Запоріжжя чи Запорожжя?
Шанс повернути історичну назву втрачено?…

Більшість Українців підтримують деколонізацію.
Від Українців надходили звернення щодо зміни топоніму міста Запоріжжя на Запорожжя з метою повернення історичної назви, тож Нацкомісія зі стандартів державної мови почала розглядати це питання.
27.Ⅵ.2023 медія-простір сколихнуло від “перейменування Запоріжжя”.
Нацкомісія зі стандартів державної мови виступила з рекомендаціями …“перейменувати” Запоріжжя, Бровари, Червоноград, і не тільки.
Українізація топонімів необхідна з метою деколонізації.
Щодо “перейменування” Запоріжжя мова йде про повернення історичної назви Запорожжя.
Але через роздмуханий скандал, тепер більшість населення проти “перейменування Запоріжжя” і повернення історичної назви Запорожжя.
Шанс повернути історичну назву Запорожжя втрачено?…
Схоже, саме для цього й роздмухувався скандал…
Отже, огляд резонансного “перейменування”…

Буревій у склянці й непотрібний “srač”

27.Ⅵ.2023 медія-простір сколихнуло від “перейменування Запоріжжя”.
Недолуге й костурбате формулювання у прес-релізі та відсутність пояснень з боку Національної комісії зі стандартів державної мови призвели до скандалу.

Як наслідок, Українці почубились поміж собою за українське…
Надвечір 27.Ⅵ.2023 страшне що зчинилось в інформаційному просторі…
Вороги і воріженьки задоволені…

Розглянемо резонансне “перейменування Запоріжжя” в хронології подій.

27.Ⅵ.2023 Національна комісія зі стандартів державної мови офіційно оприлюднила Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 27.06.2023 № 231 “Про схвалення Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендацій щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови в Автономній Республіці Крим й оприлюднення їх на офіційному вебсайті Національної комісії зі стандартів державної мови”

Не дивно, що цілком слушні й необхідні для України рекомендації з такою недолугою й костурбатою подачею стали приводом для провокацій, а провокаторів у нас вистачає. Скандал у медіапросторі почали роздмухувати українофобні блоґери, потім підхопили ЗМІ з недолугими заголовками, а далі понеслось…

Судячи з усього, "срач" роздмухав "русскоязичний" українофоб трєґубов, котрого корчами корчить від всього українського й котрий спеціалізується на роздмухуванні українофобних "срачіков" задля підняття вланого еґо. (Це воно так помстилося за свій нещодавній гучний зашквар зі знеціненням полеглих Захисників України).
Позаяк цей персонаж з квазі-партії "дємсокіра" тепер в пулі zє-блоґєров, ще більше роздмухуванню цього "срача" в соцмережах посприяли чисельні "позітівниє zє-блоґєри" та zє-ботоферми zєрмака-подоляка.
І вже втративши першоджерело роздмуханого багаття, істерію підхопили ЗМІ, швидко роздмухавши не менш провокативними заголовками про “перейменування Запоріжжя”!
Цього було цілком достатньо, щоб надвечір соцмережі запалали…

На жаль, громадські діячі з державницького політичного осередку, теж втрапили у цю інформаційно-психологічну спецоперацію, не розібравшись докладно з рекомендаціями Нацкомісії зі стандартів державної мови й забувши про відповідність Законодавству.
Щоправда, привід для цього дала сама ж Нацкомісія своєю недолугою й костурбатою подачею "сухою канцелярською мовою".

Критику Нацкомісії можна зрозуміти, адже ніхто не зрозумів, з якого дива назва міста Запоріжжя раптом стала "россійсько-імперька"?
Достатньо почитати коментарі під дописом Нацкомісії…
Адже, з цієї "сухої канцелярської мови" рекомендацій документів Нацкомісії не зовсім було зрозуміло причини “перейменування” Запоріжжя, а масла у вогонь підлили ще й провокатори та ЗМІ зі своїми провокативними заголовками.

