву Запорожжя замість Запоріжжя”

А можна ще й заборонити використання азірівського слова-покруча “Запоріжчина”? 😊

Ще якби дійшла черга до "катькіних" назв Васільєвкі, Поповкі, Малоєкатєріновкі, Балабіно та решти поселень навколо Великого Лугу, названих на честь коханців імпєратріци-шльондри
Бо нині сумнозвісне і окуповане місто Василівка названо на честь одного з коханців "шальной імпєратріци" єкатєріни-ІІ, "статскаґо совєтніка" васілія попова, як і залізнична платформа та село Поповка у передмісті Василівки.
Містечко за Великим Лугом нині в окупації й на лінії фронту, та вже вдосталь натерпілось від орків, щоби зберігати назву на честь одного з катькиних прутнів! Чи не забагато честі?
Тож, можливо, після Визволення з окупації Василівку варто перейменувати у місто Залужне — бо за Великим Лугом — по аналогії із містом Запорожжя.
Тим паче, і Великий Луг звільнився з-під “мертвої води” совєтського штучного “Каховського моря”, та й Головнокомандувачу Залужному приємність буде, хоч і не на його честь буде нова назва міста за Великим Лугом…

Запорожжя чи Запоріжжя?

Запорожжя чи Запоріжжя?
Історико-освітній майданчик «Порохівниця» містить стару авторську публіцистику 2017 року зі спогадами, міркуваннями та обґрунтуванням, чому Запорожжя \ Запоріжжя — це суто український топонім.
Читайте, Українці!

Запорожжя — козацька назва історичного краю України.
Зруйнувавши Запорожську Січ, єкатєріна-ІІ обізвала "новороссієй" землі Запорожжя.
Запорожжя — це первісна назва з часів Запорожської Січі, чи московізм?
Яку форму назви використовувати вірно й доречно?
Запорожжя — бо за Дніпровими Порогами.
Це перше перевірочне правило в питанні Запорожжя чи Запоріжжя.
Також перевірити можна за допомогою споріднених топонімів: Надпорожжя, Підпорожжя.
Але насправді, за сучасними нормами української мови однаково вірним є використання як козацьких назв Запорожжя, Запорожська Січ, Запорожський край, так і сучасних Запоріжжя та Запорізька Січ, Запорізька область.

Запорожжя — історичний український край, етнокультурний регіон України. Охоплює терени сучасних Запорожжя, Січеславщини, Херсонщини, Кропивниччини, Донеччини, себто сучасних Запорізької, Дніпровської, Донецької, Кропивницької Херсонської, а також частково, Луганської, Миколаївської областей України.

Назва Запорожжя походить від порогів в нижній течії Дніпра. Землі, які знаходились південніше Києва, "за порогами" — за Дніпровими Порогами, отримали назву "запорозьких", а край — Запорожжя.

Етимологія назви регіону вказує на північноукраїнське походження. Разом з Запорожжям існують такі назви як Підпорожжя, Підпорожнянське — під порогами, Надпорожжя, Надпорожнянське — над порогами. І саме вимова назв Надпорожжя та Підпорожжя допомагає визначити вірну вимову Запорожжя — адже не кажуть "Підпоріжжя, Надпоріжжя, Підпорізьке, Надпорізьке". Тож, вірними будуть саме первісні з козацьких часів назви: Запорожжя, Надпорожжя, Підпорожжя — бо за порогами, над порогами і під порогами.

Після знищення Запорожської Січі у 1775 році кацапськими окупантами назву “Запорожжя” було штучно виведено з користування, а землі Запорожців, які "россійская імпєрія" заграбастала наприкінці XVII— XVIII століть терени Запорожжя, шльондра-цариця єкатєріна вторая обізвала їх терміном "новорóссія".
Терен Великого Лугу "шальная імпєратріца" роздала своїм коханцям.
В совєтські часи згадки про Запорожську Січ були дозволені, назва також повернулась в зв'язку з будівництвом совєтами великого промислового міста з обох боків Хортиці на козацьких землях. Але позаяк россійсько-імперська назва вже існуючого на цих землях містечка Алєксандровск для совєтів була неприйнятною, то згадали про Запорожжя. У 1920-х роках, коли совєтські окупанти ненадовго дозволили химерну "украінізацию", Запорожське Козацтво позиціонувалось совєтською пропаґандою як "народная сіла протів царізма", тож, місто над Хортицею нарешті отримало назву Запорожжя. Та за змоскаленими правилами українського правопису назва трішки змінилась і відома тепер нам як Запоріжжя.
Втім, совєтські окупанти любов'ю до Українців не палали, й тому затопили своїми штучними "морямі" сакральні для Запорожського Козацтва і для Українців унікальні місцевості — Дніпрові Пороги й Великий Луг Запорожжя…

Свідчення й спогади зібрав і лишив нащадкам історик, дослідник і краєзнавець Дмитро Яворницький у фундаментальній праці “Запорожжя”.

Запорожжя!
Так завжди називали рідний край мої Бабуся і Дідусь 1913 року народження — як в часи їх дитинства називали, так і вони все життя називали:
“Запорожжя — бо за Дніпровими Порогами!”
Як малось на увазі саме місто Запорожжя, то від Бабусі й Дідуся було чути “У Запорожжі", але “НА Запорожжі” коли мався на увазі увесь Запорожський край чи обшматована совєтськими адмінкордонами територія, як "Запорожская область".
Тобто, з дитинства я знав, що народився на Запорожжі, що це славетний край козаків запорожських, а місто Запорожжя так зветься, бо за порогами стоїть. А Лукомор’я це не те що там у саші пушкіна з русалкою, а мій рідний степ між луками й морем, між Великим Лугом та Озівським морем.

І головне: "Запорожська Січ — Матір! Великий Луг — Батько! Лукомор’я — вольниця козака!"

Відтак, офіційна зміна назви Запоріжжя на Запорожжя необхідна, позаяк нарешті повернеться історична назва козацького краю, який був і буде Вільним! Так само, як внаслідок чергового нелюдського злочину кацапських окупантів з 70-річного полону “мертвої води” совєтського штучного “Каховського моря” було звільнено Великий Луг Запорожжя… Можливо, доживемо й до часів, коли звільняться затоплені Дніпрові Пороги…

Українці відродять і Дніпрові Пороги, і Великий Луг Запорожський, і край Запорожжя…

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 

Dem’än Dzüba


© Dem’än Dzüba
(Tokmak, Zaporožžä, UKRAЇNA)
Dnipro-Sičeslav, Nadporožžä, UKRAЇNA
© «Porohivnyçä»
2023.Ⅵ.27

Публіцистичний та історико-освітній майданчик «Порохівниця» завжди принципово вказує саме історичну назву Запорожжя, як у назві міста, так і у назві краю.
 
Запорожжя чи Запоріжжя?

Запорожжя чи Запоріжжя?

Запоріжжя чи Запорожжя? Шанс повернути історичну назву втрачено?…

Запоріжжя чи Запорожжя? Шанс повернути історичну назву втрачено?…