Реакція пересічних громадян була подібна вибуху!
Як свого часу з декомунізацією, майже всі коментатори обурено виступали проти будь-яких перейменувань!
Насамперед, така реакція була викликана саме через недолугу й костурбату подачу інформації з боку Нацкомісії, адже ніхто не розумів, яким чином назва Запоріжжя "не відповідає нормам української мови" чи тим паче, як назва Запоріжжя може "стосуватися россійсько-імперської політики"?
Масла у вогонь підливало ще й "сухе канцелярське" формулювання "обґрунтувати доцільність збереження назви або запропонувати нову"!
Ну яка може бути "нова" назва у Запоріжжя чи Запорожжя?
Як наслідок, справедливе обурення та масова істерія…

Хіба що поодинокі коментарі про доцільність історичної назви Запорожжя тонули у дев'яти валах загального сліпого обурення.
При цьому, майже всі респонденти стають на захист назви Запоріжжя, більшість зазначають, що це наша, козацька і українська назва, етимологія якої походить від розташування міста за порогами, тому Запорожжя і запорожці, але тут же вимагають не чіпати назву Запоріжжя й не змінювати на історичне Запорожжя.
Дивна логіка…

За добу сплеск обурення набув значного резонансу.
Національній комісії зі стандартів державної мови довелось терміново зібрати прес-конференцію через масове обурення громадськості щодо “перейменування Запоріжжя”.

Національна комісія зі стандартів державної мови
пояснила, навіщо перейменовувати місто Запоріжжя

Національна комісія зі стандартів державної мови (НКСДМ) наголошує, що за стандартами української мови є правильними обидва варіанти — і Запоріжжя, і Запорожжя.

На виконання Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” Національна комісія зі стандартів державної мови створила робочу групу, до складу якої увійшли фахівці-філологи та історики закладів вищої освіти з усіх регіонів України. На підставі пропозицій членів робочої групи Комісія ухвалила рішення від 22.06.2023 № 230 та від 27.06.2023 № 231, визначивши перелік назв сіл, селищ та міст, які потребують зміни через невідповідність орфографічним, граматичним та словотвірним нормам української мови або містять у назві ідеологеми, пов’язані з російською імперською політикою в Україні.

Національна комісія зі стандартів державної мови не має повноважень самостійно ухвалювати рішення про перейменування міст. Тож, НКСДМ лише рекомендувала розглянути питання зміни топоніму Запоріжжя на Запорожжя. Про це заявили представники Нацкомісії на брифінгу, повідомляє «Укрінформ». (Мова про Запоріжжя з 47:25 на відео прес-конференції.)

— Рішення комісії — це висловлені рекомендації. Це не перейменування населених пунктів, ми не маємо на це повноважень. У будь-якому разі це має вирішувати громада, органи місцевого самоврядування, — заявив голова НКСДМ Володимир Мозгунов.

— Пропозиція зміни топоніму Запоріжжя на Запорожжя є дискусійним питанням.
Про це заявила членкиня НКСДМ Ольга Новікова на прес-конференції “Деколонізація топонімії: про виконання норм Закону України”, та додала, що Нацкомісія рекомендує вирішити це питання мешканцям громади і місцевим органам влади.

Національна комісія зі стандартів державної мови зауважує, що надходили звернення громадян України, в тому числі й мешканців міста Запоріжжя, щодо перейменування міста Запоріжжя на Запорожжя. Деякі мешканці міста Запоріжжя попросили Нацкомісію вивчити питання, тому НКСДМ передала його на розгляд робочої групи. Це питання комісія відносить до третьої групи пропозицій для перейменування та рекомендує вирішити членам громади і місцевим органам влади. Після дискусій у робочій групі питання передали громаді. Мешканцям громад запропонували провести додаткові консультації на цю тему з науковими інститутами й установами.

Арґументи щодо перейменування полягають в тому, що топонім Запорожжя є історичним, адже місто розташоване за Дніпровими Порогами, й саме так у козацькі часи звався увесь край Запорожжя. Цей факт підтверджують історики, краєзнавці, етнографи, філологи, науковці. Окрім історичної назви Запорожжя є також Надпорожжя, Підпорожжя. Навіть у “Слові о полку Ігоревім” згадується про “високі скелі Дніпровського Надпорожжя”.
Деякі історики вважають — правильно саме Запорожжя.
Бо ЗА Дніпровими Порогами.
І козаки жили за порогами.
У множині. А не порогом.

Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує розглянути перейменування міста Запоріжжя, арґументуючи це тим, що назва може не відповідати лексичним нормам. Філологи та історики закладів вищої освіти з усіх регіонів України склали перелік з 1400 міст та сіл, які рекомендується перейменувати на виконання закону “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії”. Згідно зі списком, Запоріжжя входить до переліку топонімів, які “можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема стосуватися російської імперської політики”.

Однак, Національна комісія зі стандартів державної мови не пояснила, чому топонім Запоріжжя не відповідає новому законодавству.
Саме така недолуга реалізація й стала приводом для скандалу.
І, на жаль, перекреслила шанс повернути історичну назву Запорожжя…

Громадські діячі проти!

Недолуге й костурбате формулювання у прес-релізі та відсутність пояснень з боку Національної комісії зі стандартів державної мови призвели до ґрандіозного скандалу.
Як наслідок, проти деколонізації, українізації і змін топонімів висловились громадські діячі й політики.

«5 канал» розглянув “битву за топоніми”.

Уповноважений з питань державної мови розкритикував НКСДМ.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до Міністерства Освіти України з проханням скасувати рішення Нацкомісії від 22.Ⅵ.2023 про перейменування населених пунктів.

“Аналіз назв населених пунктів, запропонованих до приведення у відповідність до стандартів державної мови, засвідчив як вихід Національної комісії зі стандартів державної мови за межі визначених Законом повноважень, так і відсутність передбачених Законом чітких рекомендацій щодо їх перейменування у більшості випадків”, — йдеться у листі.
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь наголосив, що рішення НКСДМ повинно містити перелік обов'язкових для перейменування назв населених пунктів, які не відповідають стандартам державної мови, а також чіткі рекомендації щодо їх перейменування.
За словами мовного омбудсмена, у переліку НКСДМ є багато назв населених пунктів, які не порушують стандарти української мови: Запоріжжя, Перемога, Зоряне, Мирне, Травневе, Маяк, Молодіжне, Об'єднане, тощо.

Проти рекомендацій Нацкомісії виступив навіть пан Володимир В’ятрович, екс-очільник Українського Інституту Національної Пам’яті, опублікувавши заклик до Нацкомісії зі стандартів дeржавної мови про "пeрeгляд свого нeдолугого рішeння", а її члeнів закликав іти у відставку.
Володимир В’ятрович наголошує, що рішення НКСДМ прийняте з порушеннями.
❌ Скандальне рішeння НКСДМ № 230, якe замість єдиного пeрeліку, пeрeдбачeного законом, містить 24 окрeмих додатки по кожній області. До того ж, кожeн з цих додатків складається з трьох розділів, формуючи які, комісія вийшла далeко за мeжі визначeних законом повноважeнь.
❌ До переліків потрапили сотні назв, які явно відповідають стандартам державної мови, просто члени НКСДМ не дослідили історії походження топонімів, формулювавши це тим, що "їх дуже багато, понад тисяча, фізично ніколи досліджувати".
❌ НКСДМ не пише, що не так з цими назвами і в більшості випадків не пропонує нових варіантів, а рекомендує запропонувати нову назву.
Пан Володимир В’ятрович слушно зауважив, що НКСДМ нe пишe, що нe так з переліченими топонімами, і в більшості випадків нe пропонує нових варіантів, а рeкомeндує (кому?) "запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку", або "обґрунтувати доцільність збереження поточної назви, або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку". При цьому, кримські топоніми, вигадані совєтськими окупантами після депортації Киримли, члени НКСДМ просто українізували, не згадавши навіть про повернення історичних топонімів Криму.
З паном В’ятровичем варто погодитись в тому, що скандальне рішeння НКСДМ № 230 — "вияв кричущої некомпетентності" і що НКСДМ має ухвалити новe нормальнe рішeння, якe відповідатимe закону і міститимe єдиний пeрeлік назв виключно тих насeлeних пунктів, назви яких нe відповідають стандартам української мови з чіткими рeкомeндаціями щодо приведення їхніх назв у відповідність до стандартів.
Також варто погодитись з паном В’ятровичем, що zє-колаборантам дійсно не місце в Національній комісії зі стандартів дeржавної мови (екс-очільник УІНП наголошує на особі очільника Нацкомісії В.Мозгунова, якого призначив екс-міністр освіти шкарлєт з порушеннями законодавства).
Проте, у дечому з паном В’ятровичем погодитись складно, адже, дійсно, за вимогами чинного з часів Порошенка законодавства необхідно привести до норм цього законодавства топоніміку в Державі, чим мав би належним чином займатись і УІНП. Не абияка декомунізація, а ретельний підхід до тотальної декомунізації, десовєтізації та деколонізації й українізації топонімів. Цього, на жаль, не було зроблено своєчасно…
Емоційна фраза "перейменування Запоріжжя не має нічого спільного з законом" перетворилась у заголовки ЗМІ й перекреслила сподівання на повернення історичної назви Запорожжя…
Емоції емоціями, а громадським діячам варто обережно висловлюватись, аби не вихлюпнути маля з водою. Під заголовком про “перейменування Запоріжжя” пан В’ятрович написав, що "такі пропозиції не мають нічого спільного з законом". Чекайте, можливо це недолуга подача рекомендацій НКСДМ порушує законодавчі норми, але не приведення до норм законодавства топонімів.
Адже повернення історичних топонімів та приведення їх до норм чинного законодавства і українського правопису — хіба не те, чого вимагають і Закон і суспільство?

Деколонізація — бути чи не бути?

З початком війни "рф" проти України в 2014 році гостро постало питання декомунізації, десовєтізації, демоскалізації та деколонізації з подальшою українізацією України.
Спочатку громадяни неохоче сприймали ці важливі для України процеси, але коли в лютому 2022 вже полетіли ракети на голови, свідомість більшості прокинулась…

Українці розповіли в соцопитуваннях, як ставляться до перейменування топонімів, назви яких повʼязані з квазі-імперією "россійская імпєрія" та з терористичним квазідержавним утворенням "рсфср"\"ссср"\"рф" чи їхніми діячами. У ставленні до цієї проблеми відбулися дуже суттєві зрушення.
Про це свідчать результати опитування Фонду “Демократичні ініціативи”.

Тобто, на дев'ятому році війни "рф" проти України й на другому році повномасштабної війни "рф" проти України переважна більшість громадян позитивно ставляться до процесів деколонізації.

Але при цьому, майже 70% висловились категорично проти “перейменування” і повернення історичних топонімів Запорожжя і Броварі.

Це експрес-опитування від видання «Главком» яскраво свідчить, як легко можна зманіпулювати масами, роздмухавши скандал навколо українізації топонімів, скориставшись недолугістю одного з виконавчих органів влади.
Такі ж результати показують інші експрес-опитування в ЗМІ.

Місцева влада Запоріжжя теж оголосила опитування.
Секретар Запорізької міської ради Анатолій Куртєв запропонував мешканцям міста пройти опитування щодо можливого перейменування Запоріжжя на Запорожжя.

Станом на ранок, 29.Ⅵ.2023, в опитуванні взяли участь понад 40 тисяч користувачів, 96% із яких проголосували з назву Запоріжжя. Невідомо, були "накрутки" ботами у цьому голосуванні, але результати сумні…

Відтак, місцева "zє-влада" Запоріжжя залюбки відкине ідею повернення історичної назви Запорожжя…

Як наслідок, ідея деколонізації та демоскалізації України нівелюється й дискредитується через ось такі дрібні непорозуміння. І навіть ті, хто стояв у витоків декомунізації та десовєтізації несвідомо висловились проти запропонованих рекомендацій, вочевидь, саме через недолугу подачу цих дійсно необхідних рекомендацій.

Шанс повернути історичну назву Запорожжя втрачено?…

Повернути історичну назву Запорожжя необхідно!…
Запорожжя — український історичний і етнокультурний край України — колиска Запорожського Козацтва.
З’явився Шанс відродити не лише Великий Луг, але й Запорожжя…
Про повернення історичної назви Запорожжя мріяли історики в минулому і сьогоденні, від Дмитра Яворницького до сучасних свідомих українських істориків…

Сперечання з глибоким проникненням у лінгвістичні тонкощі здаються зайвими, оскільки пояснення топоніму Запорожжя дуже просте:
Якби на Дніпрі був один поріг, то і край за порогом, і центральне місто цього краю мали б зватися Запоріжжя. Оскільки маємо не один поріг, а Дніпрові пороги, то за порогами — Запорожжя.
Саме так звали свій край запорозькі, аж ніяк не запорізькі, козаки!
Для цього не треба закінчувати академій, досить знати Українську мову.

Але після резонансу внаслідок штучно роздмуханого скандалу, у найближчі роки годі й мріяти про повернення історичної назви Запорожжя…
З огляду на вищенаведене, із сумом можна вже констатувати, що шанс повернути історичну назву Запорожжя втрачено…
Ось так ми, через власні емоції, сліпоту, невігластво й глупство втрачаємо шанси на відродження України…
Прикро…

Чи не варто вже визначитись, ми хочемо повернути українську Україну?
Чи "какая-разніца", бо "так прівичнєє"?
Чи знову "не на часі"?
А коли ж буде на часі?

Коли з мапи України пощезнуть совєтсько-россійсько-імперські назви?
Коли мапа України буде містити українські назви?…
Коли Україна нарешті стане українською?…
Коли Українці стануть свідомими?…
Коли Українці стануть мудріше?…

Матеріял укладено з відкритих джерел:
© «Порохівниця»
© «Україна молода»
© «Укрінформ»
© Національна комісія зі стандартів державної мови
© «Європейська Солідарність Запоріжжя»
© «5 канал»
© «Главком»
© «Главком»
© «Главком»
© «Твоє місто»
© «Page»

Публіцистичний та історико-освітній майданчик «Порохівниця» завжди принципово вказує саме історичну назву Запорожжя, як у назві міста, так і у назві краю.

➥ Щодо “перейменування” Запоріжжя на Запорожжя